Аналітична діяльність учителя історії

Примакова Т. В., Південний ліцей Харківської районної ради, Харківська обл.


Надання якісної освіти тісно пов’язано з підвищенням професійної компетентності учителя. Важливим компонентом у цьому питанні є сформованість внутрішнього світу учителя — потреб, установок, професійних орієнтацій і мотивів діяльності, власних професійних якостей, результатів власної діяльності. Науковці, методисти, досвідчені педагоги активно наголошують на вмінні вчителя як складової професійної компетентності аналізувати власну діяльність. Діяльність учителя не буде повною та довершеною у разі ігнорування або «вилучення» педагогічного аналізу зі структури його діяльності. Перш ніж спланувати та провести будь-який навчальний захід, урок, визначатися із напрямами власної діяльності, учителю потрібно вивчити, проаналізувати та врахувати основні елементи педагогічного процесу. Нерозуміння стану справ, нездатність розгледіти помилки, прийняти правильне рішення — усе це уповільнює процес професійного зростання.

 

Під педагогічним аналізом слід розуміти функцію, спрямовану на вивчення фактичного стану та обґрунтованості застосування сукупності способів, засобів, впливів щодо досягнення мети, результатів педагогічного процесу і вироблення регулятивних механізмів.

 

Сучасна методологія в структурі педагогічної діяльності поміж інших виділяє аналітико-оцінну діяльність вчителя, відповідно до якої вчитель має:

  • аналізувати результати навчально-виховного процесу, давати йому оцінку, виділяючи позитивні й негативні сторони;
  • порівнювати результати процесу із цілями та завданнями, здійснювати кореляцію своєї діяльності;
  • здійснювати пошук шляхів вдосконалення, ширше застосовувати досвід провідних вчителів.

 

Зазначена функція вимагає від учителя сформованого аналітичного мислення, що виявляється в умінні узагальнювати, порівнювати, систематизувати, визначати головне, істотне. Рівень аналітичної діяльності учителя залежатиме від його професіоналізму та ступеня оволодіння методикою педагогічного аналізу.

 

Здійснюючи різні види діяльності впродовж навчального року (від проведення уроку до узагальнення власного досвіду), учитель історії тим самим отримує інформацію про здійснення аналітичної функції.

 

Спочатку він добирає найбільш значущу інформацію, яка вимагає ретельного аналізу. Класифікуючи інформацію, учитель встановлює причиново-наслідкові зв’язки між педагогічними явищами, виявляє і формулює проблеми.

 

На другому етапі учитель зіставляє досягнуті та заплановані результати діяльності, порівнюючи напрямки, мету і завдання діяльності під час планування на початку року з результатами наприкінці року, вивчає переваги та недоліки власної діяльності. З’ясувавши причини недоліків, учитель визначає завдання на новий навчальний рік. Аналіз роботи кожного учителя є складовою аналізу роботи методичного об’єднання суспільно-гуманітарних дисциплін та навчально-виховного процесу навчального закладу загалом. Учитель добирає інформацію упродовж навчального року і робить підсумковий аналіз наприкінці навчального року.

 

Останнім часом спостерігається збільшення кількості ділових паперів в учителя, що викликає певне незадоволення з його боку. Першочерговими та необхідними мають бути матеріали, які надаватимуть інформацію для аналітичної діяльності. У світлі останніх тенденцій підлягають аналізу такі напрями:

  • успішність навчальних досягнень учнів;
  • самоаналіз уроку;
  • робота з обдарованими дітьми;
  • методична робота;
  • самоосвітня діяльність.

 

Безперечно, основним предметом аналітичної діяльності вчителя історії є успішність навчальних досягнень учнів. Після запровадження тематичного оцінювання уроків узагальнення, а також семестрового та річного оцінювання, цей компонент набув системного характеру, ставши предметом моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів. Кожний учитель має узагальнювати зазначену інформацію, аналізуючи рівень оволодіння учнями кожною з предметних (історичних) компетенцій: інформаційною, хронологічною, просторовою, аксіологічною, логічною, мовленнєвою.

 

У разі проведення письмових (тестових) робіт учитель має надати об’єктивний аналіз правильності підібраних (валідних) завдань. Це спонукатиме вчителя підвищувати свій професійний рівень під час підготовки завдань. Учнівські помилки — не менш важливий аспект аналітичної діяльності, який дозволяє створити загальну картину оволодіння учнями знаннями, уміннями та навичками.

 

За умов впровадження компетентнісного підходу, на думку К. Баханова, результативний компонент має передбачати оцінювання результатів відповідно до визначеної мети (за ступенем сформованості кожного зі складників предметної компетентності), за чіткими критеріями та рівнями, відштовхуючись від індивідуальних особливостей учнів (забезпечення індивідуального зростання), корекції навчального процесу відповідно до можливостей учнів (забезпечення індивідуальної траєкторії навчання) [6; С. 7]. На жаль, сьогодні більшість учителів завершує аналіз навчальних досягнень учнів на етапі узагальнення без відповідних висновків та корекції учнівських знань.

 

Дієвим засобом професійного росту вчителя був і залишається самоаналіз уроку. Ю. А. Конаржевський вважає, що саме педагогічний аналіз уроку формує в учителя вміння бачити взаємозалежність між своїм викладанням і учнівськими знаннями, оцінювати свою роботу за кінцевим результатом та є засобом стимулювання самоосвіти педагога [1; С. 139]. Через самоаналіз уроку у вчителя формується почуття самокритичності, інтерес до самоаналізу всієї педагогічної роботи, системне бачення уроку, уміння і бажання усвідомлювати  його сутність, прагнення аналізувати кожний свій крок на уроці.

 

На думку В. О. Сухомлинського, аналіз власної має перетворитись на систему в діяльності вчителя, що, врешті-решт, забезпечить йому нові успіхи [7; С. 109]. Самоаналіз уроку вчитель здійснює під час контрольно-аналітичної діяльності адміністрації навчального закладу, взаємовідвідування уроків колег.

 

Учитель, що працює творчо і професійно, має власну систему виявлення та роботи з обдарованими учнями. Саме самоаналіз уроку надає можливість виявити здібних і талановитих учнів.

 

Підсумковий аналіз роботи з обдарованими учнями може містити такі пункти:

  • виконання індивідуальних планів роботи;
  • участь та якість виконання завдань в учнівських олімпіадах, конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт Малої академії наук, Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості, творчих та інтерактивних конкурсах;
  • співпраця із вищими навчальними закладами;
  • залучення учнів до гурткової та виховної роботиі, розгляд цього питання на батьківських зборах.

 

Аналізуючи цей напрям роботи, варто роботи правильні висновки, пам’ятаючи, що в центрі уваги мають бути учні, а не конкурси, тож мета педагога розвивати учнівські здібності, а не будь-що досягти показників у результаті сумнівного творчого процесу.

 

Здійснюючи підсумковий аналіз власної методичної роботи, учителю варто зупинитися на таких пунктах:

  • робота з нормативно-правовою базою;
  • використання новітніх педагогічних технологій;
  • робота навчального кабінету;
  • самоосвітня діяльність, участь у методичних заходах навчального закладу, району, області;
  • участь у професійних конкурсах;
  • робота у складі методичних підструктур навчального закладу, району, області, досягнення вчителя.

 

Наведений перелік має бути обов’язковим під час розгляду на засіданні методичного об’єднання.

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Конаржевський Ю. А. Аналіз уроку / Ю. А. Конаржевський. — Х. : Ранок, 2009. — 336 с.
  2. Зверева В. И. Организационно-педагогическая деятельность руководителя школы / В. И. Зверева. — М. : Новая школа, 1997. — 320 с.
  3. Третьяков П. И. Практика управления современной школою: опыт педагогического менеджмента / П. И. Третьяков. — М. : Образовательный центр «Педагогический поиск», 1994. — 204 с.
  4. Спирин Л. Ф., Степинский М. А., Фрункин М. Л. Основы педагогического анализа / Л. Ф. Спирин, М. А. Степинский, М. Л. Фрункин; под. ред. В. А. Сластёнина. — Ярославль : ЯГПИ имени К. Д. Ушинского, 1985. — 166 с.
  5. Щербаков А. И. Педагогическая деятельность учителя / А. И. Щербаков. — М. : Педагогика, 1973. — 266 с.
  6. Баханов К. Механізми запровадження компетентнісного підходу в навчанні історії в школі / К. Баханов // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. — 2013. — № 1–2. — С. 7.
  7. Сухомлинский В. О. О воспитании / В. О. Сухомлинский — М. : Издательство политической литературы,1973. — 272 с.
Dounload PDF

Відгуки читачів