Інтелектуальні змагання як засіб розвитку здібностей особистості

Н. С. Леонова, ст. викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та методики викладання Донецького обл. ІППО, методист Центру організаційно-методичного супроводу розвитку обдарованості


Якщо ви бажаєте, щоб діти творили, створювали художні образи, перенесіть з вогника своєї творчості хоча б одну іскру в свідомість дитини. Якщо ви не вмієте творити, або вам здається пустою забавою спуститися до світу дитячих інтересів,— нічого не вийде.

В. О. Сухомлинський

 

На сьогодні найпопулярнішим та дієвим методом роботи, виявлення підтримки та розвитку обдарованих дітей є проведення конкурсів різних рівнів — від місцевих до міжнародних, учнівських олімпіад — від районних до всеукраїнських. Навчання обдарованих, талановитих дітей, їхня підготовка до професійної реалізації в самостійному житті — актуальне питання сьогодення. З огляду на це основними завданнями сучасної освіти є розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, природної обдарованості учнів, формування в них творчого потенціалу, мислення, уміння самореалізуватися. Підтримка та розвиток обдарованості є одним із пріоритетних напрямків сучасної освіти, оскільки поступ будь-якої країни, регіону, міста залежить саме від здатності її громадян нестандартно, креативно мислити, впроваджувати перспективні інновації в різні сфери суспільного життя. Всебічний розвиток обдарувань школярів здійснюють не тільки в ході навчальної діяльності, а й під час проведення різноманітних конкурсів, олімпіад, під час яких учні не тільки поглиблюють знання з предметів, а й мають можливість розвивати інтелект, ерудицію, вміння спілкуватись. Учні здебільшого зорієнтовані на здобуття знань, необхідних для успішного навчання у старшій профільній школі, для участі в предметних олімпіадах та конкурсах. Успіхів на цій ділянці роботи можна досягти лише тоді, коли проведено добре продуману індивідуальну роботу з найбільш здібними та обдарованими дітьми.

 

Талановиті діти — це той ресурс, із якого створюється інтелектуальна еліта. Інтелектуальну еліту будь-якого народу становлять особистості творчі, яскраві, мислячі. Щоб це потенційне національне багатство зберегти й примножити, необхідно вміти відбирати таких дітей, допомагати їм знайти себе й правильно оцінити, підтримувати їхній розвиток.

 

Обдарована дитина — це дитина, що виділяється яскравими незвичайними, іноді видатними досягненнями, випереджає у розвитку однолітків, має високий інтелектуальний та творчий потенціал, виявляє високі здібності у шкільному навчанні та в різних спеціальних видах діяльності.

 

Одним з основних напрямків роботи вчителів є підготовка здібних учнів до участі в різноманітних змаганнях. Значна роль у досягненні успіху школярами на олімпіадах, конкурсах та інших змаганнях належить різним видам позакласних занять. Звичайно, до цих занять залучаються учні, які мають певні здібності. Здібності як прояв спеціальної обдарованості можуть бути різноплановими. На олімпіадах найбільше навантаження припадає на інтелектуальні здібності, які потребують миттєвого проявлення. Обдарований учень потребує індивідуального підходу до розвитку його нахилів, інтересів, здібностей.

 

Сучасна школа — це простір, де дитина набуває певних знань, умінь та навичок й уможливлює реалізацію себе як особистості. Особливе місце в цьому належить учнівським олімпіадам, які забезпечують можливість створення свого майбутнього власними силами. Олімпіади допомагають школярам повірити в себе, наблизитися до більш якісної освіти та зміцнити свій соціальний статус. Цьому передує копітка наполеглива щоденна праця учня й учителя, методичної служби, учителів-практиків.

 

Олімпіада — це конкурс, у якому переможцями стають найсильніші, а інші учасники збагачуються новими знаннями і здобувають необхідний досвід. Тільки добровільний принцип і зацікавленість допомагають залучати учнів до осмисленої плідної роботи в період підготовки до олімпіад. Під час підготовки до шкільної олімпіади слід особливо ретельно підбирати завдання, доступні учням, виконання яких дає можливість відчути радість подолання труднощів.

 

Олімпіада — це «свято», на якому сяють яскраві ідеї і красиві судження. Без системної роботи на уроці і після уроків велика перемога в олімпіаді неможлива. Олімпіада — це позакласна форма навчання. Для вчителя підготовка учнів до олімпіад є благодатним полем експериментальної діяльності. Усі творчі знахідки, методичні наробки можуть бути впроваджені в педагогічну практику й принести вагомі результати. Олімпіади однозначно потрібні дітям як шлях до самовираження, до розвитку. Не можна заборонити будь-якій дитині брати участь у шкільній олімпіаді, а такі випадки траплялися. Іноді дитина з нестандартним мисленням може не порозумітися з учителем, прогулювати уроки, бо їй там не цікаво, а на олімпіаді виявляє свою обдарованість. На олімпіадах учням пропонують завдання, які потребують уміння логічно і нестандартно мислити. Підготовка до олімпіад повинна відбуватись систематично і планомірно.

 

Успішний виступ на олімпіаді це:

  • психологічна підготовка школяра до виконання нестандартних завдань;
  • вміння сконцентруватися на виконанні певних завдань за стислий проміжок часу;
  • грамотність учасника;
  • добре володіння предметним матеріалом.

 

Успіх на олімпіаді пов’язаний не тільки зі здібностями, а і знаннями з предмету. Тому до олімпіади потрібно готуватися серйозно.

 

Конкурсна діяльність також відкриває широкі можливості створення оптимальних умов для виявлення індивідуальних здібностей, знань, умінь, навичок, розвитку вольових, комунікативних якостей особистості. Участь у конкурсній діяльності допомагає реалізувати принципи особистісно зорієнтованого підходу в навчанні та вихованні дітей.

 

Конкурси — це форми навчання, які стимулюють та активізують діяльність, розвивають творчі можливості та формують конкурентноздатність особистості. Підготовка до різних видів інтелектуальних змагань є потужним засобом стимулювання дослідницької діяльності учнів та їхньої творчої активності й позитивного ставлення до навчальної праці. Адже кожний із потенційних учасників під час підготовки потребує ознайомлення з новою навчальною і науково-популярною літературою з предмета; глибокого аналізу різноманітних культурологічних процесів тощо. Учнів потрібно готувати до інтелектуальних змагань не тільки з певного предмета, але й психологічно. Адже досягти високих результатів можна лише за умови психологічного налаштування на перемогу.

 

Конкурс — це можливість виявити свій талант! Конкурсні змагання розвивають уміння самостійно займалися фізичними вправами, складати комплекси і комбінації, засвоювати певну інформацію, їх можна організовувати як самостійні заходи на перервах, у групах подовженого дня або як складовники інших заходів (вечорів, спортивних свят, днів здоров’я та ін.). Цінність конкурсів — в їхній спрямованості на раціональне розв’язання самими учнями рухових завдань. Конкурси можна проводити у класах і між ними. Програма конкурсу повинна передбачати індивідуальні та групові завдання. Усі практичні завдання повинні бути обґрунтовані та прокоментовані учнем.

 

Конкурсна діяльність в освіті різноманітна, вона визначена широким вибором видів діяльності та навчальних предметів: фізика, екологія, мистецтво, журналістика, математика, психологія, філологія та ін. У той час, як конкурси диференціюють профільну специфіку та запропоновані дітям та молоді різного віку.

 

Мета конкурсної діяльності:

  • представлення результатів навчально-дослідницької, навчально-технічної, творчої, спортивної діяльності;
  • організація спілкування дітей та молоді навчальних закладів та обмін інформацією у сфері професійних інтересів;
  • ознайомлення дітей та молоді з актуальними проблемами та завданнями сучасної науки та техніки, освіти, культури, спорту та ін.;
  • створення умов для підготовки потенціального кадрового резерву для забезпечення технологічного, творчого та інтелектуального розвитку країни;
  • розгляд інтересів підростаючого покоління та держави для реалізації основних напрямків державної навчальної, наукової політики;
  • виявлення та підтримка найбільш перспективних проектів, технічних рішень та інших значних ініціатив дітей та молоді;
  • стимулювання подальшої професійної освіти підростаючого покоління;
  • надання підтримки учням з допомогою впровадження прикладних розробок у питаннях захисту інтелектуальної власності, публікації наукових та творчих робіт у засобах масової інформації та спеціалізованих виданнях, упровадження в навчальних закладах інноваційних методів викладання;
  • підбиття підсумків самостійної та спільної роботи з науковими співробітниками, педагогами-наставниками творчих робіт дітей та молоді, надання їм організаційної, методичної та матеріальної підтримки.

 

У ході змагань діти отримують сильні позитивні і негативні емоції. При цьому залишається без уваги очевидне поняття «успіх», не відоме тому, хто не отримував поразок, хто не переживав емоційно. А подолання емоційних труднощів є необхідним складником виховного процесу.

 

Успіх у навчанні — це єдине джерело внутрішніх сил учня, що народжує енергію для подолання труднощів і бажання вчитися. Учителю потрібно формувати в учнях віру в успіх, а учні мають вірити, що успіх завжди можливий.

 

Головним є те, що навчально-конкурсна діяльність сприяє розвитку індивідуальної освітньої лінії навчання. У цій роботі беруть участь учителі, тьютори, модератори, педагоги, психологи, батьки, адміністрація закладів освіти. Освітнє поле може розширюватися від школи або центру позашкільної освіти до міжнародного рівня та надавати учням таке навчальне середовище, у якому б вони почувалися комфортно. Навчальна конкурсна діяльність дітей та молоді забезпечує умови для самореалізації учнів, для підвищення їх мотивації, пізнання та самовиховання. При цьому виникає особлива форма організації навчальної діяльності, націлена на обґрунтування нової системи навчання дітей підвищеного рівня навчання, на визначення парадигми розвиваючого варіативного навчання для обдарованих дітей.

 

Зазначимо, що протягом останніх років розвиток дитячої обдарованості є пріоритетним напрямком регіональної освітньої моделі. Якщо ми хочемо розвивати творчий потенціал учнів, маємо відповідно організовувати їх творчу діяльність. Великого значення у зв’язку з цим набуває система творчих завдань, що поступово ускладнюється. Складність цих завдань і ступінь самостійності пошуку слід підвищувати відповідно до наявних знань і досвіду, опанування прийомів творчої діяльності, розвитку здібностей до творчого мислення. Для систематичного розвитку творчих здібностей у школярів потрібно ставити перед ними підвищені вимоги.

 

З цього погляду критеріями творчої педагогічної діяльності вчителя є:

  • розробка принципово нових підходів до навчання, виховання та розвитку учнів;
  • раціоналізація і модернізація змісту, форм, методів і засобів навчально-виховного процесу у світлі нових завдань, поставлених перед школою, зокрема з метою розвитку творчих можливостей учнів, їхніх талантів і обдарувань;
  • комплексне і варіативне використання у професійній діяльності всієї сукупності теоретичних знань і практичних навичок;
  • бачення нової проблеми в зовні знайомій ситуації, пошук варіативних шляхів її вирішення;
  • використання науково обґрунтованого вибору діяльності в конкретній педагогічній ситуації;
  • проведення систематичного самоаналізу професійної діяльності, науково-дослідної роботи з творчого узагальнення власного досвіду і досвіду своїх колег;
  • володіння формами і методами керування творчою навчальною  діяльністю учнів із метою розвитку їхніх творчих можливостей;
  • реалізація на практиці принципів педагогіки співпраці.

 

Щорічно обласні, всеукраїнські та міжнародні конкурси презентують нам нові творчі ідеї, переконуючи нас у невичерпності здібностей та творчих можливостей учнівської молоді. Тому завдання вчителя — творити таке поле добра і любові, щоб кожна дитина довірливо ставилася до педагога, любила його. Лише за таких умов приходить справжня зацікавленість навчанням, відбувається реалізація природних нахилів і здібностей учнів. Дар відкрити чарівну квітку обдарованості школяра дається не кожному, а лише тому, хто насправді любить дітей і вміє прокласти стежки до їхнього розуму і серця.

 

Отже, залучення дітей до участі в інтелектуальних змаганнях є важливим кроком у вирішенні проблеми розкриття обдарованості, а конкурси — дієвим шляхом виявлення і реалізації можливостей юних обдарувань. І перш за все тому, що нове розкриття здібностей учня потрібне не тільки для нього, а і для суспільства в цілому. Творчі та інтелектуальні можливості сьогодні — запорука прогресу в будь-якій галузі людського життя. Для успішної роботи із талановитою дитиною необхідно дати їй можливість виявити себе, повірити у свої сили, отримати задоволення від процесу навчання, не допустити втрати спонтанної активності дитини. Одним із важливих аспектів реалізації методики пошуку, відбору та стимулювання росту обдарованості учнів є проведення різних інтелектуальних змагань.

 

Література

  1. Босенко М. І. Психолого-педагогічні умови розвитку обдарованості // Шкільний світ. — № 24. — 2001.
  2. І творчість, і праця, і успіх. Збірник методичних матеріалів / упор. С. А. Болсун. — Кіровоград: ПОЛІМЕД-Сервіс, 2009.
  3. Клименко В. В. Механізми розвитку творчості // Обдарована дитина. — 2003. — № 1.
  4. Корецька Л. В., Жосан О. Е. Підготовка вчителів до роботи з обдарованими учнями. Навчально-методичний посібник / Л. В. Корецька, О. Е. Жосан. — Кіровоград: Вид-во Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2009.
  5. Корецька Л. В., Постельняк А. І. Увага: обдаровані діти! — Методичні рекомендації на допомогу організаторам роботи з обдарованими дітьми / Л. В. Корецька, А. І. Постельняк. — Кіровоград: Видавництво КООІППО імені Василя Сухомлинського, 2008.
  6. Платонов К. К. Структура и развитие личности. — М. : Наука, 1986.
  7. Психология одарённости детей и подростков : Учеб. пособие для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений // Под ред. Н. С. Лейтеса. — М. : Изд. центр «Академия», 2000.
  8. Яковлева Е. Развитие творческой одаренности детей школьного возраста // Одарённые дети. — 2002. — № 2.
Dounload PDF

Відгуки читачів