Юні лісовики — проектно-дослідна діяльність

Н. О. Веріженко


Сьогодні екологічні зміни створюють реальну загрозу життю людини, тому навчально-виховну діяльність слід спрямовувати на формування екологічної компетентності дітей, щоб підросло покоління, яке охоронятиме довкілля. Сьогоднішній школяр — завтрашній громадянин. І від того, які цінності у громадян переважатимуть, залежить майбутнє природи.

 

Екологічна компетентність — знання людиною екологічних законів, правил і норм, принципів поведінки в довкіллі, які утримають її від екологічно аморальних учинків, спрямують її природоохоронну діяльність.

 

Необхідність проведення гурткової роботи зумовлюється не лише тим, що діти хочуть більше знати про природу. Її мета — поглибити й застосувати на практиці знання, передбачені програмою гуртка, розвивати інтерес до природи, формувати вміння самостійно здобувати знання.

 

З чого і як розпочати роботу з дітьми в напрямку проектно-дослідницької діяльності в гуртку? Дитина за своєю природою — допитливий дослідник. Перед нею відкриється чудовий світ у живих фарбах, яскравих барвах і трепетних звуках, якщо правильно побудувати роботу з екологічного виховання.

 

Під час залучення молодших школярів до гурткової роботи з’являється більше можливостей для розвитку й закріплення пізнавальних інтересів школярів, задоволення дитячої допитливості. Участь школярів у роботі гуртка захоплює їх. Вони із задоволенням приходять на заняття, намагаються своєчасно й правильно виконати кожне завдання. Пізнавальний інтерес дітей починає виступати рушійною силою в пошуках відповідей на велику кількість питань, спонукає до активність в розумовій діяльності.

 

Великі можливості для розвитку і формування екологічної компетентності дітей молодшого шкільного віку дають дослідницькі проекти.

 

Мета проектно-дослідницької технології полягає в тому, щоб допомогти дитині пройти шлях наукового пізнання і засвоїти його алгоритм.

 

Теми, які використовую у своїй роботі, мають екологічну спрямованість, вони повинні зацікавити й захопити дитину. Однак тема повинна відповідати віковим особливостям дітей, вирішення її має бути корисним для учасників дослідження. У разі збігу інтересів у кількох гуртківців організовую міні-групи.

 

На всіх етапах роботи педагог повинен ясно усвідомлювати, що основний очікуваний результат — розвиток інтелектуальних здібностей, набуття дитиною нових знань, умінь і навичок. Точніше кажучи, треба мати на увазі, що в цьому випадку ми маємо справу не з одним результатом, а принаймні з трьома.

 

Першим можна вважати те, що дитина створює своєю головою і руками — макет, проект, звіт тощо.

 

Другий, найважливіший, педагогічний: безцінний у вихованні досвід самостійної, творчої, дослідницької роботи, нові знання та вміння, що становлять цілий спектр психічних новоутворень, які відрізняють справжнього творця від простого виконавця.

 

Третій — моральне виховання, у нашому випадку екологічне.

 

Результати добре видно під час захисту дітьми власних робіт. Захист — вінець дослідження і найголовніший етап навчання початківця-дослідника. Під час захисту діти вчаться викладати здобуту інформацію, стикаються з іншими поглядами на проблему, вчаться доводити свою точку зору. Презентація робіт стає святом для дітей, на якому вони отримують оцінку своєї праці. Діти відчувають себе науковцями, спілкуючись між собою, знаходять однодумців, отримують право на участь у науково-практичних конференціях.

 

Проекти можуть стати в пригоді і керівникові: це своєрідний план, але не догма. Працюючи над проектом, педагог побачить, а діти підкажуть, що залишилося поза увагою, а що «виявилося зайвим». Підходити до проектів бажано творчо, щоб побачити результат.

 

Дослідницька робота — бажання самих дітей досягти нового знання, досягти якоїсь мети. Отже, ніхто інший, як він, не зможе відчути і оцінити свою працю.

 

Дітей, які займаються дослідженнями, легко розпізнати і оцінити серед однолітків. У них особливий блиск очей, видно інтерес до пізнання всього, що їх оточує.

 

Наведу зразки деяких дослідницьких робіт у гуртку «Юні лісівники»:

 

  • Дослід «Забруднення водойми»

Мета досліду: встановити вплив забруднення води нафтою, нафтопродуктами на рослинний світ водойм.

 

У три банки місткістю 1 літр насипати чистий промитий пісок шаром 3-4 см, посадити невеликі акваріумні рослини, налити доверху відстояної води і накрити склом, залишивши невелику щілину для газообміну. Коли рослини приживуться, тобто через 10-12 днів, у банку 1 капнути 4-5 крапель бензину, у банку 2 — 4-5 крапель нафти, а у банку 3 не додавати нічого. Всі банки знизу до половини висоти обгорнути білим папером.

У всіх трьох банках рослини будуть розвиватися по-різному. У банках № 1 і 2 вони загинуть, але у банці № 2 швидше, ніж у банці № 1, оскільки нафта має найбільш темний колір, а тому, крім того, що не відбувається газообмін, до рослин менше проникає сонячних променів, зелений пігмент хлорофіл руйнується, активність фотосинтезу падає.

 

  • Дослід «Забруднення повітря»

Мета досліду: встановити факт забруднення повітря твердими частками, виявити «мікрорайони» селища з найбільш забрудненим повітрям та основні шляхи забруднення.

 

У різних місцях селища (в лісі, біля дороги, на околиці, біля школи тощо) за допомогою скляної банки місткістю 1 літр взяти проби снігу. Для цього банку треба поставити отвором до низу і легко натиснути долонею на дно так, щоб увесь шар снігу «зайшов» у банку. Далі відгребти з одного боку біля банки сніг і підсунути під неї картон, але так, щоб не набрати у банку землі. Банку зі снігом накрити картоном, перевернути і накрити капроновою кришкою. Всі проби слід зареєструвати, тобто, записати місце, де взята проба, і її номер. Цей же номер повинен бути написаний на банці (не на кришці!).

 

Коли сніг розтане, вміст банок профільтрувати через звичайні фільтри, при цьому нумеруються лійки (так само, як і банки), а якщо ж лійок мало, і вони використовуватимуться повторно — нумеруються фільтри простим олівцем зверху на внутрішньому боці. Номер лійки чи фільтра має відповідати номеру банки, з якої фільтрується вода. Виливати воду на фільтр слід обережно, постійно збовтуючи, щоб осад був вимитий. При потребі в банку можна долити води, оскільки кількість її значення не має. Фільтри з осадом можна покласти на кришки, якими були накриті банки, і залишити до повного висихання.

 

Попередній аналіз можна зробити візуально, тобто порівняти фільтри і встановити, де бруду найбільше, а де — найменше. Для більш точного аналізу необхідні такі дані:

1. Вага чистого фільтра (кожного номера);

2. Вага сухого фільтра з брудом.

 

Різниця у вазі дорівнює вазі твердих забруднюючих часток. Для перерахунку на 1 см2: площа отвору банки становить 50,24 см2; 10000 см2 : 50,24 см2 = 200; вага твердих часток на фільтрі × 200 = вазі бруду на 1 см2.

 

У процесі роботи над екологічними проблемами приходимо до висновку, що найкраще формування екологічно компетентної особистості реалізується через навчання, в якому переважає елемент творчості і спостереження, бо тільки самостійно зроблений дослід, активізують пізнавальну діяльність дитини.

 

Досвід показує, що через рік-півтора роботи в умовах гуртка, дитина готова до виконання простих науково-дослідницьких робіт і проектів.

Dounload PDF

Відгуки читачів