Програма з адаптації дитини до навчання в початковій школі

Т. С. Голосова, Луганська обл.


Початок навчання дитини в 1-му класі — складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності — це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем.

 

Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок, батьки, бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов’язковою, соціально значущою, такою, що розширює права й обов’язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем. Змінюється все життя дитини: все підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам і турботам.

 

Це дуже напружений період, бо з перших днів школа висуває перед учнем цілу низку завдань, що не пов’язані безпосередньо з його досвідом, вимагає максимальної мобілізації інтелектуальних і фізичних можливостей. Звикання до школи — тривалий індивідуальний процес.

 

Згідно зі статистикою, тільки 50 % дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку. Другій половині потрібно більше часу.

 

Процес адаптації складається з багатьох, тісно взаємозв’язаних, аспектів: соціального, педагогічного, фізіологічного, психологічного тощо.

 

Під адаптацією розуміється успішність школяра в навчанні, позитивний емоційний фон його перебування в школі, а також відсутність тенденції до порушення норм шкільного життя.

 

Протилежна ситуація — дезадаптація розглядається як неуспішність дитини в навчанні й неможливість знайти в школі «своє місце», на якому він може бути прийнятий таким, який він є, зберігаючи й розвиваючи свою ідентичність, потенції і можливості для самореалізації та самоактуалізації.

 

Аналіз педагогічного досвіду свідчить про те, що в сучасних умовах різко збільшується кількість учнів початкових класів, які відчувають стан дезадаптації (М. Бітянова, Г. Бурменська, І. Дубровіна, О. Захаров, В. Оржеховська та ін). Цей стан науковці, вчителі й батьки пов’язують не стільки з проблемою здоров’я дитини або її успішністю навчання, скільки із соціально-психологічним входженням дитини в шкільне життя, у колектив класу, систему «вчитель — учень».

 

Саме тому гостро стоїть питання про необхідність роботи психолога з адаптації дітей до навчання в початковій школі.

 

Мета програми:

формування шкільної зрілості учнів і підвищення ефективності соціальної адаптації до навколишньої дійсності; пізнавально-особистісний розвиток школярів.

 

Задачі програми:

  • полегшити природний процес адаптації, зробивши його по можливості безболісним для учня;
  • актуалізувати мотивацію навчання, навчити учня поступово розуміти й брати на себе відповідальність за успішність свого навчання;
  • розвивати пізнавальні здібності.

 

Етапи програми:

1 етап:індивідуальна діагностика пізнавальної діяльності, емоційно-вольової зрілості з розрахунку 1 людина — 1 година.

 

2 етап:диференціація учнів за результатами обстеження:

- легка форма адаптації;

- середня форма адаптації;

- тяжка форма адаптации.

 

3 етап:коррекційнно-розвивальні заняття з урахуванням індивідуальних особливостей дітей.

Програма коррекційнно-розвивальних занять розрахована на 8 занять, 1 раз на тиждень тривалістю 1 активна година.

 

4 етап: консультування батьків і педагогів для реалізації індивідуального підходу до учнів.

 

5 етап: оцінка ефективності проведеної роботи шляхом порівняння вхідної і заключної діагностики.

 

Цільова група: першокласники.

 

Прогнозовані результати:

1) розвиток уваги, мислення, пам’яті, сприйняття, уяви, мови;

2) підвищення рівня вольової регуляції пізнавальних процесів і поведінки;

3) придбання й закріплення навичок навчальної діяльності;

4) розвиток самоконтролю, формування навичок спілкування;

5) поліпшення психоемоційного стану учнів.

 

Як критерії ефективності програми використовується порівняльна оцінка результатів вхідної і заключної діагностики .

 

Під час вступу до 1-го класу застосовують такі методики:

 

Опитувальник К. Єрасека. Його мета — визначити розвиткок тонкої моторики, координації рухів і зору. Це необхідно для того, щоб дитина в школі навчилася писати. Крім того, з допомогою цього тесту в загальних рисах можна визначити інтелектуальний розвиток дитини, вміння наслідувати зразком і здатність до зосередженості, концентрації уваги.

 

Методика визначення шкільної мотивації А. Г. Лусканової. Мета методики — визначення шкільної мотивації.

 

Дослідження комунікативної сфери методика — експертна оцінка адаптованості дитини до школи (В. І. Чірков, О. Л. Соколова, О. В. Сорокіна).

 

Дослідження емоційної сфети — проективна методика «Намалюй школу». Спостереження в навчальній і позанавчальній діяльності, бесіди. Вивчення стану здоров’я.

 

Умови проведення

Заняття проводять у кабінеті психолога — просторному, добре провітрюваному приміщенні, де створено умови для занять і релаксації.

 

Обладнання:

1) заготовлені завдання психолога на кожне заняття і вправу;

2) магнітофон з пристроєм для прослуховування CD-дисків;

3) ПК;

4) приладдя для малювання: гуашові фарби, пензлі, баночки для води, кольорові й прості олівці, фломастери, маркери, гумка, папір формату А4;

5) ручки для кожного учасника;

6) записи інструментальних фонових мелодій;

7) необхідне обладнання для проведення психологічних ігор.

 

Під час занять використовують групові та індивідуальні форми роботи.

 

Структура занять дозволяє гнучко адаптувати зміст програми до актуальних проблем і індивідуальних особливостей учнів, формувати зміст кожного заняття відповідно до актуальних цілей і завдань групи.

 

Кожне заняття складається з трьох основних етапів.

 

Перший етап — організаційний, створення психологічного комфорту в групі, позитивного психологічного клімату, знайомство з вмістом заняття, прийняття (повторення) правил роботи в групі. До цього етапу також включають психокорекційні вправи.

 

Другий етап — робота з основної теми заняття.

 

Третій етап — рефлексія діяльності на занятті, завданням якого є виявлення ступеня задоволеності учасниками спільною діяльністю і засвоєння ними нових знань і вмінь.

 

Використовувані педагогічні технології: застосовуються технології і техніки арттерапії, казкотерапії, релаксації, психокорекційні ігри та вправи, бесіди з учнями, ІКТ.

 

Зміст програми

Тема 1. Розвиток і корекція пізнавальної сфери.

Розвиток усіх довільних пізнавальних психічних процесів — мислення, уваги, пам’яті, сприйняття мовлення, уяви.

 

Тема 2. Формування мотивації до навчання.

Формування бажання вчитися, позитивного ставлення до навчального процесу. Усвідомлення сенсу навчання.

 

Тема 3. Розвиток емоційно-вольової сфери та комунікативних навичок.

Усунення шкільної тривожності, шкільних страхів. Корекція небажаних особливостей поведінки й характеру. Корекція негативних поведінкових реакцій. Формування поняття про почуття й емоції, якості людей, характер. Формування навичок спілкування. Розвиток навичок спільної діяльності, самоконтролю й саморегуляції, вироблення навичок взаємодії в групі. Формування адекватної самооцінки.

 

Тема 4. Релаксація і зняття психоемоційного напруження.

Зняття емоційного напруження. Профілактика стресу. Дихальні вправи. Слухання релаксаційної музики (з фонотеки психолога).

Дивіться календарно-тематичний план корекційно-розвивальних занять у додатку 1.

 

Додаток

Календарно-тематичний план корекційно-розвивальних занять

Дата

Тема

Основний зміст

Кількість годин

1

Листапад

Вступне заняття.

Розвиток емоційно-вольової сфери та комунікативних навичок

1. Вправа «Я неповторний людина».

2. Гра «Комплімент».

3. Малювання: «Мій портрет»

1

2

Листапад

Формування мотивації до навчання

1. Читання та обговорення психотерапевтичної казки «Кораблик».

2. Відповіді на запитання до казки

1

3

Листопад

Наші почуття.

Розвиток емоційно-вольової сфери та комунікативних навичок

1. Презентація «Світ емоцій».

2. Малювання свого емоційного стану

1

4

Листапад

Розвиток і корекція пізнавальної сфери

Комп’ютерна розвивальна гра:

1. «Підбери пару для того, що бачиш».

2. «Сортувальна станція»

1

5

Грудень

Розвиток мислення, уваги, пам’яті.

Розвиток і корекція пізнавальної сфери

1. Де чий хвіст?

2. Назви предмет, тінь якого бачиш.

3. Назви одним словом.

4. Що переплутав художник?

1

6

Грудень

Розвиток комунікативних здібностей і навичок спілкування

1. Намалюй, що краще робити одному, а що разом.

2. Малювання разом, одним олівцем

1

7

Грудень

Релаксація і зняття психоемоційного напруження

1. Релаксаційне дихання.

2. Слухання класичної музики.

3. Ігри з піском

1

8

Грудень

Підсумкове заняття

Розвиток емоційно-вольової сфери та комунікативних навичок

1. Малювання «Мій перший клас»

1

 

Література

1. Абрамова Г.С. Практическая психология. Учебник для студентов вузов. —Изд 6-е., перераб. и доп. — М. : Академический Проект, 2001. — 480 с.

2. Дубровина И. В. Индивидуальные особенности школьников. — М. : Знание, 1975. — 64 с.

3. Мухина В. С. Шестилетний ребёнок в школе. — М. : Просвещение. — 1986. — 160 с.

4. Овчарова Р. В. Справочная книга школьного психолога. — М. : Просвещение. — 1996. — 352 с.

5. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога : учеб. пособие : В 2 кн. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. — Кн. 1 : Система работы психолога с детьми разного возраста. — 384 с. : ил.

6. Сакович Н. А. Практика сказкотерапии / Под ред. Н. А. Сакович. — СПб. : Речь, 2004. — 224 с.

7. Коноваленко С. В. Развитие познавательной деятельности у детей 6-9 лет. : практикум для психологов и логопедов / С. В. Коноваленко. —М. : Гном-Пресс, 1998. — 56 с.

8. Чистякова М. И. Психогимнастика / Под ред. М. И. Буянова. —2-е изд. — М. : Просвещение : ВЛАДОС, 1995. — 160 с.

9. Романов А. Коррекция расстройств поведения и эмоций у детей : альбом игровых коррекционных задач. — М. : Плэйт, 2001. — 112 с.

10. Романов А. Направленная игротерапия. Альбом диагностических и коррекционных методик. — М. : Романов, 2001. — 48 с.

11. Слободяник Н. П. Формирование эмоционально-волевой регуляции у учащихся начальной школы. — М. : Айрис-пресс, 2004. — 176 с.

Dounload PDF

Відгуки читачів