Організаційно-педагогічні умови роботи з обдарованими дітьми

О. П. Хіміч, Т. В. Амброзяк, м. Кривий Ріг


Учень — це не посудина, яку потрібно

наповнити, а факел, який треба запалити.

К. Д. Ушинський

 

 

Новітні суспільні та освітні стандарти характеризуються збільшенням уваги української держави до виявлення, розвитку й супроводу обдарованих дітей, як таких, які можуть зробити значний унесок у розвиток української та світової науки, творчості, спорту. До таких зараховують — Національну програму «Діти України», «Програму розвитку обдарованих дітей та молоді», Указ Президента України «Про підтримку обдарованих дітей», Державну програму «Освіта (Україна ХХІ століття)»; основні навчальні заклади, де виховуються та розвиваються обдаровані діти: ліцеї, гімназії, спеціалізовані школи. Організаційні заходи для підтримки обдарованих дітей: різноманітні конкурси, олімпіади, де діти можуть проявити себе, багато творчих і перспективних учнів стають учасниками Малої академії наук; виплати стипендії, оздоровлення в літніх таборах, літніх школах з певного предмета тощо.

 

Формування всебічно розвиненої особистості, особливо обдарованої, упродовж століть викликали неабияку увагу фахівців різних галузей науки. Однак однозначного погляду на проблему навчання та виховання обдарованої дитини, як і визначення основних понять, якими апелюють науковці (обдарованість, обдарована дитина) у сучасних умовах не існує.

 

Ми ж у контексті нашої статті будемо вважати, що обдарованість — це комплекс задатків і здібностей, які за сприятливих умов дозволяють потенційно досягти значних успіхів у певному виді діяльності (чи діяльностей) порівняно з іншими людьми. Обдарована дитина — це дитина, яка має яскраві й очевидні, іноді видатні досягнення (або внутрішні передумови таких досягнень) у тому або в іншому виді діяльності.

 

Як відомо, творчий, інтелектуальний потенціал людей є рушієм прогресу суспільства, тому обдарованість необхідно своєчасно виявити й розвивати. На жаль, не всі здібні діти мають можливість досягти високого рівня розвитку, повною мірою проявити свою індивідуальність. Дуже часто буває так, що «вундеркінди», подорослішавши, стають такими ж, як і пересічні їхні ровесники. Дослідники стверджують, що багато надзвичайно обдарованих людей не реалізували своїх можливостей через несприятливе виховання в дитинстві.

 

На жаль, саме в шкільні роки дитина втрачає ті творчі здібності, якими її щедро нагородила природа. При цьому виховання, наколишнє середовище можуть впливати на розкриття творчих здібностей дитини як позитивно, так й в негативно, тобто можуть не тільки розвивати їх, але й гальмувати.

 

За результатами багатьох спостережень, обдаровані діти іноді негативно ставляться до школи; це має різні причини. Так, для обдарованої дитини навчальна програма стає нецікавою, бо цей матеріал вона може вже знати, і в багатьох випадках у неї зникає бажання вчитися. Унаслідок цього такі учні можуть порушувати дисципліну, що згодом спричиняє конфлікти з однолітками і вчителями. Також обдаровані діти все роблять по-своєму, не «за інструкцією». Це може викликати непорозуміння вчителів та однолітків і знову ж таки стати причиною конфліктів. Невміння обдарованої особистості налагоджувати соціальні контакти викликає в неї почуття самотності; трапляються випадки, коли обдарована дитина, звикнувши до того, що їй усе легко вдається, стає зарозумілою. У неї знижується працездатність, працелюбність, з’являються негативні якості: вередливість, заздрість, нетерплячість, роздратованість, зверхність.

 

Отже, для розвитку обдарованості необхідно створювати організаційно-педагогічні умови, які б сприяли ефективному розвитку дитячих здібностей, не заважали позитивній соціальній реалізації, гармонійній взаємодії з оточуючими.

 

Умови — це необхідні обставини, особливості реальної дійсності, які уможливлюють здійснення, створення чого-небудь або сприяють чомусь; педагогічні умови(за Р. Серьожниковою) — це сукупність об’єктивних можливостей, форм, методів педагогічних прийомів; організаційно-педагогічні умови — комплекс взаємопов’язаних та взаємообумовлених факторів та педагогічних обставин, які забезпечують ефективну соціально-педагогічну роботу. Зважаючи на предмет нашого дослідження, ми виокремлюємо такі організаційно-педагогічні умови роботи з обдарованими дітьми (табл. 1).

Таблиця 1

Організаційно-педагогічні умови роботи з обдарованими дітьми

№ з/п

Організаційно-педагогічні умови

Зміст організаційно-педагогічних умов

1

Дотримання основних принципів соціально-педагогічної роботи

  • Природовідповідності;
  • гуманізму та демократизації;
  • систематичності;
  • принцип взаємодії;
  • позитивного сприйняття;
  • принцип конфіденційності;
  • культивування обдарованості

2

Організація навчально-виховного та розвивального середовища

  • Проведення педагогічних консиліумів спільних нарад, круглих столів з обговорення проблемних питань виховної та профілактичної роботи з обдарованими дітьми;
  • організація роботи педагогічного колективу відповідно до основних особливостей вікової обдарованості;
  • узгодження змісту роботи навчальної та виховної роботи (навчання та мешкання в гуртожитку)

3

Створення позитивного соціального середовища

  • Надання психолого-педагогічної підтримки учням та створення сприятливих умов у досягненні ними особистісного успіху: проведення консультацій, тренінгів, спрямованих на розвиток творчих здібностей учнів та подолання проблем і труднощів, відповідно до суб’єктивного досвіду;
  • створення ситуації успіху, емоційного комфорту для підтримання навчального настрою: стимулювання процесів самопізнання, самовдосконалення й самовизначення учнів;
  • формування в учнів постійної внутрішньої потреби в реалізації власної мети;
  • формування адекватної самооцінки особистості шляхом активного осмислення учнем індивідуальності, поведінки й діяльності в соціумі;
  • сприяння адаптації та успішній соціалізації: намагатися попередити та усунути труднощі, з якими стикається обдарована дитина; набуття досвіду соціальної поведінки та вміння керувати собою й своїми емоціями; стимулювання соціальної активності учнів;
  • налагодження контактів з різноманітними соціальними інститутами, що можуть сприяти виявленню та розвитку обдарованості;
  • активне включення обдарованих дітей у життєдіяльність навчального закладу, що дозволяє розкритися їм, повірити в себе та подолати або попередити проблеми й негаразди, які можуть виникати в таких дітей;
  • залучення батьків та близького оточення до виховної діяльності, що уможливлює гармонізацію стосунків з дітьми. Сім’я відіграє неабияку роль, оскільки підтримку й розуміння батьків і близьких не замінити нічим

4

Професійна підготовка та обмін досвідом щодо роботи з обдарованими дітьми

  • Набуття знань і технологічних умінь у результаті самоосвіти;
  • створення єдиного банку «педагогічних ідей у роботі з обдарованими дітьми»

 

Отже, визначені нами перша й четверта організаційно-педагогічні умови (дотримання основних принципів соціально-педагогічної роботи й професійна підготовка та обмін досвідом щодо роботи з обдарованими дітьми) є першочерговими, оскільки в роботі з обдарованими дітьми соціальний педагог має опанувати такі знання й технологічні уміння:

  • обдарованість і особливості розвитку обдарованих дітей;
  • психологічні закономірності й особливості вікового й особистісного розвитку дітей;
  • загальноосвітнє середовище, його різновиди (сімейне, молодшошкільне, середньошкільне, старшошкільне, позашкільне, додаткове й стихійне), його суб’єкти, теми освітнього середовища (догматична, творча та ін.), типи взаємодії між суб’єктами (авторитарний, демократичний та ін.);
  • методи психологічного й дидактичного проектування навчального процесу;
  • реалізація різноманітних способів педагогічної взаємодії між різними суб’єктами освітнього середовища (з учнями наодинці й у групі, з батьками, колегами-вчителями, зі своїм керівництвом);
  • виявлення здібностей та проведення корекційного виховання;
  • визначення особливостей взаємин у сім’ї;
  • знаходження шляхів порозуміння з обдарованою дитиною;
  • налагодження зв’язків з батьками;
  • здійснення постійного зв’язку між викладачами;
  • здійснення правового захисту;
  • створення умов для реалізації інтересів і здібностей обдарованих дітей.

 

Друга й третя організаційно-педагогічні умови (організація навчально-виховного й розвивального середовища та створення позитивного соціального середовища) пов’язані безпосередньо з особливістю обдарованої дитиною, яка є неординарною за своїм баченням довкілля і своїми можливостями перетворення навколишнього середовища, що, у свою чергу, не відповідає вимогам певного соціального середовища, у якому ця дитина зростає. Перебуваючи в постійній боротьбі із соціальним середовищем, з певними нормами й законами соціуму, обдарована особистість або реалізує себе в ньому, або втрачає індивідуальність і неповторність, стає «звичайною» людиною. Соціалізація обдарованої особистості може здійснюватися через її самореалізацію й самоактуалізацію в суспільстві.

 

Проблема розвитку обдарованості набуває особливої актуальності на етапі психологічної адаптації особистості під час переходу від початкової до середньої ланки навчання, оскільки саме цей період, як правило, пов’язаний з суттєвими ускладненнями. Умови навчання в середній школі ставлять високі вимоги до інтелектуального та особистісного розвитку, а також до здобуття навчальних знань. Утім рівень розвитку дітей у цьому віці не однаковий: в одних він відповідає умовам успішного навчання й розвитку, а в інших ледь досягає припустимої межі, що спричинює різного роду труднощі в дітей під час їхньої адаптації. Адаптивний процес ускладнюється ще й переходом дитини в підлітковий вік, зміною класного керівника, появою нових учителів-предметників тощо.

 

Якщо провести паралель з нашим навчальним закладом то учні, які вступають до нас на навчання (прийом здійснюється в 10-му класі), теж проходять адаптивний період і мають певні проблеми в успішній соціалізації:

  • новий класний керівник і вчителі-предметники зі своїми вимогами;
  • новий класний колектив та коло спілкування;
  • нові умови проживання (відірваність від домівки, режимні моменти, уміння знаходити спільну мову із сусідами по кімнаті та ін.);
  • відсутність батьків і близьких друзів;
  • потреба самостійно вирішувати без опікування батьків.

 

Тому завдання соціально-психологічної служби та педагогічного колективу — скорочення адаптації учнів з метою їх найшвидшого включення в опанування навчальних програм та планів, найповніше створення умов для самореалізації особистості дітей. Адже тільки адаптована людина здатна використовувати створену соціальну ситуацію для виконання завдань сьогодення та формування передумов руху вперед.

 

Так, у Криворізькому обласному ліцеї-інтернаті для сільської молоді, який було засновано за участю видатних педагогів, зокрема С. Подмазіна, спеціально для підтримки та розвитку сільських дітей, розкриття їх потенціалу відповідно до власних здібностей після закінчення ними дев’ятого класу, діє програма особистісного зростання ліцеїстів «Сходини», яка стала теоретичним обґрунтуванням концепції збагаченого середовища С. Подмазіна. Кожна з трьох сходин — «Причетність», «Посвята», «Творчий успіх» — це певний етап становлення особистості учня протягом його навчання в закладі.

 

Мета програми — забезпечення умов суб’єктивного включення ліцеїстів в освітній процес для формування їхньої готовності до свідомого самовизначення й самореалізації в різноманітних сферах життєдіяльності.

 

Головні завдання програми:

  • вільний розвиток індивідуальності учнів, усебічний розвиток їхніх здібностей;
  • задоволення потреб, інтересів у пізнавальній, комунікативній, естетичній, фізичній, творчій діяльності;
  • надання психолого-педагогічної підтримки учням та створення сприятливих умов у процесі досягнення ними особистісного успіху;
  • формування в учнів постійної внутрішньої потреби в реалізації власної мети;
  • надання професійної орієнтації діяльності учнів;
  • формування готовності учнів до свідомого соціального вибору й професійного самовизначення;
  • сприяння соціалізації та адаптації особистості.

 

Отже, з метою розвитку обдарованості необхідно забезпечувати організаційно-педагогічніх умови роботи соціального педагога, які б сприяли розвитку дитячих здібностей, не заважали позитивній реалізації, гармонійній взаємодії з оточуючими. Слід пам’ятати, що окреслені організаційно-педагогічні умови роботи з обдарованими дітьми слід підтримувати в комплексі.

 

 

Література

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з додатками і доповненнями) / [ред.-упоряд. В. Т. Бусел]. — К. : ІРПІНЬ. ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с.
  2. Капська А. Й. Соціальна робота : технологічний аспект : [Навчальний посібник] / А. Й. Капська, О. В. Безпалько, Р. Х. Вайнола. — К. : Центр навчальної літератури, 2004. — 352 с.
  3. Кульчицька О. І. Обдарованість : природа і суть / О. І. Кульчицька // Обдарована дитина. — 2007. — № 1. — С. 17–24.
  4. Мараховська Т. А. Соціально-психологічний супровід обдарованих у ліцеї / Т. А. Мараховська // Шкільному психологуусе для роботи. — 2012. — № 5 (41). — С. 8–10.
  5. Музика О. Л. Як розвивати обдарованість і чи можна її втратити? / О. Л.Музика // Обдарована дитина. — 2006. — № 3. — С. 11–16.
  6. Янковчук М.М. Розвиток обдарованості: практичний досвід / М. М. Янковчук // Обдарована дитина. — 2008. — №2. — С. 47–53.
  7. Педагогічні умови формування професіоналізму викладачів і майстрів виробничого навчання у використанні ІКТ [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ito.vspu.net/SAIT/inst_kaf/kafedru/matem_fizuka_tex_osv/ www/ eksperement_robota/files/Pedymovu2013.htm
  8. Соціально-педагогічні умови роботи соціального педагога з обдарованими дітьми в загальноосвітніх навчальних закладах [Електронний ресурс] / Л. Міщик, Л. Сапсаєнко. — Режим доступу: http://www.ird.npu.edu.ua/ files/michuk_sapsaenko.pdf
Dounload PDF

Відгуки читачів