А ви вже оформили передплату на 2019 рік?

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Дві течії в сучасній педагогіці США: чи потрібні вони українській середнй та вищій школі?

Г. Пінчук

У цьому коротенькому нарисі мені хотілося б поділитися з українськими педагогами моїми спостереженнями про деякі течії в американській освіті, які я їх вивчаю як університетський викладач у США. Це головним чином течії, викликані до життя теоріями американських викладачів і науковців-педагогів Бенджаміна Блума і Говарда Гарднера. У 1956 році американський психолог і педагог з університету м. Чікаго на ім’я Бенджамін Блум запропонував певним чином класифікувати задачі, які ставлять перед собою викладачі, що апелюють до різних сфер особистості своїх учнів (афективної, психомоторної та когнітивної). 3 тих пір «таксономія Блума» залишається мало не центральною парадигмою в американській педагогіці. Зокрема, задачі в «когнітивній» сфері таксономія Блума ділить на «рівні складності» у засвоєнні учнями або студентами того матеріалу що їм викладається.


ДВІ ТЕЧІЇ В СУЧАСНІЙ ПЕДАГОГІЦІ США: ЧИ ПОТРІБНІ ВОНИ УКРАЇНСЬКІЙ СЕРЕДНЙ ТА ВИЩІЙ ШКОЛІ?

Г. Пінчук

У цьому коротенькому нарисі мені хотілося б поділитися з українськими педагогами моїми спостереженнями про деякі течії в американській освіті, які я їх вивчаю як університетський викладач у США. Це головним чином течії, викликані до життя теоріями американських викладачів і науковців-педагогів Бенджаміна Блума і Говарда Гарднера. У 1956 році американський психолог і педагог з університету м. Чікаго на ім’я Бенджамін Блум запропонував певним чином класифікувати задачі, які ставлять перед собою викладачі, що апелюють до різних сфер особистості своїх учнів (афективної, психомоторної та когнітивної). 3 тих пір «таксономія Блума» залишається мало не центральною парадигмою в американській педагогіці. Зокрема, задачі в «когнітивній» сфері таксономія Блума ділить на «рівні складності» у засвоєнні учнями або студентами того матеріалу що їм викладається. Згідно з таксономією Блума першим рівнем засвоєння матеріалу є так зване «знання» (knowledge). Під «знанням» автор розуміє насправді тільки щось таке, що учень запам’ятовує і може згадати. Це дуже низький рівень засвоєння, який полягає практично тільки в тому, що учень здатен без особливого роздумування пригадати, наприклад, хто є автором якоїсь книги чи теорії, або як визначається в підручнику те чи інше явище і т. д. Наприклад, у моєму курсі мікробіології для студентів-початківців це рівень, коли студент може без заглядання у підручник сказати (або написати), що скорочення КУО означав «колонієутворююча одиниця». Другим рівнем засвоєння є те, що Блум називає «розумінням» (comprehension). Церівень, коли учень може пояснити значення того чи іншого визначення. Наприклад, у моему курсі з мікробіології це рівень, коли студент здатен не просто сказати чи написати, що КУО — це означає «колонієутворююча одиниця», а й пояснити, що цією одиницею є живий одноклітинний мікроорганізм, який здатен ділитися і тому служить засновником колонії своїх нащадків під час його культивування в агарі. Третім рівнем є «застосування» (application). Це, власне, здатність учня розв’язувати задачі або знаходити вихід із заданих ситуацій. Наприклад, в моєму курсі мікробіології це той рівень, коли студент може, знаючи кількість КУО в рідкій бульйонній культурі, самостійно знайти той ступінь розведення культури, при якому він очікує побачити на агарових чашках 50 чи 145 чи 327 колоній, тощо. Четвертим рівнем засвоєння матеріалу, за Блумом, є «аналіз» (analysis), тобто здатність учня розчленити матеріал і продемонструвати розуміння його класифікації, таксономії, внутрішньої складності. Наприклад, в моєму курсі мікробіології це той рівень, коли студент може подивитися на протокол, написаний не для навчальної, а для справжньої мікробіологічної лабораторії, впізнати в ньому ту частину, де йдеться про оцінку кількості КУО і зробити висновок, чи ця частина протоколу допомогла тій «справжній» лабораторії виконати певну діагностичну задачу. П’ятим рівнем є «синтез» (synthesis). Це коли учень може самостійно написати певний твір (есе), статтю і т. д., де він послідовно, логічно переконує у чомусь своїх читачів (або слухачів, якщо він пише і потім робить доповідь); наприклад, в моєму класі з мікробіології це може бути нарис історії методу оцінки кількості КУО і його сучасний вжиток в різних діагностичних (медичних, санітарно-гігієнічних, кримінологічних та ін.) мікробіологічних лабораторіях. Нарешті шостим, найвищим, рівнем засвоєння матеріалу, за Блумом, є «евалюація» (evaluation). Це коли учень може критично порівняти два чи більше різних підходів до певної актуально! проблеми. Наприклад, в моєму курсі мікробіології це рівень, коли студент здатен написати рецензію на пропозицію про якийсь новий метод оцінки небезпеки (забрудненості мікробами) джерел води для пиття, харчових продуктів тощо, порівняти цей новий метод із більш традиційним методом підраховування КУО, і на підставі свого порівняння рекомендувати або не рекомендувати цей новий метод для практичного впровадження. 3 практично! точки зору таксономія Блума допомагає правильно побудувати контрольну роботу, тест, або письмовий іспит. Знаючи блумівські рівні розвитку когнітивної сфери учнів чи студентів, викладач може зорієнтуватися, які з його учнів чи студентів здатні до застосування, аналізу, синтезу та евалюації матеріалу, а які ще знаходяться на нижчих рівнях «знання» (точніше, запам’ятовування») і «розуміння». Якщо з плином семестру більшість курсу залишається на цих нижчих рівнях засвоєння матеріалу, викладачеві час подумати, чи правильна його навчальна тактика, чи дійсно він «достукується» до своїх учнів. Інший американський педагог, Говард Гарднер, у 1983 р. запропонував свою теорію «множинного інтелекту». За цією теорією, інтелект — це здатність розв’язувати задачі або виробляти продукт, що цінується в одному або більше ніж одному культурному середовищі. За Гарднером, людина мае сім різновидів інтелекту:

1.    Логічно-математичний — здатність помітити закономірність і будувати розумові конструкції дедуктивного і логічного типу Цей тип інтелекту найчастіше асоціюється з математичною або природознавчою діяльністю.

2.    Лінгвістичний — здатність опанувати мовою, використовувати мову для самовираження, риторичного або поетичного. Також здатність використовувати мову як засіб для запам’ятовування інформації.

3.    Просторовий — здатність створювати розумові образи і маніпулювати ними для вирішення задач. Це не обмежується суто зоровою сферою — Гарднер стверджує, що просторовий інтелект формується також і в сліпих дітей.

4.    Музичний — здатність впізнавати і відтворювати висоту звуку, тон, ритм, і застосовувати це в розв’язанні задач.

5.    Тілесно-кінетичний — здатність висловлювати певні концепції і розв’язувати задачі за допомогою координованих певним чином рухів тіла.

6.    Міжперсональний — здатність «читати» стан думок іншої людини через її вираз обличчя, тон голосу, тощо.

7.    Внутрішньо-персональний — здатність «прислухатися до самого себе», аналізувати власні почуття, думки, плани, свідомі та підсвідомі наміри.

За Гарднером, кожна людина народжується з усіма цими сімома «підвидами» інтелекту. Головний висновок Гарднера для вчителів такий, що кожний педагог повинен бути готовим адресувати своє викладання всім цим типам інтелекту. Не можна недооцінювати жодного з них. Багато американських педагогів зараз все критичніше і критичніше відносяться до традиції, яка існує в середній та вищій школах, робити головну «ставку» на учнів чи студентів, в яких добре розвинутий логічно-математичний та лінгвістичний інтелект. Саме для них пишуться традиційні підручники, і саме на них орієнтуються викладачі-лектори, коли розробляють свої лекційні плани (особливо в точних та природознавчих науках). На думку багатьох сучасних американських педагогів, цю ситуацію треба змінити. Треба активніше використовувати у викладанні яскраві демонстрації, орієнтовані на учнів із «просторовим» інтелектом; музичний супровід лекцій, де використовуються мелодія, тон і ритм — для студентів з музичним типом інтелекту; персональне листування та ведення щоденників — для учнів з між і внутрішньоособовим типом тощо. Було б цікаво проаналізувати, наскільки педагоги в Україні користуються таксономією Блума і моделлю множинного інтелекту Гарднера, як це враховується педагогом під час планування лекцій, семінарських та лабораторних занять, написання запитань для іспиту, тощо.

Література

1.    Bloom В., Englehart M. Furst E., Hill W., & Krathwohl D. (1956). Taxonomy of educational objectives: The classification of educational goals. Handbook I: Cognitive domain. Newark, Toronto: Longmans, Green. Gardner, H. (1983).

2.    Frames of Mind. New York: Basic Books Inc. Blythe, T, and Gardner, H. (1990). A school for all intelligences. Educational Leadership 47 (7): 3337.

3.    Martin W. C. (1995). Assessing multiple intelliegences. Paper presented at the meeting of the International Conference on Educational Assessment, Ponce, Puerto Rico, March 1995, ED 358 368.

За матеріалами сайту: http://www2.maidan.org.ua/n/osvita

Відгуки читачів