Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Вчителько моя — зоре світова… чи щось інше? Що про нас думають наші учні

Андрій Печенізький

Нещодавно прийшов на урок... Останній, шостий урок, на вулиці весна, сонечко пестить своїм теплом, навкруги усе біле від вишневого цвіту... «Відпустіть нас! Відпустіть! Не хочемо історії! Гуляти хочемо!.. Чи щоб ви нам просто щось цікаве розповіли!..» — звично почулося з різних боків кабінету. І тут я, досить неочікувано навіть для себе самого, використав цікавий кінематографічний прийом «мотивації пізнавальної та творчої діяльності учнів»:

— Гаразд, любі мої, історії у нас сьогодні не буде!

— Ура! Ура! А що ж тоді будемо робити?

— Ми сьогодні полетимо до космосу!

— ?..

— Дістаємо свої космічні зошити, ручки та записуємо тему творів міжгалактичної важливості: «Особистість учителя майбутнього», де ви спробуєте уявити себе батьками дітей майбутнього і напишете, які властивості ви хотіли б бачити у вчителів прекрасного міжгалактичного майбутнього, а які б не хотіли…


Те, що вони написали, ви побачите у рамках нашого уявного уроку-диспуту, у якому окрім них, до речі, взяли участь багато ваших колег із різних шкіл — отже, дискусія — до вашої уваги. До речі, а ви готові до сьогоднішнього уроку? Домашнє завдання виконали?.. Та не будемо поспішати, почнемо все з початку...

Автор: ...Добрий день, а може, добрий вечір чи доброго ранку, почнемо наш урок. Висловлюючись професійною мовою — урок-диспут. Тема, з одного боку, простенька така, життєва, а з іншого — дуже важка та, мабуть, ще з часів первісного суспільства невгамовно палає хитрим полум’ям актуальності та змушує кращі педагогічні голови вирішувати тисячі великих і маленьких питань... Гаразд, не буду випробовувати ваше терпіння, сьогодні поговоримо про вчителя... вчителя очима учнів. Ні, ні, зовсім не треба діста­вати різнокольорові ручки, багатотомні збірки методичних рекомендацій, просто поговоримо. Яким він є — вчитель, яким він повинен та не повинен бути. Учні також братимуть участь у розмові, адже процес навчання — це взаємодія учня та вчителя, чи не так написано в багатьох «розумних» книжках? А що ж насправді, чи завжди воно так і є? Почнемо, мабуть, із молодшого покоління українських громадян та задля більшої об’єктивності не будемо називати імен, прізвищ, звань та регалій — просто середньостатистичний учень та середньостатичний учитель. Отже, вперед — «до перемоги світлого майбутнього»!..

Учень 5 класу: Учитель — то наша друга мама чи другий батько, вони нам надають приклад, що є правильним, а що неправильним. Учителі нам як рідні, бо все дитинство ми проводимо разом із ними. Хоча ми не завжди їх слухаємо, погано поводимо себе на уроках, все-таки ми їх любимо та поважаємо й дуже вдячні за все, чого вони нас навчили! Дякуємо!..

Учителька початкових класів: На думку багатьох дітей, учитель — якийсь «цербер», людина, що прийшла покричати... Якщо вчитель є симпатичним дитині, то його сприймають як друга, як старшого товариша, а якщо не є симпатичним, він може іноді просто підвищити голос, а дитині здається, що він не правий.

Учень 9 класу: Усі вчителі по-своєму різні, кожен із них у пам’яті учня залишає особливий відбиток, кожен з них чимось добрий, а чимось поганий... Учитель, у першу чергу, повинен бути освіченою та доброю людиною. Я вважаю, що найголовніше для вчителя — перше враження, те, як він себе спочатку зарекомендує перед учнями, так вони й будуть до нього ставитися. Головне — не показувати свій страх перед учнями, тому що, коли вони це помітять, то перестануть поважати вчителя... Учитель не повинен бути занадто суворим, він повинен поважати думку учня. Повинен знати, коли треба посварити, а коли пожартувати. Уроки мають бути цікавими та пізнавальними...

Учителька математики: Раніше, коли я ще навчалася в школі, вчитель був для мене авторитетом, зараз, на жаль, учителі не є такими для дітей...

Учень 11 класу: Ідеальний учитель повинен бути дівчиною «90–60–90». Вона повинна розуміти бажання учнів, і до того ж, бути компетентною у своєму предметі...

Учитель української: Розумні діти хочуть, щоб учитель був ерудованим, міг відповісти на будь-яке запитання, а не відмовлявся та казав, що у нього немає зараз на це часу. Інша дитина хоче бачити вчителя добрим та в той же час вибагливим — це також важливо. Учитель, заходячи до класу, повинен приносити із собою сонечко, а не бути «гримзою»! Він повинен бути емоційним, цікавим, молодим, але компетентним та, звичайно ж, талановитим. Люди літнього віку вже щось можуть забувати, а це дітей дуже дратує. Учитель повинен мати гарний вигляд, бо діти на нас завжди дивляться та оцінюють. Потрібно бути «легким на підйом». Наприклад, якщо учні захотіли піти до театру, вчителю треба погодитися піти з ними... Звичайно ж, учитель, у першу чергу,— не тільки педагог, але й психолог. Потрібно бути сучасним. Час рухається вперед, і вчитель повинен рухатися разом із ним!

Учень 10 класу: Учитель — це приклад для учня, приклад в усьому: зовнішній вигляд, ставлення до учнів та предмета, поведінка... Є молоді вчителі, які дозволяють собі занадто відверто одягатися, але ж школа — це не диско-клуб! У нас у школі є вчителька середнього віку, яка одягається, як дівчина «легкої поведінки», а на уроках нічого не пояснює, тільки розповідає якусь маячню!..

Автор: Ото маєш собі! Вибачте, що втрутився, але ж мені можна за правилами, бо я ведучий! От і користуюся своїм «службовим положенням». Маємо деякі протиріччя — то «90–60–90», «сучасний», а то «дівчина легкої поведінки»! Хоча, мабуть, усе природно, просто потрібно підтримувати правильний баланс, не переходити межі... але ж які вони тонкі — ці межі, один неправильний крок — і трагедія? Неповага, нерозуміння, знущання... Отакі вони, сучасні учні! Іноді вчителі відчувають себе, немов на «страшному суді», причому в ролі підсудних! «А судді хто?» Діти!!! І не зрозуміло, хто ж кого навчає, хто кому надає життєвий досвід... Отака вона, вчительська доля, вчительська вдача!

Учитель історії: Учні хочуть бачити на уроці цікаві форми роботи. Діти хочуть якомога більше тепла душі людської, особливо молодші школярі, бо їм цього не вистачає! Щоб учитель сприймав кожного як індивідуальність. Адже кожен хоче розкритися, показати себе! Навіть двієчник хоче розкритися — він із задоволенням допоможе принести стілець або витерти дошку...

Учень 8 класу: Багато учнів страшаться вчителів. Учителі такі доброзичливі та гарні, а діти їх страшаться. Невідомо, що ж учителі роблять на уроках, може, вони спеціально залякують дітей?!! Нехай учителі просто будуть людьми.

Учитель англійської мови: Учитель повинен бути на сходинку вище своїх учнів, але при цьому не ставати нудним, повинен розуміти позицію дитини, але не спускатися до її рівня, бо коли це відбувається, такого вчителя учні просто перестають поважати. Тому певна суворість повинна бути... Учитель не повинен повчати! Усі ми навчаємося на своїх помилках, а вчитель, перш за все, повинен попередити помилку учня та, якщо її вже не можна уникнути, допомогти вийти із складної ситуації. Якщо йому це вдасться, то він зможе знайти шлях до серця учня. Потрібно, щоб учителеві було цікаво з дітьми, він повинен переживати разом із ними їх проблеми.

Учень 11 класу: Я вважаю, що вчитель повинен бути «від Бога», а не просто «заучка». Він повинен бути творчою людиною, веселою, енергійною, ерудованою, відповідальною, суворою, але не занадто, заінтригувати своїм предметом, показати його необхідність та незвичайність!

Учитель математики: Діти поділяють учителів на групи. Одному вони пробачають дуже багато, іншим — нічого не пробачають. Чому? Мабуть тому, що дуже добре відчувають, чи є учень цікавим для вчителя як людина. Якщо результат спостережень позитивний, то така людина стає для дітей авторитетом, прикладом для наслідування. Якщо ж учитель тільки начитує певний предмет, все робить для «галочки» і, взагалі, учні себе відчувають тільки робочим матеріалом, то йде категоричне несприйняття такого вчителя.

Учень 9 класу: Дуже важливо, щоб учень та вчитель поважали один одного. Учитель забов’язаний виховувати в учнях добрі почуття, допомагати в різних ситуаціях та оцінювати дітей не просто як учитель, а як близька, рідна людина…

Автор: ...Виходить, що вчитель та учень — це майже родичі, що ж, мабуть, так воно і є. Тому будемо відвертими, шановні колеги, велику роль відіграють особисті стосунки, навіть при оцінюванні, чи не так? Якщо вчителеві учень подобається як людина, то він отримає добру оцінку, а якщо ні,— погану, адже кожен педагог може задати таке запитання, на яке учень відповість, і таке, що з відповіддю виникнуть великі труднощі. Звідси й оцінка. Від цього нікуди не подінешся, але ж не варто перетворювати взаємини вчителя з учнем на зведення рахунків.

Учень 9 класу: Був у класі випадок, коли вчителька почала ненавидіти учня за те, що він відмовився приймати участь у виставі, яку готував клас. Вона потім весь час робила так, щоб цей учень на її уроках мав вигляд невдахи, ставила ­йому погані оцінки... Потім вийшло так, що вчителька ця пішла зі школи — усе знову стало на свої місця, а ненависть до вчителя залишилася назавжди!

Учитель історії: Такі випадки мають місце, але ж є не менше випадків, коли учні категорично не сприймають учителя, з різних причин,— і це набагато тяжче. Учитель — це теж людина, з усіма чеснотами та вадами. Звичайно ж, останніх треба намагатися позбутися, та це іноді буває так важко.

Учениця 9 класу: Мені дуже не подобається, що наш класний керівник увесь час «доповідає» на наш клас батькам та завучу, не можна так робити! А до вчительки фізики в мене взагалі повне неприйняття, бо вона спочатку викликає до дошки, а потім каже, що мені підказав клас, і не ставить гарної оцінки! А ще вона ніколи не заповнює вчасно журнал, а потім у журналі з’являються якісь оцінки, яких ми не заробляли... Учителі нерідко дуже нервові. Мені здається, що в нашій школі треба створити світлу кімнатку, куди вчителі приходили б на прийом до психолога та скидали свої негативні емоції, тому що на уроках іноді дуже важко, таке враження складається, що перебуваєш поруч із психічно хворою людиною. Мені здається, що деякі вчителі так поводяться, бо їм дуже важко. Один раз чула, як вчителька скаржилася на те, що в неї дві сотні дітей і вона не може спати вночі, бо перевіряє наші зошити. На мій розсуд, треба підвищити кількість учителів, аби в них було менше роботи — може, тоді вони будуть краще себе почувати та їхня робота стане більш ефективною та приємною, у першу чергу для них... Але це все, на щастя, поодинокі випадки, взагалі мені вчителі подобаються, просто треба ставитися до учня по-людськи…

Учениця: Які б вони не були, наші вчителі, вони навчають нас, вони наші любі, наші рідні. У будь-якім разі вони заслуговують на велику шану, на любов.

Автор: А от і дзвоник, прийшов час закінчувати... Проведіть і ви опитування серед своїх учнів, бажано анонімно, яким вони бачать свого вчителя. Упевнений — це буде корисно і для вас, і для них.

Відгуки читачів