Творчість і захоплення

Т. М. Зубкова, учитель образотворчого мистецтва, КЗ СЗШ № 23, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл.


Творчістю можна займатися, тільки маючи бажання, адже творчість і захопленість — дві сторони однієї медалі, або краще,— два крила птаха. Здатність захоплюватися — украй важлива риса вчителя, який має пробудити й розвинути цю здатність у дітей. Для цього потрібно пам’ятати, що творчість учителя (творчий урок) передбачає відгук творчості учня.

 

Учитель має на своїх уроках говорити про те, що щиро любить, до чого душевно схильний. За цієї умови він знайде шлях до душ своїх вихованців, саме у цьому секрет його впливу. Також учитель повинен зважати на особливості класу, обираючи відповідний рівень спілкування, форму проведення уроків тощо.
 
Занурюючись у простір уроку як власне уроку творчості, учитель має усвідомити, наскільки це складно, адже до таких уроків діти повинні готуватися ще з початкової школи. Погано, коли учні середніх класів до цього не готові (зазвичай тому, що в початковій школі образотворче мистецтво викладав не фахівець). Вони часто доволі скуті, соромляться чи не знають, як себе виразити. Багато втрачено, не розвинено. Отже, творче почуття зникає, якщо воно не затребуване в дитинстві.
 
Учитель образотворчого мистецтва повинен також пам’ятати, що на його уроці все ґрунтується на тонкощах, напівтонах, нюансах. Форми уроків творчості є різноманітними. Одна з них — урок-імпровізація. Часом достатньо однієї квітки, кристала незвичної форми, мушлі з морських глибин, висохлої гілки, колосків пшениці або жита, щоб з’явився імпульс, що миттєво розбурхує та окриляє уяву. Іноді достатньо дати дитині, підліткові щось, що миттєво вплине на її почуття, викличе захоплення,— і вже починається імпровізація.
 
Творчий процес є особливим, адже часто неможливо передбачити його перебіг, результат, витрати часу. Він може тривати мить, хвилини, години й дні, супроводжуючись розмаїттям емоцій.
 
Маленькі діти є фантазерами, для яких творчість — звична стихія. Якщо діти вільні, розкуті, не бояться бути незрозумілими, якщо педагог сам охоче фантазує, грає,— то на його уроках пануватиме творчість. Коли ж ні — потрібний у мистецтві політ фантазії переривається.
 
Творчість породжують емоції, уява та інтелект. Як розвивати в дітей творче мислення? Як навчити їх розмірковувати й творити нестандартно, по-своєму? Мені дуже допомагають вірші, казки, музика, відео, що можна використовувати під час уроку не лише як ілюстрації. Часом вони потрібні, щоб заінтригувати, захопити дітей, деколи для того, щоб утворилася гра, а найчастіше — щоб пробудити фантазію, уяву, посилити образність. Наприклад, під час опанування теми «Гуаш. Три основних кольори» розповідаю казку про квітку з шістьма безбарвними пелюстками та безбарвною серединкою. Ця квітка виросла на галявині серед яскравих і чудових рослин… І квітка засумувала через те, що вона така непоказна… Тоді їй допомогли інші квіти. Адже квіти так само, як і люди, мають не лише зовнішню красу, головна їх краса — їх справи. Червоні, жовті й сині квіти подарували по одній кольоровій пелюстці непоказній квіточці. Коли дмухнув вітерець, пелюстки попарно з’єдналися, і всі шість пелюсток стали кольоровими, і навіть біла серединка стала кольоровою — коричневою.
 
Прослухавши цю оповідь, учні малюють чарівну квітку.
 
У 2-му класі розповідаю казку про незвичайне місто, де ніхто не бачив ані блакитного неба, ані жовтого сонця, ані червоного вогню. Але коли до міста прилетіли чарівні птахи — червона, жовта, синя — з’явилося не тільки синє небо з білими хмарками, а й червоні, фіолетові, жовті квіти, виросла зелена травичка, заграла яскравими кольорами веселка... Прилетіли тільки три птахи,— і місто засяяло розмаїттям барв!
 
Учні виконують практичне завдання «Птах Веселка». Але казку можна продовжити: «...Незабаром у місті настала осінь, і з’явилися золоті, помаранчеві, багряні листочки...». Отже, практичну роботу доповнює завдання «Осінній килим».
 
Але чи будь-яку казку або вірш можна використовувати для цього? Звісно, ні. Літературний, а також музичний матеріал слід добирати особливо ретельно. Це має бути художньо повноцінний твір, образний, «кольоровий». Яскравим прикладом такого твору є вірш С. Чорного «Гієна». Навіть якщо мої вихованці ніколи не бачили гієну, вони чудово зображують те, що постає в їхній уяві. Поезія допомагає «витягнути» з дитячих душ найнеобхідніше, що так просто не розкривається.
 
З дітьми 7—8 років починаємо уважніше спостерігати за формою та кольором предметів і явищ. Спостерігаємо, фантазуємо. Розглядаємо квіти в природі, а потім малюємо чарівну квітку папороті з казки Л. Зубаревої-Карсіної. Спостерігаємо за деревами, згодом малюємо «Диво-дерево». На один з уроків приношу різні чайники: великі, малі, круглі, видовжені, різнокольорові. Разом спостерігаємо, наскільки вони різняться, малюємо особливу ситуацію з вірша В. Друка.
 
Посадили чудо-сад.
Поливали все подряд.
Посмотрели — там и тут
Только чайники растут.
Вот так горе-садоводы —
Покорители природы!
Всё свалили садоводы
На погоду и на воду!
 
Щоб зрозуміти, що кожен колір має власний характер, намагаємося зобразити свій настрій фарбами в безпредметній композиції. На початку уроку згадуємо про те, що настрій є не просто поганим чи гарним. Пригадуємо, яким може бути поганий настрій. Іноді людина бурчить, часом просто хмуриться або весь час мовчить чи плаче. Потім наголошуємо на тому, що гарний настрій також має багато відтінків. Коли у людини поганий настрій, говорять, що в неї «на душі скребе, як кішка лапою», якщо гарний — «сяє як начищений таз».
 
Пропоную дітям потайки одне від одного (це їх інтригує) поетично, одним-двома рядками описати відтінки свого сьогоднішнього настрою. Ось що вигадали діти: «Я почуваюся деревом, що спилюють»; «Я вільний горобець і можу летіти на всі чотири сторони»; «Мій настрій схожий на настрій хом’ячка, якого посадили в банку»; «Я як барс, який промахнувся на полюванні».
 
Образотворче мистецтво — це спосіб пізнання та затвердження людських цінностей. Дуже хочу, щоб діти на шкільних уроках (на всіх без винятку) училися міркувати, творити, осягати культуру спілкування між собою, із суспільством, з природою і зростали добрими й натхненними творцями.
Dounload PDF

Відгуки читачів