Веселий ярмарок. Математичне свято для учнів 5 класу

І. Ю. Коваль, смт Письменне, Васильківський р-н, Дніпропетровська обл.


Мета: ознайомити учнів з мірами часу, давніми мірами маси, довжини; сприяти зацікавленню учнів математикою; виховувати повагу до традицій свого народу.

 

Зала, де проводять захід, святково прикрашена. На стінах — українські орнаменти, кольорові стрічки, квіти. На сцені розташовані три торговельні лавки, прикрашені вивісками «Міри маси», «Міри часу», «Міри довжини».

 

Під час проведення заходу учням-глядачам ставлять запитання. За правильні відповіді на запитання учням видають відповідні купони. По закінченні свята найактивніші глядачі отримують призи.

 

Хід заходу

 

Під музику входять учні в українських костюмах.

 

Учень 1

Увага! Увага! Спішіть, поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

 

Учень 2

На ярмарок прошу гуртом, поодинці!

Чекають на вас там чудові гостинці!

 

Учень 3

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати.

 

Учень 4

Тут щедрі дарунки із саду, городу,

Тут пісня і жарти усім в нагороду.

 

Учень 5

Тут речі умільців, ні з чим не зрівнянні —

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

 

Учень 6

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте!

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Звучить музика. Виходять двоє ведучих.

 

Ведуча. Традиційно в Україні збирання врожаю закінчується яскравими багатими ярмарками. Землероби, народні умільці, крамарі виставляли і продавали кращі свої набутки. Люди з’їжджалися на ярмарок як на свято, своєрідну виставку і видовище.

 

Ведучий. Сьогодні, як ви вже здогадалися, ярмарок не звичайний, а математичний.

 

Учень 7

І сувора, й солов’їна

Математика-країна.

Праця тут іде завзята,

Умій лиш спритно рахувати.

 

Учень 8

Умій ділити, віднімати,

Множить швидко й додавати.

Умій кмітливо все збагнути,

Першим у навчанні бути.

 

Учень 9

Ледарів у нас немає,

Хто руки не піднімає?!

Тож скоріше вирушаймо,

Подорож розпочинаймо!

 

Ведуча. Ой, ярмарок! І чого тут лишень немає! Тут треба бути уважним та кмітливим.

 

Ведучий. Ось і перша лавка відкривається — «Міри маси». Добрий день, господине!

 

Господиня 1. Добрий день! Прошу завітати до моєї лавки. Тут ви зможете ознайомитись з мірами маси. (Звертається до учнів-глядачів.) Які ви знаєте міри маси?

 

Учні. Кілограм, грам, центнер, тонна.

 

Господиня 1. Добре. Відкриваємо нашу лавку. Зараз ми ознайомимо вас зІ старовинними мірами маси. (Звертає увагу на таблицю.)

Старовинні міри маси

Еквівалент у метричній системі мір

Золотник

4,3 г

Гривна

163–165 г

Безмен

10 кг

Пуд

16,38 кг

Берковець

1,64 ц

Гилетка

25 кг

Фунт

409,5 г

 

Господиня 1. Ними користувалися наші діди і прадіди. У нашій країні грошова одиниця — гривня. Чи знаєте ви, що в давнину гривня була і грошовою одиницею, і мірою маси?

 

Учень 1. Так. Це був злиток срібла, маса якого дорівнювала 1 фунту. Майже 200 років тому гривню почали розрубувати. Новий злиток дістав назву — рубль.

 

Учень 2. Сорок гривень важили 1 пуд. Це слово використовують з ХІІ століття. Воно означає «вага» або «важкий».

 

Господиня 1. Будь-які товари з нашої лавки можна придбати за правильну відповідь на наше запитання. Переможців чекають призи.

 

Ведуча. Тим часом усі, хто тільки може, поспішають на ярмарок.

 

Ведучий. Щоб товар свій показати та себе похвалити. Ось послухайте.

(Входять хлопець і дівчина, співають пісню.)

 

Пісня «По дорозі жук, жук...»

По дорозі жук, жук,

По дорозі чорний.

Подивися, дівчинонько,

Який я моторний.

Який я моторний

І у кого вдався.

Хіба даси купу грошей,

Щоб поженихався.

По дорозі галка,

По дорозі чорна.

Подивися, козаченьку,

Яка я моторна.

Яка я моторна,

Гнучка, чорнобрива.

Як побачиш, аж заплачеш,

Що я вередлива.

 

Виконавши пісню, підходять до лавки.

 

Хлопець. Чудові у вас товари. Дозвольте глянути.

 

Господиня 1. Прошу. Ось вам і завдання. Назвіть старовинну міру маси, яка більша за 1 г, але менша від 1 кг.

 

Хлопець. Золотник.

 

Господиня 1 (до залу). Чи існують ще такі міри маси?

 

Учні. Гривня, фунт.

 

Дівчина (до залу). А тепер дайте відповідь на моє запитання. Що важче: пуд пір’я чи пуд заліза?

 

Учні. Однаково.

 

Господиня 1. Чудово! Тепер назвіть прислів’я, у яких згадуються міри маси.

 

Учні

Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з’їсти.

У травні пуд дощу — крапля болота.

 

Входить подорожній.

 

Подорожній. Добрий день вам! Чую, як весело на вашому ярмарку. Спробуйте розгадати мою загадку. Сто курей за сто днів з’їдають сто пудів зерна. Скільки пудів зерна з’їдять 10 курей за 10 днів?

 

Учні. 1 пуд.

 

Виходить лежебока Семен, лягає на сцену. Лежить, підпершись. До нього підходить дівчина.

 

Дівчина. Семене! Чого це ти тут лежиш?

 

Семен. А чого б мені не лежати?

 

Дівчина (звертається до всіх присутніх). То, може, продамо його?

 

Усі (хором). Продамо!

 

Учні виконують пісню «Ой там, на веселім базарі».

 

Ой там, на веселім базарі,

Лежебоку молодого продавали.

Стали думати й гадати,

Що за нього можна дати, можна дати.

Ой, радилися ми, говорили

Та й на тому всі разом порішили:

Лежебоку не продати,

Бо не хочуть купувати, купувати.

Ой там, на веселім базарі,

Нечупарика малого продавали.

Стали думати й гадати,

Що за нього можна дати, можна дати.

Ой, радилися ми, говорили

Та й на тому всі разом порішили:

Нечупару не продати,

Бо не хочуть купувати, купувати.

 

Семен. Ось так заспівали! Ви краще послухайте мою байку. Йшли пустелею два віслюки. Один ніс мішок — 5 пудів солі, другий — 5 пудів вати. Було дуже спекотно. Вони втомилися і, побачивши річку, разом з мішками полізли у воду. Після купання віслюки пішли далі. В одного з них поклажа стала легшою, а в другого — важчою. Чому?

 

Учні відповідають. Виходять хлопчик і дівчинка.

 

Хлопчик. Цілком правильно. Частина солі розчинилася у воді, а вата увібрала в себе вологу.

 

Подорожній. Ось я світуом мандрую, казки слухаю. У багатьох із них зустрічаються міри маси. Наприклад, у казці «Два брати» у багатого брата в коморі було 200 пудів пшениці.

 

Дівчинка. У казці «Кирило Кожум’яка» у Кирила була булава пудів з 10, якою він Змія поборов. У казці «Дотепний жарт» багач прохав у попа 40 пудів вівса.

 

Хлопчик (до залу). Чи знаєте ви такі казки, у яких згадуються народні міри маси?

 

Учні відповідають.

 

Ведуча. На ярмарку відбувалась не тільки купівля-продаж, а й усілякі розваги, жарти. Отже, запрошуємо на наш ярмарок музик.

 

Учні виконують пісню «Од Києва до Лубен».

 

Ведучий. Завітаймо до лавки «Міри часу».

 

Господиня 2. Добрий день! Прошу, прошу. Як ви знаєте міри часу, ми перевіримо за допомогою загадок. Отже, будьте уважні!

 

1. Яким одним словом можна замінити слова: ранок, день, вечір, ніч?

Учні. Доба.

 

2. Годинника не має, а час знає.

Учні. Півень.

 

3. Дуб довговік, на ньому 12 гілок, на кожній гілці по четверо гнізд, а в кожному гнізді по семеро яєць і кожне яйце ім’я має.

Учні. Рік, місяць, тижні, дні.

 

4. На початок року товстий, цілий рік тоншає, а на кінець року зовсім схудне.

Учні. Відривний календар.

 

5. У книзі є шість простих сторінок, сьома — червона.

Учні. Дні тижня.

Чудово! Назвіть прислів’я про час.

 

Учні

- Улітку тиждень рік годує.

- Час минає, а не вертає.

- Згаяного часу і конем не доженеш.

- На годину спізнився, за рік не здоженеш.

- Бережи час, його за гроші не купити.

- Скривився, як середа на п’ятницю.

 

Виходить фокусник, поважно ходить, приглядається до товарів.

 

Фокусник. Що тут у вас?

 

Усі. Ярмарок!

 

Фокусник. Ярмарок? Та який же ярмарок без фокусника? Дивіться: чарівний годинник. (Показує годинник.) З ним я безпомилково вгадую час, який ви задумаєте. Чи є охочі перевірити мій чарівний годинник?

 

Виходить учень із залу.

 

Фокусник (звертаючись до учня). Задумай який-небудь час і запиши його у блокноті відповідним числом від 1 до 12 великими цифрами. Блокнот поклади до моєї кишені. Я показуватиму різні числа на моєму чарівному годиннику і при цьому стукатиму по циферблату паличкою. Стукну перший раз — додай до задуманого числа 1, стукну другий раз — додай ще 1 і так до тих пір, поки не дістанеш 15. Тоді скажи: «Стоп». У цей момент моя паличка покаже час, який ти задумав.

 

Проводить фокус.

 

Фокусник. Ти задумав число (час)...

 

Господиня 2. Ви добре виконали завдання. Тепер можна трохи відпочити. Ось вам мій музичний дарунок.

 

Хлопці і дівчата співають пісню «Ти ж мене підманула».

 

Ти казала: в понеділок

Все помножимо, поділим.

Я прийшов — тебе нема.

Підманула, підвела.

 

Приспів:

Ти ж мене підманула.

Ти ж мене підвела.

Ти ж мене молодого

З ума-розуму звела.

Ти казала: у вівторок

Розв’яжу задач штук сорок.

Я прийшов — тебе нема.

Підманула, підвела.

 

Приспів.

Ти казала: у середу

Перпендикуляр проведу.

Я прийшов — тебе нема.

Підманула, підвела.

 

Приспів.

Ти казала: у четвер

Дроби вчимо відтепер.

Я прийшов — тебе нема.

Підманула, підвела.

 

Приспів.

Ти казала: у п’ятницю

Вивчу дроби й на вулицю.

Я прийшов — тебе нема.

Підманула, підвела.

 

Приспів.

Ти казала: у суботу

Про кути моя турбота.

Я прийшов — тебе нема.

Підманула, підвела.

 

Приспів.

Ти казала: у неділю

Числа геть усі поділю.

Я прийшов — тебе нема.

Підманула, підвела.

 

Приспів:

Ви ж нас підманули.

Ви ж нас підвели.

Ви ж нас молодих

З ума-розуму звели.

 

Ведучий. Завітаймо до лавки «Міри довжини».

 

Господиня 3. Прошу всіх завітати до моєї лавки з мірами довжини.

 

Ведуча. На перших етапах розвитку людства все вимірювали на «око». Згодом з’явилися натуральні міри довжини: довжина ступні, ширина долоні тощо. Назви деяких з них збереглися й до нашого часу: фут (довжина ступні), ярд (лікоть, тобто відстань від кінців пальців до ліктя).

 

Майже 700 років тому англійський король Генріх І видав наказ, у якому йшлося, що віднині зразком міри буде рука королівської величності, тому лікоть ще називають королівською мірою.

 

Сажень походить від слова сягати і означає досягти чогось. Сажнем також називають інструмент для вимірювання землі. Верста — давня міра великих відстаней, якою користувалися в Росії, Україні, Білорусії, Польщі.

Починаючи з XVI століття, в побуті найчастіше вживали аршин.

 

Господиня 3. Розгляньмо таблицю старовинних мір довжини. Деякими з них користуються й сьогодні.

Старовинні міри довжини

Еквівалент у метричній системі мір

Сажень

2,13 м

Аршин

71,1 см

Лікоть

38–46 см

П’ядь

22,86 см

Верста

1,07 км

Миля

7,5 км

Дюйм

2,54 см

Вершок

4,45 см

 

Господиня 3 (звертається до глядачів). Назвіть, будь ласка, прислів’я або приказки, у яких згадуються міри довжини.

 

Учні

Бачити на сажень крізь землю.

Сім верст до небес.

Міряти на свій аршин.

Ніби аршин проковтнув.

 

Виходять двоє подорожніх.

 

Подорожній 1. Ну й стомилися ми.

 

Господиня 3. Хто ви і звідки йдете?

 

Подорожній 2. Ідемо ми здалека. Обидва пройшли 60 верст. Скільки пройшов кожен з нас, якщо йшли ми з однаковою швидкістю?

 

Учні. 60 верст.

 

Подорожній 1. Ще одна загадка. Довжина колоди дорівнює 6 аршинів. За хвилину від цієї колоди відпилюють по одному аршину. За скільки хвилин розпиляють колоду?

 

Учні. За 5 хвилин.

Подорожній 2. Які ви знаєте казки з мірами довжини?

 

Учні. У багатьох казках ми можемо зустріти міри довжини. У казці «Про правду і кривду» люди носили воду за 30–40 верст, бо чорт висушив воду.

У казці «Бідний вовк» кравець міряв вовка аршином. У вздовж аршин, і вшир аршин.

Ліс 4 милі на всі чотири сторони у казці «Ох».

У казці «Мудра дівчина» піп наказав Марійці виткати 100 ліктів полотна.

 

Ведучий. Ось і закінчується ярмарок.

 

Ведуча. Ні, бо зараз відбудеться нагородження переможців. Запрошуємо на сцену всіх, хто отримав наші купони за правильні відповіді.

 

Господині лавок нагороджують переможців.

 

Ведучий

На доброму ярмарку ми побували,

Співали, сміялися та жартували.

 

Ведуча

Але ще не танцювали.

Гей, троїсті музиченьки,

Нам заграйте веселенько!

А ви, хлопці і дівчата,

Всі виходьте танцювати.

 

Усі учасники свята виконують останній куплет з пісні «На веселім базарі».

 

Ой там, на веселім базарі,

Продавали, купували, жартували,

І з покупками потому

Повертаємось додому, додому.

 

Література

1. Нагибин Ф. Ф., Канин Е. С. Математическая шкатулка. — М. : Просвещение, 1984.

2. Скобелев Г. M., Берман В. П. Математика в позаурочний час. — К. : Радянська школа, 1989.

3. Українські народні пісні / Упоряд. M. M. Гордійчук — К. : Музична Україна, 1984.

Dounload PDF

Відгуки читачів