Україна — частина Шевченка. 5 клас

Л. В. Бондаренко, учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст. № 163, м. Харків


Мета:

- навчальна:

   - поглибити знання школярів новими фактами з біографії Т. Шевченка;

   - виробляти літературні смаки, поповнювати та активізувати словниковий запас учнів;

- розвивальна:

   - розвивати вміння аналізувати прочитане, формулювати головну думку;

   - розвивати мислення й зв’язне мовлення учнів;

- виховна: виховувати повагу до рідної мови, традицій нашого народу, прищеплювати патріотичні почуття до України.

 

Тип уроку: формування й вдосконалення вмінь та навичок.

 

Обладнання: портрет Т. Шевченка, роботи, виготовлені до шевченківських свят, малюнки учнів до творів Шевченка.

 

Навчальні компетентності: знання біографії Т. Г. Шевченка, уміння виразно читати вірші Т. Г. Шевченка, відтворювати настрій пейзажних поезій.

 

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

  • Привітання;
  • визначення теми, мети, очікуваних результатів;
  • вирішення проблемного питання: Україна — частина Шевченка?

Заздалегідь учні класу формують чотири команди, виготовляють емблеми (кожна команда — різні), які презентуватимуть (відбиватимуть) тематику уроку.

 

Слово вчителя.

– Діти, сьогодні на уроці ми будемо говорити про світоча нашого народу, великого сина України, славного Кобзаря — Тараса Григоровича Шевченка. Ми не просто вшануємо пам’ять геніального поета, а й спробуємо відчути його невмируще слово серцем, повірити йому. Бо кому ж вірити, як не Шевченкові, адже він віддав свій талант Україні, уболівав за те, щоб ми були вільними, гордими людьми.

 

Кобзарем його ми знаємо

Так від роду і до роду.

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

 

Учитель. Зараз, виконуючи завдання, ми детально опрацюємо життєвий шлях Т. Г. Шевченко. Кожна команда отримає питання з біографії поета і після стислого обговорення дасть відповідь. Сьогодні працюватимуть такі команди: Козачки, Кобзарики, Букварики, Тарасики.

 

ІІ. Перебіг уроку

1. Виступ команд

Питання І команди «Козачки»

  • Коли і де народився Шевченко? (9 березня 1814 року, село Моринці)
  • Ким був батько поета за соціальним статусом? (Кріпаком)
  • Який талант розвинувся в Тараса ще в дитинстві? (Талант малювати)
  • Скільки братів і сестер було у Тараса Шевченка? (У нього було 2 брати і 3 сестри та одна сестра від нерідної матері.)

 

Питання ІІ команди «Кобзарики»

  • Членом якого братства був Шевченко? (Кирило-Мефодіївського)
  • Прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки? (Енгельгард)
  • Ім’я улюбленого Тарасового діда? (Іван)
  • Коли Тарас був викуплений із неволі? (22 квітня 1838 року)

 

Питання ІІІ команди «Букварики»

  • Як називається збірка поезій Шевченка? («Кобзар» 1840 р.)
  • Ім’я сестри, яка для Тараса була другою матір’ю. (Катерина)
  • Село, у якому провів дитинство Шевченко. (Кирилівка)
  • Якого року помер Шевченко і де його було поховано? (10 березня 1861 року, Петербург, Смоленське кладовище)

 

Питання ІV команди «Тарасики»

  • Коли і де Тарас був перепохований? (22 травня 1861 року, Чернеча гора, поблизу Канева)
  • Річка, біля якої похований поет. (Дніпро)
  • Ім’я дівчини, подруги дитячих літ Тараса. (Оксана)
  • Скільки років провів Тарас Григорович на засланні? (10 років, 1847-1857 рр.)

 

2. Живе слово народу

Учитель. Найкращим пам’ятником Тарасові є живе слово народу, яке влучно відобразилося в прислів’ях та приказках про Тараса.

 

У цьому завданні в прислів’ях та приказках слова переставлені місцями, тож треба правильно скласти речення й записати.

1. З, Шевченком, набирається, той, знається, розуму, хто. (Хто з Шевченком знається, той розуму набирається)

2. Прочитав, Шевченка, хто, став, багатший, серцем. (Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став)

3. Тараса, —, наша, слово, окраса, і, зброя.(Слово Тараса — наша зброя і окраса)

4. Слово, живе, Тарасове, здорове, і. (Тарасове слово живе і здорове)

 

Учитель. 10 років Т. Г. Шевченко був на засланні, був відірваний від рідного краю. Та ні на хвилину він не забував про свою Україну, серцем тягнувся до неї.

 

Спочатку поет потрапляє в каземат Петропавлівської фортеці в місті Петербурзі.

 

Сидячи тут, у цьому похмурому місці, поет уявляв рідну Україну з її квітучими садами, безмежними ланами, синіми ріками. Так 1847 р. з’явилася поезія «Садок вишневий коло хати…».

 

Слова цієї поезії покладені на музику великим українським композитором М. Лисенком.

 

Прослуховування пісні «Садок вишневий коло хати».

 

3. Повторення відомостей з теорії літератури

Художні засоби мови: метафора, епітет, порівняння. Приклади взято з поезій Тараса Шевченка.

Троп

Визначення

Приклади

Епітет

Від гр. «еріtheton» — додаток. Художнє означення найбільш суттєвої риси явища або предмета, які зображуються. Епітет може виражатися різними частинами мови

Світе вольний, несповитий; святая правдонька; чорна хмара; злії люди; небесний рай

Метафора

Від гр. «metaphora» — перенесення. Вид тропа, що побудований за принципом подібності, ґрунтується на зображенні предметів за різними ознаками

Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива, додолу верби гне високі, горами хвилі підійма (персоніфікація)

Порівняння

Пояснює малознайомий предмет через зіставлення його з іншим, більш знайомим, предметом або явищем

Зашипіли, мов гадюки; Привітаю вас, як діток (Т. Шевченко)

 

  • Чи є у вірші «Садок вишневий» художні засоби мови (метафори, епітети, порівняння)? (У ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв, а вечір в Україні посіпає перед нами в усій красі. Про такі твори говорять, що вони написані так майстерно, що майстерності не видно зовсім.)
  • Завдяки ж чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської сім’ї? (За допомогою зорових і слухових образів, які створює поет.)
  • То що ж ми бачимо, читаючи поезію? (Садок вишневий, батьківську хату, плугатарів з плугами, сім’ю, що вечеряє коло хати, вечірню зіроньку...)
  • А чуємо? (Хрущі над вишнями гудуть, співають дівчата, витьохкування соловейка, тишу...)

- Звертаю увагу!!! У цій поезії найменша кількість художніх тропів.

Визначення віршованого розміру поезії –– ямб.

 

Учитель. 10 років заслання, 10 років служби рядовим солдатом — таке покарання для Т. Г. Шевченка за його бунтівливу поезію. 10 років без права писати і малювати. Але, перебуваючи в Оренбурзьких степах, Тарас Григорович продовжує писати, малювати. 1849 року на Кос-Аралі, куди поету пощастило потрапити з науковою експедицією як художнику, було написано вірша «За сонцем хмаронька пливе…».

 

Виразне читання вірша «За сонцем хмаронька пливе…».

 

4. Евристична бесіда з елементами дослідження

  1. Що зображено у вірші? Чи можемо його віднести до пейзажної лірики? Доведіть.
  2. Які настрої передає вірш? Якими фарбами змалював настрій поет?

 

Візьміть квадрати та заповніть їх тими кольорами, що відповідають настроям

  • І — спокій — синій, рожевий;
  • ІІ — тривога, сум, відчуття небезпеки — сивий (сірий), червоний, тьма (чорний);
  • ІІІ — надія, очікування — світ (білий)).

 

Учитель.Отже, у вірші передано цілу гаму почуттів людини, яка асоціюється з явищами природи за допомогою кольорів. А за допомогою яких художніх засобів створено виразну поетичну палітру?

 

  • Епітети: червоні поли, синє море, рожевою пеленою, хмароньку рожевую, туман сивий, тьмою німою.
  • Метафори: хмаронька пливе, поли розставляє, сонце спатоньки зове, серце одпочине, серце заговорить, туман оповиє душу.
  • Порівняння: мов мати дитину, неначе ворог, мов матері діти.

Визначаємо віршований розмір поезії «За сонцем хмаронька пливе…». (Ямб з елементами пірихію)

 

5. Гра «Доміно»

На одних картках написані назви художніх засобів, а на інших — приклади художніх засобів із вірша. Завдання учнів правильно поєднати назви із прикладами.

Назви художніх засобів Приклади художніх засобів

Зменшено-пестливі слова.

Метафора.

Епітет.

Порівняння.

1. Червоні поли, синє море, рожевою пеленою, туман сивий, тьмою німою.

2. Хмаронька пливе, поли розстилає, сонце спатоньки зове, туман закриває море, тьмою оповиє душу.

3. Покриває рожевою пеленою, мов мати дитину; туман, неначе ворог; ждеш…, мов матері діти.

4. Спатоньки, хмароньку рожевую.

 

IV. Підбиття підсумків гри

Учитель. Ви знаєте, що Т. Г. Шевченко відомий не лише як поет, а і як художник. В експедиції на Кос-Арал він багато малював. Давайте переглянемо деякі його акварелі.

Перегляд комп’ютерної презентації «Шевченко — художник» (картини «Місячна ніч на Кос-Аралі», «Острів Чекан-Арал», «Низький берег острова Ніколая», «На березі Аральського моря».

  • Який настрій, асоціації у викликали у вас переглянуті картини?
  • Чи можна знайти схожість між переглянутими картинами та поезією «За сонцем хмаронька пливе…», між словом і фарбами?

 

ІІІ. Підсумок уроку

Метод «Рюкзак» (Учні беруть із барвистого рюкзака аркуш з незакінченим реченням і доповнюють написане).

  • Мене здивувало…
  • Сьогодні я дізнався (дізналась)…
  • Мені було цікаво…
  • Я зрозумів (зрозуміла), що…
  • Урок дав мені для життя…
  • Мені захотілося…

 

IV. Оцінювання роботи учнів на уроці

Слово вчителя.

А тепер підіб’ємо підсумки.

На початку уроку кожна команда отримала картку з таблицею для підрахунку балів.

Завдання

Максимальна кількість балів

Фактична кількість балів

1

Біографія Шевченка

2

 

2

Прислів’я та приказки

2

 

3

Визначення худ. засобів

2 + 2

 

4

Визначення вірш розміру

2

 

5

Доміно

2

 

 

VІ.Домашнє завдання

  • І-ІІ рівень. Вивчити напам’ять вірші «Садок вишневий коло хати…», «За сонцем хмаронька пливе…».
  • ІІІ рівень. Намалювати ілюстрацію до одного з віршів.
  • ІVрівень. Написати твір-мініатюру «Враження від творів Шевченка».
Dounload PDF

Відгуки читачів