Свято Миколая (1–4 кл.)

Т. О. Черниш, учитель початкових класів Жовтневого НВК Охтирського району, Сумська обл.


СЦЕНА ПЕРША
 
 
Баба Яга
 
Ага! Ага! Я — Баба Яга!
Сьогодні мені не спиться,
Щось прикре сниться.
Я і кави не пила, й забагато не їла.
Але чую я, чую, що у ніч оцю глухую
Щось відбутися має. А! Тож діти усюди
Нині ждуть Миколая.
Ні, не хочу, не хочу! Як би їх заморочить?
Бо, як пригадаю, янголята літають,
Крильми вітер здіймають!
А чорти, а чорти, мої любі брати,
Підібгавши хвости, як побиті коти, геть утікають!
Це вже зовсім не діло!
Кличу Віхолу білу, щоб мені пособила:
Миколаю дорогу перемела,
Заморозила шлях, в небі місяць згасила.
Агов, Віхоло, сестро моя блідолиця,
Прошу тебе негайно з’явиться!
 
 
Віхола
 
Я тут, я тут! Вже мене крутить у носі!
Зараз я розгуляюсь, розпущу свої коси,
Щоб вітри їх крутили та щоб вили щосили!
Та гукну Сніговицю, чорну Хмару-сестрицю!
У-у-у! А-а-а! Люба Хмаро снігова!
Прилітай! Прилітай! Снігом шлях замітай!
Чуєш? Сани скриплять! Їде вже Миколай!
 
 
Баба Яга
Ну! Виходь на дорогу!
Клич когось на підмогу!
 
 
Віхола
 
Так, я покличу Туман, він густий, непроглядний.
Іній очі засліпить, він буває нещадний.
А ще Хуги мої, веселухи мої
Так шляхи заметуть, а сніги западуть,
Що й самі, що й самі їх не скоро знайдуть.
 
 
Хмара
 
О, Святого Миколая трохи я недолюбляю,
Він усім допомагає та з біди всіх визволяє.
Лиш дорогу замету, ну а він вже тут як тут!
До семи потів працює, подорожніх він рятує:
Зігріває, напуває і додому відправляє.
Ну, а нині всі зберемось та із нього посміємось.
Всі ми разом — непоборні!
(до Туману) Подивись — чи я вже чорна?
 
 
Туман
 
Чорна! Чорна!
 
 
Хмара
 
Подивись — чи досить грізна?
 
 
Туман
 
Грізна! Грізна!
 
 
Хмара
 
Тож почнемо свою пісню!
Війся, війся, сніговице!
Розстеляйся, ковзанице!
 
 
Туман
 
О, який я густий! Такий мокрий, холодний!
Пеленою сповию посланців я Господніх,
Засліплю їхні очі, затулю їхні вуха,
Допоможе мені снігова завірюха!
Хай поплачуть, пожуряться діти,
Що не зміг Миколай прилетіти!
От так я! Молодець! Уведу їх в оману!
О, даремно вони так не люблять Туману!
 
 
Іній
 
Подивлюсь, як мій брат набирається злості,
І тоді на поля упаду з високості.
В колючки перетворю всі краплі туману,
Зачарую в блискучу красу несказанну.
Та краса ця підступна, вона очі засліпить,
Миколай заблукає. А як місяць засвітить,
Навкруги, немов дзеркало, буде пустиня…
Ні! Та ні! Не знайде він дороги нині!
 
 
 
СЦЕНА ДРУГА
 
1-й учень
 
Вітри швидко підхопили
Хмару з снігом, холоди
Над землею пролетіли
Сніг припав, нема води.
 
 
2-й учень
 
Так прийшли ж сюди всі діти
Миколая щоб зустріти,
Миколаю честь складають,
Миколая величають.
 
 
3-й учень
 
Сьогодні Святий Миколай
В український піде край,
Всім, хто чемним був весь час,
Він даруночки роздасть.
 
 
4-й учень
 
Дітвора ж гуде, мов рій,
Жде на гостя нетерпляче:
Хто був чемний — той радій!
Хто нечемний був — хай плаче!
 
 
5-й учень
 
Миколай про діток знає все,
Подарунки кожному принесе,
Має для маленьких діточок
Подарунків повно — аж мішок!
 
 
Ябеда
 
Привіт! На Ябеду чекали?
Це ж ви мене тут виглядали?
Усе про вас я розповім (Погрожує пальцем.)
І Миколаю доповім. (Дістає список.)
Хто дівчат хапав за коси,
Стукнув хто кого по носі,
Хто в час тихої години
Їв під ковдрою насіння…
Треба кращими ставати,
Годі вам байдикувати. (Трясе списком.)
Кожному отут готове
Справедливе, чесне слово.
Хто на стіл компот розлив,
Шибку сніжкою розбив,
На заняттях замість вправ
На стільці тихенько спав.
 
(Пауза.) Всі дарунки — тільки мені, а більше нікому! Святий Миколай прийде, я йому все розповім!
 
 
6-й учень
 
Бути Ябедою — гріх!
Ждеш за це дарунка — сміх!
Якщо хочеш дарунок заробити,
Треба у всіх вибачення попросити!
Ябеда Що ж мені тепер робити?
Я не буду більше, діти!
 
 
7-й учень
 
Всі чекають Миколая,
Всі на світі — кожен край.
Та не кожен, мабуть, знає,
Хто ж то добрий Миколай?
 
 
8-й учень
 
Святий Миколай — усім дітям утіха,
Несе подарунки для нас повні міхи.
Книжки і санчата, смачний шоколад,
Ще й яблука спілі, що пахнуть, мов сад…
 
 
9-й учень
 
Ось і я не розумію: ми говорим, ми радієм,
Та, чомусь отут нема пресвятішого отця.
Може, Миколай забув, нашу школу проминув,
Може, ми були нечемні і старалися даремно?
 
 
 
СЦЕНА ТРЕТЯ
 
10-й учень
 
Хто то по дорозі йде з купою пакунків?
Це несуть від Миколая дітям подарунки.
Я скажу вам по секрету: не пропала «доля наша»,
Бо гостинці нам приніс — дядя Саша!
(Називає потрібне ім’я.)
 
 
Дядя Саша
 
Через поле, через гай йшов по світу Миколай,
І в білесенькій торбинці передав для вас гостинці.
 
 
11-й учень
 
Гей, світла зоря над світом зійшла,
А тут біля ялинки зібралась родина вся.
Миколай святий біля всіх сидить
І добрими очима на всіх глядить.
 
 
12-й учень
 
Святий Отче, Миколай! Помагай в потребі,
Покровителю святіший на землі й на небі.
Будь порадником ласкавим, святий чудотворче!
Хорони нас від лихого, преподобний Отче.
 
 
13 й-учень
 
Віддаймо йому честь і хвалу,
Щоби на той рік нас не минув,
Миколай Святий бережи нас!
А тепер усім вже додому час.
Dounload PDF

Відгуки читачів