Україна — єдина країна. Інформаційно-методичні та дидактичні матеріали

Татаринов М. В., завідувач Центру методичної роботи з керівними кадрами Харківської академії неперервної освіти


Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 16.06.2014 № 1/9-313 «Про тему Першого уроку в 2014/2015 навчальному році», унаслідок складної суспільно-політичної та міжнародної ситуації, в якій опинилася наша держава, перший урок нового 2014/2015 навчального року має назву «Україна – єдина країна».

 

Ключова ідея уроку визначена самою його назвою. Учитель самостійно визначає місію проведення такого навчального заняття та добирає методику його проведення. Одночасно вчителям історії, правознавства та інших гуманітарних предметів варто у своїй спільній діяльності з учнями не обмежуватися лише першим тематичним уроком. Ідея, закладена у назві першого уроку, повинна знайти своє логічне продовження на інших уроках історії України та всесвітньої історії.

 

Єдність України або її соборність включає в себе територіальну цілісність, неподільність, незалежність і демократичність як європейської держави. Українська ідея єдності (соборності) походить як від релігійно-філософської думки Візантії, так і від ідеї єднання давньоруських земель навколо київського великокняжого столу, до якого закликало «Слово о полку Ігоревім». Цю   тему розвивали православні митрополити Іов Борецький та Петро Могила, гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа та Пилип Орлик. У ХІХ – на початку ХХ ст. ідея єднання українських земель  була розвинута у програмних документах Кирило-Мефодіївського товариства «Статуті» та «Книзі буття українського народу», роботах В. Б. Антоновича (рівність усіх перед законом і спільне (соборне) управління земельними справами), М. П. Драгоманова (Україна як єдина і вільна держава у межах федерації), І. Я. Франка (вільний трудящій народ на власній землі), «Братства Тарасівців». Про самостійність і суверенітет соборної України йшлося у програмових документах Української народної партії на чолі з Миколою Міхновським. Реальні умови для створення єдиної держави в Україні існували за часів Української національно-демократичної революції 1917–1921 рр. Проголошення 22 січня 1919 року «Акту злуки (з’єднання) українських земель», на жаль, залишилось декларацією у справі об’єднання усіх українських земель. Водночас, Акт став  реальним втіленням споконвічної ідеї єдності (соборності) українських земель. Соборна держава, проголошена 1919 року, народилася у найбільш скрутні та найбільш трагічні для України та її народу часи й дні. Уперше єдність інтересів України, попри політичні розбіжності тогочасних політиків, постала на загальнонаціональному, загальнодержавному рівнях. І хоча єдність українських земель була досягнута надто важкою ціною, але то був, за словами Івана Крип’якевича «…соняшним моментом» нашої історії.

 

Актуалізацію знань і набутих компетентностей учнів можна провести за допомогою історичної карти України, постійно звертаючи увагу на історико-географічні регіони нашої держави: Закарпаття, Східну Галичину, Волинь, Покуття, Поділля, Північну Буковину, Південну Бессарабію, Північне Причорномор’я, Крим, Наддніпрянщину, Полісся, Сіверщину, Слобожанщину, Донбас, Приазов’я та ін. Учням доцільно продемонструвати (слайди, фотокартки, ілюстрації) одяг, побутові речі, житло представників різних регіонів України і пропонувати знайти спільні та відмінні риси. Учитель узагальнює варіанти відповідей та концентрує увагу учнів на тому, що єдність нашої країни полягає у створенні сприятливих умов для життя і діяльності   усіх її народів, шанобливому ставленні до їхньої культури, вірувань, побуту та традицій, які споконвічно її населяли.

 

Учителеві на етапі мотивації навчальної діяльності учнів можна прочитати вірш Ярослава Паладія «Україна»:

Ти не тільки там, де княжий Київ,

Де горять тисячоліть хрести.

Україно, ти не наче мрія,

Що її чужим – не досягти!

Ти живеш у гуркоті турбіни,

У гнізді орлиним на шпилі,

І у слові першому дитини,

І у надрах нашої землі;

Ти у всіх країнах, Україно,

В образі нестримного крила, –

Бо усюди є така людина,

Що тобі на вірність присягла!»

 

Запитання

  1. Які міста України згадує автор вірша?
  2. Чому, поясніть?
  3. Спробуйте пояснити слова «…горять тисячоліть хрести…», «…живеш у гуркоті турбіни…».
  4. Що ви можете сказати про природні багатства нашої держави?

 

Із метою актуалізації знань учнів  учитель пропонує завдання.

-  Сьогодні на усіх телевізійних каналах розміщують логотип у вигляді Державного Прапору України з написом українською «Єдина країна» та російською мовою «Единая страна», а на першому каналі Національного радіо щогодини виходить міні-інтерв’ю «Україна – хвиля єдності». Чому?

 

Під час вивченнянового матеріалу учитель пропонує для обговорення учням уривки народних пісень і дум, де прославлялися герої рідної землі, вільна країна:

«Та немає лучче, те немає краще

Як у нас на Вкраїні.

Та немає ляха, немає пана,

Немає унії…»

 

Пропонуємо вчителям обрати таку місію уроку «Єдина родина – єдина Батьківщина – Україна».

 

Будь-яка міцна та єдина держава розпочинається з єдиної, дружної, здорової родини. Учитель організовує роботу учнів з віршем Ярослава Паладія «Родина»:

 

Ліси виростають родинами в горах,

Чайки відлітають у вирій гуртами,

Родинами плавають риби у морі,

І хмари гуртами летять над містами;

І десь астронавт у безмежнім просторі,

І десь мореплавець у чорну годину

І сивий дідусь у самотньому горі, –

Усі вони мріють про рідну родину…

Ста друзів не стане у справжньому горі,

Заваляться плани, мільйони й палати,

Та сяйвом рятунку в життєвому морі

Завжди для нас будуть – родина і мати»

 

Завдання

  1. У чому полягає значення родини для кожного людини?
  2. А чи є в природі приклади того, що родина – це ключова опора для звірів, птахів, риб?

 

У зв’язку з тим, що єдність нашої країни полягає у її багатоманітності розвитку усіх народів, як варіант, учитель може організувати роботу учнів із окремим віршами, що присвячені різним регіонам України, використовуючи міжпредметні зв’язки з українською літературою та літературою рідного краю.

 

Увазі учнів можна запропонувати  вірші.

 

Петро Василенко «Слово про землю Слобідську» 

Тече Дінець у вранішні тумани –

Величний плин спокійної ріки!

На правий берег вийшли сіверяни,

На лівому – кишать кочівники.

 

Ярослав Паладій «Верховина»

Є гори і долини,

Що й зором не обняти,

На нашій Україні

Ми маємо Карпати:

Верхи пішли у хмари

(Орли там насторожі!),

Внизу – ліси, отраи,

Потоки… – царство Боже!

Потоки срібно грають,

Біжать, біжать в долини…

О, кращої немає,

Як царство верховини!

 

Ярослава Паладія «Запорожці»

Мов живі тут гори і долини –

Срібні хвилі брязкотом підків:

Розгулялось море України –

Море запорозьких козаків!

Пропливла давно козацька сльота

Через моря вічний водограй,

Щоб відбити ворогам охоту

Нападати на Козацький Край!

 

Завдання

- Знайдіть спільні та відмінні риси у розвитку  згаданих регіонів.

 

У межах проведення як тематичного першого уроку, так і на уроках історії України в різних класах методично доцільним є виконання учнями історичних задач або ситуацій, присвячених багатовіковому розвиткові українських земель у боротьбі за волю та єдність.

 

1. Український історик Ярослав Дашкевич «Перегук віків: три погляди на минуле і сучасне України»

 

Боротьба на захист свого народу і його державності, навіть коли вона веде до тимчасових невдач, ніколи не є тупиком. Боротьба за загарбання чужих земель і підкорення чужих народів, навіть якщо вона дає тривалі результати… – є сліпою вуличкою.

 

Завдання

- Наведіть конкретні приклади з історії України доберіть конкретні приклади,   що можуть підтвердити наведену точку зору.

 

2.Громадсько-політичний діяч України Іван Гель  «Духовність України і спільний європейський дім»

 

Історична доля українського народу склалася так, що ось уже 2000 літ він будує своє національне життя на географічному і культурному перехресті Заходу та Сходу. При цьому, коли ми говоримо про Захід, то, цілком зрозуміло, маємо на увазі західноєвропейський світ. Коли ж ведемо мову про Схід, то розуміємо Схід у більш широкому значенні цього слова, тобто Схід Азійський, і Схід у вужчому сенсі, – як греко-візантійський культурний ареал.

 

Завдання

- Доберіть приклади надбань Україною із західноєвропейського та східного світів.

 

Перший тематичний урок можна завершити роботою з віршем Ярослава Паладія «Єдність».

Нероздільні земля і небо,

Нероздільна моя сім’я,

Нероздільна любов до тебе,

Дорога матусю моя;

Нероздільна людська родина,

Наша мова і наша кров,

І єдиній моїй Україні –

Нероздільна моя любов:

Гей від Сяну до річки Дону

Устає вона в сяйві дня,

Україна – моя ікона,

До якої молюсь щодня»

 

Метод «Відкритий мікрофон»

- Чого ви навчилися на уроці?

 

Учитель узагальнює відповіді учнів і наголошує, що Україна пройшла тривалий і важкий шлях розбудови єдиної соборної держави. Сьогодні, ми повинні глибоко усвідомлювати, що ідея єдності не абстрактна, відірвана від конкретної суспільно-політичної ситуації, а навпаки, вона втілена в соціально-економічних, національно-культурних, духовно-релігійних процесах і подіях, що відбуваються в нашій державі. Роль сучасної молоді полягає у збереженні єдності української нації, бо без неї не зможемо відстояти ніяку іншу соборність.

 

Література

  1. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України // mon.gov.ua
  2. Ярослав Паладій. Абетка з історії України. – МП «Пам’ятки України». – К., 1993. – 32 с.
  3. Україна. Наука і культура. Видання АН України. Тов. «Знання України». – К., 1996. – Вип. 26–27, – 384 с., іл.
Dounload PDF

Відгуки читачів