Навчальна програма курсу за вибором «Економіка» для 2–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Лист ІІТЗО від 06.06.2014 р. № 14.1/12-Г-852

О. В. Решетняк, І. Є. Тимченко, Ю. М. Лелюк, Т. І. Чорна, Л. М. Пужайчереда, Н. В. Бєскова


Пояснювальна записка
 
Вступ. Навчальна програма курсу за вибором «Економіка» (2–11 класи) розроблена на основі положень Державного стандарту початкової загальної освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462), Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392) і ґрунтується на засадах особистіснозорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів.
 
Загальноосвітня цінність шкільного курсу економіки полягає у формуванні світоглядного розуміння природи ринкових процесів та власного місця людини як дійової особи цих процесів. Економіка є не тільки джерелом нових відомостей про ринкову економіку, а й основою для формування гуманістичного світогляду. Формування основ економічного мислення дозволить учням приймати ефективні рішення як раціональним споживачам, ефективним виробникам, компетентним інвесторам, майбутнім працівникам та роботодавцям, активним учасникам світової економіки та відповідальним громадянам. Шкільна економічна освіта повинна дати необхідні знання та навички для аналізу економічних подій у суспільстві, для розуміння реалій оточуючого світу, для усвідомлення меж можливого в економічній політиці. Таким чином, формування основ економічного мислення в школі повинно стати логічним підґрунтям громадянського світогляду учнів.
 
Вивчення базових економічних категорій сприятиме кращому розумінню учнями реальних економічних процесів та пошуку свого місця для ефективної участі в цих процесах. Вивчення економіки в школі тісно пов’язане з розвитком творчого мислення учнів, а також набуттям ними навичок критичного мислення, аналізу й об’єктивної оцінки економічної ситуації, прийняттям самостійних рішень. Вивчаючи економіку, учні набувають необхідного досвіду планування свого подальшого життя: освіти, кар’єри, праці, наукової діяльності тощо.
 
Загальною метою шкільної економічної освіти є формування у школярів основ економічного мислення. Мета реалізується через розв’язання таких головних завдань:
  • ознайомлення учнів з основами економічних знань, оволодіння ними базовими економічними концепціями;
  • розвиток умінь та навичок конструктивно-критичного мислення й аналізу економічних подій, що мають місце в реальному житті;
  • виховання свідомого відповідального ставлення до своєї майбутньої ролі як раціонального споживача, ефективного виробника, компетентного інвестора, працівника чи роботодавця, активного учасника світової економіки та свідомого громадянина-патріота своєї країни;
  • отримання досвіду прийняття раціональних економічних рішень та відповідної економічної поведінки;
  • формування основ економічного світогляду, основ економічної грамотності й культури;
  • вироблення в учнів умінь практично застосувати здобуті економічні знання, користуватися джерелами економічної інформації, самостійно шукати, аналізувати і передавати її; 
  • розвиток здатності до співробітництва під час виконання практичних робіт, роботі в малих групах тощо;
  • заохочення реалізації своїх здібностей, інтересів і життєвих планів.
 
Структура і зміст навчальної програми. Структура і зміст програми з економіки базуються на принципах неперервності й наступності шкільної економічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньопредметних зв’язків, гуманізації, гуманітаризації, диференціації навчального матеріалу залежно від вікових можливостей учнів, практичної спрямованості.
 
Особливістю цієї програми є її комплексний наскрізний підхід до проблеми формування основ економічного мислення школярів у початковій, середній і старшій школі.
 
Елементи економічних знань учні отримують у початковій школі, де наголос робиться не на засвоєнні певного набору економічних категорій, а на розумінні сутності базових економічних понять, серед яких центральне місце посідають вибір, компромісний вибір, альтернативна вартість (ціна вибору). На доступному для учнів рівні формуються початкові уявлення про необмеженість потреб та обмеженість ресурсів, гроші та їх роль у ринковому кругообігу тощо.
 
Поглиблення цих знань відбувається в 5-9 класах під час вивчення економіки (35 год/рік). До більш повного розгляду відомих з початкової школи економічних концепцій поступово додається характеристика дійових осіб ринкової економіки й аналіз особливостей їхньої поведінки, розгляд різних аспектів підприємництва, вивчення дії законів попиту та пропозиції, характеристика світової економіки та вивчення закономірностей її функціонування, порівняльна характеристика різних типів економічних систем тощо.
 
У 10-11 класах вивчення економіки має більш ґрунтовний характер. Більша кількість годин (70 на кожен навчальний рік) дозволяє ретельно розглянути сутність основних економічних концепцій, використати моделюючі вправи, розв’язати економічні задачі, організувати роботу в малих групах, націлити учнів на проведення самостійних досліджень, обговорень, наукових дискусій тощо.
 
Таким чином, програма передбачає вивчення економіки в початковій, середній та старшій школі за принципом «руху по спіралі», коли відбувається «повернення» до вже вивченої економічної концепції, категорії або явища на більш високому, науковому рівні. Водночас цей принцип означає поступовий рух від конкретного до абстрактного, адже дитяче мислення дуже конкретне, тому вихід відразу на рівень абстрагування зведе нанівець усі зусилля з формування економічного мислення у школярів. Разом з тим, чекати, поки в учня буде остаточно сформований апарат абстрактного мислення, і тільки тоді вводити економіку як шкільний предмет (наприклад, тільки в 10-му класі, як це має місце в більшості вітчизняних шкіл) — недоцільно, оскільки втрачається найбільш сприятливий час (період формування особистості) і в дитини залишаються абсолютно нерозвиненими навички критичного мислення, обґрунтованого прийняття рішення, раціонального оцінювання зовнішньої інформації щодо економічних аспектів життя тощо. Аналогічно тому, як навички математичного мислення починають формувати у школяра з початкової школи, поступово ускладнюючи математичні категорії і підводячи в старшій школі до розуміння таких понять, як похідна та інтеграл, так і під час вивчення економіки варто починати формувати економічне мислення з початкової школи, спираючись на конкретні приклади із життєвого досвіду учнів, поступово ускладнюючи й поглиблюючи розгляд економічних категорій і виходячи на певний рівень абстрагування в 10–11-му класах.
 
Програма передбачає активне використання різних форм навчання: пряме викладання із структурованою практикою, моделюючі вправи, уроки-дослідження, коопероване навчання тощо.
 
У результаті задіяними в активний навчальний процес є всі учні, яким притаманні різні стилі навчання: аудіали, візуали, кінестетики. Такий підхід дозволяє, з одного боку, зацікавити кожного учня і створити комфортні умови навчання відповідно до його власного стилю; з іншого боку, це дозволяє розвивати всі канали сприйняття інформації (навіть ті, до яких не схильна конкретна дитина через свої психологічні особливості), що вкрай необхідно в подальшому житті для професійного, кар’єрного зростання, прийняття ефективних рішень, для досягнення власної фінансової незалежності, для формування активної громадянської позиції тощо.
 
Використання різних форм і методів навчання враховує особливості вікової психології школярів. Так, наприклад, для початкової школи програмою передбачене використання великої кількості казок, алегоричних розповідей, економічних ігор; для учнів старших класів — розв’язання практичних завдань, пов’язаних з оцінкою ефективності конкретного виду бізнесової діяльності, визначення доцільності того чи іншого виду підприємницької діяльності шляхом порівняння витрат і вигод, пошук рівноваги споживача за заданого бюджетного обмеження тощо. Основою для навчання при цьому є не лише запам’ятовування учнями навчального матеріалу, а і їх безпосередня участь у процесі засвоєння та практичного його використання.
 
Учень у цій ситуації виступає не тільки об’єктом, але й суб’єктом навчально-виховного процесу.
 
Оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки здійснюється з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей і передбачає диференційований підхід щодо його організації. Критерієм оцінки роботи учнів є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам’яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, використовувати в життєвих ситуаціях, уміння самостійно здобувати знання. Важливо застосовувати під час вивчення економіки мотиваційний потенціал для учнів: авансування успіху, спонукання до самоаналізу, самооцінки, самопізнання, інтенсифікація того змісту навчального матеріалу, який має особистісне значення для учнів.
 
Оцінюючи навчальні досягнення учнів з економіки, необхідно враховувати:
  • правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття понять і закономірностей, точність уживання економічної термінології;
  • ступінь самостійності відповіді;
  • yлогічність, доказовість у викладенні матеріалу;
  • ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних умінь (робота із статистичними та іншими додатковими матеріалами).
 
Початковий рівень навчальних досягнень характеризується фрагментарним володінням учнем навчальним матеріалом. Учень може розпізнавати окремі економічні категорії, за допомогою вчителя намагається давати їм визначення.
 
Середній рівень навчальних досягнень передбачає, що учень може відтворити (повторити) інформацію, тобто володіє знаннями-копіями. Він розуміє основний матеріал, за допомогою вчителя визначає економічні поняття й закономірності, частково пояснює взаємозв’язки в економічному житті суспільства. У процесі виконання практичних завдань правильно використовує джерела знань. Спостерігаючи за економічними явищами, виділяє лише окремі їх особливості.
 
Достатній рівень навчальних досягнень передбачає, що учень достатньо володіє програмовим навчальним матеріалом, самостійно виправляє допущені помилки, підтверджує свої знання відповідними аргументами, здатен застосовувати здобуті знання на практиці. Правильно добирає джерела необхідних знань для розв’язання економічних проблем у типових ситуаціях. Здатний вести спостереження за суспільно-економічними явищами.
 
Високий рівень навчальних досягнень передбачає вичерпну, правильну відповідь, повне розкриття змісту понять, закономірностей і економічних взаємозв’язків, підтвердження їх прикладами. Учень грамотно і творчо використовує статистичні матеріали та інші джерела знань, уміє робити висновки й узагальнення на основі практичної діяльності; правильно проводить спостереження, оформлює та аналізує їх результати.
 
Тематичне оцінювання з економіки проводиться в різних формах після вивчення навчальної теми або її частин згідно з переліком тем для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Учитель має право виставляти бали за тему без додаткового опитування (письмової роботи) тим учням, що мають достатню кількість поточних оцінок, якщо отримана таким чином оцінка задовольняє учня. При цьому поточне оцінювання, у разі його застосування вчителем, має відігравати заохочувальну, стимулювальну та діагностичну функції.
 
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю її вивчення (кількістю занять); кількістю і тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; запитаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, якщо воно проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичного оцінювання; критеріями оцінювання.
 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учень за допомогою вчителя впізнає економічні явища побутового рівня, однослівно відповідає на конкретні питання «так» чи «ні». Учень бере участь в активній діяльності на уроках, однак потребує постійної консультації та контролю з боку вчителя

2

Учень за допомогою вчителя розпізнає одне з кількох запропонованих економічних явищ, економічних символів, формул, виділивши їх серед інших, однослівно їх називає. За допомогою вчителя учень може використати знання з математики для розв’язування найпростіших економічних розрахункових завдань

3

Учень у деяких випадках дає нечіткі характеристики економічних категорій; з помилками характеризує окремі економічні поняття та явища. Відтворює незначну частину теми в тому вигляді та тій послідовності, у якій вона була представлена на попередньому уроці. Учень уміє в разі постійного контролю та з допомогою вчителя виконати найпростіші розрахункові економічні завдання; у тестових завданнях співвідносить економічні категорії, явища та їх властивості

II. Середній

4

Учень частково відтворює текст підручника, дає нечітке визначення основних економічних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає, відповідно до теми конкретного уроку, окремі економічні категорії; повторює за зразком практичну роботу чи розв’язує за зразком економічну задачу. За допомогою вчителя учень уміє правильно обрати та використати для розв’язання економічної задачі математичну формулу

5

Учень відтворює частину навчального матеріалу без розкриття причиново-наслідкових зв’язків, описує економічні явища за типовим планом, указує на деякі їх властивості. Намагається робити висновки. Учень уміє правильно виконувати найпростіші економічні вправи, за інструкцією або за допомогою вчителя намагається розв’язати обчислювальні або графічні економічні задачі

6

Учень самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює значну частину вивченого матеріалу відповідно до його викладу в підручнику. З допомогою вчителя виявляє причиново-наслідкові зв’язки, ілюструє їх власними прикладами. Під час відповіді намагається користуватися статистичною інформацією; наводить приклади з власного життєвого досвіду. Під час відповіді учень намагається застосувати окремі прийоми логічного мислення; співвідносить економічні явища з їх характеристиками. Учень уміє правильно розв’язати економічну задачу, за потреби звертаючись за консультацією до вчителя; робити правильні обґрунтовані висновки; приймати рішення щодо власних економічних інтересів і обґрунтовувати ці рішення

III. Достатній

7

Учень має достатні економічні знання і застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про суспільно-економічні явища, уміє вести спостереження за ними; може робити певні висновки із власних спостережень; правильно розкриває сутність економічних понять, законів, формул. Учень уміє самостійно розв’язувати типові економічні розрахункові та графічні задачі; вільно користується економічними знаннями для розв’язання економічних задач; уміє робити аналіз, порівняння, висновки, за потреби звертаючись до вчителя

8

Учень засвоїв основні уявлення, поняття і категорії економічної науки. Він володіє навчальною інформацією, яку вміє зіставляти, узагальнювати й систематизувати. Учень аргументовано відповідає на поставлені запитання й намагається відстояти свою точку зору. Застосовує здобуті знання на практиці, використовуючи прийоми аналізу статистичних даних про господарство, показує їх зміну в часі. Уміє наводити приклади взаємодії людей в економічному житті залежно від їх соціальної ролі та економічних інтересів. Учень уміє користуватися економічними знаннями для розв’язання задач; будувати й читати економічні графіки; відбирати необхідну додаткову інформацію для розв’язання типових завдань; аргументовано пояснювати деякі економічні процеси, що відбуваються в його особистому житті та житті родини

9

Учень на достатньому рівні досить вільно володіє навчальним матеріалом, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про ринкову економіку; пояснює причиново-наслідкові зв’язки в економічному житті суспільства; наводить аргументи на підтвердження своїх думок, використовуючи матеріали засобів масової інформації; може з допомогою вчителя дати відповідь на запитання, що потребує знання декількох тем. Учень майже безпомилково самостійно розв’язує типові економічні задачі та відповідає на тестові запитання. Учень уміє виправляти допущені помилки в розв’язаннях економічних задач. Учень уміє висвітлювати практичне значення економічних знань для окремої особи чи родини

IV. Високий

10

Учень усвідомлює сучасну економічну картину світу, здійснює оцінку певних процесів та явищ, передбачених навчальною програмою; пояснює прикладне значення економічних знань, дає розгорнуту відповідь, відбирає необхідні знання; вільно застосовує більшість економічних понять і може їх класифікувати. Учень має ґрунтовні економічні знання, вільно відповідає на запитання, що потребують знання декількох тем; його судження відносно економічних проблем сучасного життя логічні й достатньо обґрунтовані. Добре розв’язує типові економічні задачі та дає правильні відповіді на тестові запитання. Учень уміє працювати зі спеціальною літературою (статистичні збірники, наукові журнали тощо); ілюструвати свою відповідь схемами, графіками, прикладами з життя; проводити самоперевірку власної виконаної роботи; не з повним обґрунтуванням пояснити розв’язання завдань підвищеного (комбінованого) рівня складності

11

Учень має глибокі системні знання з економіки, має первинні знання в галузі підприємництва, менеджменту та маркетингу; застосовує наукову термінологію; аргументує свої твердження і висновки; уміє працювати з рекомендованими вчителем джерелами економічної інформації; на високому рівні аналізує й використовує статистичну інформацію. Розв’язує економічні задачі ускладненого рівня й уміє пояснити логіку розв’язання. Учень уміє прогнозувати соціальні наслідки прийнятих економічних рішень; прогнозувати поведінку окремих людей і груп населення в різних типах економічних систем; знаходити оригінальні (нестандартні) підходи до розв’язання економічних проблем; порівнювати економічні умови розвитку в різних країнах та регіонах

12

Учень володіє ґрунтовними економічними знаннями в межах вимог навчальної програми, глибоко розуміє сутність економічних законів та категорій; висловлює та аргументує власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення; самостійно аналізує суспільно-економічні явища, робить відповідні висновки й узагальнення; уміє аналізувати й систематизувати матеріали засобів масової інформації щодо економічних проблем суспільства. Учень здатний розв’язувати і пояснювати проблемні завдання; вільно володіє статистичною інформацією та творчо її використовує. Учень уміє сформулювати економічну проблему і визначити шляхи її розв’язання; вести дискусію з конкретного питання; аналізувати економічні й соціальні явища, користуючись відповідними документами (законами, постановами тощо). Творчо підходить до розв’язання та пояснення економічних задач підвищеного рівня складності

Dounload PDF

Відгуки читачів