Передплатну кампанію на 2019 рік розпочато!

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Правда війни на сторінках «щоденикових записів» О. П. Довженка. Історія України. 11 клас

Шпак В. А., Макарівська ЗОШ, Попільнянський р-н, Житомирська обл.


Мета: формувати в учнів навички роботи з першоджерелами та розуміння специфіки подання історичної інформації в літературному джерелі; розвивати вміння вести дискусію; формувати культуру мовлення; закріпити вміння учнів працювати з додатковою літературою, формулювати висновки; виховувати толерантність.

 

Тип заходу: засвоєння нових знань.

 

Форма заходу: круглий стіл.

 

Очікувальні результати

Після цього заходу учні зможуть:

  • відкрити для себе Довженка як історика та мислителя;
  • отримати базові та вивірені знання для критичного осмислення наявної проблематики з історії України в роки радянсько-німецької війни;
  • усвідомити необхідність завжди залишатися людь­ми за будь-яких складних життєвих обставин.

 

Підготовчий етап

Виконання проекту реалізують окремі групи. Роздані тези із щоденникових записів, на які групи мають дати вичерпну відповідь. Окремі учні отримали випереджальні завдання і виступають у ролі експертів.

 

Хід заходу

 

1-ша група. Коментарі щодо причин катастрофічних поразок Червоної армії в перший період війни.

Перебуваючи на передовій та в штабах різного рівня, Олександр Петрович Довженко мав можливість споглядати всю непривабливість радянсякої фронтової дійсності. Її катастрофічність спонукала митця до аналізу першопричин військових поразок радянської армії. Селяни, пише автор, багато і важко працюють і в той же час залишаються зубожнілими та об­меженими у своїх можливостях [2; С. 175].

 

1-й учень. Дійсно, німецький солдат, потрапивши на радянську територію, був щиро здивований низьким рівнем життя населення. Особливо це стосу­валося сільського населення. Радянське село мало такий вигляд, як німецьке в XVIст. Постає питання, на що працювали майже три радянські п'ятирічки? На виробництво новітніх озброєнь (танки, літаки, гармати) у численних масштабах. Саме це і запрограмувало низький рівень життя населення. Ймовірна мета — радянізація Європи.

«Боже мій, скільки нещастя народу принесли наші тупоголові воєначальники». А такі вони тому, що за їхньою спиною довгі роки безликого, безвідпові­дального привілейованого життя, легкого і безкарного за будь-які недоліки [2; С. 206, 246].

 

2-й учень. Радянські генерали, сталінські висуванці повною мірою продемонс­трували свою бездарність і відсутність професіоналізму, яку намагалися ком­пенсувати більшовицькою твердістю в досягненні поставлених завдань і без­жальним ставленням до власних солдат. Плутанина, приписки, невиконання обов'язку, властиві радянському мирному життю, призводили на війні до  великої крові.

Головнокомандувач збройних сил СРСР Й. Сталін не вмів керувати і воювати, нагодував Німеччину і допоміг їй підкорити собі Європу [2; С. 270].

 

3-й учень. Щодо «годування» Гітлера, то з цього приводу в дослідників є конкретні цифри. Так, за підрахунками В. Суворова, від 19 серпня ??? року (з нацис­тами був підписаний економічний договір) до 22 червня 1941 р. щодоби СРСР відправляв до Німеччини 2 тис. т стратегічних вантажів [5; С. 49]. Сп'янілий від необмеженої влади, засліплений своєю доктриною (радянізація Європи), Сталін сам створив умови, за яких німецький напад став раптовим, і велику феодально-кріпосницьку армію, яка виявилася нездатною виконати свій обов'язок. Товариш Сталін віддав противнику мільйони квадратних кілометрів те­риторії і десятки мільйонів радянських громадян, яких згодом оголосив їх зрад­никами. Сталін довів народ до такого морального стану, що спочатку той навіть і не знав, чи варто воювати за цю винищувальну владу, за «переваги соціаліс­тичного ладу» і навіть за власну країну [1; С. 379].

Парадокс сталінської системи полягав у тому, що вона не могла забезпечити для Червоної армії якісний особовий склад. Справа в тому, що по-справж­ньому професійно підготовлені солдати, офіцери і генерали становили загрозу для влади — вони могли критично оцінювати її дії і здійснити те, що Сталін називав «бонапартистським переворотом». Тому диктатору дешевше було сплатити за перемогу декількома мільйонами життів співвітчизників [4; С. 254].

Будучи безпосереднім свідком масового дезертирства та здачі в полон ра­дянських військовослужбовців, Довженко вбачає корінь зла в недолугому радянському шкільництві. Автор наголошує на категоричній зміні всієї системи дошкільного та шкільного виховання. Поряд з цим, вважав він,  необхідно категорично пе­ребудувати становище і роль вчителя у суспільстві та в школі. Жалюгідне становище вчителя, хибна система виховання — ось що робить перемогу набагато дорожчою, ніж це могло бути [2; С. 208–209].

 

2-га група. Погляди О. П. Довженка на актуальні проблеми Великої Вітчизняної війни.

Людські втрати. Олександр Петрович пише: «Ми втратили у війні в цілому мільйонів сорок, якщо не більше людей» [2; С. 318]. Сьо­годні дослідники називають такі цифри: 43,3 млн загиблих. Із них 26,4 млн осіб — безповоротні втрати армії, 16,9 млн осіб — безповоротні втрати серед мир­ного населення [4; С. 338–339].

 

4-й учень. За величезними цифрами втрат стояла надто важка ситуація на фронті та в тилу. Статистичний аналіз свідчить, що Сталін до кінця війни повністю вичерпав свої мобілізаційні можливості — СРСР просто не міг продовжувати війну дальше. Навесні 1945 р. у Сталіна не було ніяких резервів. Червона армія стояла на порозі поступового зникнення через повну відсутність поповнення. У разі нової війни — проти коли­шніх союзників — воювати далі було нікому. Якщо розпрочнеться війна з Антантою — це буде катастрофа для СРСР. Сталін це розумів, тому не дуже опирався у Потсдамі [3; С. 537–538].

Критично оцінював Довженко і радянський партизанський рух. Він нам за­лишив з цього приводу категоричне повідомлення: «Божевільні партизани занапастили в десять разів більше своїх людей, ніж німців» [2; С. 367].

 

5-й учень. Сталінська тактика ведення партизанської війни полягала в тому, що диверсійний загін мав здійснювати акцію в будь-якому окупованому районі, а карати за неї мали місцеве мирне населення. Німці карали населення, що посилило ненависть до окупантів і в результаті спричинило розгортання боротьби з окупантами [3, С. 502]. До окупованих районів країни прибули спепгрупи і загони НКВС для активізації діяльності партизанських загонів. Що ж до загонів, які стихійно виникли серед «оточенців», то вони тихенько сиділи в лісах і опікувалися виключно продовольчим самозабезпеченням за рахунок місцевого населення.

У підсумку продовольче забезпечення партизанського руху в окупованих республіках і областях покладалась на населення, доля якого залишалась поза увагою Сталіна. [3; С. 506].

Трагізм ситуації Довженко розкриває в аналітико-філософській формулі: «Антикультурний стиль життя нашого народу — антикультурний стиль війни. Відсталий стиль життя спричинив відсталий стиль війни» [2; С. 223].

 

Учитель. Олександр Петрович, будучи сучасником тих по­дій, український інтелектуал, подав нам чітке розуміння причин катастрофіч­них поразок Червоної армії в перший період війни. Вони криються в площині військовій, матеріальній, культурній. Висновки Довженка-історика дістали своє підтвердження в працях сучасних незалежних істориків. Але викликає здивування те, що автор щоденникових записів за зібраними ним скла­дових не зміг побачити чи не захотів побачити головного винуватця тра­гедії — сталінську систему.

 

Література.

  1. Бешанов В. В. «Кроваво-Красная» Армия. По чьей вине? / В. Бешанов. — М. : Яуза-пресс, 2013. — 384 с.
  2. Довженко О. Щоденникові записи, 1939–1956. — Х. : Фоліо, 2013. — 879 с.
  3. Захаревич С. С. Большая кровь: как СРСР победил в войне1941–1945 гг. / С. С. Захаревич; под. общ. ред. А. Е. Тараса. — 2-е изд. — Минск : Современная школа, 2010. — 560 с.
  4. Соколов Б. В. Вторая мировая: факты и версти. — М. : АСТ-ПРЕС КНИГА, 2006. — 432 с.
  5. Суворов В. Ледокол: Кто начал Вторую мировую войну? / В. Суворов. — М. : ООО «Издательство АСТ», 2004, — 378 с.
Dounload PDF

Відгуки читачів