Природні зони Північної Америки. 7 клас

Г. М. Калушко, Л. Б. Олеськів, СШ № 21, м. Львів


Мета:

  • навчальна: формувати знання про особливості розподілу природних зон на території Північної Америки; про рослини та тварин кожної із природної зон;
  • розвивальна: удосконалити вміння працювати з картами та додатковою літературою, співпрацювати в групах;
  • виховна: сприяти екологічному вихованню школярів на основі матеріалу про зміну природних комплексів Північної Америки людиною та розумінню необхідності їх охороняти.

Обладнання: атласи, мультимедійна презентація «Природні зони Північної Америки», додаткова література, роздавальний матеріал.

 

Тип уроку: вивчення та первинного закріплення нового матеріалу.

 

Вид уроку: музейний інтегрований урок з географії та біології.

 

Тривалість: 90 хв.

 

«Розум людський має три

ключі, які все відчиняють:

знання, думка, уява — все

в цьому».

Віктор Гюго

 

Хід уроку

 

І. Організаційний етап

1. Проведення інструктажу з техніки безпеки

2. Поділ учнів на 4 групи

3. Учні на паперових «зернятках» пишуть свої очікування від майбутнього уроку

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель географії. Урок хочу розпочати із легенди про індіанського вождя, який відправив юнаків на вершину гори зі словами: «Ідіть, поки вистачить сил. Хто втомиться, може повернутися додому, але нехай кожен принесе мені гілку з того місця, де він звернув з дороги».

 

Незабаром перший повернувся і простягнув гілку кактуса. Вождь усміхнувся: «Ти не перетнув пустелю. Ти не був навіть у підніжжя гори».

 

Другому юнакові, який приніс сріблясту гілку полину, вождь сказав: «Ти був біля підніжжя, але навіть не намагався почати сходження». Третій, з гілкою тополі, навіть заслужив похвалу: «Ти дістався джерела».

 

Подібне ж заохочення чекало і четвертого хлопця. П’ятому, який приніс гілку кедра, старий схвально кивнув: «Ти був на півдорозі до вершини».

 

Останній юнак прийшов із порожніми руками, але обличчя його світилося радістю. Він пояснив, що був там, де не ростуть дерева, але зате бачив блискаюче море.

 

Вождь не тільки повірив йому, але і віддав найбільшу данину визнання: «Тобі не потрібна гілка-символ. Перемога сяє в твоїх очах, звучить у твоєму голосі. Це одна з вершин твоєму житті. Ти бачив гору у всій її величі».

 

— Чому ж останній юнак повернувся із порожніми руками?

 

Мені теж хотілось, щоб після уроку ви пішли з такими самими сяючими очима, але для цього потрібна ваша працелюбність.

 

ІІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку

 

ІV. Актуалізація опорних знань

Експрес-опитування

- Пригадайте, що таке природна зона.

- Від чого залежить зміна природних зон на рівнинах?

- Які фактори порушують широтну протяжність природних зон?

 

V. Вивчення нового матеріалу

Учитель біології. Отже, тема уроку пов’язана із природою Північної Америки. Ми ознайомимось із особливостями природних зон материка.

 

Бесіда

- Які компоненти природи взаємодіють у природному комплексі?

- За картою географічних поясів та природних зон визначте природні зони Північної Америки та вкажіть зони, що займають найбільшу площу.

- У якій частині материка розташовані області висотної поясності?

 

Учитель географії. Деякі із назв природних зон вже відомі вам, тому що ви вивчали їх під час знайомства з іншими материками. Але окремі природні зони ми з вами ще ніколи не розглядали, крім того, сьогодні ви довідаєтесь, чому особливе місце в розподілі природних комплексів материка належить рельєфу та впливу океану.

 

Розподіл природних зон у Північній Америці, як і на інших материках, відповідає закону широтної зональності, який, як вам відомо, полягає в поступовій зміні природних зон від екватора до полюсів. Зміна природних зон залежить від співвідношення тепла та вологи.

 

1. Зона арктичних пустель

Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою та презентацією

Зона займає більшу частину Ґренландії та Канадського Арктичного архіпелагу. На сході зони великі простори зайняті крижаними, а на заході — кам’янистими пустелями. У зоні мало тепла, рослинність відсутня або представлена мохами й лишайниками, ґрунти розвинені слабо. Життя великих тварин — тюленів, моржів, білих ведмедів — пов’язане з морем. Виняток становить вівцебик, що зберігся тут із дольодовикового періоду. Цих тварин тут вкрай мало, тому він перебуває під охороною. У водах полярних морів багато видів риб. На суходолі зустрічаються полярні лисиці.

- Як пристосувалися тварини цієї природної зони до суворих кліматичних умов?

 

Виступ учня

Випереджувальне завдання про моржів та ломикамінь.

 

2. Зона тундри й лісотундри

Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою та презентацією

Південний кордон тундри на заході лежить північніше Полярного кола, а з просуванням на схід заходить далеко на південь, займаючи половину півострова Лабрадор. Клімат субарктичний. Літо коротке та прохолодне. У тундрі поширені болота й озера. Ґрунти тундри малородючі — тундрово-глеєві. Із рослинності характерні мохи й лишайники, болотні трави, деякі чагарники й карликові дерева. У лісотундрі з’являються хвойні дерева — ялина, бальзамічна туя, а на півдні — модрина. На лишайникових пасовищах пасуться олені карибу, із хижаків живуть песці, полярні вовки; на озерах і на океанському узбережжі гніздиться безліч птахів.

На південь тундра переходить у рідколісся — лісотундру, яка змінюється хвойними лісами.

 

Виступ учня

Випереджувальне завдання про вівцебика та лишайники

 

3. Хвойний ліс (тайга)

Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою та презентацією

Хвойні ліси помірного поясу називають тайгою. Клімат помірний. В умовах суворої сніжної зими і прохолодного літа утворюються підзолисті ґрунти на них ростуть хвойні ліси з чорної і білої ялини, бальзамічної ялиці, сосни й модрини. У лісах живуть багато тварин: ведмеді, вовки, лисиці, рисі, олені, цінні хутрові звірі — єнот, ондатра, бобер, норка. У зоні тайги проводять інтенсивне вирубування лісів, тому постає проблема їх збереження та відновлення.

- Чому на північно-західному узбережжі Північної Америки зона тайги заходить далеко на північ?

 

Розповідь учителя біології

10 тисяч видів дерев на земній кулі — і 10 тисяч назв. Та тільки одне дерево з великої «деревної сім’ї» має людське ім’я. Це секвоя.

Саме так увіковічило індіанське плем’я ірокезів з Північної Америки свого видатного ватажка Секву, який винайшов індіанську писемність та очолив визвольну боротьбу проти іноземних поневолювачів.

Дерево — стометрові велетні. Могутні стовбури секвої скидаються на велетенські колони, велично увінчані широко розгалуженою кроною. Ці живі колони заввишки з 56-поверховий житловий будинок.

Товщина таких дерев нерідко становить понад 20 м, а маса стовбура перевищує 1000 т. Понад 2000 м3 деревини дає лише одне дерево. Щоб перевезти її, потрібно 60 залізничних вагонів.

Цікаві історії розповідають про секвої, що тепер ростуть у каліфорнійських національних парках. У старому дуплистому стовбурі однієї такої секвої заповзятливий американець влаштував ресторан на 50 осіб, а в стовбурі іншого поваленого бурею дерева — гараж для автомобілів туристів. Розрекламовано для туристів і своєрідний тунель, прокладений ще в минулому столітті під час побудови автомобільної дороги в могутньому стовбурі однієї з секвой Йосемітського національного парку недалеко від Сан-Франциско. Тунель завдовжки близько 9 м, завширшки 2,5 м і заввишки 3 м.

У прадавні доісторичні часи секвоєві ліси шуміли і на території сучасної України. Адже ця рослина була поширена майже в усій Північній півкулі до широти острова Шпіцберґен.

Тепер вона природно росте лише в Каліфорнії по західних схилах Сьєрри-Невади. Приблизно 20 невеликих секвоєвих лісів лишилося там після хижацького нищення цього унікального дерева.

Як же не погодитись, що секвоя — патріарх рослинного світу? Адже всю давню, середньовічну і нову історію людства, найрізноманітніші її події  бачили ці гіганти. Завидне довголіття!

За допомогою цих довгожителів ученим пощастило зазирнути в глибину минулих тисячоліть. Саме по річних кільцях на поперечному зрізі стовбурів секвой, що є своєрідними літописцями-дощомірами, бо наростають у товщину залежно від кількості вологи, кліматологи дізналися про клімат давно минулих часів.

За червонувату, наче просочену карміном деревину секвої дали ще одну назву — червоне дерево. Деревину її високо цінують не тільки завдяки оригінальному забарвленню, й за незвичайні фізичні властивості. Вона легка, як в осики, і міцна, як у дуба, не гниє в землі й у воді, чудово піддається обробці і добре полірується.

Дуже товста кора секвої вбирає, наче губка, воду. Завдяки цьому секвоя не боїться пожежі, бо її кора майже не горить.

Секвоя надзвичайно швидко росте. За рік вона накопичує деревини у десять разів більше, ніж, наприклад, береза.

Властиві цьому диво-дереву й інші позитивні якості. Секвоя виділяє «вітаміни повітря» — фітонциди, які не подобаються різноманітним комахам, отож усякі шкідники завжди тримаються оддалік від дерева-гіганта.

Дивна і життєстійкість секвої гігантської, яка виробилась у неї протягом тисячоліть. Дерево добре поновлюється пагонами від пеньків, а повалені бурями стовбури проростають сотнями сплячих бруньок.

 

Виступ учня

Випереджувальне завдання про дугласію та смугастого скунса

 

4. Зона мішаних і широколистих лісів

Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою та презентацією

У східній рівнинній частині материка, охоплюючи територію навколо Великих Північноамериканських озер, лежить зона мішаних та широколистих лісів. Під мішаними лісами поширені родючі сірі лісові ґрунти, під листяними — бурі лісові.

М’який і вологий помірний клімат. До основних лісоутворювальних порід зони належать дуб (білий, червоний), липа, бук, каштан, магнолія, горіх чорний. У передгір’ях Аппалачів переважають бук і дуб; на сході й півдні Центральних рівнин — ще й деякі реліктові рослини (тюльпанове дерево, листопадні магнолії). Багатство широколистих лісів пов’язано з родючістю бурих лісових ґрунтів, які щорічно отримують в 2,5 рази більше органічної маси, ніж у тайзі.

Тваринний світ в цій зоні зберігся на природоохоронних територіях. Подекуди тут збереглися дикобраз, олені, чорний ведмідь барибал. У передгір’ях трапляється пума — велика американська кішка, також єнот-полоскун, борсук, скунс, опосум, канадський голкошерст тощо.

 

Виступ учня

Випереджувальне завдання про тюльпанове дерево та пуму (кугуара)

 

Прийом «Хвилинка-цікавинка»

Учням у ступках пропонуються зразки рослин (бруньки берези, бруньки сосни, полин та евкаліпт), які вони ідентифікують, а потім обмінюються результатами досліджень між групами.

 

5. Лісостепи та степи (прерії)

Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою та презентацією

На південь від тайги і на захід від мішаних і широколистих лісів, у районах із недостатньою кількістю опадів (400–500 мм), розташовані лісостепи й степи. У Північній Америці їх називають преріями.

Через велику кількість перегною та незначне зволоження у степах сформувалися найкращі в світі ґрунти — чорноземи. У рослинному покриві переважають злаки: ковила, бізонова трава, тонконіг.

Численні тут гризуни — бабаки, тушканчики, ховрахи, лучні собаки. На них полюють хижі птахи, лучний вовк койот, змії. З плазунів є тут гримучі змії, гадюки. З великих травоїдний тварин колись у преріях численними стадами жили бізони.

З XIX ст. степи були майже повністю розорані й зайняті під посіви зернових культур. Це негативно позначилося на й на тваринному світі степів.

 

Виступ учня

Випереджувальне завдання про бізонів та бізонову траву

 

6. Пустелі та напівпустелі

Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою та презентацією

Пустелі й напівпустелі Північної Америки займають окремі простори на узбережжі Тихого океану й між хребтами Кордильєр. Вони характеризуються сухістю клімату, інтенсивним фізичним вивітрюванням, засоленістю ґрунту й слабким розвитком рослинності.

На бурих і сіро-бурих ґрунтах пустель ростуть полин, юки, колючі чагарники. Типовими рослинами американських пустель є різноманітні кактуси. З-поміж тварин поширені ящірки, черепахи, пустельна сарана.

 

Виступ учня

Випереджувальне завдання про кактуси та коралового аспіда

 

Прийом «Домівка тварин»

Завдання. Необхідно знайти, в якій природній зоні зустрічаються тварини.

Кожна група отримує конверт із назвами тварин та контурну карту природних зон Північної Америки. Потрібно розмістити назви тварин на карті.

 

7. Батьківщина видів рослин і тварин

Учитель біології. А чи знаєте ви, що Північна Америка є батьківщиною багатьох культурних рослин та свійських тварин?

Культурними рослинами та свійськими тваринами батьківщиною яких є материк є соняшник, кукурудза, топінамбур, квасоля, стручковий перець, гарбуз, бавовник, айстри, чорнобривці, жоржина, індичка, ондатра. А небезпечними рослинами та тваринами вихідцями з материка є колорадський жук, амброзія, елодея канадська.

 

Виступ учня

Випереджувальне завдання про кукурудзу, топінамбур та гарбуз

 

8. Екологічні проблеми та природоохоронні території

Пояснення учителя з елементами бесіди

Учитель географії. Під впливом господарської діяльності людини природа Північної Америки зазнала великих змін. Аби зберегти природні комплекси у їхньому первісному вигляді, створено багато заповідників і національних парків.

На фізичній карті Північної Америки атласу знайдіть основні природоохоронні території материка. Поясніть, у яких природних зонах материка вони розміщені.

 

VI. Узагальнення знань

Прийом «П’ять речень»

Кожна команда формулює основний зміст уроку. А вчителі, останнім реченням, підбивають підсумок.

 

VIІ. Підсумок уроку

Повернувшись до класу, після екскурсії до музею, учні на зворотній стороні цитат із бейджиків записують свої враження від уроку та оцінюють роботу учнів своєї команди. Учителі аналізують ці записи, виставляють оцінки. Підбиваючи підсумок уроку, вчителі разом із учнями формують «дерево очікування».

 

VІІІ. Домашнє завдання

- Опрацювати відповідний матеріал підручника.

- Завершити заповнювати таблицю «Природні зони Північної Америки».

- За бажанням підготувати повідомлення про один із природоохоронних об’єктів Північної Америки.

 

Джерела інформації

1. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвітніх навч. закл./ С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко. — К. : Навчальна книга, 2007.— 272 с.

2. Соболь В. І. Біологія. Підручник для 7 класу загальноосвітнього навчального закладу. — К.: Грамота, 2007.— 296 с.

3. http: //school.xvatit.com/index.php?title=Природні_зони_Північної_Америки

4. http: //lib.znaimo.com.ua/docs/323/index-969639.html

5. http: //5fan.ru/wievjob.php?id=52173

6. http: //geoschool16.blogspot.com/2013/07/blog-post_22.html

Dounload PDF

Відгуки читачів

  • Ольга

    03 лютого 2016

    дуже цікавий урок