Фрагментарність сприйняття підлітком навколишнього світу

Н. М. Коритнікова,Харківська обл.


Сучасні діти змалку поглинають велику кількість інформації, причому її дозування складно контролювати. Устигнути охопити, осмислити й засвоїти все практично неможливо. Підліток підсвідомо починає шукати вихід: десь не дочитає, десь вихопить уривок із контексту, десь перегляне параграф чи по діагоналі пробіжить задану вчителем статтю.
 
Текст як засіб передання інформації виходить з ужитку — ми дедалі менше читаємо й більше цікавимося фотографіями, коміксами, малюнками, колажами й постерами.
 
Зовнішньо це виявляється в тому, що підліток не може тривалий час зосередитися на певній інформації й у нього слабшає здатність до аналізування. Такі ознаки свідчать про фрагментарність мислення.
 
Без уміння аналізувати, з’ясовувати суть і на підставі цього приймати рішення взагалі неможливо стати успішною людиною в сучасному світі, а успіхи в житті багато в чому залежать від стилю мислення.
 
Поява фрагментарного мислення — це відповідь на збільшення кількості інформації. З огляду на мозаїчність подачі інформації й рознесення пов’язаних подій у часі мозок просто не в змозі усвідомити та зрозуміти зв’язки між фактами. Підліток починає сприймати навколишній світ через короткий, яскравий сюжет чи образ.
 
Важливо зрозуміти суть фрагментарного мислення й те, як це може впливати на свідомість підлітка, на його здатність до аналізу інформації й систему цінностей загалом. Фрагментарність означає розрізнені між собою набори образів, фактів, що чергуються без будь-якої логіки й структури, не мають завершеного осмислення в дійсності.
 
Про це свідчить інтенсивний інформаційний обмін між підлітками в новому форматі: тепер вони постійно спілкуються в чаті, товаришують у соціальній мережі, відвідують різноманітні інтернет-ресурси, розміщують фотографії, переглядають уривки кінофільмів, слухають нову музику, грають в онлайн-ігри з різними партнерами тощо. Інформаційні технології задовольняють таке різноманіття потреб. У результаті підліток оперує обірваною інформацією, що утруднює її осмислення й не сприяє формуванню єдиної системи знань.
 
Під час сприйняття будь-якої ситуації створений образ не залишається в думках надовго, оскільки його місце негайно займає новий відеоряд. Нескінченне перемикання телеканалів, швидкий перегляд новин, повсюдність реклами, постійна трансляція музичних кліпів і трейлерів до фільмів формує фрагментарне мислення в підлітка, який сприймає навколишню дійсність через уривки інформації та осколки вражень. Образ, що виникає, не вимагає роботи уяви, рефлексії, осмислення; весь час відбувається оновлення й уточнення інформації, коли первинно поданий контент змінюється й надалі втрачає свою актуальність.
 
За тривалого використання інформації, що хаотично подається через медіа, у підлітка формується фрагментарне мислення.
 
Культуролог К. Г. Фрумкін виділяє такі передумови, що породжують феномен як масове явище:
1) прискорення темпу життя та збільшення обсягу інформаційного потоку, що спричинює проблематику відбору та скорочення інформації, виділення головного й фільтрування зайвого;
2) потреба в збільшеній актуальності інформації та швидкості її надходження;
3) різноманіття інформації, що надходить;
4) збільшення кількості справ, які людина виконує одночасно;
5) збільшення діалогічності на різних рівнях соціальної системи, перехід до дискусійного спілкування.
 
Світ насичений інформацією як текстової, так і візуальної форми, і сучасні підлітки не захищені від інформаційного перевантаження. Для багатьох школярів надрукований текст стає лише беззмістовним набором символів і слів. Вони надають перевагу вивченню нового матеріалу через інфографіку, фотоколажі, відеообрази тощо. Текст підручника без виділених речень і наочної графіки для багатьох досить-таки складний. Стаючи студентами, вони практично не спроможні сприймати лекції, якщо ті не супроводжуються яскравими презентаціями.
 
Необхідність терміново стисло й чітко викласти думку примушує використовувати мінімум тексту й максимум інфографіки. З року в рік людина дедалі більше візуально орієнтована — це об’єктивні наслідки цифрового прогресу. Більшість навчальних програм передбачають роботу з текстами — конспектування, читання першоджерел, написання рефератів, що не враховує глобального інформування суспільства й виглядає архаїчним для сучасних підлітків. Їх утруднює необхідність іти до бібліотеки по книгу, якщо є вихід в інтернет, можливість скачати з мережі стислий переказ чи екранізацію твору, а за необхідності знайти вже готові твори. Прискорені темпи обміну інформацією актуалізують пошук інтерактивних методів навчання і впливу. Інформація обрушується на людину звідусіль (бігборди, аудіокниги, телебачення тощо), людина не встигає усвідомити її й перетворити на знання, які можна застосувати. Найбільш яскраво це виявляється в ЗМІ: у блоках новин одне повідомлення не пов’язане з іншим, телепередачі перемежовані рекламними роликами, постійно змінюються «картинки на екрані» — усе це заважає глядачеві осмислити розрізнені сюжети загалом, виділити важливе й запам’ятати необхідне. Те саме відбувається під час читання художньої літератури: замість того щоб захопитися змістом книги, зануритися в її сюжет, читач довідується про пошуки сенсу життя П’єра Безухова чи про фінансові махінації Чичикова ніби між іншим (у транспорті, під час обіду).
 
Сьогодні вчителі й батьки дедалі більше скаржаться, що школярам складно опанувати твори світової літератури, вони не розуміють змісту прочитаного. По правді, читання навіть легкого художнього твору — це напружена розумова робота, тоді як, наприклад, комікси в прямому розумінні домальовують деталі, яких не вистачає в описі.
 
Сучасні школярі непогано пишуть твори, але набагато гірше — перекази, тобто важко розуміють чужі думки, зберігаючи вміння дохідливо висловлювати власні.
 
Закріпленню фрагментарного мислення сприяє шкільний розклад: одному предмету зазвичай відведено не більш ніж одну академічну годину, після чого увагу учня слід переключити на інший предмет та інший підручник.
 
Школа вводить цей режим через вагомість завдань, що стоять перед нею: упродовж обмеженого терміну дати максимальний обсяг необхідних знань з різноманітних наук.
 
Складається враження, що молодь не здатна адекватно передати думки автора. Зміст цілого тексту вислизає від розуміння, читачеві набагато легше створити власний текст, а найкраще — презентацію з короткими, не зв’язаними між собою фразами. На наших очах під впливом інтернет-технологій відбувається заміна текстоцентричного мислення фрагментарним.
 
Далі буде
Dounload PDF

Відгуки читачів