Передплатна кампанія з січня 2019 закінчилася! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Руйнуємо стереотипи

Юлія Зінченко

Як у нас, на жаль, завжди уявляють учителя? Це неодмінно особа жіночої статі, і обов’язково в окулярах, причому великих і круглих... А ще в неї досить суворий зовнішній вигляд. В руках у вчительки зошити, книжки, журнали і ще ціла купа усілякої, можливо навіть непотрібної літератури, яку вона за звичкою кожного дня носить із собою. Якщо вона не директор і не завуч, вона зазвичай заклопотана.


Така досить поширена думка, інакше кажучи, стереотип або міф про вчителя, склалася ще за часів Радянського Союзу. За перші роки незалежності України цей образ допов­нився ще кількома не дуже привабливими рисами, такими як бідність та непрестижність. Сьогодні суспільний статус та громадська думка про вчителів, як це показують опитування, не висока, і перед вчителями стоїть завдання — змінити ставлення до себе на краще. За вас, учителі, цього ніхто більше не зробить. Отже, шлях подолає той, хто йде...

Стереотип перший: учитель — професія недохідна і непрестижна

Головним елементом типового образу вчителя в сучасній свідомості суспільства є неприбутковість, а відтак і непрестижність цієї професії. Цей стереотип, на жаль, найболісніший із всіх, і зламати ­його дуже важко. Це обумовлено реальністю, адже всім відомо, що заробітна платня, яку сьогодні отримують українські вчителі,— одна з найнижчих у світі. Для прикладу, в Туреччині зарплата вчителів дорівнює $10?000 на рік, а в Англії та Америці — $38?000 на рік. Найближчий до нас за окладом учителів — той самий Гондурас — $2500 на рік.

Згідно із соціологічними опитуваннями, більшості вчителів грошей вистачає на їжу та товари першої необхідності. І тільки кожен третій заявив, що зарплата дозволяє придбати товари тривалого користування. Навіть якщо вчитель буде працювати на дві, три, чотири ставки, днювати і ночувати в школі, його зарплата не буде перевищувати $2000 на рік. А враховуючи те, що в сучасному світі престиж професії напряму залежить від розміру заробітку, вчительська освіта вважається чимось другосортним.

Цікаво, що престиж професії низький не тільки в суспільному сприйнятті, але й у сприйнятті самих учителів — про це свідчать все ті ж опитування. На питання «чому ви обрали цю професію?» більшість відповідає, що в них не було вибору. Як правило, відношення до професії у настільки низько мотивованих педагогів не змінюється на краще. А це може призвести до загального зниження кадрового потенціалу вчителів.

Тому цей стереотип необхідно змінювати, адже насправді школа — це перша сходинка на шляху життєвого успіху, яка дає базу для отримання вищої освіти. І професія вчителя — одна з найнеобхідніших у світі. Сьогодні є багато успішних прикладів, коли вчитель непогано зароб­ляє і має високий соціальний статус. Гарні зарплати, наприклад, є у вчителів приватних шкіл. Якщо ж ви викладаєте в державній установі, використовуйте індивідуальні заняття з учнями — ця практика поширена в усьому світі, і в ній немає нічого поганого. Знайте собі ціну і вимагайте від оточення відповідного ставлення.

Стереотип другий: учителька? Та вона о третій годині вже вдома

Це теж дуже поширена думка, яка насправді не відповідає дійсності. Адже окрім часу, витраченого на урок, у вчителів існує багато інших обов’язків. За результатами опитувань, щотижневе навантаження вчителя досить велике: у 40,2?% опитаних учителів воно складає 21–30 годин на тиждень, у 28,4?% — 17–20. Але ж іще існує перевірка зошитів, яка займає до 10 годин на тиждень, підготовка до уроків (до 12 годин), збори батьків, засідання педагогічних рад (до 8 годин). Окрім цього — різноманітна паперова робота, як-от заповнення журналів, оформлення звітів, теж займає прірву часу (за різними оцінками, до 8 годин на тиждень). Тож не важко підрахувати, що вчителі працюють не менше, а то й більше від представників інших професій. У зв’язку із цим у деяких вчителів навіть склалася думка, що школа — це, по-перше, «контора», і основне заняття вчителя в конторі, звісно,— писати і заповнювати різні бланки. Насправді ж завдання вчителя в школі зовсім інше, і така паперова праця перетворює деяких учителів на службовців, які не шукають творчих підходів до навчання, а примітивно «відчитують матеріал».

Тому варто шукати шляхи позбавлення вчителів від непотрібної писанини. Можливо, якусь частину роботи слід скасувати зовсім, а якусь передати окремій людині, яка буде займатися виключно конторською роботою.

Стереотип третій: учитель — це консерватор

Така поширена думка склалася завдяки тому, що більшість учителів — це люди середнього віку. Статистичні підрахунки показали, що більшість учителів, а саме 31?%,— це люди віком від 31 до 40 років. Молоді люди до 26 років складають 5,7?% опитаних, до 27–30 років — 7,1?%. Вважається, що в середньому віці людина мало цікавиться новинами, схильна до використання напрацьованого досвіду, не прислухається до інших. Але цей стереотип теж треба ламати, адже він відповідає дійсності тільки наполовину.

За опитуваннями, більше ніж половина вчителів щотижня 1–8 годин займаються підвищенням своєї кваліфікації, вивченням професійної літератури, нових методик. Не знаходять часу на це тільки не більше 5?% учителів. Усі вчителі щонайменше раз у п’ять років проходять курси підвищення кваліфікації — це обов’язково.

Що ж стосується володіння комп’ютером та Інтернетом, то це вміють робити більше половини вчителів та більшість директорів. Майже кожен третій учитель та кожен другий директор вміє користуватися Інтернетом. Але ця цифра не наближається до 100?% через те, що можливості доступу до комп’ютерів обмежені — вони залежать від розмірів школи і району розташування школи. Тільки кожен четвертий учитель у селі має доступ до глобальної мережі, тоді як у центрах така можливість є у половини опитаних. Таким чином, учителі бажають «спілкуватися» з комп’ютером, але зазвичай такої можливості в них просто немає.

Тут треба сказати, що Інтернет — необхідна реальність сьогодення, бездонний колодязь різноманітної інформації, і без нього рух уперед буде неповноцінним. Тому, якщо ви ще не освоїли мистецтво пошуку корисної інформації у глобальній мережі, саме час зайнятися підвищенням своєї кваліфікації в цьому напрямку.

Стереотип четвертий: учителів засипають подарунками

Багато хто вважає, що традиція подарунків та хабарів глибоко вкоренилася у вищих навчальних закладах і школах нашої країни. Але ж треба відрізняти подарунки від хабарів, адже в тому, що школярі всі разом подарували своєму вчителеві на Новий рік, 8 Березня або День учителя подарунок, немає нічого протиправного. Це знак пошани і уваги, який у стосунках «учитель–учень» цілком припустимий. Опитування вчителів показали, що їм приємно отримувати невеличкі подарунки від дітей, але це ніяк не впливає на їхнє ставлення до учнів. Що стосується хабарів як таких, то їх середній розмір за статистикою складає 8,5 тис. грн, а лідирують за корумпованістю стражі охорони та порядку — міліція, друге місце — у суддів, а третє — у митниці. Школи в цьому списку взагалі немає. До того ж, згідно із законом України «Про боротьбу з корупцією», корупція — це діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для отримання матеріальних благ. А подарунок від класу на 8 Березня не має нічого спільного із цим визначенням.

Стереотип п’ятий: з часом учитель-жінка зовсім втрачає жіночість

Професія вчителя вважається жіночою на відміну від майже всіх інших. І це логічно, адже жінка традиційно сприймається як більш лагідна, добра, уважна, аніж чоловік. Фемінізація вчительських кадрів не посилюється, але кількість жінок у школі й без того перевищує кількість чоловіків: 80?% від­сот­ків учителів — жінки. Серед директорів їх трохи менше — 76?%.

Багато хто вважає, що жінка в школі перестає бути жінкою в прямому розумінні цього слова, тобто бути привабливою, подобатися протилежній статі. Але ж школа і жіноча врода здаються зовсім протилежними речами. Навпаки, жіноча привабливість може стати вам у пригоді як у стосунках із колегами, так і в стосунках із учнями, адже «закони жіночої привабливості» діють і тут. Викликати симпатію до себе буде корисно й у відносинах із батьками учнів, вона допоможе встановити взаєморозуміння. Жінка, яка більше схожа на «робочий верстат», має набагато менше шансів отримати від своїх колег відповідь «так» і змусити людей іти їй назустріч у вирішенні виникаючих питань. Не викликає вона й почуття поваги до себе. Тому, якщо жінка і в обставинах шкільного цейтноту залишається жінкою, від цього вона тільки виграє.

Тому, хороші наші, будьте Жінками з великої літери і в першу чергу ламайте негативні стереотипи, створюйте собі новий образ успішних жінок і робіть вашу професію не тільки престижною, але й красивою. Нехай чоловіки заздрять...

 

Відгуки читачів