Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

с

Ольга Адам

Вранці вона на телеканалі Інтер готує маффіни, вдень виховує свого «угорського» сина, а ввечері поспішає на репетицію до театру свого батька, який вважає її «буфетницею». У свої 26 вона вже побувала власницею ресторану в Англії, ученицею самого Ентоні Хопкінса та стала справжньою телезіркою. А ще, ось нещодавно, вона народила й покинула свою дитину прямо на сцені (звісно, у рамках ролі), перед тим станцювавши жагуче танго з Григорієм Чапкісом. Вважаєте, просто улюблениця долі? Аніскілечки.


Чотири некулінарні уроки Даші Малахової

Ольга Адам

Вранці вона на телеканалі Інтер готує маффіни, вдень виховує свого «угорського» сина, а ввечері поспішає на репетицію до театру свого батька, який вважає її «буфетницею». У свої 26 вона вже побувала власницею ресторану в Англії, ученицею самого Ентоні Хопкінса та стала справжньою телезіркою. А ще, ось нещодавно, вона народила й покинула свою дитину прямо на сцені (звісно, у рамках ролі), перед тим станцювавши жагуче танго з Григорієм Чапкісом. Вважаєте, просто улюблениця долі? Аніскілечки.

Вона взяла слухавку і на запитання, чи може говорити, відповіла, що, оскільки спускається саме з карпатських полонин, тому говорити може стільки, скільки вистачить мобільного прийому в горах. Ми домовились про зустріч за тиждень. Отже, обдумати розмову був час. Вивчаючи її біографію, а потім і розмовляючи з нею, я винесла багато уроків.

Урок 1. Годі чекати, треба брати долю у свої руки

До Англії в королівський коледж музики і драми її спорядив батько хотів, щоб єдина і кохана донечка здобула гарну освіту. Але там їй довелося мити посуд у нічному клубі, щоб хоч якось вистачало на існування. Там вона познайомилася з Мартіном разом мили посуд. Обоє отримували за роботу в день сім фунтів у сумі. Він закінчив навчання і став працювати приватним детективом у податковій галузі. Потім Даша вийшла за нього заміж. Весілля провели на пляжі Карибських островів без жодних гостей та свідків, а повернувшись, придбали невеличкий будиночок під Кардіффом, столицею Уельсу. Шлюб тривав шість років, і за цей час вона встигла закінчити навчання, зігравши в дипломній виставі одразу дві головні ролі, та зробитись майже домогосподаркою адже ролі в театрах чи серіалах траплялися значно рідше, ніж їх очікувала. І вона вирішила: «Годі чекати, треба брати долю у свої руки і щось робити!» Зайнятися власним бізнесом в Англії значно простіше, ніж в Україні, і вона скористалася цією перевагою. Разом з Мартіном вони відкрили ресторан здорового харчування. Навчатися всього треба було прямо на ходу і готувати, і вести бізнес у неї все вийшло!

«Але я завжди абсолютно точно усвідомлювала, що не зможу без Києва довго, розповідає Даша. Тобто я повинна була приїхати додому, схопити якомога більше повітря в легені та знов пірнати в Англію. Я могла деякий час там перебувати, але як тільки домашній кисень вичерпувався, мені потрібно було знову повертатися і робити новий ковток повітря. У якийсь момент я зрозуміла, що краще буду над водою, ніж під нею, на дні».

Урок 2. Гроші це не головне

Коли її батьки одружились, жити їм було ніде. Якимись правдами-неправдами Віталій Малахов, театральний режисер-початківець, захопив покинуту нежилу і дуже занедбану квартиру на Подолі, так-сяк пристосували її до життя, і стали жити. Причому Дашина мама примудрялася не скиглити, а засолювати овочі в... старих акваріумах, варити раків... у ванні й приймати та смачно годувати безкінечних театральних гостей. «Коли мені виповнилося вісім або десять, намагається згадати телеведуча, точно не пам’ятаю, моїм батькам нарешті виділили шикарні апартаменти в комунальній квартирі. Це зараз я знаю, що усе покращилося рівно на трішечки, а тоді я була щаслива. І мама. До речі, мої батьки мешкають там і по цей день. Узагалі ні в мене, ні в них немає нічого приватизованого. Та я не вважаю це головним. Отож, я виросла у справжній комунальній квартирі, з сусідами і спільною кухнею. Щоправда, зараз мої батьки зробили її такою красивою, але вона все одно у власності держави. Знаєте, як говорять: «Людина може покинути комуналку, та комуналка її вже ніколи не покине...» Це й про мене, і про них (сміється). Ось мої батьки так і живуть досі, вибачте, але не можу підібрати іншого слова, «хіпують». Не надають ніякого значення матеріальним цінностям і, знаєте, більше віддають, ніж беруть. Я справді думаю, що це круто!»

Віталій Малахов уже декілька років поспіль допомагає будинку для сліпих дітей у Києві. Ходять чутки, що він не одну «приватизовану квартиру» відніс до цього будинку або до якихось інших: він не афішує і не хизується цим. Мріє поставити спектакль за участі тільки дітей-інвалідів. Навіть і сценарій уже знайшов. За сюжетом там бере участь хор хлопчиків, який у результаті аварії потрапляє на безлюдний острів і намагається побудувати республіку... Та от тільки спонсорів для такого дійства він не може знайти коли мова заходить про участь у спектаклі лише інвалідів... усі розводять руками. Мовляв, не матиме великого бажання наш глядач на понівечених дивитися. Касових зборів не буде...

Урок 3. Ніколи не опускати рук!

В Україні сильно захворіла мама. В неї був менінгіт, і вона чотири місяці пролежала в комі… Даша терміново повернулася додому.

«Моя мама найдобріша людина у світі, пояснює вона. Незважаючи на те що вона інколи буває дуже різкою і суворою, строгою, але в якісь моменти, значущі в житті, вона завжди дуже тонко все відчуває і дає надійний захист чи підтримку. Цього я вчуся і буду вчитися в неї. Взагалі, мені здається, кращих батьків, ніж мої, я не можу собі уявити. Я не могла й подумати, що можу вчинити якось інакше».

Удома не було ні роботи, ні ресторану, ні грошей на ліки для мами, та ще й чоловік, який приїхав разом з нею, повівся майже як зрадник. Він не мав змоги тут щось заробляти, бо не знав мови. А вивчати її не захотів. І взагалі країна йому не сподобалась. Виявилося, не кожне студентське кохання, що закінчилося шлюбом на Карибах, може продовжуватись у неприязному сірому Києві заради хворої тещі. Він поїхав. Вона поштою відправила заяву про розлучення на острови, ресторан залишила йому і стала вільною.

Важко уявити, як можна в такій ситуації вигадувати щось нове, як розпочинати абсолютно новий вид діяльності. Ось тільки факти: Даша збирає знімальну групу зі своїх українських друзів й абсолютно на голому ентузіазмі робить пілотний випуск програми «Картата потата». Повірте, це неймовірно важко потрібен і сценарій, і режисери-оператори-монтажери, і приміщення, і дуже дороге професійне обладнання, не кажучи вже про терпіння, час, витримку, кураж, талант, віру в себе та бозна скільки ще великих і маленьких дрібниць… І це під час того, коли ти в стані розлучення і в тебе хвора кохана матуся! Але чи не мама навчила «Ніколи не опускати рук!»?

Коли програму підготували, її треба було вдало запропонувати вдалому телеканалу. Скажу лише, що тут був іще один маленький секрет, окрім маминої науки. Поряд з’явився чоловік, який надихав і допомагав. Це угорець на ім’я Чаба, закінчив режисерський факультет театрального інституту імені Карпенка-Карого, мав автомобіль і величезне бажання бути поряд з нею. Програму робили разом, до мами в лікарню разом, і касети розвозили в приймальні телеканалів (на загальних умовах!) теж разом. І цього разу в неї також усе вийшло! Причому одразу в трьох напрямах: програму прийняли на телеканалі Інтер, наступного дня відбулося їх весілля з Чабою, і найголовніше маму вдалося виходити! Щоправда, зараз вона ще в інвалідній колясці, доводиться вчитись ходити заново, та все одно все йде на краще.

Урок 4. Вчити? Тільки з любов’ю!

«Коли я пішла до школи, назавжди запам’ятала свою першу вчительку. Це Людмила Миколаївна, одна з найбільш улюблених моїх людей, згадує Даша.— Я і зараз її часто бачу, ми спілкуємося... Користуючись нагодою, хочу передати привіт через Ваш журнал! Ми з нею майже рідні люди. Я й до сьогодні пам’ятаю її ідеальний почерк, приємний запах це все мені стало рідним, знайомим. Можна сказати, в мене було дуже прекрасне, щасливе шкільне минуле.

Але найголовніші вчителі в моєму житті це все-таки батьки. Духовний учитель мама, а все, що пов’язано з головою і серцем, тато. Третій мій великий Учитель з великої букви це мій чоловік Чаба. Він дуже добрий, розумний і в професійному сенсі багато мені дає».

У своїй програмі вона вчить усю Україну готувати. Але не тільки. Від неї невловимо віє якимось новим (або давно забутим старим?) світосприйняттям, позитивною енергією. Можливо, це тому, що її вчили з любов’ю і вчителі, і батьки, і коханий. А любов то непереможна сила.

 

Відгуки читачів