Народні ремесла. Урок трудового навчання у 2-му класі

Л. Є. Косачова, спеціаліст І категорії; гімназія № 144, м. Харків


Тема. Аплікація із застосуванням витинанки. Українська хатка
 
Мета: продовжити ознайомлення учнів з народним промислом України — витинанкою; ознайомити з давнім житлом українського народу; узагальнити отримані знання про аплікацію в об’ємній роботі; розвивати образне мислення; формувати інтерес до культурної спадщини України.
 
Обладнання: зразок виробу; кольоровий папір; ножиці; клей; малюнки з видами народних українських хаток.
 
Хід уроку
 
І. Організаційний момент
 
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда
— Що таке витинанка?
— Що таке аплікація?
 
ІІІ. Вивченн я ново го мате ріалу
1. Розглядання малюнків з українськими хатами
2. Розповідь учителя
— На цьому уроці ви дізнаєтеся про те, у яких будинках мешкали наші пращури багато років тому.
 
У кожної людини є її домівка, вулиця, село, місто. І куди б вона не їхала, куди б не йшла, ніколи не забуває рідного дому, де народилася і виросла.
 
Нині більшість з вас мешкають у просторих і світлих квартирах, але в давнину всі люди будували самі собі хату. На будівництво збиралося все село, працювали разом. Хата була не цегляною, а дерев’яною чи глиняною. Спочатку потрібно привезти з лісу дерева, потім усі рідні, близькі, сусіди, односельці допомагали будувати житло. В усі кути під фундамент закладали мідні гроші, щоб дім був багатий. Хату обмазували глиною, аби була теплою. Будиночки, хоч були і невеликими, проте теплими, чепурними, завжди розташовані вікнами до сонця. Навколо хати — призьба; в теплі сонячні дні на ній можна було відпочивати або щось лаштувати, просушувати одяг. Обсаджували хату мальвами, м’ятою, півниками, нагідками, квасолею.
 
«Постав хату з лободи, а в чужу не веди»,— співали дівчата своїм нареченим. Квітник і садок відгороджували парканом, щоб не витоптала худоба. Хату утримували завжди в чистоті й порядку, а допомагали в цьому діти. На печі малювали півнів, різні квіти. Хата без малюнків — не хата, а пустка. Дбали також про те, щоб у домі був красивий посуд. Тато з ярмарку привозив глечики, куманці, миски, якими користувалися в побуті. У кожній оселі пишалися рушниками, вишитими бабусею, матінкою або сестрою. Рушники висіли скрізь — на вікнах, на образах, на стінах. А які гарні вишивки на пошиванках, скатертинах, платках, сорочках!
 
Краса супроводжує українця протягом усього життя.
 
Гордістю кожної оселі була піч, яку майстрував найкращий пічник на селі. Сам перевіряв, чи яскраво горить, а отже, чи буде щастя в новій хаті. Якщо дим іде у хату — чекай на біду. Піч займала багато місця, але вважали, що піч — то друга мати: і обігріє, і нагодує, і обсушить. Як гарно пахне від неї стравами, сушеними яблуками, насінням! Вона важлива тому, що у ній печуть хліб. Робила це мати чи бабуся в середу або в п’ятницю. Тоді він особливо вдавався. Готові паляниці складали на столі, прикривали рушником.
 
У світлиці стояли меблі, які тато або дідусь виготовляли власноруч. За піччю була жердка. На ній висів одяг і рушники. У звичайні дні добро лежало в скрині, а у свята бабуся вивішувала його на жердку, щоб побачили гості. У будень на жердці сушили одяг. Під жердкою — піл, на якому спали, працювали, гралися діти, під ним зберігали хатні речі. Батько майстрував полиці з посудом, мисник, лави, ослони, стіл. Стіл у хаті завжди мав своє місце — у кутку під образами. Крім хліба, накритого рушником, на стіл нічого не клали. Особливо великим гріхом уважали класти на стіл шапку. Якщо в родині були школярі, їм дозволяли готувати уроки за столом. Український народ завжди бути освіченим. У хатах, де були грамотні, мали Біблію, Псалтир, граматику, «Кобзар» Т. Г. Шевченка.
 
3. Декламування віршів учнями
 
1. Де нам любо?
Любо нам у рідній хаті
Там, де рідний батько, ненька,
Там, де братик і сестричка
І бабусенька старенька.
 
2. На зеленому горбочку,
У вишневому садочку
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка.
Стиха вийшла виглядати,
Чи не вийде її мати,
І до білої хатинки,
Наче мати до дитинки,
Вийшло сонце засвітило
І хатинку звеселило.
 
4. Виконання уривку з пісні
Хата моя, біла хата
Рідна моя сторона.
Пахне любисток і м’ята,
Мальви цвітуть край вікна.
 
5. А наліз зразка виробу
— На фон наклеєний білий прямокутник — це стіна.
— З чого зроблено дах?
— Ажурні стулки відчинені. Біля будинку — трава з квітами.
 
IV. Практична робота
Повторення правил користування ножицями і клеєм.
 
Етапи роботи
  • Наклеюємо на фон прямокутник білого паперу.
  • Із жовтого паперу вирізаємо у вигляді трапеції дах і наклеюємо його.
  • Червоною смужкою виклеюємо вікно.
  • Для віконниць підготуємо прямокутник із синього паперу, на який наклеїмо витинанку.
 
Для витинанки обираємо простий рослинний візерунок.
  • Віконниці приклеюємо до бічних червоних смужок вікна так, щоб вони відчинялися. Для цього відігнемо по одному сантиметру із боків віконниць.
  • Нарізаємо зелений папір, приклеюємо внизу.
  • Вирізуємо квітки, приклеюємо.
 
V. Підсумок уроку
 
Демонстрація й аналіз готових робіт учнів.
 
Літе ратура
  1. Веремійчик І. М., Тименко В. П. Трудове навчання. 2 клас.— К. : Генеза, 2012.
  2. Цимбалюк В. І., Жайворонок В. В. Світлиця. Народознавство.— К. : Витоки, 1992.
 
Dounload PDF

Відгуки читачів