Основні напрями та форми діяльності математичного гуртка

І. М. Патюкова, м. Харків


«У вихованні людини маємо прагнути навчити самостійності мислення і винахідництва, адже і розум людини розвивається самостійно в дії», — наголошував Квінтіліан (30–90 рр. до н. е.).

 

Взірцем педагогічної думки вважається «Повчання Володимира Мономаха дітям» (1053–1125), де вперше, в епоху Київської Русі, обґрунтовано необхідність зв’язку освіти з потребами життя особистості.

 

Процесу навчання і виховання учня як творчої людини з відповідним рівнем особистих рис, сприяє проведення позакласної роботи. Використання різних форм проведення позакласних заходів указує шляхи реалізації набутих знань, умінь і навичок у подальшому дорослому житті.

 

Позакласна робота з математики — це заняття, які ґрунтуються на принципі добровільної участі, мають на меті підвищення рівня математичного розвитку учнів і цікавості до предмета за рахунок поглиблення і розширення базового змісту шкільної програми з математики.

 

Найпоширенішою формою позакласної роботи з математики є гуртки.

 

Напрями та форми діяльності математичних гуртків

Напрями діяльності математичних гуртків

Вік учнів

Форми діяльності математичних гуртків

Формування і розвиток початкової цікавості учнів до математики, розвиток загального математичного мислення

5–8 класи

- Розгляд цікавих фактів з історії математики, біографій видатних математиків.

- Доповіді (повідомлення) керівника математичного гуртка.

- Розв’язування найбільш складних і цікавих задач, максимально наближених до шкільної програми з математики.

- Розв’язування математичних ребусів і загадок.

- Проведення вікторин.

- Самостійне опанування навчального матеріалу.

- Підготовка до участі в олімпіадах, конкурсах і турнірах

Поширена творча діяльність на основі подальшого поглиблення і розширення знань з математики

9–11 класи

- Виступи учнів на заняттях математичного гуртка з доповідями, повідомленнями і рефератами.

- Проведення пізнавальних (інтелектуальних) ігор

- Самостійне опанування навчального матеріалу.

- Підготовка учнів до участі в наукових конференціях і семінарах, олімпіадах, конкурсах і турнірах.

-Підготовка учнів до участі у Всеукраїнському конкурсі-захисті Малої академії наук України

 

Повідомлення — це усна інформація, яка стосується одного пункту теми, що розглядається, почерпнута, як правило, з одного джерела і не передбачає узагальнення або певних самостійних висновків з боку учня.

 

Доповідь, на відміну від повідомлення, є більш розгорнутою формою подання інформації, базується на кількох джерелах, містить певні узагальнення та висновки самого учня.

 

Реферат є письмовою, найчастіше не обмеженою за обсягом формою доповіді, створеної на основі кількох джерел з метою найбільш повного висвітлення певної теми.

 

Пізнавальна (інтелектуальна) гра потребує від учнів уміння формулювати запитання, здібності висловлювати власні думки, уміння швидко знаходити та формулювати або вибирати з наведених правильну відповідь, швидко знаходити правильне розв’язання задачі.

 

Вікторина — це будь-яке ігрове змагання у формі відповідей на запитання, яке може проводитись як в індивідуальному, так і в командному заліку, де запитання заздалегідь підготовлені ведучим або командами-учасницями.

 

Учнівська олімпіада — це індивідуальне або індивідуально-командне наукове змагання, у якому учні демонструють рівень опанування теоретичних знань, умінь і навичок з математики. Завдання є однаковими для всіх учасників олімпіади, розв’язання оцінюють за попередньо визначеними критеріями. Сама назва цього змагання вказує на те, що серед інших конкурсних форм олімпіада найбільш близька до спортивних змагань. Особливою ознакою сучасних олімпіад є можливість проявити не тільки глибокі знання, але й швидкість і нестандартність мислення, творчі здібності.

 

Учнівський конкурс є змаганням, де, на відміну від олімпіади, пізнавальної (інтелектуальної) гри і вікторини, презентують попередньо підготовлені учасниками наукові доробки, переважно творчі роботи, винаходи тощо. Конкурси проводять як в індивідуальній, так і в командній формі, нерідко вони мають тематичний характер. Регламент конкурсу зазвичай передбачає усну презентацію учасників, тоді як олімпіади найчастіше проводяться письмово.

 

Учнівський турнір — це, командне змагання, яке складається з декількох турів-двобоїв і проходить за кубковою системою (з вибуванням учасників, які програють) з досить жорстким регламентом.

 

Розглянемо деякі форми проведення занять математичного гуртка.

 

Формування вмінь і навичок учнів працювати самостійно

Одним з основних завдань математичного гуртка є підготовка учнів до самостійного здобуття нових знань, вивчення наукової і технічної літератури, тобто формування вміння самостійно навчатися. Як зазначав К. Д. Ушинський, «… самостійна діяльність учнів, виконання ними самостійних робіт — єдина, міцна основа плідного навчання».

 

Застосування будь-якої форми навчання передбачає збалансоване поєднання її із самостійною роботою учнів, бо навчання необхідно розглядати не тільки як відтворювання та запам’ятовування навчального матеріалу, а, в першу чергу, як активну пізнавальну діяльність, спрямовану на розумову переробку цього матеріалу, що досягається самостійною роботою учнів.

 

Говорячи про самостійну роботу учнів, мають на увазі роботу без активної допомоги «ззовні» (учителя, керівника математичного гуртка), коли виконавець роботи для досягнення своєї мети самостійно визначає послідовність власних дій, а також причини ускладнень, що виникають, і способи їх усунення.

 

Тому керівнику математичного гуртка бажано додатково, планувати проведення занять, метою яких є формування й удосконалення вміння учнів самостійно вивчати матеріал з математики за допомогою підручників, навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, науково-популярної літератури, електронних джерел інформації. Опанування відповідного рівня самостійної роботи допоможе учням активно й успішно навчатися, брати участь у позакласній роботі, вести науково-дослідницьку роботу тощо.

 

На перших порах учням потрібні поради керівника гуртка щодо роботи над математичним текстом. Вони можуть мати вигляд такого правила-орієнтира:

- прочитай уважно текст один-два рази,

- виділи головне в тексті (нові поняття, твердження, правила тощо),

- склади план прочитаного,

- розглянь поняття, про які йдеться в тексті: пригадай означення відомих понять і виділи означення нових,

- виділи твердження, наведені в тексті, з’ясуй, що в них дано, що треба довести,

- з’ясуй, з яких тверджень складається доведення, за допомогою яких відомих тверджень їх обґрунтовують,

- сформулюй означення нових понять і тверджень, не вдаючись до тексту,

- виконай рисунки і відтвори прочитане за планом.

 

У 5–6 класах бажано на прикладі конкретного тексту показати, як виділити головне в тексті і скласти план, потім запропонувати учням виконати роботу самостійно.

 

Плануючи заняття з проведення учнями самостійної роботи, керівник математичного гуртка має визначити їх мету і зміст, форму виконання і спосіб виявлення результатів. Завдання мають відповідати можливостям кожного учня, тому доцільно пропонувати кілька варіантів завдань різної складності.

 

Підготовка учнів до участі в роботі Малої академії наук України

Безпосереднім напрямом наукової і творчої діяльності учнів є участь їх у роботі МАН України.

 

Загальна організаційна схема проведення наукових досліджень учнями у щорічному Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН України має такий вигляд:

- І етап — районний конкурс;

- ІІ етап — обласний конкурс;

- ІІІ етап — всеукраїнський конкурс.

 

На всіх етапах передбачено виконання відповідних структурних елементів Всеукраїнського конкурсу МАН України під керівництвом спеціально призначених членів журі:

- заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт учасників,

- оцінювання навчальних досягнень учасників з базових дисциплін,

- захист науково-дослідницьких робіт учасників.

 

Загальна структура (алгоритм) проведення наукового дослідження

Наукове дослідження

|

Вибір об’єкта і предмета дослідження

|

Формулювання мети і дослідження

|

Вибір теми науково-дослідницької роботи

|

Вивчення джерел інформації

|

Вибір методики дослідження

|

Обробка здобутих (вивчених) результатів

|

Висновки і пропозиції (рекомендації)

 

Під час проведення науково-дослідницької роботи знання методологічного апарату є основою для подальшої творчої діяльності. Тому бажано ознайомити учнів з наведеною схемою та роз’яснити її положення.

 

Кожне наукове дослідження починається з вибору об’єкта і предмета досліджень, формулювання його мети і завдань. Це відповідальний етап роботи, тому що він визначає його результати: витрати часу й енергії, успіх виконаної справи чи незадовільність, визнання доказовості положень, що розвиваються.

 

Науковою метою може бути виявлення певної закономірності досліджуваного явища, пояснення розв’язування тих чи інших питань, аналіз визначених матеріалів для розробки рекомендацій, підтвердження чи спростування раніш сформульованих або існуючих положень. Конкретними завданнями можуть бути вибір методів дослідження, характер і обсяг використаного матеріалу, розв’язування певних питань у процесі виконання наукової роботи тощо.

 

Вибір теми науково-дослідницької роботи учня збігається з виявленням тієї ситуації (поглядів, уявлень, припущень, гіпотез), яка існує у вибраній для аналізу галузі. У цьому питанні необхідна безпосередня участь учня, а не пропозиція наукового керівника. При цьому слід мати на увазі, що в процесі проведення наукового дослідження може корегуватися назва теми, завдання, мета роботи.

 

Від повноти обробки джерел інформації багато в чому залежать результати і висновки наукової праці. У процесі проведення досліджень потрібно навчити учня робити правильні виписки, привчити його заздалегідь готувати список використаної літератури, вибирати іноді з дуже великого обсягу літературних джерел потрібну інформацію. Саме новизна зібраного матеріалу іноді визначає головний успіх наукової праці загалом. Однак на відміну від журналіста учень-дослідник повинен прагнути знайти не сенсаційний матеріал, а ті дані, що раніше не привертали уваги дослідників, але є важливими для розуміння явища, яке вивчається.

 

Тема науково-дослідницької роботи учня і характер досліджуваного матеріалу, що збирається, визначає найчастіше і вибір методики дослідження. У різних галузях науки вона буде різною, але найчастіше є традиційною і добре апробованою.

 

Обробка вивчених (здобутих) результатів з математики передбачає математичні розрахунки, математичний аналіз матеріалу, що досліджується, складання таблиць і графіків тощо, що ілюструють закономірність, яка вивчається.

 

Основним результатом виконання науково-дослідницької роботи учня є висновки і пропозиції (рекомендації), що містяться наприкінці роботи. Саме обґрунтованість висновків, поряд з важливістю й актуальністю вибраної для дослідження теми, забезпечує головний успіх наукової праці.

 

Керівникові математичного гуртка як науковому керівникові учнів, які виконують науково-дослідницькі роботи для участі в конкурсах-захистах МАН, бажано домогтися засвоєння учнями основних складових загальної структури (алгоритму) проведення наукового дослідження, оскільки певні знання методологічного апарату є відправним базисом для подальшої творчої і наукової діяльності.

 

Література

1. Ушинский К. Д.Педагогические статьи 1857–1861 гг. — М.– Л., 1948.

2. Гусев В. А., Орлов А. И., Розенталь А. А. Внеклассная работа по математике в 6–8 классах. — М. : Просвещение, 1990.

3. Микитюк О. М., Соловйов В. О., Васильєва С. О. Наукові дослідження школярів. — Х. : Скорпіон, 2003.

4. Пехота О. М., Кіктенко А. З., Любарська О. М. Освітні технології. — К. : А.С.К., 2002.

5. Слєпкань З. І. Методика навчання математики. — К. : Зодіак-ЕКО, 2000.

6. Сущенко Т. І. Позашкільна педагогіка. — К. : ІСДО, 1996.

7. Трубачова С. Роль методів самостійного набуття знань в організації пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. — 2001. — № 1. — С. 39–42.

8. Туранов Ю. О., Уруський В. І. Науково-дослідна робота в закладах освіти. — Тернопіль : АСТОН, 2001. 

Dounload PDF

Відгуки читачів