Система роботи з молодими вчителями

Л. Д. Соколюк, заступник директора з навчально-виховної роботи Юріївської ЗОШ І–ІІІ ступенів Приморського району Запорізької обл.


Процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку молодий педагог отримує від адміністрації школи, досвідчених учителів, колег по роботі.

 

 

І-й етап адаптації

 

На першому етапі адаптації відбувається ознайомлення молодого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами школи «Життєтворчості». Ми використовуємо систему наставництва. Роботу вчителя-наставника розглядаємо як одне з найважливіших громадських доручень. Наставник починає роботу з підшефним з довірливої бесіди, часто в присутності одного з членів адміністрації: вивчає позитивні й негативні моменти в підготовці підшефного у виші, напрями допомоги, можливості раціонального використання вчителя-початківця в позакласній та позашкільній роботі.

 

Отже, у школі налагоджено систему роботи з наставниками. Для них періодично проводять семінари-практикуми, у ході яких розглядають питання:

  • складання орієнтовного індивідуального плану молодого вчителя;
  • зміст і форми роботи наставника з молодим спеціалістом;
  • навчання молодих учителів навичок самоаналізу уроку;
  • форми та методи впровадження досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду в практичну діяльність молодого вчителя;
  • методика складання проекту підсумкової характеристики молодого вчителя;
  • обмін досвідом звітування тощо.

 

Учителя-початківця ознайомлюють із традиціями, які склалися в школі, зі шкільною документацією та вимогами до її ведення, Статутом школи, режимом роботи тощо, з обладнанням шкільного методичного кабінету, матеріалами шкільної бібліотеки тощо, дають стислі характеристики класів, у яких йому доведеться працювати, характеризують учительський колектив.

 

Молодий учитель складає індивідуальний план з урахуванням своїх потреб і можливостей.

 

Орієнтовна програма стажування випускника вишу

 

Основні завдання стажування:

  • набуття практичних навичок, необхідних для педагогічної роботи;
  • розвиток уміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у виші, у конкретній практичній роботі;
  • набуття й удосконалення педагогічних навичок виховної роботи з дітьми;
  • вивчення передового педагогічного досвіду, засвоєння різноманітних методів навчання, використання сучасних засобів навчання, упровадження нетрадиційних форм, методів і прийомів навчання, нових педагогічних технологій.

 

Зміст стажування молодого вчителя. У процесі стажування молодий учитель має набути знання з психології, педагогіки, методики викладання шкільного предмета і виховної роботи. За час проходження стажування молодий учитель має проявити себе в усіх найважливіших формах роботи.

 

Щодо навчальної роботи стажист протягом навчального року мусить:

  • вивчити принципи перспективного та поточного планування навчально-виховного процесу в школі;
  • брати посильну участь у плануванні роботи школи;
  • планувати навчально-виховну роботу зі свого предмета;
  • розробляти поурочні плани (у школі модульного навчання — наукові проекти, сценарії), планувати позакласну роботу відповідно до плану виховної роботи школи;
  • у навчальній роботі на міні-модулях використовувати різноманітні методи, прийоми, форми й засоби навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів (лекція, бесіда, розповідь, семінар, лабораторні роботи, керівництво самостійною роботою учнів, експеримент, демонстрації, використання комп’ютерної техніки, навчального кіно, магнітофонних записів тощо) та індивідуальної роботи з учнями;
  • брати участь в організації та проведенні факультативних занять (бажано керувати факультативом або провести одне чи декілька занять);
  • надавати індивідуальну допомогу учням зі свого предмету;
  • проводити позакласну роботу з предмета у формі фронтальної (лекції, екскурсії, конференції, перегляд навчальних і науково-популярних фільмів тощо), групової (гурток, олімпіада, диспут, туристичний похід тощо) та індивідуальної роботи з учнями;
  • брати участь в оформленні шкільних кабінетів та в організації роботи учнів у них;
  • активно брати участь в організації й проведенні заходів зі свого предмета (тематичний вечір, ювілейні дати, дні здоров’я тощо).

 

Стажист — активний учасник методичної роботи. Молодий учитель входить до складу Школи молодого вчителя «Надія», шкільного та міського методичних об’єднань з предмету і бере участь у їхній роботі:

  • за допомогою свого наставника обирає й розробляє одну методичну тему, пише за нею реферат; реферат обговорюють на засіданні шкільного методичного об’єднання (після 2–3 років роботи);
  • вивчає лабораторне обладнання, ТЗН, комп’ютерну техніку та наочні посібники, які є в школі, з метою наступного використання їх у навчальній роботі;
  • відвідує уроки адміністрації, досвідчених учителів зі свого предмета, бере участь у їх аналізі, поглиблено вивчає педагогічний досвід одного з висококваліфікованих учителів;
  • за час стажування проводить відкриті уроки;
  • проводить моніторинг навчальних досягнень учнів, використовуючи різні форми опитування (контрольні роботи, заліки, усне, індивідуальне, фронтальне опитування, тестування тощо);
  • оформляє результати моніторингу згідно з планом роботи школи;
  • систематично вивчає педагогічну та методичну літературу й бере участь у її обговоренні.

 

Молодий учитель має виконувати роботу класного керівника (бажано після 1 року роботи в школі), у разі неможливості призначення класним керівником він виконує функції помічника досвідченого класного керівника на громадських засадах. Для цього він:

  • вивчає документацію класу, склад батьків, індивідуальні особливості учнів, складає психолого-педагогічну характеристику класу й подає її своєму наставнику;
  • на основі вивчення складу класу домагається єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителя та батьків;
  • організовує учнівський колектив з урахуванням вікових і психологічних особливостей, сприяє розвитку згуртованості, активності та творчості учнів;
  • проводить класні збори;
  • проводить заходи, спрямовані на розширення культурного світогляду та зміцнення здоров’я учнів (відвідування театру, музеїв, басейну, прогулянки в ліс, спортивні заходи тощо);
  • згідно із загальношкільним планом здійснює шефську роботу.

 

У перші два-три тижні уроки молодого вчителя відвідують лише наставники та їхні колеги. Адміністрації школи бажано відвідувати уроки початківців, починаючи з третього тижня їх роботи в школі.

 

Зміст і форми роботи наставника зі стажистом

 

  1. Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його потреб і можливостей.
  2. Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням.
  3. Спільні відвідування уроків досвідчених колег і їх ретельний аналіз.
  4. Попереднє відвідування молодим учителем уроків, які проводить наставник.
  5. Спільне з молодим учителем складання календарно-тематичних планів, наукових проектів.
  6. Допомога молодому вчителю в розроблянні уроків, позакласних заходів.
  7. Надання молодому вчителю рекомендацій з питань самоосвітньої діяльності.
  8. Ознайомлення молодого вчителя з науково-методичною літературою.
  9. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів.
  10. Допомога в роботі з «важкими» дітьми та їхніми сім’ями.
  11. Залучення молодих учителів до методичної, громадської роботи.

 

Наставник, готуючись із молодим учителем до проведення уроків, працюючи над розроблянням поурочних планів (наукових проектів, сценаріїв), під час спостереження й аналізу уроків може рекомендувати початківцю використовувати пам’ятки (див. додаток 1).

 

ІІ-й етап адаптації

 

Другий етап пов’язаний із процесом подолання труднощів навчальної діяльності й початком формування майстерності молодого вчителя.

 

Програма підвищення загальнопедагогічного й методичного рівнів стажистів у цей період диференційована залежно від наслідків стажування за перший рік і результатів діагностування. Діагностування проводимо у квітні–травні кожного навчального року з метою оцінювання роботи молодого вчителя. Починаючи з кінця першого й початку другого року роботи молодих учителів, більш активно залучаємо їх до методичної роботи, даємо їм конкретні завдання, за можливістю залучаємо до роботи творчих груп.

 

Виправдовує себе і практика залучення молодих учителів до виконання творчих завдань із використанням методичної літератури:

  • проштудіювати одну з монографій з методики навчання й визначити шляхи реалізації рекомендацій авторів у своїй практиці (за запланованою схемою);
  • проаналізувати використання методів і прийомів навчання за хрестоматією;
  • на основі вивчення однієї з методичних робіт визначити шляхи вдосконалення особистої педагогічної практики;
  • скласти картотеку публікацій з передового педагогічного досвіду, проаналізувати методичні журнали за два-три попередні роки.

 

ІІІ-й етап адаптації

 

Третій етап — це етап високої адаптованості, він є результатом ефективної діяльності молодого вчителя на попередньому етапі. Для цього етапу характерний високий рівень самостійності молодого вчителя, його творчий підхід до навчальної діяльності.

 

Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя на всіх трьох етапах є цілеспрямована й систематична самоосвітня робота.

 

Самоосвіта молодого вчителя має суттєве значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності.

 

Відокремлюють декілька критеріїв готовності молодого вчителя до самоосвітньої діяльності:

  • уміння вибрати напрям пошуку необхідної літератури, визначити, у яких публікаціях є відповідь на запитання, що цікавлять молодого педагога; у яких періодичних виданнях можна знайти потрібну інформацію, у яких бібліографічних покажчиках має бути інформація, що цікавить стажиста;
  • здатність, працюючи з конкретним педагогічним досвідом, зрозуміти основну ідею досвіду, осмислити свій власний досвід;
  • потреба в різнобічній педагогічній діяльності як одному із засобів підвищення рівня своєї педагогічної культури.

 

Організація самоосвіти шкільною адміністрацією:

  • створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи;
  • збільшення вільного часу молодого педагога;
  • можливість користування шкільною бібліотекою;
  • належний стан методичного кабінету;
  • організація семінарів-практикумів для вчителів з питань застосування прийомів і засобів організації самоосвітньої роботи;
  • визначення конкретних вимог до вчителів стосовно самоосвіти;
  • залучення молодих педагогів до активної роботи методичних об’єднань.

 

У планах роботи методичних обєднань передбачено виступи молодих учителів з певних теоретичних питань:

  • відкриті уроки, які молоді вчителі проводять на останньому, заключному етапі стажування (у квітні-травні), та їхні творчі звіти перед педагогічним колективом;
  • захист підготовленого вчителем-стажистом реферату з педагогічної проблематики;
  • забезпечення внутрішньошкільного контролю за цією ділянкою методичної роботи.

 

На І-ому етапі адаптації молодих учителів:

  • після 2–3 тижнів роботи молодого педагога в школі здійснюємо оглядовий контроль шляхом відвідування 3–4 уроків з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації навчально-виховного процесу;
  • у жовтні проводимо запобіжний контроль, мета якого — визначити можливі помилки в подальшій роботі вчителя й намагатися запобігти їм;
  • у квітні перевіряємо, як молодий учитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю.

 

На ІІ етапі адаптації молодих учителів протягом другого року роботи молодого спеціаліста використовуємо персональний контроль, який передбачає вивчення всієї системи діяльності вчителя.

 

На ІІІ етапі адаптації молодого вчителя здійснюємо фронтальний і класно-узагальнювальний контроль.

 

 

Додатки

 

Додаток 1

 

Пам’ятка наставнику для аналізу уроку молодого вчителя

  1. Чим зацікавив урок учнів?
  2. Чи забезпечено цілеспрямовану розумову діяльність учнів?
  3. Чи дотримує вчитель педагогічного такту?
  4. Як створює ситуації для глибокого сприймання матеріалу, емоційних переживань учнів?
  5. Як здійснює контакт із класом та окремими учнями, тобто як налагоджено зворотний зв’язок?
  6. Наскільки ефективно організовано самостійну роботу учнів, як учитель озброює їх навичками самоосвіти, самоконтролю?
  7. Що на уроці найбільше вдалося вчителеві?
  8. Які заходи виховного характеру було здійснено?
  9. Чи було створено під час уроку свідому робочу дисципліну?
  10. Що не вдалося? Чому? Як працювати над усуненням недоліків?

 

Додаток 2

Рекомендації щодо підготовки молодого вчителя до уроку

  1. Вчитайся в розділ програми, який потрібно вивчити на певному уроці, а в деяких випадках — і в пояснювальну записку до програми.
  2. Вивчи матеріал цього розділу, питання, теми.
  3. Сформулюй задум уроку, дай відповідь на запитання, чого б ти хотів досягнути в результаті його проведення, сформулюй мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).
  4. Уяви колектив певного класу, уявно намалюй конкретних учнів. Уяви психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.
  5. Обери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для цього матеріалу і для цих учнів.
  6. Зістав обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на цьому уроці.
  7. Продумай структуру уроку й зафіксуй усе знайдене в плані-конспекті.
  8. Підготуй наочні й навчальні посібники, не забудь підготувати і перевірити справність ТЗН, комп’ютерної техніки.
  9. Повтори подумки або вголос вузлові моменти плану, продумай непередбачені обставини, знайди і зафіксуй запасні варіанти.
  10. Спитай себе: «Я готовий до уроку?»

 

Додаток 3

Поради досвідчених колег молодому вчителю

  1. Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто в класі.
  2. Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.
  3. Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємоперевірки.
  4. Поясніть учням мету, завдання уроку.
  5. Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте учням розв’язувати їх самостійно.
  6. Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправляють однокласники.
  7. Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці — пропонуйте учням більше писати, розв’язувати прикладів.
  8. На уроці кожен учень має бути на виду, до кожного шукайте індивідуальний підхід.
  9. Під час використання технічних засобів навчання, комп’ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.
  10. Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів.
  11. Використовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів модульно-розвивального навчання.
  12. Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережливість, зібраність.
  13. Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника. У 1–7 класах обов’язково проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.
  14. Пам’ятайте: кожен урок не може бути схожим на попередній.

 

Додаток 4

Конкурс молодих учителів

Мета:сприяти формуванню професійної майстерності молодих учителів, розвитку їхніх професійних здібностей; розвивати потребу в самовдосконаленні, саморозвитку; сприяти піднесенню авторитету молодих учителів, самовираженню педагогів.

У конкурсі беруть участь молоді спеціалісти.

 

Хід конкурсу

Лунає пісня про школу.

 

 

В бездонно чистім морі оченят
Я кожен день складаю іспит долі.
Чекати довго тих зернят,
Що засіваю на дитячім полі.

О, Господи, якщо ти мені дав
Нести твій хрест, твоє звання Учитель,
Дай сили, творчості, настав,
Дай вміння вберегти й навчити.

 

Ведучий. Вітаю всіх присутніх у залі! Сьогодні особливий день для наших молодих колег. За перші роки роботи в школі вони вже мають перші досягнення, перемоги, успіхи. Пройшов Тиждень молодого вчителя, де ми познайомились із творчими майстернями наших молодих колег. І сьогодні ми підведемо перші підсумки. Отже, бажаємо отримати задоволення від участі в конкурсі професійної майстерності кожному учаснику.

Представляємо журі конкурсу. До його складу ввійшли наші досвідчені вчителі на чолі з директором школи (представляє журі).

 

Перший конкурс «Мій перший урок»

Ведучий. У кожного вчителя в житті був перший урок. Згадайте це відчуття. Ти стоїш перед відчиненими дверима класу, треба переступити цей поріг уперше. Безліч питань, почуттів. Позаду — безпечне студентське життя. Попереду… А що на нас чекає попереду? Отже, ваш перший урок, яким він був?

Конкурсанти діляться спогадами про свій перший урок.

 

Другий конкурс «З прикметником на ти»

Ведучий. Пропонуємо вам за дві хвилини написати текст, у якому ви перелічите прикметники, що характеризують сучасного вчителя, яким він має бути.

Журі, підводячи підсумки цього конкурсного виступу, оцінює швидкість і дотепність учасників.

 

Третій конкурс «Цікаві задачки»

Ведучий. Я думаю, що кожний із вас вимагає від дітей уваги. Зараз ми перевіримо Вашу уважність і кмітливість.

  • У семи братів по одній сестрі. Скільки всього сестер? (Одна.)
  • У бабусі Даші внучка Маша, кіт Пушок та собака Дружок. Скільки всього внуків у бабусі? (Одна.)
  • Над рікою летіли птахи: голуб, щука, дві синички, два стрижа та п’ять вугрів. Скільки птахів летіло? (П’ять.)
  • Горіло сім свічок. Дві свічки погасли. Скільки свічок залишилося? (Дві, інші згоріли.)
  • У кошику три яблука. Як поділити їх між трьома дітьми так, аби одне яблуко залишилося в кошику? (Віддати з кошиком.)
  • На березі три товстих гілки, на кожній товстій гілці по три тоненьких. На кожній тоненькій гілці по одному яблуку. Скільки всього яблук? (Жодного.)

 

Четвертий конкурс «Педагогічні ситуації»

Ведучий. Пропонуємо молодим педагогам психологічні ситуації, які могли би трапитись із будь-яким учителем на уроці або в позаурочний час. Цікаво почути, яке рішення оберуть наші учасники. На обдумування — 1 хвилина.

Звучить музика протягом однієї хвилини.

 

Ситуації для обговорення

Ситуація № 1.Учень приносить до школи ручного пацюка. У такий день усі уроки йдуть «шкереберть». Що робити?

Ситуація № 2. Один з учнів постійно демонструє свою ерудицію, часом ставлячи вас у безвихідь. Як учителю себе поводити?

Ситуація № 3.Під час пояснення нового матеріалу учень ставить запитання, посилаючись на протилежне твердження іншого вчителя. Як поводитися в такій ситуації?

Ситуація № 4.У класі є лідер, який явно негативно впливає на дітей. Як поводитися класному керівнику, вчителю?

Ситуація № 5.Ви виявили, що в класі ніхто не виконав домашнє завдання. Ваші дії?

Ситуація № 6.Учень «залетів» до класу з пропелером. Ви викликали батька в школу. Наступного дня відкриваються двері — і «залітають» син і батько, обидва з пропелерами. Як ви відреагуєте?

 

П’ятий конкурс «Музична хвилинка»

Ведучий. Учитель має бути всебічно розвиненою людиною. З учнями треба готувати ще й позакласні заходи. Зараз перевіримо Ваші знання музичних творів. Я буду вам зачитувати відомості про певну пісню, а ви маєте назвати пісню, також бажано заспівати хоча б один рядок.

  • Пісня про довгу мандрівку маленької дівчинки в капелюсі. («Если долго-долго» — пісня Червоної Шапочки).
  • Пісня про зміст голови одного ведмедика. («В голове моей опилки…» — пісня Вінні-Пуха).
  • Пісня про тварин, завдяки яким наша планета здійснює рух. («Где-то на белом свете» — пісня про білих ведмедів).
  • Пісня про тварин з довгими вухами, які косять траву. («Где-то в синем лесу» — «Песня про зайцев»).
  • Пісня про чотирьох чоловіків у капелюхах зі шпагами. («Опять скрипит потертое седло…» — пісня мушкетерів).
  • Пісня про трагічну загибель маленької комахи. («В траве сидел кузнечик»).

 

Шостий конкурс «Хто це?»

Ведучий. Продовжуємо наш конкурс. Учитель має знайти вихід із будь-якої ситуації. Уявіть собі: пройшла простуда, зник голос. Але урок пояснювати треба… Я вам зараз роздам картки із зображенням тварини. Ви маєте без слів, за допомогою жестів пояснити, хто це.

Видають картки із зображенням таких тварин: слон, заєць, білка, лисиця, гусак, тигр.

 

Сьомий конкурс «Так чи ні?»

Ведучий. Зараз я буду називати педагогічні ситуації. Ви маєте сказати, правильно чи неправильно людина вчинила, як треба було поводитися.

  • Пояснюючи навчальний матеріал, учитель спрямовує погляд на стіни, поверх голів або у вікно. (Неправильно. Треба намагатися тримати в полі зору всіх учнів, переводячи погляд з одного на іншого.)
  • Учитель заходить до класу через 2–3 хвилини після дзвінка на урок. (Ні. Треба заходити до класу через 1–2 секунди після дзвінка, демонструючи пунктуальність.)
  • Особисті проблеми, що постають перед окремими учнями, учитель намагається розв’язувати в присутності всього класу. (Неправильно. Існують деякі питання, які можна обговорювати лише віч-на-віч.)
  • Учитель спочатку викликає певного учня, а потім ставить запитання. (Запитання необхідно ставити всьому класу, а потім пропонувати відповідати певному учню.)
  • Учитель оцінює учнів, зважаючи на особисте ставлення до них. (Треба бути об’єктивними в оцінюванні — не виявляти власних симпатій чи антипатій.)
  • Учитель пише на дошці нерозбірливо, спотворюючи букви. Витирає лише частину дошки, залишаючи на іншій частині уривки попередніх записів. (Перш ніж писати на дошці, слід повністю стерти непотрібне. Також він має відновити вміння чітко й розбірливо писати літери.)

 

Восьмий конкурс «Педагогічне покликання»

Ведучий. Усім буде краще, якщо в школі працюватимуть педагоги від природи. Уявіть себе директором школи, до якого прийшов влаштовуватися на роботу молодий спеціаліст. Які запитання ви йому поставили би, щоб визначити, чи є в нього педагогічне покликання? На обмірковування ситуації відводимо Вам 2 хвилини.

Конкурсанти представляють свої відповіді. Журі підбиває підсумки конкурсу, нагороджує переможців у різних номінаціях дипломами («Щасливий серед дітей», «Винахідник», «Подвійний талант» тощо).

На закінчення педагогічного свята звучить пісня «Ми бажаємо щастя Вам».

Dounload PDF

Відгуки читачів