Трудове навчання: працюємо за новою програмою (3-й клас)

Г. А. Безрук, викладач кафедри методики дошкільної та початкової освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», м. Харків


Програму з трудового навчання для початкових класів укладено відповідно до освітньої галузі «Технології» Державного стандарту початкової загальної освіти.

 

За своєю структурою і змістом програма 2012 р. суттєво відрізняється від попередньої (2006 р.), у якій навчальний матеріал об’єднувався, виходячи з основних напрямів життєдіяльності людини, у п’ять розділів: «Людина і природа», «Я сам та інші люди», «Людина і знаки інформації», «Людина і техніка», «Людина і художнє довкілля».

 

Метою курсу, за програмою 2006 р., є «формування конструктивно-художніх і конструктивно-технічних умінь, які включали мовленнєву, графічну і предметно-пластичну творчість учнів». Зміст програми орієнтується на світ професій. Тому важливим компонентом програми 2006 р. є пропедевтична профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні ранньої профорієнтації та первинної діагностики.

 

Учні ознайомлювалися із зовнішніми атрибутами професії, предметами і засобами професійної діяльності, метою та умовами праці з різних напрямів професійної діяльності, кваліфікаційними якостями працівників.

 

Згідно із новою навчальною програмою, метою трудового навчання в початковій школі є «формування і розвиток у межах вікових можливостей предметно-перетворювальної компетентності учнів, що дає можливість їм самостійно розв’язувати предметно-практичні та побутові завдання».

 

Навчальний матеріал диференціюється за видами діяльності учнів (згинання, складання, різання, ліплення) та конструкційними матеріалами (папір, картон, пластилін, природні і штучні матеріали), які ускладнюються у кожному класі.

 

Зміст«Трудового навчання» у початковій школі визначається за такими змістовими лініями:

  • ручні техніки обробки матеріалів;
  • технічна творчість;
  • декоративно-ужиткове мистецтво;
  • самообслуговування.

 

Кожна змістова лінія передбачає формування культури виконання трудових дій. У результаті трудової діяльності в учнів формуються вміння та навички з обробки матеріалів, правильне уявлення про навколишню дійсність, розширюється загальний і політехнічний кругозір, виховується свідоме ставлення до праці. У молодшому шкільному віці предметна діяльність одночасно є і пізнавальною. А тому діяльність, що передбачає обробку різних матеріалів, стає для дітей формою мислення, джерелом їх розумового розвитку.

 

Види практичної діяльності диференціюються впродовж навчального року залежно від календарних свят (державних і релігійних), регіональних традицій і звичаїв, що ускладнюються у кожному класі через добирання об’єктів праці з урахуванням вікових особливостей учнів.

 

Уважаємо, що наявність терміну «диференціюються» дає змогу вчителеві під час календарно-тематичного планування послідовності опрацювання тем та розподілу годин за темами, умотивовано вносити незначні зміни в орієнтовну сітку розподілу.

 

Програму побудовано за спірально-концентричним принципом. Тобто, щороку навчання обсяг знань та вмінь із передбачуваного виду праці ускладнюється, між наступними класами забезпечується системна послідовність, а між окремими видами праці — взаємозв’язок.

 

Для кожної теми програми визначено зміст знань і вмінь, що підлягають засвоєнню, наведено перелік рекомендованих виробів.

 

Учитель, зважаючи на програмні навчально-виховні завдання, місцеві умови та можливості, добирає ті вироби, що вважає найбільш оптимальними, або добирає інші, конструкція яких і вид роботи з ними відповідає змісту теми, що вивчається.

 

Достатній вибір у переліку рекомендованих об’єктів праці до навчальних тем таких виробів, що мають відмінність у конструкції та технології виготовлення, а також наявність творчих завдань дає можливість учителеві диференціювати та оптимізувати трудову діяльність молодших школярів.

 

На вивчення трудового навчання у 3-му класі відводять 1 годину на тиждень (35 годин на рік).

 

Програма для 3-го класу пропонує такий розподіл навчальних годин за темами програмового матеріалу.

№ з/п

Зміст навчального матеріалу

Кількість годин

1

Витинанка

3

2

Мозаїка

2

3

Квілінг

2

4

Оригамі

3

5

Робота з пластиліном

2

6

Комбінування природних і пластичних матеріалів

2

7

Робота з волокнами та нитками

1

8

Аплікація із тканини

1

9

Виготовлення об’ємних фігур із дроту

2

10

Бісероплетіння

2

11

Мозаїка із природних та штучних матеріалів

2

12

Декорування виробів

 

13

Самообслуговування. Культура харчування

1

14

Самообслуговування. Одяг і взуття

1

15

Виготовлення й оздоблення виробів об’ємної форми

2

16

Екскурсії

2

17

Резерв

4

 

Із програми 2012 р. вилучено теми: «Робота з технічними конструкторами», «Архітектурне макетування», «Елементи паркового мистецтва», а також види робіт, що були складними або не зовсім зрозумілими для сприймання (виготовлення емблем різних професій, креслення розгорток тощо). Позитивним є введення теми «Самообслуговування», що у 3-му класі передбачає:

  • актуалізацію знань про культуру харчування, правила поведінки за столом, ознайомлення із сервіруванням столу, складанням серветок до святкового столу;
  • оздоблення одягу та взуття, ознайомлення з вишивкою, виготовлення мережки.

 

На уроках учні вчаться доглядати за одягом та взуттям, сервірувати стіл, складати серветки, отримують інформацію про оздоблення одягу і взуття.

 

Цікавими для дітей є такі види робіт як аплікація у техніці квілінг і бісероплетіння.

 

Заслуговує на схвалення також проведення екскурсій, під час яких учні мають змогу ознайомитися з традиційними народними ремеслами, обладнанням, організацією праці та продукцією окремих промислових підприємств, спостерігати за роботою транспортних засобів, різних машин і механізмів.

 

Але, на нашу думку, недостатня кількість годин передбачена на роботу з тканиною. У 3-му класі на цю тему відводять лише дві години. Учні ознайомлюються з видами та властивостями тканин, їх використанням, особливостями з’єднання тканини з папером та правилами її різання.

 

Реалізація цієї теми також не передбачає роботу голкою, виконання найпростіших швів.

 

У програмі 2006 р. на тренувальні вправи з вишивання та в’язання було відведено 3 години, учні опановували шви «стебнівка», «ланцюжок», «змійка», «хрестик», «низинка» (на вибір), а також вчилися в’язати гачком. На жаль, у новій програмі обмеженість часу з цієї теми не дасть змогу практично опанувати техніку вишивання.

 

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що за своєю структурою і змістом нова програма суттєво відрізняється від попередньої.

 

Вона набула значної практичної орієнтації та має на меті формування культури виконання трудових дій. У змісті передбачено обробку паперу і картону, ниток і тканини, пластиліну і дроту, штучних і природних матеріалів. Робота з такими матеріалами найбільш доступна молодшим школярам.

 

У цілому, аналіз програми для трудового навчання дає підстави зробити висновок про те, що поки не вдалося розвантажити зміст початкової освіти від надлишкового інформаційного матеріалу. Змістове переобтяження навчальних програм є задавненою вадою змісту шкільної освіти на всіх її рівнях, але у початковій школі це явище призводить до втрати мотивації, інтересу дітей до навчання, погіршення стану їх здоров’я. Якщо учні не використовуватимуть певні технологічні операції під час виготовлення виробів, то ознайомлення із ними має бути поверхневим.

 

Трудове навчання має базуватися на практичній діяльності учнів. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний матеріал всієї теми, або її окремої частини. Такі уроки у навчальному процесі можуть бути одиничними. Вироби, що виготовляють учні, повинні мати суспільно корисну спрямованість та практичне застосування в повсякденному житті (у школі та вдома).

 

Під час роботи з різними інструментами особливу увагу слід звертати на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

 

Реалізуючи програмні вимоги, слід пам’ятати, що трудове навчання матиме велике значення у загальній системі освіти лише тоді, коли кожен учитель навчиться практично здійснювати принципи розвивального навчання.

 

Під час підготовки до кожного уроку потрібно чітко визначати, що нового дізнаються учні, наскільки вони можуть збагатитися інтелектуально, яких нових рис набудуть, які вміння будуть сформовані, зокрема загальнотрудові й загальнонавчальні.

   
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 5678
 
Догори