Що робити, якщо мама й тато живуть окремо

Ведуча рубрики Анна Гресь


Розлучилися. Усі формальності дотримані, і родина розділилася на дві окремі частини. Крім того, що мама й тато одержали черговий штамп у паспорті, у їхньому житті відбулося ще чимало змін, що переживати досить болісно. Руйнуються звичні алгоритми життя, доводиться перебудовувати свої відносини, а також відносини з родичами. Іноді дорослі настільки сильно заклопотані власними проблемами, які взагалі забувають про дитину. Хоча насправді всі розуміють, що саме малюк виявляється в незавидній ситуації.
 
 
 

ПРАВИЛО 1. Зберігаймо колишні традиції й ритуали

Що відбувається з дитиною, коли батьки розлучилися?
Насамперед, у дитини також відбулися значні зміни у звичному житті. Наприклад, раніше зранку її будив тато й вони разом снідали. А тепер її будить мама, і вона снідає сама. Варіанти «спільних» з татом справ можуть різнитися, а зміст їх один — тепер усе стало інакше, і це не подобається дитині, вона дуже хоче повернути все назад, щоб усе стало, «як раніше». Ось такий синдром «ХОЧУ, ЯК РАНІШЕ». Досить часто від засмученого малюка можна почути саме такі слова. Тому завдання розумних дорослих — намагатися зберегти хоча б щось у колишніх сімейних ритуалах і правилах. У кожній родині є унікальні звички й традиції. Наприклад, можна запропонувати зберегти традицію проведення сімейних свят або недільні прогулянки.
 
 

ПРАВИЛО 2. Зберігаймо спілкування між батьками

Згадайте розмови з дитинства про те, як «у нас удома», «а мій тато», «а ми всі разом»? Усвідомте важливість для малюка думки дитячого товариства (та й дорослого). Адже вчора він був дитиною з родини, де є мама й тато. А вже сьогодні став дитиною «з неповної родини». Йому важко це вимовити, він переживає через те, що до когось на свято завітали обидва батьки, а до нього — тільки один. Що у всіх дітей мама й тато сидять на святі поруч і спілкуються між собою, а в нього тато з мамою сидять окремо й навіть не розмовляють. Говорити крізь зуби, усім своїм видом даючи зрозуміти, що у вас немає нічого спільного із цією людиною, найжахливіший подарунок, який ви могли б зробити своїй дитині. Тому намагайтеся зберігати не просто коректні, але все-таки доброзичливі взаємини між собою. Пам’ятайте, що робите ви це заради своєї дитини. Не сумнівайтеся у важливості цього пункту. Достатньо лише поспостерігати за тим, як дитина пильно стежить, що тато сказав мамі, як мама подивилася на тата тощо.
 
 

ПРАВИЛО 3. Створюємо дитині затишок у будинку мами й у будинку тата

Рано чи пізно дитина мешкатиме фактично на дві оселі. І вже не важливо, скільки саме часу вона проводитиме з татом, а скільки — з мамою. Як зрозуміти, що відчуває дитина? Спробуйте поставити себе на її місце. Дві квартири, два ліжка, різні речі, іграшки. Не всі діти готові жити таким подвійним життям. Для того щоб малюк відчував менше дискомфорту, із цим пов’язаного, намагайтеся подбати про те, щоб він почувався спокійно й у мами, і в тата. Нехай навіть немає можливості в кожному будинку облаштувати окрему кімнату для дитини, однак своя територія в неї має бути обов’язково. Найчастіше дитина почувається не у своїй тарілці в тому будинку, який відвідує рідше, тільки у вихідні або на канікулах. Важливо, щоб вона не почувалася як на вокзалі, займаючи чуже ліжко або не маючи особистих речей (зубної щітки, рушника, капців, піжами тощо). Нехай буде два будинки, але саме будинки, а не гуртожитки.
 
 

ПРАВИЛО 4. Даємо дитині зрозуміти, що вона нам потрібна і важлива завжди

Досить часто після розлучення виникає безліч незручних моментів. Вони можуть бути пов’язані з тим, скільки часу дитина проводитиме з кожним з батьків. «Ти його візьми на ці вихідні» — говорить мама татові, а тато пручається, тому що в нього вже зовсім інші плани саме на майбутні суботу й неділю. При цьому дитина стоїть поруч і слухає, як батьки «перекидають» її одне одному. Як ви вважаєте, що вона відчує, слухаючи подібні діалоги? Відчуття власної непотрібності й того, що вона заважає батькам, — ось і весь результат. Але трапляється й зворотна ситуація, коли хтось із батьків не хоче віддавати дитину, незважаючи на домовленості й постанови суду. У такому випадку дитина може ставати об’єктом маніпуляції або навіть сама маніпулювати батьками. «Не купиш мені машинку, — переїду до тата!» — лякає малюк, спостерігаючи за маминою панікою. Щоб таких моментів не виникало, тимчасову відповідальність слід ділити без дитини, але чітко розповідати їй, скільки часу й чому вона проводитиме з кожним з батьків. Особливо важливо враховувати думку самої дитини, адже в неї є почуття, своя думка і вона любить обох батьків і сумує за ними.
 
 

ПРАВИЛО 5. Допомагаємо дитині подолати

Про що розмірковує дитина? Головні почуття — страх і самотність. Діти взагалі люблять стабільність, і щоб усе було поступово, за правилами. А тепер умить зруйнувалося все те, що було звичним, теплим, гарним. І в душі дитини оселяється страх, що завтра все виявиться ще гірше. Діти — егоїсти в гарному сенсі цього слова. Вони поки переживають не через батьків, а через те, що буде з ними завтра. Світ маленької дитини дуже сильно зав’язаний саме на батьках, які для неї є не тільки прикладом, не тільки «світлом у віконці», а й взагалі джерелом життя. І раптом дитина починає усвідомлювати, що тато (або мама) поруч може бути не завжди. Що слово «разом» уже не стосується його родини. Результатом таких переживань може бути депресія й навіть справжня хвороба. Отже, потрібно зробити так, щоб дитина припинила сумувати й повсякчас думати про те, яка вона нещасна. Необхідно заповнити її дитяче життя позитивними подіями, приємними моментами, що йому повинні дарувати мама й тато, нехай і не разом. Крім того, страху самотності, що мучить дитину, під силу позбавити тільки близьким. У моменти спілкування необхідно говорити малюкові про те, що, незважаючи ні на що, ви завжди будете разом, поруч. 
Dounload PDF

Відгуки читачів