Історичні імена

Кожем’яка О. Л., ЗОШ № 12, м. Донецьк


Александр Великий — Александр Македонський (356–323 рр. до н. е.). Цар Македонії 336 до н. е. з династії Аргеадів. Дістав своє прізвисько завдяки низці переможних війн та тому, що створив велику імперію, територія якої простягалася від Греції до Індії.
 
«Бажаний Атонові» (фараон-єретик) — фараон Аменхотеп IV (1364–1347 до н. е. або 1351 – 1334 до н. е.). Він скасував поклоніння Амону-Ра, богу — покровителю Єгипту, Фів і царського будинку — та наказав поклонятися тільки Атону — Сонцю, носію життя і покровителю Єгипту. Себе він проголосив Ехнатоном, що й означає «бажаний Атонові».
 
Батько жаху — так араби називали Великого Сфінкса в Єгипті. Освітлений вночі яскравим місяцем, він вселяв особливий страх, підносячись серед пісків.
 
Батько історії — Геродот (490 / 480 — 430 / 424 рр. до н. е.), давньогрецький історик. Багато подорожував. Автор першого великого історичного трактату під назвою «Історія», яка містила багатий географічний, етнографічний та історичний матеріал.
 
Бик перемоги — фараон Сеті I (близько 1290 – 1279 рр. до н. е.). Він починає новий блискучий період в історії Давнього Єгипту. Історичні пам’ятники розповідають про перемоги фараона та оспівують славу його царювання. Є свідчення про те, що лише його присутність здатна була паралізувати ворогів.
 
Блискавка — Ганнібал (247–183 рр. до н. е.), полководець Карфагену, один з визначних державних діячів давнини, запеклий ворог Римської республіки та лідер Карфагену під час Пунічних воєн. Як і його батько Гамількар, Ганнібал відомий під прізвиськом Барка, що означає «блискавка ». Його вважають одним з найбільших воєнних геніїв людства, за що він і дістав своє друге прізвисько.
 
Будівельник — римський імператор Гай Аврелій Валерій Діоклетіан (284–305 рр.). У часи його правління були побудовані численні укріплення, палаци, цирк, кінний двір та об’єкти загального користування (терми).
 
Великий переможець, будівельник (Фараон-Сонце, Син Світла) — фараон Рамзес II (1279—1212 до н. е.). Він увійшов в історію грандіозним будівництвом, яке розгорнув по усій країні (звідси — будівельник), величезною кількістю здобутих перемог (звідси — А-нахту — переможець), а також успіхами у внутрішньодержавних справах. За його правління Давній Єгипет пережив період розквіту.
 
Геліогабал (Елагабала) — римський імператор Марк Аврелій Антонін з династії Северів (218 – 222 рр. до н. е.). Його прадід, дід і батько були жерцями фінікійського сонячного бога Ел-Габала, бога сонця і родючих сил природи, від якого імператор й дістав своє прізвисько.
 
Дружина бога Амона — найвищий ранг жриці в культі бога Амон. Цей культ був важливим давньоєгипетським релігійним інститутом. Його центр за часів XV–XVI династій розташовувався у Фівах. Однією з найбільш відомих володарок цього титулу була перша жінка, яка стала фараоном, — Хатшепсут (1490/1489–1468 до н. е., 1479–1458 до н. е. або 1504–1482 до н. е.) з XVIII династії. Вона 22 роки успішно правила Єгиптом. Мала також ще одне прізвисько — «Та, що попереду шляхетних дам».
 
Евергет (шляхетний, благодійник) — фараон Птолемеївської династії Птолемей III (бл. 246–222 рр. до н. е.). Він підкорив єгипетському престолу Сирію та переважну частину Азії. Його здобиччю в Сирії були священні зображення єгиптян, викрадені Камбізом під час захоплення Єгипту. За їх повернення Птолемей III здобув прізвисько Евергет (благодійник).
 
«Живий образ Амона» (Тутанхамон) — фараон XVIII династії, (1333–1324 до н. е.), який відновив старий пантеон єгипетських богів. Після свого народження був названий Тутанхатоном на честь бога Атона. Після мерті свого батька Ехнатона та скасування поклоніння Атонові обрав собі ім’я Тутанхамона.
 
Калігула — римський імператор Гай Цезар Август Германік (12–41 рр. н. е.). Прізвисько дістав за часів бурхливої юності, проведеної у військових таборах. Там майбутньому імператору подарували шкіряні чобітки «калігі», від назви яких і утворилося його прізвисько.
 
«Наполеон Стародавнього світу» — Тутмос III Менхеперра (або Мінхеперра) — шостий фараон XVIII династії. Він провів 17 успішних воєнних кампаній в Азії. Сучасні єгиптологи вважають його першим відомим завойовником і військовим генієм у світовій історії. Єгипет за часів Тутмоса перетворився на могутню світову державу, що простягнулася разом з підлеглими територіями з півночі на південь на 3 500 км. Вона охоплювала Єгипет, Нубію, Куш, Лівію, регіони Передньої Азії (Сирію, Палестину, Фінікію), перевищивши за розмірами всі відомі раніше держави.
 
Неос Діоніс (новий Діоніс), Авлет (флейтист) — фараон Птолемей XIІ (правив у 80–51 рр. до н. е.) з династії Птолемеїв, батько Клеопатри. Прізвище свідчить про те, що цар брав участь у релігійних оргіях і навіть грав на флейті, що в давнину вважалося ганебним заняттям. А от до державних справ Птолемей ХІІ залишався цілком байдужим.
 
Олімпієць — так афіняни за талант оратора і здатність переконати народні збори у правильності своєї думки називали першого стратега Перікла (444–429 рр. до н. е.). Тим самим вони порівнювали його із Зевсом, головним богом Олімпу, та говорили, що він «метає перуни, вражаючи своїм словом, як громом і блискавкою», і що «саме переконання сидить на його вустах».
 
Спаситель (Сотер) — сирійський цар Антіох I (324–261 рр. до н. е.) з династії Селевкідів. Після перемоги у битві з галатами, під час якої він використав бойових слонів, уславився по усій Азії як Сотер (спаситель).
 
Спаситель — Птолемей I Сотер, сатрап, а потім і цар Давнього Єгипту (323–283/282 роках до н. е.). Родоначальник династії Птолемеїв. Його прозвали Сотером (тобто «спасителем») за допомогу родосцям, коли 304 р. до н. е. острівне місто Родос було оточено ворогом і з моря, і з суходолу. До того ж Птолемей був благодійником, рятівником і захисником своїх підданих.
 
Теа Філапатор, «богиня, що любить свого батька » («дочка славного батька») — Клеопатра VII (69–30 рр. до н. е.), остання цариця елліністичного Єгипту з македонської династії Птолемеїв. Її ім’я перекладають з грецької буквально як «Дочка славного батька від бога сонця Ра». Дістала його цариця тому, що жінка не мала права успадковувати титульне ім’я. Його передавали лише по прямій лінії спорідненості від бога сонця Ра. А Клеопатра успадкувала його від свого батька за звичайним земним родоводом.
 
Філадельф («той, що любить сестру») — фараон Птолемей II (285–246 / 245 рр. до н. е.). Зміцнив становище Давнього Єгипту та уклав союз з Римом, який поновлювався під час заступання на престол кожного наступного правителя Єгипту. Заснував Олександрійську бібліотеку. Прозваний так через те, що одружився зі своєю старшою єдинокровною сестрою Арсіноєю.
 
Цар-пастух — Кір II Великий, перський цар (559–530 роках до н. е.). Засновник перської держави Ахеменідів. Прізвище пов’язане з описом, який доніс до нас Геродот. Дід Кіра, цар мидян Астіаг, отримав у сні пророкування, що онук позбавить його влади і стане засновником великої держави. Цар віддав наказ забрати у доньки народжене немовля і вбити його, але дитину врятував простий пастух, що узяв її до своєї родини. Дитинство Кіра пройшло серед царських рабів. Легенда розповідає про те, що невдовзі Астіаг упізнав у хлопчику-пастухові свого онука й відіслав Кіра до Персії, де жив його справжній батько, правитель персів Камбіс.
 
Чудовий — фараон XVIII династії Давнього Єгипту Аменхотеп III (1388–1351 рр. до н. е.). На час його царювання припав період найбільшого розквіту давньоєгипетської цивілізації. Свідчення тому — грандіозні храмові комплекси і чудові пам’ятники скульптури, витончені туалетні принади і чимало інших творів мистецтва, що вважають шедеврами кращих єгипетських зібрань музеїв світу.
Dounload PDF

Відгуки читачів