До 450-річя Вільяма Шекспіра

Харченко Ю. Ю., ЗОШ № 75, м. Запоріжжя


 

Хід заходу

 

There are days that pass without being noticed and there are some that are stamped on our memory.

 

 

Є дні, що минають і непомітно зникають без сліду. Нічого не залишають по собі і нічого не знаменують. Але є дні, що ніколи не минають непоміченими, а навпаки, лишаються в пам’яті людей.

 

Every year a unique event takes place in Stratford-upon- Avon to mark the birth of the world’s greatest playwright. The Birthday Celebrations are a tradition going back nearly 200 years and are held on the weekend closest to William Shakespeare’s birthday.

 

Щороку унікальний захід відбувається у місті Стредфорді-на-Ейвоні, щоб відсвяткувати день народження великого драматурга Вільяма Шекспіра. Історія святкування дня народження Шекспіра бере свій початок ще 200 років тому і починається святкування за тиждень до дня народження В. Шекспіра.

 

The Epoch of Renaissance

 

Відео (1:41) http://www.youtube.com/watch?v=rnf5Glmtj7o

 

The Epoch of Renaissance or The Golden Age gave us a lot of marvelous, bright and outstand writers such as: Sir Thomas More, Sir Philip Sidney, Edmund Spencer, Ben Jonson and of course an awesome and great William Shakespeare.

 

Епоха Відродження, або ж «Золота Доба», доба поетів єлизаветинців подарувала нам таких видатних письменників як: Томас Мор, Філіп Сідні, Едмунд Спенсер, Бен Джонс, і звичайно ж великий і видатний Вільям Шекспір.

 

Let’s revise what renaissance is:

 

Давайте ж згадаємо літературні рамки доби Ренесансу.

 

Renaissance the period of European history marking the waning of the Middle Ages and the rise of the modern world: usually considered as beginning in Italy in the 14th century. The revival of art and literature under the influence of classical models in the 14th - 16th centuries.

 

Відродження, або Ренеса?нс (фр. Renaissance — «Відродження») — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності. Це доба відродження, оновлення мистецтва, літератури. Хронологічні рамки доби з XIV−XVI століття.

 

 

CharacteristicfeaturesofRenaissance

  • New social and economical conditions called for a new ideology.
  • The new ideology proclaimed the value of human individuality, the value of man.
  • The new outlook was called Humanism
  • The spiritual dictatorship of the Church was shattered.
  • It was the greatest progressive revolution that mankind had so far experienced.

 

Характерні риси доби Відродження:

  • Нові соціальні та ідеологічні умови призвели до нової ідеології;
  • Нова ідеологія проголосила цінність людської індивідуальності, цінність людини та її життя;
  • Новий напрямок отримує назву Гуманізм;
  • Диктатура церкви почала втрачати свою силу;
  • Цей період ознаменувався прогресивною революцією яку людство ще ніколи не бачило.

 

William Shakespeare is the brightest and the most outstanding representative of this period.

Вільям Шекспір є найяскравішим та найвидатнішим представником цієї доби.

 

Everyone has heard this name William Shakespeare, Everyone has read some plays, comedies, tragedies or sonnets or famous quotation by William Shakespeare.

 

Кожин з вас чув це ім’я, кожен з вас читав його комедії, трагедії, сонети або ж чув його видатні цитати.

 

Найвідоміші цитати Вільяма Шекспіра
  • What greater punishment is there than life when you’ve lost everything that made it worth living? (Чи може бути гіршими покарання, коли ти втратив сенс життя, але життя твоє все ще триває?)
  • Love me or hate me, / Both are in my favor. / If you love me / I’ll be always in your heart. / If you № 12 (418) квітень 2014 р. 28 Англійська мова та література Позакласний захід hate me / I’ll be always in your mind” (Ти можеш мене любити чи ненавидіти. І те й інше мене влаштовує. / Якщо ти мене любитимеш, / то я завжди буду у твоєму серці. / Якщо ж ти мене ненавидітимеш, / то я завжди буду у твоїх думках.)
  • Have more than you show, / Speak less than you know. (Май набагато більше, ніж демонструєш, кажи набагато менше, ніж ти знаєш.)
  • A friend is a one that / Knows you as you are, / Understands where you have been. / Accepts what you have become, and / Still gently allows you to grow (Друг — це та людина, яка знає тебе так як ти сам, / Розуміє через що ти пройшов, / приймає тебе таким, яким ти став, / І все ж дає змогу тобі вдосконалюватися.)
  • Expectation is the root of all heartache. (Очікування — це причина усіх душевних мук та страждань.)
  • “Time is very slow for those who wait / Very fast for those who are scared / Very long for those who lament / Very short for those who celebrate / But for those who love / Time is eternal. (Для тих, хто чекає, час дуже повільно спливає. / Для тих, хто наляканий, час дуже швидко минає. / Для тих, хто в жалобі, час тягнеться довго. / Для тих, хто святкує, час непомітно минає. / Але для тих хто кохає / Час завмирає.)
  • Love all, / Trust few / Do wrong to none. (Люби усіх / Довіряй деяким / Але нікому не роби
  • зла.)
  • What’s done cannot be undone. (Зробленого вже не виправиш.)
 
Early years
 
William Shakespeare was born in Stratford-upon-Avon in Warwickshire and was baptised a few days later on 26 April 1564. His father, John Shakespeare, was a glove maker and wool merchant and his mother, Mary Arden, was the daughter of a well-to-do landowner from Wilmcote, South Warwickshire. It is likely Shakespeare was educated at the local King Edward VI Grammar School in Stratford.

 

Вільям Шекспір народився у місті Страдфорд на Ейвоні і був похрещений декількома днями пізніше 26 квітня 1564 року. Його батько був торгував  вовною, а мати була дочкою заможного землевласника з півдня Йоркшира (графство в Англії). Вільям Шекспір здобув чудову освіту у місцевій граматичній школі імені короля Едварда VI у Стредфорді.

 

Playwright

Shakespeare was prolific, with records of his first plays beginning to appear in 1594, from which time he produced roughly two a year until around 1611. His hard work quickly paid off, with signs that he was beginning to prosper emerging soon after the publication of his first plays.

 

Старання Вільяма Шекспіра були одразу ж помічені і вже його перші п’єси були поставлені 1594 р. Його тяжка праця швидко дала свої результати і він почав процвітати після перших публікацій.

 

His earlier plays were mainly histories and comedies such as 'Henry VI', 'Titus Andronicus', 'A Midsummer Night's Dream', 'The Merchant of Venice' and 'Richard II'. The tragedy, 'Romeo and Juliet', was also published in this period. By the last years of Elizabeth I's reign Shakespeare was well established as a famous poet and playwright and was called upon to perform several of his plays before the Queen at court.

 

Його перші п’єси переважно мали історичний характер  та звичайно ж відомі комедії Шекспіра: «Сон літньої ночі», «Генрі 6», «Венеціанський купець», «Тит Андронік». Також відома трагедія Шекспіра «Ромео і Джульєтта» була написана саме у цей період. У добу правління Єлизавети I  Вільям Шекспір став одним із найвідоміших письменників

 

In 1602 Shakespeare's continuing success enabled him to move to upmarket Silver Street, near where the Barbican is now situated, and he was living here when he wrote some of his greatest tragedies such as 'Hamlet', 'Othello', 'King Lear' and 'Macbeth'.

1602 року Шекспір тепер мешкає на вулиці Сільвер  і в цей період пише найвидатніші трагедії «Гамлет», «Отелло», «Король Лір», «Макбет».

 

 

The Sonnets

Shakespeare’s sonnets can’t be placed among his best works; only a few of them may be placed among the best English sonnets in general but they occupy a unique place in the Shakespearian heritage.

 

There are three main characters: they are the Poet, his Friend and the Dark Lady. The Poet expresses the warmest admiration for the friend almost prostrating himself before him. Some of his words may seem exaggerated to us, but at that time it was customary to express one’s friendship in a most ardent manner unusual in our days.

 

The Dark Lady is the beloved of the Poet; unlike the idealized ladies in the sonnets of Petrarch and his followers, she is false and vicious but the Poet though aware of the fact, can’t help loving her, The adjective dark does not mean merely “dark haired” but is a synonym for “wicked,” “sinister”.

 

Sonet 145

Those lips that Love's own hand did make

Breathed forth the sound that said 'I hate'

To me that languish'd for her sake;

But when she saw my woeful state,

Straight in her heart did mercy come,

Chiding that tongue that ever sweet

Was used in giving gentle doom,

And taught it thus anew to greet:

'I hate' she altered with an end,

That follow'd it as gentle day

Doth follow night, who like a fiend

From heaven to hell is flown away;

'I hate' from hate away she threw,

And saved my life, saying 'not you'.

 

Сонет 145

Уста, что сам Амур создал,

Сказали "Ненавижу я", —

И был сражен я наповал,

Но тут обидчица моя,

Узнав, как чахну я с тех пор,

В надежде отвести беду,

Смягчила сердца приговор,

Развеяв давнюю вражду.

И светлый день осилил ночь,

Слова по-новому звучат,

Как будто враг унесся прочь,

Сойдя с небес в кромешный ад:

"Я ненавижу" — но, любя,

Она сказала: "Не тебя".

Перевод Р. Бадыгова

 

 

Сонет 90

Then hate me when thou wilt, if ever, now

Now while the world is bent my deeds to cross,

Join with the spite of Fortune, make me bow,

And do not drop in for an after-loss.

Ah do not, when my heart has scaped this sorrow,

Come in the rearward of a conquered woe;

Give not a windy night a rainy morrow,

To linger out a purposed overthrow.

If thou wilt leave me, do not leave me last,

When other petty grief’s have done their spite,

But in the onset come; so shall I taste

At first the very worst of Fortune's might;

And other strains of woe, which now seem woe,

Compared with loss of thee, will not seem so.

 

Сонет 90

Уж если ненавидишь — не скрывай!

Пусть все проклятья мира разразятся

В единый час —теперь же доконай:

Грядущих гроз не надо дожидаться.

Когда осилит сердце это зло,

Ты не держи за пазухою камень,

Чтоб пасмурное утро не пришло

За ночью с грозовыми облаками.

Желаешь —уходи! Но не тогда,

Когда судьба меня согнет жестоко:

Уйди сейчас и — сразу навсегда,

Чтоб испытал я неизбежность рока.

Нет горше горечи, чем твой уход,

И не страшна мне боль иных невзгод.

Перевод Р. Бадыгова

 

 

“Hamlet”

Hamlet is one of Shakespeare’s greatest creations and it is also considered the hardest of his works to understand.

 

Гамлет є одним з кращих творів Вільяма Шекспіра, але у той самий час і складним для розуміння через використану лексику у монологах. Вашій увазі пропонується монолог Гамлета «Чи бути чи не бути?»

 

To be, or not to be: that is the question:

Whether 'tis nobler in the mind to suffer

The slings and arrows of outrageous fortune,

Or to take arms against a sea of troubles,

And by opposing end them? To die: to sleep;

No more; and by a sleep to say we end

The heart-ache and the thousand natural shocks

That flesh is heir to, 'tis a consummation

Devoutly to be wish'd. To die, to sleep;

To sleep: perchance to dream: ay, there's the rub;

For in that sleep of death what dreams may come

When we have shuffled off this mortal coil,

Must give us pause: there's the respect

That makes calamity of so long life;

For who would bear the whips and scorns of time,

The oppressor's wrong, the proud man's contumely,

The pangs of despised love, the law's delay,

The insolence of office and the spurns

That patient merit of the unworthy takes,

 

“Romeo and Juliet” 

“Romeo and Juliet” is the most popular and frequently produced plays. It’s a true masterpiece. Now you have an opportunity to enjoy a piece of this play, balcony scene between Romeo and Juliet.

 

«Ромео і Джульєтта» —найпопулярніша п’єса Шекспіра. Саме її найчастіше ставлять у театра або ж знімають кінострічки, роблять кавер-версії через те, що Шекспір висвітлював найзлободенніші питання того часу, які є актуальними й на сьогодні.

 

Romeo and Juliet – The balcony scene

 

ROMEO: But, soft!

What light throughyonder window breaks?

It is my lady, O, it is my love!

O, that she knew she were!

She speaks yet she says nothing: what of that?

Her eye discourses; I will answer it.

I am too bold, ’tis not to me she speaks:

 

Two of the fairest stars in all the heaven,

Having some business, do entreat her eyes

To twinkle in their spheres till they return.

See, how she leans her cheek upon her hand!

O, that I were a glove upon that hand,

That I might touch that cheek!

 

JULIET: Ay me!

 

ROMEO: She speaks:

O, speak again, bright angel!

 

JULIET: O Romeo, Romeo! wherefore art thou Romeo?

Deny thy father and refuse thy name;

Or, if thou wilt not, be but sworn my love,

And I’ll no longer be a Capulet.

 

ROMEO: Shall I hear more, or shall I speak at this?

 

JULIET:‘Tis but thy name that is my enemy;

Thou art thyself, though not a Montague.

What’s Montague? it is nor hand, nor foot,

Nor arm, nor face, nor any other part

Belonging to a man. O, be some other name!

What’s in a name? that which we call a rose

By any other name would smell as sweet;

So Romeo would, were he not Romeo call’d,

Retain that dear perfection which he owes

Without that title. Romeo, doff thy name,

And for that name which is no part of thee

Take all myself.

 

ROMEO: I take thee at thy word:

Call me but love, and I’ll be new baptized;

Henceforth I never will be Romeo.

 

JULIET: What man art thou that thus bescreen’d innight

So stumblest on my counsel?

 

ROMEO:

Lady, by yonder blessed moon I swear

 

 

JULIET:

O, swear not by the moon, the inconstant moon,

That monthly changes in her circled orb,

Lest that thy love prove likewise variable.

 

 

 

ROMEO

What shall I swear by?

 

JULIET:

Do not swear at all;

Or, if thou wilt, swear by thy gracious self,

Which is the god of my idolatry,

And I’ll believe thee.

 

 

ROMEO:

If my heart’s dear love—I swear oh Juliet!

 

JULIET

Sweet, good night!

This bud of love, by summer’s ripening breath,

May prove a beauteous flower when next wemeet.

Good night, good night! as sweet repose andrest

Come to thy heart as that within my breast!

 

Final years

Shakespeare spent the last five years of his life in New Place in Stratford. He died on 23 April 1616 at the age of 52 and was buried in Holy Trinity Church in Stratford. He left his property to the male heirs of his eldest daughter, Susanna. He also bequeathed his 'second-best bed' to his wife. It is not known what significance this gesture had, although the couple had lived primarily apart for 20 years of their marriage.

 

The first collected edition of his works was published in 1623 and is known as 'the First Folio'.

 

Остані 5 років свого життя Шекспір прожив у новому будинку у Стредфорді. Він помер 23 квітня 1616 року у 52 роки і був похований у Стретфорді біля церкви Святої Трійці. Усе своє майно він залишив дітям своєї старшої доньки, Сюзанни.

 

Перша збірка його робіт вийшла в світ 1623 року і мала назву «Перший фоліант».

 

Ben Jonson wrote a poem to the memory of William Shakespeare. Here are some lines:

“The applause! Delight! The wonder of our stage!

Thou art a monument without a tomb,

And art alive still while the book does live,

And we have wits to read and praise to give.

He was not of an age, but for all time”

 

That was the way Shakespeare’s immortality began……

 

Саме так і почалось безсмертя Вільяма Шекспіра– видатного поета єлизаветинця, трагедії та комедії якого ось уже понад 400 років продовжують зацікавлювати та викликати захоплення читачів, злободенні проблеми і питання, які Шекспір ставив перед читачем і на сьогодні є актуальними. І досі є багато питань та білих плям у біографії письменника і навколо його яскравої постаті вирують різни суперечки, але одне – викликає здивування та неймовірне захоплення людиною, яка змогла у свої творах висвітлити усі проблемні питання, які будуть актуальними доти, поки існує людство.

Dounload PDF

Відгуки читачів