Управлінський супровід моніторингових досліджень якості освіти

О. Сподар, заступник директора Долинської гімназії № 1 Долинської районної ради, Івано-Франківська обл.


Проблема здійснення моніторингу в освіті на сьогодні є надзвичайно актуальною, оскільки саме моніторингові дослідження дають можливість цілісно відстежити реальний стан освіти. Але важливим є не просто моніторинг освіти, а дослідження та прогнозування її поступового динамічного розвитку.

 

Ми вважаємо, що моніторинговий підхід (як сукупність прийомів, засобів спостереження за процесом функціонування та розвитку гімназії з метою виявлення відповідності бажаному чи прогнозованому результату, а також фіксації визначених труднощів і відхилень у розвитку освітньої системи) дозволяє сформувати інформаційне підґрунтя управління навчальним закладом.

 

Моніторингові дослідження, які проводять у Долинській гімназії № 1, дають змогу:

  • адміністрації внести корекцію в розподіл годин варіативної складової навчального плану на наступний навчальний рік;
  • визначити фактори, які найкраще впливають на інтелектуальний розвиток учнів та з’ясувати наявні в навчальному закладі тенденції;
  • вчителям визначити домінувальні здібності кожного учня, їх співвідношення у кількісному показнику, що переважають над середніми показниками гімназії;
  • якщо учень має потенційні можливості, задатки в певній галузі, їх підтримувати, розвивати, а надалі поставити в підґрунтя формування стійкої потреби до інтелектуальної й творчої діяльності;
  • якщо учень різнобічно обдарований, то надати допомогу психолога, який визначить галузь діяльності, де потенціал дитини буде максимально реалізовано.

 

Таким чином, моніторинг є не лише  джерелом інформації в освітньому закладі, але й механізмом розвитку системи освіти, що допомагає розкрити сутність і значення інноваційних підходів до управлінської діяльності, які поліпшують перебіг і результати освітнього процесу.

 

Відомо, що головним завданням системи загальної середньої освіти є забезпечення високої якості освіти, її відповідності потребам особистості та суспільства, особливо за умов сучасного освітнього простору. Досвід роботи Долинської гімназії № 1 свідчить, що оцінювати якість освіти необхідно за якістю основних видів діяльності, визначених шляхом вивчення якості навчального процесу й результатів діяльності системи, які розглядають через рівень підготовленості, особистих задоволень випускників, досягнень педагогів, повноту реалізації навчальних планів. Це і є основними критеріями та показниками якості шкільної освіти. Реалізацію проективного напряму діяльності Долинської гімназії № 1 щодо визначення управлінських рівнів моніторингу здійснюємо на підставі наукового підходу, сформованого Г. Єльниковою. Це дало можливість адміністрації виважено підійти до розробляння моделі моніторингу в гімназії, яка дозволяє комплексно, у поєднанні всіх елементів, узгоджено, тобто системно, оцінити та виміряти якість гімназійної освіти. На управлінському рівні моніторинг розглядаємо як складний управлінський інструментарій оцінювання результатів якості освіти, що об’єднує три найважливіші компоненти: контроль, експертизу різних аспектів діяльності навчального закладу та систему інформаційного забезпечення управління якістю освіти. Наукове управління закладом здійснюємо у взаємодії адміністрації з колективом учителів, учнів, батьків, яке проходить через аналіз, прогнозування, планування та контроль. Відповідно до цього в Долинській гімназії № 1 діє програма моніторингових досліджень, реалізація якої містить аналіз стану та вивчення змін із обов’язковим прогнозуванням на майбутнє, вироблення стратегії й тактики розвитку навчального закладу (схема 1).

 

Моніторинг відбувається за допомогою комплексу методів і чітко розроблених процедур. Центральною ланкою в розроблянні моніторингу є створення базових кваліметричних моделей оцінювання якості діяльності, тобто створення відповідної моделі бажаного стану об’єкта (якість) через виділення параметрів (напрямів розвитку), факторів (складних властивостей) і критеріїв виявлення факторів (простих властивостей). Творча група Долинської гімназії № 1 розробила кваліметричні моделі оцінювання роботи з обдарованими учнями (додаток 1), професійної діяльності вчителя, оцінювання діяльності МО, науково-методичної роботи гімназії, оцінювання стану навчальних досягнень учнів із базових предметів, динаміки якості навчальних досягнень гімназистів, оцінювання стану якості надання освітніх послуг.

 

Усі кваліметричні моделі ми формалізували в табличному редакторі Excel. Практично доведено, що кваліметричні моделі зручні у використанні, оперативно забезпечують керівника необхідним різноплановим матеріалом для аналізу — цифровим, вербальним, графічним. Як свідчить досвід, система показників, яку застосовуємо під час кваліметричного підходу, має відповідати таким вимогам:

  • охоплення всіх напрямів діяльності;
  • повнота та конкретність критеріїв оцінювання, їхня доцільність й однозначність;
  • можливість кількісно оцінити кожний критерій;
  • стійкість показника протягом тривалого часу.

 

Діяльність Долинської гімназії № 1 в режимі моніторингу відбувається за алгоритмом.

1. Керівник навчального закладу наказом затверджує склад творчої групи (із числа представників адміністрації навчального закладу, органів самоврядування, керівників методичних об’єднань, практичного психолога, творчих учителів) щодо проведення (супроводу) адміністративного, педагогічного, учнівського моніторингу.

2. Цілепокладання, мотивація респондентів на досягнення поставлених цілей.

3. Для одержання достовірної інформації творча група розробляє інструментарій: анкети, діагностичні карти, завдання, тести тощо. Внесення (за необхідності) доповнень чи змін до розроблених кваліметричних моделей відповідно до пріоритетних напрямів діяльності навчального закладу.

4. Адміністрація ознайомлює учнів, батьків, педагогічний колектив з порядком проведення моніторингу, факторно-критеріальними моделями.

5. У терміни, визначені адміністрацією ЗНЗ, відбувається проведення моніторингових досліджень.

6. Проблемно-зорієнтований аналіз одержаної інформації.

7. Розробляння моделі корекційної діяльності учасників НВП на всіх рівнях (учень — учень, учитель — учень, учитель — адміністрація тощо), вироблення методичних рекомендацій на підставі отриманих результатів аналізу.

8. Прогнозування, виявлення напрямів наступних досліджень.

9. Відстеження ефективності наданих рекомендацій.

 

Отже, педагогічний моніторинг функціонально пов’язаний з усіма етапами управління, оскільки утворює з ними замкнутий цикл регулювання. Результатом моніторингових процедур є база показників нового, вищого рівня організації керованого об’єкта. Особливістю є те, що в процесі проведення моніторингу інформаційну систему управління неможливо відокремити від системи прийняття рішень. Це дійсно вища форма інформаційної діяльності управління та функціонування системи інформаційного забезпечення управління, що сприяє появі універсального типу миследіяльності керівника для прийняття управлінського рішення. Педагогічний моніторинг у межах гімназії в свою чергу, диференціюється на компонентний освітній моніторинг: управлінський (директорський), адміністративний (заступника директора), педагогічний (учительський), учнівський, і як супровід — психологічний. У кожному зазначеному випадку об’єкт відстеження інший, характерний для певного рівня управління.

 

Моніторинг у гімназії відстежує:

1) управлінську діяльність та її результати — розвиток навчального та виховного процесів у закладі та підвищення рівня самоорганізації адміністрації гімназії;

2) управлінську діяльність адміністрації гімназії; результат цієї діяльності — висока якість роботи вчителів;

3) управлінську діяльність вчителів у навчально-виховному процесі; результат — рівень знань учнів і самоорганізації вчителів;

4) діяльність учнів і самоуправління процесом засвоєння знань; результат — рівень та якість засвоєння змісту навчання і спроможності учнів застосовувати засвоєні знання для адаптації в навколишньому середовищі.

 

За умови правильного визначення мети, завдань, шляхів реалізації моніторингові дослідження сприяють підвищенню рівня ефективності та результативності управлінської діяльності, забезпечують її продуктивність і розвиток.

 

Ні в кого не викликає сумніву актуальність проведення моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів. Це визнано в освітянських нормативних документах, у цьому впевнені всі, хто намагається вдосконалювати освіту, зробити її якісною та доступною.

 

Введення в Україні сучасних технологій оцінювання школярів, проведення ЗНО навчальних досягнень учнів, упровадження в життя ідеї стандартизації в освіті потребують широкого застосування моніторингових досліджень. Це надасть можливість забезпечити кожного учня інформацією про стан його навчальної підготовки та допомогти йому в корегуванні цього стану відповідно до його запитів і потреб. Моніторингові дослідження передбачають постійне спостереження за будь-яким навчальним процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам, визначення передумов для прийняття управлінських рішень і запровадження необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості.

 

У гімназії для досягнення поставлених цілей передбачено:

  • проведення дворазових вимірювань знань учнів із базових предметів (табл. 1) протягом навчального року (директорські контрольні роботи, тестування);

 

Таблиця 1

Аналіз результатів директорських контрольних робіт

Клас

Учнів за списком

Писали роботу

Рівень навчальних досягнень

СФК, %

Рівень навчальних досягнень

П. І. Б. учителя

 

 

 

високий

достатній

 

середній

початковий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* СФК — ступінь сформованості компетентності.

  • аналіз і порівняння рівня навчальних досягнень за результатами тематичних атестацій і семестрового оцінювання (табл. 2);

 

Таблиця 2

Моніторинг навчальних досягнень учнів

Клас

І семестр

ІІ семестр

Тести

Тенденції змін, %

 

 

 

 

 

 

  • збір, аналіз та узагальнення інформації про фактори, які впливають на успішність навчання;
  • інтерпретацію результатів вимірювань і дослідження причин відмінностей навчальних досягнень різних категорій учнів;
  • розробляння рекомендацій щодо організації корегувальної діяльності учнів для досягнення певного рівня компетентностей;
  • створення відповідних навчально-методичних матеріалів для корегування навчальної підготовки учнів;
  • безперервне удосконалення засобів вимірювання та технології проведення моніторингу.

 

Результати моніторингових досліджень узагальнюємо аналітичними наказами, розглядаємо на засіданнях педрад, науково-методичної ради, методичних об’єднань, батьківських зборах.

 

Моніторинг формується як багатогранна система діагностичних процедур, які проводимо з використанням новітніх методик, упровадженням ІКТ, які об’єктивно висвітлюють показники якісної освіти, оперативно надають органам управління освіти достовірну інформацію про діяльність навчального закладу, впорядковують облік та обробляння інформації, удосконалюють систему ведення документації, забезпечують керівників і фахівців гімназії високопродуктивним інструментом. Як свідчить практика, використання інформаційних технологій заощаджує робочий час керівника закладу на збирання, обробляння, аналіз та узагальнення інформації.

 

Застосування інформаційних технологій у системі управління освітою є особливо необхідним, оскільки саме управлінські рішення спроможні змінити систему в цілому, а від їх правильності та своєчасності залежить ефективність системи освіти. Одним із методів удосконалення системи управління освітою є впровадження новітніх інформаційних систем. Це дозволяє оптимізувати процес обміну інформацією, зменшити обсяг роботи адміністратора системи освіти та дозволяє йому приймати ефективні управлінські рішення.

 

Досвід роботи Долинської гімназії № 1 свідчить, що використання засобів ІКТ в організації та проведенні моніторингових досліджень загальноосвітнього навчального закладу має певні переваги, а саме:

  • підвищення ефективності навчального процесу;
  • можливість управління з використанням результатів попередньої діяльності;
  • прийняття ефективних управлінських рішень;
  • підвищення об’єктивності щодо оцінювання діяльності вчителів та учнів;
  • ефективне управління пізнавальною діяльністю учнів;
  • можливість прийняття виважених рішень, які стосуються підвищення результативності навчання;
  • оперативний доступ до організаційної інформації стосовно діяльності освітнього закладу;
  • економія як матеріальних, так і людських ресурсів;
  • вільний час на вирішення важливих питань
  • скорочення обсягу рутинної роботи.

 

Під час аналізу результатів дослідження враховуємо чинники, що впливають на результати моніторингу та можуть мати позитивні чи негативні наслідки, а саме:

  • чинники, що перекручують дійсні оцінки (якість інструментарію, професійність, підготовленість і часта зміна кадрів у процесі експериментальної роботи, еквівалентність груп, спотворення результатів, соціальне становище, зовнішнє середовище);
  • досконалість діагностичного інструментарію (соціально-психологічні, психолого-педагогічні, медичні методи). Вимогами до діагностичного інструментарію є валідність, апробованість, зручність використання, в окремих випадках — анонімність;
  • професійність і відповідна підготовленість кадрів;
  • зміна кадрів у процесі дослідження;
  • періодичність проведення діагностування;
  • відбір (еквівалентність груп) учасників дослідження;
  • групова фальсифікація результатів;
  • вплив соціально-територіального середовища;
  • швидкість перебігу періоду адаптації учасників дослідження;
  • змінні та незмінні чинники.

 

Знання чинників, які впливають на результати моніторингу є корисним для керівників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі планування навчально-виховного процесу з метою покращення ефективності навчання. Окрім того, існують чинники, які впливають на моніторинг якості освіти, навчальний заклад не може їх змінити, і чинники, що можуть змінити заклад за відповідних умов. Саме питання моніторингу освіти пов’язані з виявленням і регулюванням впливу чинників зовнішнього середовища та внутрішніх чинників педагогічної системи.

 

Таким чином, на підставі результатів експериментального дослідження та теоретичного аналізу ми вважаємо, що наукова організація моніторингу якості освіти дає можливість приймати відповідні управлінські рішення та прогнозувати навчально-виховні ситуації на наступний навчальний рік; оперативно втручатися і вносити відповідні корективи до педагогічного процесу; конкретно планувати роботу з відповідної проблеми з учителями й учнями; створювати умови для порівняння власного оцінювання діяльності педагогічного колективу із незалежним.

 

Перспективи подальшого педагогічного дослідження полягають у виявленні передового педагогічного досвіду, його узагальненні та розповсюдженні; ефективному використанні кваліфікації вчителя, практичного досвіду та працездатності; відкритті нових проблемних ситуацій; плануванні роботи методичного об’єднання вчителів, класних керівників; створенні ситуації, за якої учитель зацікавлений у незалежному об’єктивному оцінюванні своєї роботи; забезпеченні механізмами регулювання цілей і шляхів їх досягнення; виявленні помилок у цілях, планах, нормах, які встановлює адміністрація школи; можливості вчителям, батькам побачити об’єктивну картину навчально-виховного процесу тощо.

 

Отже, основним засобом вивчення якості шкільної освіти є моніторинг, система інструментарію якого здатна оцінити ефективність освітнього процесу та передбачити подальші кроки її підвищення, формувати наукові прогнози та відповідні пояснення; містить відповідні механізми контролю та відстеження якості освіти, постійне спостереження за навчально-виховним процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату.

 

Творча група педагогів Долинської гімназії № 1 розробила методичні рекомендації, які допоможуть керівникові організувати моніторингові дослідження у своєму навчальному закладі (додаток 2)

 

Список використаної літератури

  1. Байназарова, О. О. Моніторинг та оцінювання якості освіти [Текст] : методичний посібник / О. О. Байназарова, В. В. Ракчєєва. — Харків, 2009.
  2. Єльникова, Г. В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні [Текст] : монографія / Г. В. Єльникова. — К. : ДАККО, 1999. — 303 с.
  3. Єльникова, Г. В. Під знаком управлінської нескінченості… Освітній моніторинг в управлінні загальною середньою освітою [Текст] / Г. В. Єльникова // Управління освітою. — 2003. — № 20. — С. 6–7.
  4. Моніторингякості освіти: світові досягнення та українські перспективи [Текст] / За заг. ред. О. І. Локшиної. — К. : К. І. С, 2004. — 128 с.
  5. Скорик, Т. Система моніторингових досліджень як механізм управління якістю освіти [Текст] / Т. Скорик // Школа. — 2011. — № 8.
  6. Уруський, В. І. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності [Текст]: методичний посібник / В. І. Уруський. — Тернопіль : ТОКІППО, 2005. — 96 с.

 

Додаток 1

Кваліметрична модель оцінювання роботи з обдарованими учнями

Фактори

Вагомість факторів

Бал ранжування

Критерії

Вагомість критеріїв

Ступінь вияву критерію

Сума

1

Організація та планування роботи з обдарованими дітьми

 

 

Аналіз роботи з обдарованими учнями за минулий навчальний рік

 

 

 

 

Аналіз навчальних планів і складання індивідуальних скоригованих навчальних планів

 

 

 

 

Створення організаційних умов для роботи з обдарованою молоддю (накази, розпорядження)

 

 

 

 

Наявність шкільної програми «Обдаровані діти»

 

 

 

 

Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення

 

 

 

 

Оновлення банків даних про обдарованих учнів

 

 

 

2

Педагогічна діяльність з обдарованою молоддю

 

 

Уміння вчителів організувати роботу свою й учнів

 

 

 

 

Організація диференційованого навчання на уроках

 

 

 

 

Організація та проведення олімпіад, учнівських конкурсів і турнірів

 

 

 

 

Індивідуальна робота з учнями

 

 

 

 

Позаурочна й організаційно-виховна робота (гурткова робота, цілеспрямовані навчальні екскурсії, факультативи, виховні заходи)

 

 

 

 

Якість проведення навчальної практики

 

 

 

3

Результати роботи з учнями щодо реалізації їхніх інтелектуальних можливостей та обдарованості

 

 

Рівень зацікавленості учнів навчальними предметами

 

 

 

 

Рівень мотивації учнів до виступу в інтелектуальних змаганнях

 

 

 

 

Рівень навчальних досягнень учнів

 

 

 

 

Результати участі у Всеукраїнських олімпіадах із базових дисциплін

 

 

 

 

Результати виступу учнів у турнірах, конкурсах, МАН

 

 

 

4

Моніторингові дослідження

 

 

Аналіз результативності роботи з обдарованими дітьми

 

 

 

 

Виявлення проблем з означеного питання

 

 

 

 

Передбачення можливих труднощів з метою подальшої корекційної діяльності

 

 

 

 

Здатність акумулювати та використовувати досвід діяльності колег

 

 

 

 

Розгляд питання роботи з обдарованими дітьми на предметних МО

 

 

 

 

Ефективність управлінських рішень щодо покращення роботи

 

 

 

 

Додаток 2

Методичні рекомендації щодо запровадження моніторингу якості освіти на рівні навчального закладу

  1. Створити інформаційний ресурс, який забезпечить розуміння стану якості освіти на рівні навчального закладу.
  2. Забезпечити вчителів, учнів, батьків надійною інформацією про стан і розвиток системи освіти в навчальному закладі.
  3. Зрозуміти особистий досвід кожного вчителя щодо організації та проведення процедур оцінювання.
  4. Відпрацювати власну систему моніторингу якості освіти.
  5. Виявити об’єктивні, надійні, вагомі аргументи для самооцінки діяльності ЗНЗ і кожного вчителя.
  6. Керівник має врахувати, що впровадження моніторингу може викликати різного роду труднощі, наприклад, опір колективу.

 

Причини опору нововведенням зумовлені:

  • невизначеністю — педагог не знає, якими для нього будуть наслідки змін; відчуває невпевненість і незручність; побоюється, що нововведення зруйнують звичну систему відносин у колективі;
  • відчуттям втрати — необхідність зійти зі звичного шляху супроводжує відчуття втрати, що призводить до сприйняття змін як загрози власному статусу;
  • переконаністю, що хорошого зміни не принесуть — на думку окремих працівників, будь-які нововведення не стільки сприятимуть розв’язанню проблем, скільки збільшать їхню кількість.

 

Частково або цілком усунути наведені вище причини незадоволення співробітників нововведеннями можна за допомогою таких прийомів роботи з педагогічним персоналом:

  • надання працівникам вичерпної та своєчасної інформації про нововведення;
  • надання підтримки тим, хто її потребує;
  • залучення на свій бік неформальних лідерів колективу, досвідчених педагогів, які користуються незаперечним авторитетом;
  • маневрування гнучкістю і поступливістю.

 

Кінцевим результатом моніторингу є виявлення та наукове обґрунтування раціональних шляхів підвищення ефективності та результативності роботи. Моніторинг є цілісним управлінським інструментом, який дозволяє зібрати, зберегти, обробити, поширити інформацію про діяльність педагогічної системи, визначити її стан і спрогнозувати розвиток. Це комплекс процедур спостереження, поточного оцінювання перетворень в освітній системі, а також спрямування цих змін на досягнення особливостей розвитку досліджуваного об’єкта. Моніторинг працює як система, як фактор успіху закладу, учителя, дитини.

 

Завдяки охопленню всіх напрямів роботи та створенню належних умов для навчання, розвитку та виховання творчої особистості колектив нашої гімназії цілеспрямовано досягає результату — виховання компетентного випускника — успішного громадянина України (схема 2)

   
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 6201
 
Догори