Акмеологічні підходи в організації навчально-виховного процесу і адаптації учнів 5-х класів

О. Р. Юрко, ЗШ № 20, м. Рівне


Перехід з початкової школи у середню пов’язаний зі зростанням навантаження на психіку учня. Більшість дітей переживають такий перехід як важливий крок у своєму житті. Тому класний керівник повинен усвідомлювати важливість адаптаційного періоду для п’ятикласників і робити все можливе, щоб цей період пройшов успішно. Класному керівнику варто окреслити напрямки, за якими потрібно працювати у період адаптації учнів 5 класу.

 

  • П’ятикласники повинні почувати себе комфортно.

У 5 класі відбувається перехід на кабінетну систему. Якщо раніше учні залишали свої речі і верхній одяг просто в класі, то тепер одяг потрібно нести у гардероб, а речі носити із собою. За сприяння батьківського комітету, у кабінеті, який закріплено за 5 класом, бажано зробити шафки для кожного учня, у яких вони зможуть залишати свій верхній одяг і особисті речі (спортивну форму, приладдя для трудового навчання, малювання, тощо).

 

У молодшій школі для учнів було організоване гаряче харчування. Тепер п’ятикласники повинні брати гроші і купувати обід у їдальні самостійно. Батьки хочуть бути впевненими, що ці гроші дитина дійсно витратить на обід, а не на цукерки та печиво. У зв’язку з цим, варто організувати харчування за талонами. У результаті учні не носять із собою грошей (і не гублять їх), а батьки впевнені у здоровій їжі дитини.

 

Щоб дитина почувала себе комфортно, її повинні оточувати друзі. Психологи говорять, що у кожної дитини має бути кілька друзів-ровесників, з якими їй комфортно спілкуватися, кілька друзів старшого віку, які допоможуть при виникненні проблем, і, разом з тим, навчать молодших правилам поведінки у колективі, і кілька друзів молодшого віку, яких повчатиме наш п’ятикласник. Наша школа невелика. Перевага закладу: кожен знає всіх, усі знають кожного. Отже, у старшій школі п’ятикласники обов’язково мають друзів, які допомагають їм у вирішенні деяких адаптаційних проблем.

 

  • У п’ятикласників має поступово формуватися почуття дорослості.

Перш за все це доросла поведінка (без сліз, дитячої міміки, коли кожне слово вчителя учні хочуть зобразити, бійок, сварок, і т. ін.). Діти різні, тому з кожним потрібно проводити окрему індивідуальну роботу, а також учити на прикладах старших учнів.

 

У цьому напрямку у класного керівника виникають певні проблеми. По перше, учителі-предметники ставлять занадто високі вимоги до поведінки п’ятикласників, записують у щоденники безліч зауважень, вимагають тиші, чіткого виконання вправ, забувають про хвилинки релаксації... Тут на допомогу класному керівнику приходить психологічна служба школи, нагадуючи учителям особливості поведінки молодших школярів.

 

По друге, батьки навпаки вважають, що ще рано робити їхніх дітей самостійними. Вони продовжують складати їм портфелі, заповнювати щоденники, прибирати у столах і виконувати разом домашнє завдання.

 

Знову ж таки психолог школи разом з класним керівником проводить індивідуальні бесіди з учнями та батьками. Це питання обов’язково потрібно обговорити на батьківських зборах.

 

  • П’ятикласникам у школі має бути цікаво.

Класний керівник має проводити виховну діяльність так, щоб зберегти традиції класного колективу, який був сформований у початковій школі. Але разом з тим впроваджувати цікаві форми роботи для формування в учнів ціннісних ставлень до суспільства, природи, праці, мистецтва, духовних і культурних надбань рідного краю. Як показує досвід, сучасні п’ятикласники неохоче сприймають виховні години у формі бесід, повчань і т. ін. Але вони залюбки беруть участь у екскурсіях, культпоходах, спортивних та туристичних походах. Звичайно, для класного керівника це додаткове навантаження. Куди простіше розповідати про щось учням протягом 45 хвилин, ніж вирішувати організаційні питання з квитками, транспортом, проводити інструктажі і відповідати за дітей поза межами школи. Але саме у таких позашкільних заходах в учнів формуються прояви дорослої поведінки, почуття колективізму, усвідомлюються правила культури поведінки, значно розширюється кругозір. Крім того, активний відпочинок сприяє задоволенню потреби п’ятикласників у руховій активності, формує мотивацію на здоровий спосіб життя.

 

  • П’ятикласники мають відчувати себе успішними.

Для цього класному керівникові в роботі варто використовувати акмеологічні прийоми створення ситуації успіху.

 

Акмеологія — наука про досягнення людиною найвищих вершин у життєдіяльності та самореалізації творчого потенціалу, який є основою загальнолюдських потенційних можливостей.

 

Метою акмеології є удосконалити особистість, допомогти в досягненні нею вершини фізичного, духовного, морального і професійного розвитку, гуманізація даного розвитку.

 

Отже, впливаючи на емоційно-психологічний стан дитини, учитель налаштовує її на роботу. Важливо, щоб налаштування було позитивним, сприяло виникненню у дітей зацікавленості, а згодом і стійкого інтересу до участі в житті класу.

 

Розглянемо декілька прийомів створення ситуації успіху.

 

Прийом «Повір у себе»: учитель створює умови, за яких дитина, виконуючи завдання, починає вірити у свої можливості. Можна почати зі слів: «допоможи мені, будь ласка», «порадь, як буде правильно, адже ти краще знаєш однокласників».

 

Прийом «Навіювання»: надання учням позитивного психоемоційного заряду. Заохочення дитини до праці словами: «така робота тобі до снаги», «у тебе до цього хист». Важливо переконати учня у реальності успіху, і успіх прийде.

 

Прийом «Особисте відкриття»: підготовлена вчителем заздалегідь ситуація, спрямована на вивільнення в дитині внутрішньої енергії, яка проявляється усвідомленням дитиною своїх здібностей, таким чином, формуючи її творчий потенціал. Наприклад, п’ятикласник зазвичай розгубиться, якщо йому сказати: «На завтра потрібно намалювати стінівку», але якщо показати, як швидко і просто можна намалювати заголовок, що використати у якості ілюстрацій, тощо, то учень буде впевнений, що він це вміє, і наступного разу залюбки сам зголоситься випускати таку газету.

 

Прийом «Вибух емоцій»: використовуючи похвалу ( або критику), учитель впливає на емоційний стан дитини, таким чином, спонукаючи її краще працювати.

 

Прийом «Почую кожного»: учитель організовує роботу так, щоб кожен учень мав можливість (і відчував необхідність) брати активну участь у житті класу. Зазвичай, у кожному 5 класі є 9–10 учнів, які роблять усе, інші діти не настільки впевнені у собі, і бояться проявляти ініціативу. Завдання класного керівника розподілити доручення таким чином, щоб були задіяні всі учні, щоб усім школярам було цікаво. Варто часто міняти учнівські обов’язки, адже певні доручення вимагають організаторських здібностей, окремі — творчих, а деякі — просто виконавських якостей.

 

Прийом «Констатація успіху»: учитель констатує кожний успіх дитини, можливо і незначний на перший погляд, але таким чином він надихає її на нові досягнення. Кожен класний керівник повинен розуміти, що щоденник учня — не для зауважень, а для подяк. Варто дякувати дітям за все: за сумлінне виконання громадського доручення, за допомогу класному керівнику, за участь у конкурсах, акціях, за випуск газет, тощо. Доцільніше, замість зауважень учням щодо незадовільної поведінки, оголосити дітям, які не мають зауважень, подяки за гарну поведінку.

 

Таким чином, класний керівник повинен побудувати виховний процес так, щоб п’ятикласники засвоїли найвищі морально-духовні цінності; повинен створити умови для оптимальної самореалізації підростаючої особистості, розвитку її індивідуальних можливостей і здібностей.

 

Напрями виховної роботи втілюються у відповідних результатах — міцно й органічно засвоєних загальнолюдських і національних цінностях, стратегії життя, яка передбачає постійний рух до здійснення нових, соціально значущих задумів; формування умінь долати труднощі, прогнозувати наслідки своїх учинків; здатності свідомо приймати рішення.

 

Література

  1. Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у п’ятих класах загальноосвітніх навчальних закладів. Додаток 1 до листа Міністерства освіти і науки України від 24.05.2013 № 1/9-368.
  2. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».
Dounload PDF

Відгуки читачів