«П’ятихатки — рідне місто моє» (літературно-музичне свято для 5–11-х класів)

Л. А. Пітюренко, бібліотекар ЗШ № 1, м. П’ятихатки, Дніпропетровська обл.


Від себе. Любов до своєї країни починається з любові до свого міста, села, вулиці… Багато хто з нас із захопленням безкінечно може розповідати про будинок, де він народився, про школу, яку відвідував… Такий виховний захід ми провели в нашій школі. 
 
Мета: виховання любові до малої батьківщини.
 
Обладнання: книжкова виставка.
 
 
ХІД ЗАХОДУ
 
1. ВСТУПНЕ СЛОВО БІБЛІОТЕКАРЯ
 
Прийшла весна. Незабаром буйним цвітінням вкриються дерева й квіти. Порине в буйну зелень і наше рідне місто. І сьогодні ви прийшли на свято нашого міста. Хоча воно невеличке, але є невід’ємною частиною нашої держави.
 
 
Батьківщина
 
Знаєш ти, що таке Батьківщина?
Батьківщина — це ліс осінній,
Це домівка твоя, і школа,
І гаряче сонячне коло.
Батьківщина — це труд і свято,
Батьківщина — це мама й тато,
Це твої найщиріші друзі
І бджола у веснянім лузі…
А. Костецький
 
 
Моя Україна
 
Моя Україна — широкі простори:
Поля і левади, долини і гори...
Молитва, і пісня, і слово натхненне, —
З чого почалась Україна для мене?..
Чи з пісні тієї, що в небо злітає,
Чи з рідної мови, що звуками грає,
А чи з «Отченашу», що мати навчає?..
Із пісні, дитино, що в небо злітає,
Із рідної мови, що звуками грає,
І тієї молитви, що мати навчає,
Твоя Україна себе починає.
М. Хоросницька
 
 
2. РОЗПОВІДЬ ПРО ЗАСНУВАННЯ П’ЯТИХАТОК
 
1886 року в степу біля Саксагані почалося будівництво Катерининської залізничної колії, поблизу якої брати Потабашні, в минулому селяни, які приїхали на будівництво колії, звели перші п’ять хат. Звідси й назва — П’ятихатки. За короткий час селище П’ятихатки стало важливою вузловою станцією.
 
1-й читець. Я піднімаюся на залізничний міст. Під мостом пролягають залізничні колії, стоять товарні вагони. Черговий по станції оголошує: «Швидкісний поїзд Ковель-Сімферополь прибуває на 4-ту колію південної сторони вокзалу». Тепер зі станції П’ятихатки можна поїхати в різні кінці держави, подих далеких мандрівок захоплює душу. П’ятихатки — важливий залізничний вузол України. На станції працюють сотні робітників — це наші батьки й матері.
 
2-й читець. У кожному місті є священні місця, до яких приходять люди, щоби поклонитися загиблим героям. У нашому місті це Вічний вогонь і пам’ятник Танку. Танк Т-34 під командуванням І. В. Шатрова першим увірвався у П’ятихатки під час визвольних боїв за наше місто в жовтні 1943 року. Ім’ям героя названо вулицю і школу. 9 травня щороку ми йдемо на вахту пам’яті до Вічного вогню, несемо квіти, співаємо пісні, розповідаємо вірші, вшановуємо ветеранів війни й Великої Перемоги. Дякуємо за мирне голубе небо, за сонце, за білих голубів, що ширяють у небі, за наше щасливе майбуття, кладемо квіти до ніг загиблих героїв, не тільки 9 травня, але й тоді, коли будуємо нові сім’ї та святкуємо День Міста.
 
 
Хочешь знать, почему мы великими стали?
Почему нас враги ни согнуть,
ни сломать не смогли?
Нас никто никогда не ковал из железа и стали.
Превратила нас в сталь цель, к которой мы шли!
К. Симонов
 
3-й читець. Розповідь про міський парк Я дуже люблю гуляти в нашому парку. Восени мені найбільше подобається, коли листя на деревах жовтіє, червоніє, виграє всіма барвами осені. Жовтий листочок тихесенько падає мені під ноги, ніби прощається з деревом. Шелестить під ногами жовте листя, повітря пахне осінню, природа завмирає в очікуванні.
 
Ведучий. Багата п’ятихатська земля талантами. Є вони й у нашій школі. Зараз свої вірші прочитає учениця 8-Б класу Тетяна Назарик.
 
 
Мій рідний край
 
Край Дніпра, на Україні,
Заховалось, причаїлось,
Щоб ніхто не мав і гадки,
Гарне місто — П’ятихатки.
Люди, що жили в цім краї,
Ще назви селища не мали.
Проте знали оці люди,
Що спочатку п’ять хаток отут стояло,
Поле гарнеє буяло.
От і вирішили люди:
Дуже добре тоді буде,
Що на честь тих п’яти хаток
Місто звати П’ятихатки.
Зараз люди тут живуть
Працьовиті, добрі, милі,
Дружні, чесні та сміливі.
Один одному допомагають —
П’ятихатки прославляють.
А якщо про місто хочеш більше знати,
«П’ятихатські самоцвіти» раджу прочитати.
 
Свій вірш читає учениця 8-В Ірина Цікалова.
 
 
Мої П’ятихатки
 
Невелике П’ятихатки місто,
Частка українського буття.
Та посіли в серці моїм місце
Те, що пронесу через життя.
Тут моя домівка і родина,
Тут моя улюблена сім’я.
Це — моя маленька Батьківщина:
Мама, тато, друзі, я.
П’ятихатки, рідні П’ятихатки,
Вас люблю, бо тут зростаю я.
І великі, і маленькі хатки,
Як родина, як одна сім’я.
Вулиці до болю всі знайомі,
Рідні та улюблені місця.
П’ятихатки, рідні й невідомі,
Зростять й поведуть мене в життя.
І куди не завели б мене дороги,
Серцем буду завжди з вами я.
Повернусь до рідного порогу,
Ви — моя домівка і сім’я.
 
Ведучий. Є у нас і свої танцюристи.
 
Діти виконують танець і пісню «Україна» (слова й музика Тараса Петриненка).
 
Бібліотекар. Наше свято добігає кінця. Сьогодні ми розповіли вам про наше місто та його людей, але набагато більше ви зможете дізнатися з цих книг (демонструє книги на пересувній книжковій виставці).
 
Дякуємо за увагу! Всього вам найкращого!
Dounload PDF

Відгуки читачів