Розвивальна гра — провідний вид діяльності шестирічного школяра

Л. М. пилипенко, спеціаліст вищої категорії, старший вихователь ГПД, ЗОШ I–III ст. № 6, м. Глухів, Сумська обл.


Як усім відомо, домашніх завдань учням 1-го класу не задають; замість самопідготовки вихователь проводить із шестирічками розвивальні заняття. Автор цієї публікації ділиться з вами, шановні читачі, своїм досвідом роботи.
 
Гра для дитини — саме життя з усіма його радощами, хвилюваннями, тривогами, перемогами і прикрощами. Гра — природний для дитини вид діяльності. Розвивальна гра потребує активного мислення й практичних умінь; вона багата на емоції та щирі почуття.
 
Захопившись грою, діти не помічають, що пізнають нове, а засвоєння нових знань у грі відбувається значно успішніше, ніж у будь-якій іншій діяльності. Дитина, захоплена привабливим і природним для неї ігровим змістом завдання, непомітно для себе здобуває знання. Перевагою навчального завдання, поданого в ігровій формі, є те, що в ситуації гри чи ігрового моменту учень розуміє необхідність опанування нових знань.
 
Дітям потрібна гра. Якщо в навчально-виховному процесі з дітьми шестирічного віку буде недостатньо пояснено правила гри, то їм буде нецікаво на заняттях, незрозуміло. Суто навчальні завдання в ігровій формі викликають у дітей емоційний підйом, зменшують нервове напруження. Зрештою розумові, емоційні та вольові процеси дітей концентрують на засвоєнні знань, умінь і навичок, закладених у структурі навчального завдання.
 
Гра — ефективний засіб, що стимулює дітей стати кращими. Вона формує первинне усвідомлення того, що гарно, а що погано, має діагностичну функцію — показує дитині, що вона вміє, чого боїться, що їй подобається. Для того щоб гра дійсно захопила дітей і особисто стосувалася кожного з них, педагог повинен стати її безпосереднім учасником. Він має своїми діями, емоційним спілкуванням із дітьми залучати їх до спільної діяльності, робити гру важливою та значущою для школярів.
 
У всіх заходах другої половини дня вихователь
є організатором діяльності учнів та їхнім старшим другом, захопленим разом із ними спільною справою.
 
Зацікавленість педагога тим, чим зайняті вихованці, доброзичливе ставлення до них — усе це створює теплий мікроклімат, сприяє розвитку активності, ініціативи, самостійності. Малюк, який прийшов до сучасної школи, повинен уміти самостійно мислити, працювати, творчо розмірковувати, висловлюватися.
 
Ці завдання повною мірою розв’язуються під час проведення ігор на розвивальних заняттях в групі продовженого дня. Навчальні ігри мобілізують пам’ять, збагачують уяву, викликають активний інтерес до предмета, що, у свою чергу, сприяє міцності запам’ятовування матеріалу. Під час ігор діти вчаться витримки, відповідальності перед колективом, гартують волю, чесність.
 
  • Гра — не лише улюблене заняття дітей, вона сприяє всебічному розвитку, розширює коло уявлень, активізує їхню пізнавальну діяльність, розвиває кмітливість, запобігає втомі.
 
Саме у грі формуються основні новоутворення, розвиваються мотиваційна сфера дитини, свідоме бажання вчитися. На розвивальних заняттях у ГПД гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підтримувати в учнів інтерес до важливих і складних предметів, властивостей та явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу всіх учнів не завжди вдається. Адже група продовженого дня є однією із форм навчання і виховання дітей, вона забезпечує, ураховуючи вікові особливості, їхній розумовий, моральний, естетичний, фізичний, духовний розвиток, створює умови для організації продуктивної праці, відкриває можливості всебічного виявлення і розвитку індивідуальних здібностей, запитів та інтересів дітей.
 
Малюк іде до школи не тільки за знаннями, а й для зустрічі з друзями, спільних ігор, обміну враженнями. І коли на очах у першокласника з цифрою відбуваються дивовижні пригоди, а зі словами та складами — чарівні перетворення, коли задачі подають як загадки, а оповідання — як подорож, учитися шестирічному школяреві цікаво, адже навчання стає продовженням його загального радісного світосприйняття.
 
Шість років — найбільш сприятливий вік для інтелектуального і соціального розвитку особистості. Однак потреба в нових враженнях, пізнавальна активність і допитливість взаємопов’язані з ігровою формою діяльності. У цей період для дитини характерними є два бажання — «хочу вчитися » і «хочу гратися». Установлення рівноваги між потребами малюка і завданнями навчання й виховання — найголовніша умова гуманізації школи.
 
Сучасна освіта орієнтується на особистість, на розвиток кожної дитини, залежно від її розумових здібностей і фізичного стану. Постає питання: як зробити розвивальне заняття не тільки продуктивним i результативним, а й цікавим, таким, що запалить животрепетну іскорку допитливості в очах дитини, збереже стійку увагу протягом усього заняття, зародить бажання i навіть жадобу вчитися? Відповідь на це питання — гра!
 
Дитина починає грати у ранньому віці, коли ще не може виконати найпростішого трудового процесу. Гра для неї — супутник життя: дитина граючи живе і живучи грає. У процесі ігор, особливо дидактичних, у дітей розвивається самостійність. Якщо спочатку учень зацікавиться лише грою, то дуже швидко його цікавитиме пов’язаний із нею матеріал, у нього виникне потреба вивчити, зрозуміти, запам’ятати цей матеріал, тобто він почне готуватися до участі в грі.
 
Дидактичні ігри, що використовують на розвивальних заняттях, виконують різні функції: активізують інтерес та увагу дітей; розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, уяву; закріплюють знання, уміння i навички; тренують сенсорні вміння, навички тощо. Правильно побудована цікава дидактична гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини.
 
Розвинена просторова уява є однією з умов для розвитку мислення. На етапі, коли просторові уявлення в учнів-шестирічок мають первинний характер, а графічні вміння лише формуються, у пригоді стають вправи із паличками. Маючи палички, вихователь пропонує дітям низку цікавих вправ, виконуючи які, дитина долучається до активної розумової діяльності, намагається досягти кінцевої мети — змінити чи побудувати просторову фігуру. У дитини спрацьовує не тільки практичний пошук розв’язання, але й розумовий. Процес побудови — складна інтелектуальна діяльність, що охоплює практичні, логічні та інші операції у складанні взаємодії; діяльність, що ґрунтується на спеціально складеній цілісній системі графічних понять, уявлень і практичних дій, де кожному з них відведено своє адекватне місце і функція в загальній структурі. Ця робота допомагає навчити дітей прийомів самостійного пошуку розв’язування задач, таких розумових дій, у результаті яких можна уявити подумки різні перетворення, перевірити їх, а потім, відкинувши неправильні, шукати, випробовувати нові шляхи розв’язання.
 
Узагальнюючи знання дітей про числа в межах 20 і дії над ними, можна запропонувати гру «Математичні малюнки», тобто образотворчо-ілюстративні вправи. Діти полюбляють ці вправи, охоче їх виконують. Суть їх полягає в тому, що учні мають обчислити приклад і розфарбувати певні частини малюнка відповідним кольором. Так, чорно-білий малюнок стає кольоровим. Математичні розмальовки допомагають дітям в ігровій формі закріпити знання з математики, підвищують мотивацію до вивчення цієї непростої науки, сприяють розвитку дрібної моторики, пам’яті, мислення, уваги, уяви, колірного сприйняття, а також формуванню варіативності мислення дитини. Ретельно продумана система розташування виразів у частинах «малюнка» розвиває логічне мислення, викликає у дитини емоційне задоволення результатами своєї праці.
 
Об’єктами вправ на заняттях є геометричні фігури. З окремих геометричних фігур діти складають за описом чи зображенням свої геометричні «малюнки», що сприяє формуванню рис творчої діяльності.
 
Конструюючи на площині, учні отримують відомості про форму й будову різних предметів, навчаються розуміти симетрію, розвивають просторову орієнтацію. Дітей завжди приваблюють завдання з цікавим і яскравим розв’язком: тільки що на столі лежали різнокольорові геометричні фігури, а тепер з них утворилися курчатко, будинок, катер, квітка. Це не зовсім просте завдання. Потрібно бути терплячими й добре попрацювати, щоб у курчатка з’явився будинок, а катер перетворився на літак. У цих завданнях на конструювання цікаве дуже вдало поєднується з корисним. Розв’язуючи їх, діти вчаться ділити складні геометричні фігури на простіші, розвивають просторову уяву, конструктивне мислення, комбінаторні здібності, кмітливість, винахідливість, а також творчу уяву та сенсорні здібності.
 
Корисними вправами зі створення геометричних образів є завдання з елементами просторового конструювання. Можна використати відому китайську гру «Танграм», що ще називають «Геометричним конструктором».
 
Суть полягає в тому, щоб відтворити на площині силуети предметів за зразком або задумом. У процесі такої гри діти мають можливість закріпити знання про геометричний матеріал, геометричні фігури та їх властивості, учаться аналізувати прості зображення, виділяти в них і в навколишніх предметах геометричні форми, розвивати просторові уявлення та елементи геометричного мислення. Усі ігри з набором геометричних фігур «Танграм» необхідно проводити в певній послідовності: від простого — до складного, від побудови фігур за зоровим сприйманням зразка — до побудови по пам’яті та далі — за уявою.
 
Конструюючи за зразком (а зразок завжди є в таких завданнях — або на папері, або в уяві дитини), діти спочатку розділяють зразок на фігури з набору, а потім будують заданий силует. З часом учні звикають до набору геометричних фігур для конструювання і починають будувати силуети за повністю нерозділеними зразками. Спочатку для таких завдань доречно використовувати нескладні силуети, далі завдання можна поступово ускладнювати. Для дітей — це гра. Вони будують не геометричні фігури, а силуети людей, тварин, птахів, різноманітний транспорт. Ці завдання розв’язують за правилами гри «Танграм»: для побудови кожного силуету обов’язково потрібно використати всі фігури з набору.
 
  • Незважаючи на те, що основною для дитини в цьому віці стає навчальна діяльність, гра залишається актуальною. Особливість ігрової діяльності полягає у тому, що в ній успішно засвоюється зміст навчальної діяльності.
 
Для кожного школяра розвинене мовлення — це засіб спілкування, здобуття знань, інструмент пізнання навколишнього середовища. Але мовлення шестирічок перебуває ще у стадії становлення, формування, тому важливою є цілеспрямована робота над ним. Першокласники ще не мають достатнього пізнавального та соціального досвіду, тому це впливає на їхню поведінку під час занять з розвитку мовлення: одні говорять тихо, боязко, інші не дотримують логічних пауз, дехто зовсім уникає спілкування, не відповідає на запитання. Відповідно до навчально-виховних завдань необхідно продумувати ігрові ситуації, визначати прийоми і способи, що пов’язували б програмний матеріал з грою. Дітей потрібно навчати правильно спілкуватися, дотримувати правил. Щоб одна і та сама гра не набридла, варто через певний час змінювати її, ускладнюючи завдання. Швидкість, першість — одвічна основа будь-якого змагання — наявна і в мовленнєвих іграх, однак вона не є вирішальною, а є другорядною. Вирішальними стають правильність і безпомилковість. Гра позбавляє нервового перевантаження. Саме завдяки ігровим формам занять можна залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили. Уведення в ігрову ситуацію казкових персонажів, що припускаються помилок у вимові слів, будові речень, складання тексту, привертає увагу малюків до самого завдання. Бажання навчити Буратіно, допомогти Незнайкові, виправити Гнома, підказати Колобку завжди стимулює роботу. Крім того, значна кількість ігор навчають дітей діяти «подумки », мислити, що збагачує їхню уяву, розвиває творчі можливості та здібності.
 
  • Творчі здібності формуються протягом усього життя. Але найсприятливішим періодом для розвитку творчості є молодший шкільний вік.
 
Молодший шкільний вік — це вік, сприятливий для розвитку творчості. Дитині все дається легко, усе цікаво, і вона все виконує з великим захопленням, особливо коли ці події пов’язані з грою або просто включені в ігрові відносини. Сутність творчості полягає у пошуку і відкритті нового. Система навчання має враховувати цю умову — створювати можливості для пошуків і відкриттів. Творчість заснована на пошукових ситуаціях. Для їх реалізації широко застосовують методичні прийоми на розвиток творчості на заняттях із зображувальної діяльності.
 
Дітей-шестирічок можна назвати «першовідкривачами» світу. Завдання педагога: розвивати у маленьких «чомусиків» інтерес до навколишнього світу, фантазії, творчості, уяви, творчого мислення. Потрібно прагнути, щоб кожна хвилина заняття пробуджувала у дітей бажання до пізнання, мостійність, вимагають розумового напруження, винахідливості та творчого підходу до розв’язання проблеми.
 
Головним завданням організації зображувальної діяльності має стати виховання естетичних почуттів, а допоміжним — навчання технічних прийомів. Отже, залучання дитини до зображувальної діяльності не тільки сприяє її психічному розвитку і становленню особистості, але й спонукає до відтворення прекрасного.
 
Зображувальна діяльність дітей у групі продовженого дня містить такі види ігрових занять: ручна праця, малювання, графічні диктанти (або малювання графічних фігур).
 
У роботі з шестирічками ручна праця посідає значне місце. Вона сприяє розвитку творчого, конструктивного мислення, самостійності, наполегливості, кмітливості, умінню планувати роботу і доводити її до кінця. У процесі роботи в дітей розвиваються пам’ять, зорове сприймання. Головна мета занять з ручної праці — навчити дітей майструвати, працювати з будь-яким підручним матеріалом, фантазувати й власноруч створювати симпатичні саморобки так, щоб і процес, і результат приносили радість і задоволення. В основі системи знань має бути принцип виготовлення на кожному занятті цілісного виробу, що сприятиме виробленню свідомого ставлення до роботи, підтриманню в дітей інтересу до результатів праці. Щоб праця учнів була осмисленою, потрібно заздалегідь повідомити їм мету, зміст (що робитимуть і навіщо), спосіб роботи (як працюватимуть), а також показати, як можна використати виготовлену іграшку в грі, в побуті.
 
Виготовлення виробів із паперу є одним із засобів розвитку дрібної моторики. Ця робота захоплює дітей, сприяє розвитку уяви, конструктивного мислення. Робота з папером завершується певним результатом, але, щоб його досягти, потрібно виявити волю, терпіння. Важливо, щоб діти відчували радість від самостійної виконаної роботи, упевненість у своїх силах і можливостях.
 
Багато уваги потрібно приділяти і малюванню, оскільки воно розвиває моторику рук, викликає емоційне задоволення, розвиває зорову і механічну пам’ять. У процесі інтенсивного розвитку дрібних м’язів кисті та пальців у дитини починає активізуватися діяльність відповідної ділянки кори головного мозку, а однією з таких ділянок є центр мовлення. Отже, прості вправи для розвитку дрібної моторики рук сприяють активізації мислення, мовлення, а разом із ним — і всіх інших інтелектуальних процесів. Спостереження переконують, що діти, які багато малюють, легше навчаються писати.
 
Важливе значення відіграє правильно проведене словесне пояснення послідовності виконання завдань. Вихователь супроводжує такі пояснення замальовками на аркуші паперу на дошці. Малюнок на дошці, що ілюструє та доповнює розповідь, допомагає образно, лаконічно, змістовно і наочно передати думку, зробити пояснення доступнішим. Специфіка занять з малювання здебільшого спрямована на індивідуальну творчу роботу дітей. Але це не виключає створення колективних творчих робіт, де необхідно докласти певних зусиль, щоб мати необхідний результат.
 
Особливістю деяких занять може стати те, що вихователь не демонструватиме готових таблиць-малюнків і не нав’язуватиме свого варіанту ілюстрації до казки, події тощо. Діти мають змогу фантазувати. Саме в образотворчому мистецтві виявляється творча активність дитини.
 
Ще одне важливе завдання — розвиток графічних навичок у дітей. Це завдання можна розв’язати за допомогою графічних диктантів. Графічні диктанти допомагають підготувати руку дитини до письма, розвинути просторову уяву, навчити дитину спритно користуватися ручкою та олівцем і досягти точності у рухах руки, що дає можливість закласти правильну основу в формуванні каліграфічно правильного письма.
 
Кожне заняття має містити графічний диктант, скоромовки, загадки та пальчикову гімнастику. Під час заняття дитина виробляє правильне, чітке мовлення, розвиває дрібну моторику рук, учиться визначати відмінні особливості предметів, збагачує свій словниковий запас. Кожний етап заняття несе розумове навантаження. Спочатку можна зробити пальчикову гімнастику, прочитати скоромовки, а тоді провести графічний диктант, а можна і навпаки. Крім того, такі завдання є дуже цікавими для малюків. Вони — немов гра, у процесі якої дитина не тільки розгадує загадки чи запам’ятовує вірш, що передують саме графічному диктанту, але й спостерігає маленьке диво: на її очах, завдяки її власним діям аркуш у клітину перетворюється на певного героя чи предмет, тобто оживає.
 
«Рука — це мозок, що вийшов назовні»,— писав німецький філософ І. Кант, адже доведено, що рівень розвитку мовлення дітей безпосередньо залежить від ступеня сформованості дрібних рухів пальців рук.
 
Малювання графічних фігур — відмінний спосіб тренування дрібних м’язів руки дитини, цікаве та захопливе заняття, результати якого вплинуть на вміння красиво писати й логічно мислити. Крім того, під час штрихування, замальовування, розфарбовування діти, зазвичай, відчувають задоволення й радість, що безпосередньо впливає на її емоційний стан. Графічні диктанти необхідно добирати, постійно підвищуючи ступінь складності. Можна запропонувати заштрихувати малюнок косими лініями, «вишити» фігуру хрестиком або просто розфарбувати. Часто виконуючи такі вправи, дитина починає добре володіти олівцем (ручкою), в неї формується стійка зосереджена увага, виховуються працелюбність, посидючість, розвиваються окомір, фантазія, образне мислення. Бажано обговорити результати та якість виконання завдання. Це привчатиме дитину до самооцінки та самоконтролю, що є важливим компонентом навчальної діяльності.
 
Зображувальна діяльність надає можливість доступними засобами виразити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, уміння самостійно створювати прекрасне, а також розвиває вміння бачити прекрасне в повсякденному житті.
 
  • Зображувальна діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості. У процесі малювання в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності.
 
Практика шкільного життя засвідчує, що ігри і цікаві завдання мають провідне значення на заняттях з усіх предметів та у вихованні молодших школярів. Основні завдання розвивальних занять у групі продовженого дня з шестирічками: підготовка дитини до навчання; розвиток пізнавальної активності; пробудження та формування зацікавленості до навчання; усвідомлення моральної цінності навчання і праці, доброти й співпереживання. Групи продовженого дня за своєю ідеєю — дуже цінна форма виховання. Саме тут створюються сприятливі умови для того постійного духовного спілкування вихователя і дітей, без якого немислиме виховання емоційної культури. Потреба організації ігрової діяльності для першокласників в умовах ГПД є обов’язковою. Для дитини особлива цінність гри полягає не тільки в тому, що вона дає їй можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а також щодо підготовки до різних сфер життя. Гра для дитини, особливо в шестирічному віці, наділена ще й дослідницьким змістом, що дає змогу моделювати все те, що існує поза грою. Саме через гру дитина швидше ознайомлюється з правилами та нормами спілкування з оточенням — зі світом природи, з людьми; швидше опановує навички і звички культурної поведінки. Гра взаємопов’язана з розвитком особистості — вона є такою формою творчості, що реалізує здібності й потреби людини. Означені чинники мають ураховуватися у визначенні розвивально-виховного впливу гри, її функцій у навчально-виховному процесі групи продовженого дня. 
 
Добре проведена гра, як і добре виконана робота, приносить учасникам радість і задоволення. Радість творчої гри змінює дитяче життя, наповнює його казкою та чарами.
Dounload PDF

Відгуки читачів