Рушник, симетрія. «На щастя, на долю»... («Мистецтво», 4-й клас)

Т. В. Гаврильченко, учитель образотворчого мистецтва, Шевченківський НВК «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітня школа І—ІІІ ст.», Черкаська обл.


Тема. Рушник, симетрія. «На щастя, на долю» — ескіз рушника. Витинанковий декор та декорування китицями

Мета:

  • навчальна: розкрити красу українських рушників, багатство їх кольорів, розмаїття видів і форм орнаментів; ознайомити учнів з історією рушників, використанням симетрії у рушнику; навчити створювати ескіз витинанкового рушника;
  • розвивальна: розвивати образне мислення, уяву, фантазію, уміння виконувати візерунки в техніці витинанки;
  • виховна: виховувати любов до народного мистецтва.
Тип уроку: комбінований.
 
Оснащення
  • Візуальний ряд:yy українські рушники; зразки учнівських робіт; таблиці.
  • Музичний ряд:yy П. Майборода «Пісня про рушник».
  • Матеріали та інструменти:yy аркуш паперу; простий олівець; кольорові олівці; ножиці; фломастери.
  • Обладнання:yy ТЗН.
 
Тип уроку: комбінований.
 
Терміни й поняття: симетрія, витинанка.
 
 
Хід уроку
 
І. Організаційний момент
 
 
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
 
Учитель
Дивлюся мовчки на рушник,
Що мати вишивала,
І чую: гуси зняли крик,
Зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли,
Запахла рута-м’ята.
Десь тихо бджоли загули,
Всміхнулась люба мати.
І біль із серця раптом зник,
Так тепло-тепло стало…
Цілую мовчки той рушник,
Що мати вишивала.
 
(Пісня «Мамин рушник»)
 
 
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку
 
Учитель. Сьогодні ми поговоримо про чарівні витвори народного мистецтва — рушники. З’ясуємо їх види, призначення, розглянемо орнаменти, а також навчимося створювати рушничок у техніці витинанки.
 
 
IV. Актуалізація опорних знань
 
Бесіда
  • Чи маєте вдома вишиті рушники? Хто їх ви ??шивав?
  • Які візерунки на них вишито???
  • У яких випадках господиня діставала зі скри ??ні вишиті рушники?
 
Відповіді учнів.
 
V. Вивчення нового матеріалу
 
Екскурсія до кімнати народознавства
 
Учитель. Рушник можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Він разом із піснею супроводжує народження, одруження людини, ювілейні урочистості. У різних місцевостях рушник називають по-різному: «утиральник », «утирач», «стирач» тощо. Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є прибрана хата й чистий рушник напохваті. Невипадково в народній пісні мати навчає дочку:
 
Тримай хаточку, як у віночку,
І рушничок на кілочку.
Тримай відерця всі чистесенькі
І водиці повнесенькі.
 
В Україні поширений звичай покривати рушником хліб на столі. Рушником накривали діжу після випікання хліба, ставлячи її під образами на покутті.
 
Цікавим є звичай використовувати рушник під час будівництва житла. На Полтавщині сволок піднімали на рушниках, а потім їх вручали майстрам. Коли стіни вже було зведено, угорі у кутку також вішали рушник. Коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник — як оберег від лиха.
 
І в дорогу далеку ти мене
На зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя,
На долю дала.
 
Колекції музеїв містять багато весільних рушників — «червонці», «орласті», «роменські», «кролевецькі», «богуславські». Їх зберігали як сімейні пам’ятки, що переходили від бабусі до онуки.
 
Весільний рушник так само, як і весь посаг, дівчина готувала собі самостійно. Вишиваючи рушник та сорочку, дівчина вкладала в них свої мрії про коханого, одруження, сподівання на щасливе подружнє життя. У центральних районах України наречена й  дружка замість пояса, крайки підперізувалися рушником — кінцями наперед. Найчастіше це були ткані червоні рушники, придбані на ярмарку. Їх зберігали в родині протягом багатьох років. Інколи рушник брав участь у весіллі понад 20 разів!
 
В Україні зафіксовано близько 100 технік вишивання та понад 20 технік ткання. В одній із народних казок ідеться про те, що гарні рушники виходили в тієї жінки, яка «як плаче — перли сипляться, а як сміється, так усі квіти цвітуть».
 
Сьогодні рушник також використовують на весіллі, проводах хлопців до армії. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей. Рушник прикрашає наше житло.
 
  • Уважно розгляньте вишиті й ткані рушники. ??Які орнаменти ви бачите? (Відповіді учнів.)
В орнаментах вишивок відсутня жодна зайва лінія, кожна рисочка має певне значення. Народний орнамент — це співуча мелодія, призначена не лише для очей, але й для розуму та почуттів. 
 
  • Які рослини нагадують вам узори вишивок? ??(Відповіді учнів.) 

В орнаментах вишивок майстрині завжди відтворювали красу нашої природи, особливо в період її квітування. Це відбилося в назвах: «барвінок», «гарбузове листя», «хмелик», «зозулька», «бджілка», «павучок», «солов’їні вічка», «гречечка», «ляльки»…

 
  • Як розміщено орнамент на полотні рушника? ??(По краях, симетрично)
  • Що таке симетрія???
Симетрія — це гармонія, розмірність, повна дзеркальна відповідність у розташуванні частин цілого відносно середньої лінії, центра.
 
  • Як оздоблено краї рушників? (??Мереживом та китицями)

Учні повертаються до класу.

 
VІ. Практична робота
 
Інструктаж
  • Чистий аркуш паперу зігніть навпіл по довжині. Відріжте по лінії згину.
  • Складіть аркуш по довжині вдвічі, потім — учетверо (якщо тонкий папір — можна увосьмеро).
  • Розкрийте аркуш та перегніть його по цих саyyмих лініях «гармошкою».
  • За допомогою таблиці оберіть візерунок оздобyyлення країв вашого рушничка, намалюйте та виріжте його.
  • Аналогічний візерунок виріжте з іншого боку рушничка.
  • Можете прикрасити свій рушничок, намалюyyвавши рослинний або геометричний орнамент, але обов’язково симетрично з обох сторін рушничка.
 
Самостійна робота учнів
Учні працюють під музичний супровід. Учитель контролює виконання завдання.
 
VIІ. Закріплення вивченого матеріалу
  • З якими рушниками ви сьогодні ознайомилися???
  • Де і як розміщують узори на рушниках???
  • Чи використовуватимете вишиті рушники ??у своєму житті?
 
Відповіді учнів.
 
VIIІ. Підбиття підсумків уроку
Виставка та оцінювання учнівських робіт
 
ІХ. Домашнє завдання
Подарувати мамі чи бабусі свій витинанковий рушничок та розповісти про сьогоднішній урок.
Dounload PDF

Відгуки читачів