Проектна діяльність на уроках музичного мистецтва з метою формування ключових компетенцій

Л. Г. Семенець, учитель музичного мистецтва, гімназія № 3, м. Ніжин, Чернігівська обл.

Поліпшення якості освіти залежить від ефективного впровадження компетентнісного підходу до навчально-виховного процесу. Сучасний глобалізований світ вимагає від школи створення умов для формування в учнів відповідального та компетентного ставлення до життя, потреби в самопізнанні, саморозумінні, самовдосконаленні.


Ще на початку ХХ століття вчені звернули пильну увагу на проблему індивідуалізації навчання. Сучасні напрацювання у сфері проектної діяльності відображено в дослідженнях О. Я. Савченко, В. І. Бичкова, І. І. Дівакової, О. М. Пєхоти та ін.
 
Упровадження компетентнісного підходу на уроках музичного мистецтва спрямовано на формування в учнів полікультурних, соціальних, пізнавальних, особистісних компетенцій, продуктивної творчої діяльності тощо. Зважаючи на трирівневість компетенцій, можна визначити відповідність їх трьом одвічним запитанням людства: «ЩО?», «ЯК?», «ЧОМУ?».
 
Предметні компетенції формуються засобами музичного мистецтва, відповідають на запитання «ЩО?» та є описовими. Міжпредметні — формуються методом проектів, що дає змогу особистості діяти відповідно до певних життєвих і навчальних ситуацій завдяки засвоєним знанням, умінням і навичкам, набутому досвіду й відповідають на запитання «ЯК?». У цьому випадку відбуваються певні інтеграційні процеси, за яких учні, створюючи проект, з одного боку, здобувають знання з музичного мистецтва, а з іншого — опановують інформаційно-комунікативні технології.
 
Ключові компетенції є універсальними, формуються завдяки предметному й міжпредметному змісту та відповідають на найскладніше запитання «ЧОМУ?».
 
Проектна діяльність базується на психологічних, технологічних, методологічних, компетентнісних та особистісних засадах:
  • психологічні засади обумовлено віковими особливостями учнів;
  • технологічні — реалізуються в формах проведення навчальних занять;
  • методологічні — передбачають розв’язання проблематики музично-естетичного виховання засобами ІКТ;
  • компетентнісні засади є кінцевим продуктом проектної діяльності.
 
Особистісні, творчі якості вчителя та його компетентність є рушійною силою навчально-виховного процесу.
  • Що є предметом проектної діяльності на уро??ках музичного мистецтва?
  • Як залучити учнів до проектної діяльності? ??
  • Чому саме підлітки є суб’єктами проектної ді??яльності?
 
Загалом тема «Музичне мистецтво і сучасність» відповідає віковим та індивідуальним особливостям восьмикласників, а музичний матеріал — близький учням емоційно, інформаційно та психологічно.
 
Підлітки зосереджені на власних переживаннях, вони не завжди здатні реагувати на поради та зауваження дорослих, тому традиційні методи педагогічного впливу зазвичай є малоефективними. Відійшовши від захопливого світу дитинства, але ще не потрапивши до світу дорослих, маючи тільки дитячий досвід, але прагнучи дорослих вражень і відчуттів, підлітки опиняються у своєрідному віковому вакуумі. Їм важливо почуватися дорослими, вони здатні на певні дії та вчинки, але недосвідченість, відсутність життєвих орієнтирів призводять до хаотичності їхньої діяльності з великою амплітудою емоційних переживань.
 
Дослідження фахівців доводять необхідність багатовекторного педагогічного впливу на музично-естетичну діяльність учнів, що втілюється у застосуванні методу проектів — прогресивного напряму конструктивізму, позитивних емоцій, конкретики, результативності, успішності.
 
Сенс мого досвіду полягає у системному підході до різноманітних форм організації музичної діяльності учнів на уроках із використанням методу проектів. Залучення восьмикласників до проектної діяльності відбувається протягом поетапної системи уроків.
 
  • І етап. Урок-презентанція
Ця форма проведення навчального заняття передбачає ознайомлення учнів із методом проекту, розкриття особливостей проектної діяльності. Колективний перегляд підготовленого вчителем проекту дає змогу учням ознайомитися з тим, як («ЯК?») потрібно знаходити необхідну інформацію, компонувати її складові, вибудовувати логічну лінію, власне презентувати проект. Така організація музичної діяльності сприяє формуванню предметних пізнавальних компетенцій.
 
  • ІІ етап. Урок-анонс
Цей урок передбачає коментований показ музичного матеріалу з домашнім завданням, що може бути спрямованим на пошук нової інформації або на презентацію проектів, у яких учні розкривають власні вподобання у сфері музичного мистецтва на задану тематику. Підготовлена вчителем експозиція різноманітних інформаційно-мистецьких блоків спонукає школярів до розмірковування та вибору. Учні мають можливість конструктивно реалізувати свої знання, уміння та навички пошуку інформації, використовуючи ІКТ, мережу інтернет та мультимедійні засоби. Робота над проектом передбачає інтеграційні процеси: учні долучаються до музичної, дослідницької та інформаційно-комунікативної діяльності, що сприяє формуванню міжпредметних компетенцій.
 
  • ІІІ етап. Урок-дискусія
На цьому уроці відбувається самореалізація учасників проектної діяльності. 
 
Підготовлені проекти можуть бути індивідуальними, парними, груповими, що здебільшого залежить від учасників проекту, а не від учителя. Саме учні мають обирати тему, партнера, спосіб виконання. Готовність учня до самостійної роботи пов’язана з психологічним налаштуванням: бажанням виокремитись із середовища однолітків своєю індивідуальністю або ж завдяки партнерству реалізуватися в новій діяльності. Учасники проектної діяльності прагнуть успішної презентації реального креативного продукту. Універсальні ключові компетенції формуються безпосередньо під час підготовки проекту завдяки предметному й міжпредметному змісту навчання, зокрема вміння вчитися, бажання організувати власну діяльність для досягнення високого результату, опанування навичок саморозвитку, самоконтролю, самоаналізу. Загальнокультурна компетенція виробляється завдяки спілкуванню учасників проекту як на етапі його підготовки, так і під час дискусії — на етапі презентації інтелектуального продукту, а також завдяки здатності до ціннісного ставлення до національних та світових мистецьких досягнень. 
 
Соціально-трудова компетентність виявляється у свідомому обранні тем для проектів, самоорганізації, самооцінюванні, опануванні навичок соціальної активності. Інформаційну компетентність здобувають завдяки використанню інтернет-ресурсів, мультимедійних засобів та цифрових технологій.
 
  • ІV етап. Урок-конфренція
На урок запрошують учителів і учнів із паралельних класів. Учасники мають можливість дискутувати не тільки з однокласниками, але й з дорослими, висловлювати та обґрунтовувати власну думку, перейматися ставленням до проблеми представників старшого покоління, формуючи вміння сприймати іншу точку зору, не заперечуючи, а збагачуючи власний досвід. Завдяки творчій, пошуковій атмосфері такого уроку всі учасники почуваються не гостями, а господарями ситуації, де думку кожного буде почуто й адекватно сприйнято. Використання інтерактивної гри «Мікрофон» на цьому уроці — не самоціль, а необхідний атрибут. Ключове запитання такого уроку — «ЧОМУ?».
 
Усвідомлення кожним учасником себе успішною, самодостатньою людиною формується внаслідок суб’єктної діяльності на уроці, де відсутні наставники, а є співрозмовники, здатні сприйняти іншу концепцію, дослухатися до суб’єктивної точки зору й поставитися до неї з повагою. Організація продуктивного творчого навчання сприяє соціальному розвитку учнів, формуванню позитивної «Я-концепції».
 
Отже, раціональні форми проектної діяльності є системними й послідовними, такими, що сприяють формуванню дослідницьких навичок в учнів та вчителя, умінню знаходити та аналізувати інформацію, використовуючи її для самовдосконалення, здатності орієнтуватися в полікультурному середовищі.
 
Компетентнісна освіта на уроках музичного мистецтва зорієнтована на набуття особистісного й  соціального досвіду, практичну проектну діяльність, вироблення життєвих цінностей, формування позитивно-вмотивованого ставлення до навчання та саморозвитку, виховання успішної людини.
 
В основі такого навчання — діяльність, співпраця, дія. Утім, поряд із позитивними результатами проектна діяльність має також певні ризики: надмірна зосередженість на її технічних складових; відсутність обґрунтованої проблематики під час актуалізації мети проектів; складність щодо залучення всіх учнів класу до проектної діяльності внаслідок часових обмежень навчальної програми.
 
Аналізуючи сучасний стан справ у сфері освітньої галузі, можна зробити висновок, що проектна діяльність на уроках музичного мистецтва є можливою та необхідною.
 
За прогнозами світової науки, ХХІ століття обіцяє стати століттям наук про людину, століттям психології. Унаслідок гуманізації навчально-виховних процесів зростає потреба у створенні потужної формації фахівців, здатних застосовувати набуті знання й уміння в конкретних життєвих ситуаціях, генерувати нові ідеї, знаходити та аналізувати інформацію, а також конкурентноздатних на ринку праці. Важливо опанувати комунікативну культуру, відчувати переваги успішності у соціальному просторі, але водночас не бути заручниками інформаційно-комунікативних технологій.
 
 
Література
 
1. Бычков В. И. Метод проектов в современной школе.  — М. : Изд-во МГУ, 2000.
2. Науково-педагогічна майстерня: наук.-метод. посібник / За заг. ред. О. І. Чернишова, Т. Б. Волобуєвої.  — Донецьк : Витоки, 2008.
3. Освітні технології: навч.-метод. посібник / за заг. ред. О. М. Пєхоти. — К. : АСК, 2001.
4. Ящук С. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проектно-технологічної діяльності // Рідна школа. — 2004. — № 4.
Dounload PDF

Відгуки читачів