Передплатна кампанія з січня 2019 закінчилася! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Діти та гроші: виховання гривнею

Наталя Шубенко

Ваша дитина вимагає все більше нових подарунків і постійно скиглить: «Купи!» Або заявляє, що за задовільні оцінки Марійці (Петькові, Катерині, Васильку) батьки платять гроші, тому вони й учаться добре. Або витрачає на цукерки, чіпси, сухарики й «Кока-колу» (яка, як відомо, залізо роз’їдає, не те що шлунок) гроші, видані на тижневі сніданки.


Діти та гроші: виховання гривнею

Наталя Шубенко

Ваша дитина вимагає все більше нових подарунків і постійно скиглить: «Купи!» Або заявляє, що за задовільні оцінки Марійці (Петькові, Катерині, Васильку) батьки платять гроші, тому вони й учаться добре. Або витрачає на цукерки, чіпси, сухарики й «Кока-колу» (яка, як відомо, залізо роз’їдає, не те що шлунок) гроші, видані на тижневі сніданки.

Можна хапатися за голову та впадати у відчай: гроші, гроші, гроші. Та де ж вихід із цього замкненого кола? Можемо запевнити вас: вихід є. І якщо навіть ви не вгледіли і джина-марнотратника випущено з пляшки, є способи примусити його не шкодити, а служити вам. Розв’язати складну й делікатну меркантильну проблему нам допоможе кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології ХНПУ ім. Г. С. Сковороди Галина Василівна Турищева.

Галино Василівно, у чому причина проблем, що виникають з дітьми під час розв’язання фінансових питань?

Головна причина в тому, що ми не займаємося економічним вихованням дітей, а це просто необхідно робити з раннього дитинства. Психологи й педагоги вважають, що вже в п’ять років дитину слід навчити, як рахувати гроші, розуміти їх цінність і призначення, формувати вміння відрізняти бажання від потреб, закладати уявлення про фінансову етику. Про це слід говорити з дітьми прямо та відверто. Психологи рекомендують не соромитися промовляти фрази: «Нам це не по кишені»,«Ми можемо собі це дозволити, але розумніше буде витратити гроші по-іншому». Багато що залежить від того, чи подають самі батьки розумний приклад, обговорюючи сімейний бюджеті спільно плануючи витрати. А в молодшому шкільному віці можна заохочувати прагнення дитини проявляти ініціативу у фінансових питаннях. Приклад із життя. Батьки молодшої школярки питають, як поставитися до того, що дочка, повернувшись із моря, привезла мушлі, які подарувала подругам, а решту продала по 2 гривні. На зароблені гроші вона купила собі канцелярські товари до нового навчального року. Я відповідаю: слід поставитися з розумінням і навіть заохотити дитину, адже дочка одержала гроші за свою працю і витратила їх абсолютно розумно. Ще один приклад. Батьки десятирічного хлопчика під час літніх канікул давали йому щодня невелику суму, запропонувавши самостійно вирішувати, на що витратити ці гроші. Через кілька днів хлопчик знав, де в мікрорайоні найдешевші цукерки й морозиво. Врешті-решт він зібрав невелику суму і купив новий конструктор. Батьки вчинили правильно: вони в такий спосіб навчили дитину витрачати гроші розумно, рахувати їх, економити. Це дуже важливо в будь-якій родині незалежно від рівня доходів.

А чи можна платити гроші за хороші оцінки?

Кілька років тому одна із центральних газет описувала експеримент, який проводився в одній з російських шкіл. Класний керівник 7 класу наприкінці тижня виписував оцінки учнів та, з огляду на них, пропонував батькам виплатити своїй дитині певну суму. Думки батьків розділилися. Одні вважали, що грошовий мотив стимулює навчальну діяльність дитини й не бачили в цьому нічого поганого, адже ми самі постійно торочимо дітям, що навчання —це праця, а будь-яка праця має оплачуватися. Інші вважали, що це псує дітей, вчить їх вимірювати все в грошову еквіваленті. А ось на дітей експеримент подіяв по-різному. У декого з’явився стимул, підвищився рівень знань, інші ж почали «випрошувати» в учителів оцінки. Висновок зрозумілий: підхід має бути індивідуальним. Потрібно поспостерігати, як це впливає на конкретну дитину, і зробити висновок. Причому займатися цим повинні вчителі й батьки разом.

Ви вже коротко розповідали про те, чи можна дозволяти дітям заробляти гроші та витрачати їх на власний розсуд. Один раз — зрозуміло, шкоди не завдасть. А якщо дитина-старшокласник починає регулярно працювати й отримувати зарплату, чине призведе це до негативних наслідків у його психіці, ціннісних орієнтирах, чи не порушить взаєморозуміння в сім’ї?

Не секрет, що сучасні підлітки шукають способи заробити грошей, у цьому спостерігається момент «дорослості», самостійності, самоствердження. Я знаю15-річну школярку, яка займається репетиторством з іноземної мови з першокласницею-сусідкою. Батькам маляти це обходиться дешевше, ніж заняття з дорослим педагогом. У результаті виграють усі: першокласниця, в якої є улюблений домашній учитель, дівчина, що не лише набуває першого педагогічного досвіду, але й має власний заробіток, батьки маляти, які економлять гроші, не програючи в якості навчання своєї дитини. Це ситуація абсолютно здорова й нормальна. Головне, щоб це були чесно зароблені гроші, а нелегка нажива (купив дешевше — продав дорожче). І ще — дуже важливо контролювати, щоб зароблені гроші були правильно, розумно витрачені. Зазвичай підліток, який самостійно заробляє гроші, знає ціну праці й не схильний кидати їх «на вітер». Це гарна фінансова школа — організує, мобілізує, вчить планувати й приймати самостійні фінансові рішення.

А чи можна платити дитині за добрі справи?

О, це питання менталітету. Американські психологи вважають, що не лише можна, але й потрібно. Так, американський спеціаліст Джолайн Годфрі, який опікується фінансовим вихованням дітей, пропонує вихованцям починати працювати з п’яти років, наприклад продавати листівки чи заробляти за допомогу в хатній роботі. Ми виховані інакше, для нас такий підхід неприйнятний. Усе-таки нам ближчі такі поняття, як довіра, взаємодопомога, взаємовиручка, ніж плата за добрі справи.

Ще одна проблема — гроші на кишенькові витрати, особливо в підлітковому віці. Адже часто трапляється, що ти даєш дитині гроші на обід, а вона купляє цигарки.

Це справді небезпечний бік проблеми. Якщо складається саме так, значить, це помилка початкового етапу виховання, тобто батьки ще в молодших класах недогледіли, не пояснили, не проконтролювали. Взагалі ці питання розв’язуються шляхом правильного економічного виховання. Психологи сьогодні розробляють спеціальні програми для дітей різного віку, і якщо вони виконуватимуться, ми уникнемо багатьох проблем.

Народна мудрість говорить: якщо занадто сильно волієш грошей, їх у тебе ніколи не буде. Значення грошей не можна ні завищувати, ні зменшувати. Молитися «золотому тільцю» —значить приректи себе на принизливу залежність. Ставитися до матеріального життя зверхньо — значить створити собі проблеми, адже грошики, як відомо, люблять лік. Тож розумний, діловий, економічний розрахунок — мабуть, найкращий вихід зі становища. Розробіть свою фінансову політику й обов’язково запросіть на сімейну нараду з грошових питань свою дитину. Разом визначайте стратегію і тактику, разом плануйте витрати, разом аналізуйте свій фінансовий стан, і ви побачите: вимогливе «купи»,категоричне «дай» вашої дитини залишаться в минулому. І ваш вередливий марнотрат поступово перетвориться на союзника й порадника.

Відгуки читачів