Узагальнення й систематизація вивченого про числівник. Урок-ознайомлення з історією рідного села. 6 клас

О. О. Ісаєва, учитель української мови та літератури Солошинської ЗОШ, Кобеляцький р-н, Полтавська обл.


Мета:

- повторити відомості про числівник, удосконалювати вміння правильно його відмінювати та вживати у різних стилях мовлення;

- покращувати навички редагування текстів, виховувати любов до своєї землі, зацікавити учнів історією рідного краю.

 

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.

 

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

 

ІІ. Мотивація до навчання. Оголошення теми й мети уроку

 

ІІІ. Робота з групами

— Сьогодні у нас узагальнювальний урок з теми «Числівник». Проведемо ми його у формі ознайомлення з рідним селом. Але перш ніж вирушити в незвичайну і захопливу мандрівку, пригадаймо відомості про цю частину мови.

  • Яка частина мови називається числівником?
  • На які групи за значенням вона поділяється?
  • Що таке прості і складені числівники?
  • Чи можемо ми в повсякденному житті обійтися без використання числівників?

 

— Тепер вирушаймо у путь. Бо саме дорогою ми зможемо розкрити більшість таємниць і пробудити в душі найрізноманітніші почуття.

 

«Дорога! Як багато вона може розповісти допитливому серцю, навіяти і радість, і журу, воскресити в пам’яті давні легенди та бувальщини»,— говорив відомий український письменник І. С. Нечуй-Левицький. Погляньте уважно на карту. Ось дорога, яка змією в’ється зі славного міста Кобеляки. Як ви гадаєте, куди вона нас приведе?

 

Так, ви не помилилися, ця дорога тягнеться до чудового села Солошиного, яке розкинулося «мило, недбало» на берегах сивого дідуся Славути.

  • Яка відстань від Солошиного до райцентру? (Близько 40 км)
  • Що ви знаєте про відмінювання числівника сорок?

 

Учитель. Сьогодні ми повернемося у славне минуле нашого села, пройдемо його стежками і розмитими дорогами, воскресивши в пам’яті давні легенди. А допомогти нам у цьому зможе власне Село, яке завітало на нашу зустріч. Ви уважно слухайте його розповідь і у зошити запишіть почуті числівники.

 

«…Я точно не знаю, коли народилося: згадка про це загубилася в нетрях століть. І тільки сивочолий батько-Дніпро може згадати, як ще у XV-XVI столітті, коли Україна була під владою Польщі, король Сигізмунд дозволяв козакам заселяти його смарагдові береги. І тому першою датою мого народження вважають 1679 р., але за іншими офіційними документами мою появу на світ пов’язують із 1784 роком, коли у селі була створена церква. На той час на моїй території проживало 900 осіб. Звідки я отримало ймення, точно невідомо. А ви не можете меніпідказати?

 

Діти пригадують відомості про історію виникнення села.

 

Так, якщо вірити усним переказам, свою назву я успадкувало від козака Солохи. Кажуть, що й досі існують вуличні прізвиська «Солохъ» для найдавніших моїх мешканців. Отже, мені, якщо зазирнути в історичнесвідоцтво, виповнилося приблизно 327 років.

 

Учні зачитують виписані числівники, пояснюють правопис.

 

Учитель. До підсумкового уроку у нас працювала пошукова експедиція «Краєзнавча мозаїка» у складі літературознавця, географа, археолога, біолога, історика. Вони підготували усний журнал «Чи знаєте ви, що…».

 

Літературознавець. Чи знаєте ви, що саме у нашому селі малим хлоп’ям бігав по росі і зустрічав рожеві світанки відомий український письменник П. А. Загребельний? Народився він 24 серпня 1924 року. У своєму відомому творі «Розгін» так згадував про Солошине: «Це було село з мрії, воно відкривалося, щойно ти переїхав через Просяниківську гору, довкола розливався широкими хвилями степ, який далі обривався, а село лежало в степу…»

 

Від 1960-го по 1980 рр. він написав 16 романів. Найвідоміші з них «Євпраксія» (1975), «Роксолана» (1980),»Я, Богдан» (1983), «Тисячолітній Миколай» (1999).

 

Географ. Чи знаєте ви, що наше село охоплює площу 96 га? Наш мальовничий куточок розташований за 40 км від райцентру і за 54 км від залізничної станції Кобеляки. Чудова річка Дніпро протікає на відстані 5 км від села. За 2 км від Солошиного знайдено давнє поселення черняхівської культури. А ще я дізнався, що наша сільрада посідає у районі 3 місце за величиною. Площа сільради становить аж 133 кв. км.

 

Біолог. Чи знаєте ви, що коли вийти ген за село, очам відкриється незвичайної краси краєвид — повноводий Дніпро в замріяних очеретах котить свої хвилі під пильним наглядом високих (подекуди близько 80 м) схилів. На території лісових угідь нараховують до 900 видів рослин, 12 з яких занесені до Червоної книги: карликові півники, ломиніс цілолистий, тюльпан дібровний та ін. Багатою і різноманітною є фауна. Особливо виділяється пташиний світ, який налічує понад 100 видів, серед яких — орлан-білохвіст, скопа, кулик-сорока, занесені до Червоної книги.

 

Який багатий світ навколишній!

Яка моя уява бідна!

Тому готова стать навколішки

Перед тобою, земле рідна!

 

Історик. Чи знаєте ви, що в селі школа існує з 1 вересня 1878 року? Утримували її на кошти поміщика А. А. Дейнеки, і тому школа мала назву «Солошинсько-Дейнеківська». На той час вона мала 6 кімнат: дві — для навчання, третя була водночас бібліотекою і вчительською, одна кімната для вчителя, а також кухня і передпокій. Спочатку дах школи був покритий очеретом, а з 1887 — залізом. Школа була розташована в центрі села на узвишші, «вдали от питейных заведений».

 

Додому було завдання дізнатися від дідуся та бабусі рік навчання у школі та кількість учнів. Також демонструють фотографії старої школи.

 

Археологи. Чи знаєте ви, що територія нашого краю тісно пов’язана з існуванням пізньої трипільської культури (3050-2750 р.)? В урочищі Солошине-Колони археологами було виявлено пізньотрипільський ліпний кубок, який 1983 року передали на зберігання до Полтавського краєзнавчого музею.

 

Діти розглядають ілюстрації.

 

  • Редагування тексту

Церква Пресвятої Богородиці була куплена в Переволочно за кілька четвертин гречки і дев’яте травня тисячу семисот вісімдесят другого року була перенесена в Солошине. Присадибної землі церква не мала. Але рішенням Кременчуцько-Кобеляцької межової комісії їй було виділено у тисячу вісімсот семи десяти першому році близько тридцять три десятин.

 

Учитель. Як ви зрозуміли, наше сьогоднішнє завдання — використати на уроці якомога більше числівників, пов’язаних з історією рідного краю. Цим ми потішимо і його величність з країни Морфології Числівника.

 

Сьогодні до нас на урок завітав його перший радник Кількіс Порядкович, який візьме інтерв’ю у гостей, присутніх на уроці. Їх завдання — використати якнайбільше числівників у розмові.

 

Діалог з директором шкільного музею.

  • Скільки експонатів у музеї?
  • Коли заснований музей?
  • Як довго ви очолюєте музей?
  • Як давно було останнє поповнення?

 

ІV. Завдання на перевірку знань

Учитель. Справді, багатьма числівниками ми поповнили скарбницю його величності. Але він ще хоче переконатися у ваших знаннях і тому запропонував ряд цікавих завдань.

 

1. Пригадати прислів’я або назви художніх творів з числівниками.

(«Семеро одного не ждуть», «І один у полі воїн», «Два капітани» та ін.)

 

2. Правильно записати словосполучення з числівниками.

Мати справу з 123 опонентами, спілкуватися з 346 співробітниками, навчатися у 777 фахівців.

 

3. Кубик з цифрами.

Провідміняти цифру, яка випаде учасникові.

 

4. Відгадати загадки.

  • Яке жіноче ім’я містить 30 однакових літер?
  • Які два займенники псують шляхи?
  • Як із трьох сірників зробити чотири?

 

V.Рефлексія

Учитель. Отже, як бачите, без числівників нам ніяк не обійтися у мовленні. (Діти роблять висновок про важливість числівників, використовуючи метод «Мікрофон».)

 

VІ. Домашнє завдання

Написати твір-мініатюру «Моє село — знайоме й незнайоме».

Dounload PDF

Відгуки читачів