Організація процессу навчання історії

Баханов К. О., доктор іст. наук, Бердянський державний педагогічний університет


Групова робота на уроці
 
Групова робота на уроці — форма організації навчання в малих групах (3–6 учнів) на основі співробітництва з чітко розподіленими завданнями для учнів, об’єднаних спільною навчальною метою, сприяє формуванню вміння співпрацювати, спілкуватися.
 
Оптимальною вважають групу з 3–6 учнів, тому що за меншої кількості важко всебічно розглянути проблему, а за більшої — важко врахувати, яку саме роботу виконав кожен учень.
 
Групи бувають гомогенними (однорідними), такими, що об’єднують учнів за певними ознаками (рівень розвитку, інтереси тощо), та гетерогенними (різнорідними), такими, що поєднують учнів із різним рівнем розвитку.
 
Спілкування всередині групи може мати централізовану структуру, коли взаємодія відбувається через організатора спілкування і виключається обмін думками одне з одним, і децентралізовану, коли учні вільно спілкуються одне з одним.
 
Групова робота поєднується з різними методами навчання. Тож її можна застосовувати на різних етапах уроку. Найбільш поширено її використовують під час закріплення матеріалу.
  • «Діалог». Спільний пошук усіма створеними у класі групами узгодженого рішення однієї для всіх проблеми або питання, яке здобуває своє відображення в заключному тексті, переліку ознак, схемі тощо. Він виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Вся увага зосереджена на сильних моментах у позиції інших. Після обговорення проблеми група створює остаточний текст, який записує на дошці або аркуші паперу. Спеціальна група експертів їх узагальнює і пропонує кінцевий варіант усього класу, який заноситься до зошитів.
  • «Синтез думок». Має аналогічну з діалогом початкову фазу, але групи не роблять запису на дошці, а передають свої узагальнювальні записи в інші групи по колу. Ті додають своє та підкреслюють те, з чим не погоджуються. Опрацьовані таким чином аркуші передають експертам.
  • «Спільний проект». Рішення всіма групами у класі однієї проблеми, але кожна розв’язує її певний аспект. Після завершення роботи кожна група звітує і на дошці записує свої висновки, які є частиною загального заключного тексту.
  • «Конференція». Групи розглядають одну проблему, але під різними кутами зору.
  • «Диспут». Вивчення групами протилежних позицій із проблеми, як правило, передбачає поділ класу на групу прибічників, групу супротивників та групу експертів. Кожна група може поділятися на підгрупи, які розглядають певні аспекти проблеми.
  • «Суд». Схожа з диспутом за підготовкою, але групи мають певну специфіку. Експерти стають «суддями», супротивники стають «групою звинувачення» (прокурор, свідки звинувачення) і «групою захисту» (адвокати і свідки захисту). Групи складають пункти звинувачення, ті, з якими погоджуються «судді», передають «захисту». Підбиття підсумків відбувається не у вигляді кінцевого запису, а в процесі рольової гри — «судове засідання» (суд).
  • «Конкурс». Відбувається за сценарієм діалогу, але кожна група прагне створити кращий зразок виконання завдання. Група експертів (журі) оцінює не тільки текст, але і його захист.
  • «Мнемотурнір» — нагадує телевізійні «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг». Групи по черзі формулюють запитання з означеної проблеми. Інші групи протягом однієї хвилини обговорюють варіанти відповіді, і один з учасників відповідає на запитання.
  • «Мозкова атака» спрямована на пошук оптимального оригінального рішення шляхом створення банку рішень. Кожна з груп висуває по одному представнику для змагання.
 
Організатор ставить запитання. Представники повертаються до своїх груп, вислуховують думку кожного члена групи, обирають краще рішення, повертаються за організатора і відповідають.
  • «Атака на організатора», як і «Конкурс», має на меті демонстрування кращих зразків роботи. Група обговорює питання, що, на їхню думку, вимагає додаткового з’ясування, і по черзі ставить запитання вчителеві. Аналогічно можна провести атаку на окремі групи або на підготовленого учня. 
  • «Коноп» (контрольне опитування). Кожна група (5–6 учнів) отримує по 10 простих і 5 екзаменаційних карток. Кожному учневі даються 2 прості та 1 екзаменаційна картки. У кожній групі є консультант, який веде гру та оцінює знання учасників. Консультант кидає гральний кубик. Чиє число випадає, той відповідає на запитання. За відповіді на прості питання можна отримати 5, 10, 15 балів, на складні — 5, 10, 15, 20 балів. Після завершення гри за сумою балів визначають найкращого учня і найкращу групу.
 
Під час вивчення нового матеріалу групову роботу можна застосовувати як:
1) самостійну роботу з підручником:
  • члени групи виконують завдання індивідуально, а потім під час обговорення обирають кращий варіант і захищають його;
  • кожний член групи виконує частину загального завдання, після чого результати об’єднують, обговорюють і виносять на захист;
  • методика змінних груп («6 × 6») — клас поділяють на 6 груп по шість учнів. Кожна група розглядає 6 запитань, кожен учень — по одному. Для вивчення питань учні з різних груп, які розглядають однакове питання, поєднуються в тимчасові (змінні) групи, а потім повертаються до своїх груп і розповідають сутність питання, яке вони вивчили;
 
2) лабораторно-практичну роботу — спеціально організований аналіз першоджерел за допомогою пізнавальних завдань:
  • вивчення групами однакових джерел за однаковими завданнями;
  • вивчення групами однакових джерел за різними завданнями;
  • вивчення групами різних джерел за різними завданнями;
 
3) блочну дискусію — вчитель або заздалегідь підготовлені учні подають певний матеріал як зіткнення різних поглядів на проблему. Групам надається право висловлювати власну точку зору з приводу проблеми після кожної частини навчального матеріалу;
 
4) рольову гру з опорою на додаткову інформацію.
Dounload PDF

Відгуки читачів