Писанки на шовку. Великодня листівка в техніці батик

О. Є. Гоголєва


Батик — це узагальнена назва різноманітних способів ручного розпису різних тканин. Техніка розпису захоплює найперше тим, що результат неможливо передбачити. Тому кожний виріб унікальний і неповторний. Скопіювати або повторити вироби в точності просто неможливо. Тому цей вид мистецтва продовжує підкорювати й заворожувати серця.Мистецтво батику сягає сивої давнини. Перші
 
 
спогади про фарбування тканини можна знайти у китайських текстах, датованих близько 2500 роком до нашої ери. Вважають, що саме китайці вигадали технологію виробництва шовку (ще в І тисячоріччі до н. е. його вже могли виробляти в Індії). Але те, що батик використовували в Китаї в період династії Суй (710–794), достеменно відомо.
 
Так чи інакше, але розвиток техніки батик стійко пов’язаний з Китаєм, бо саме звідтіля батик поширився по всьому світу — разом із шовком. Ніжну, легку і зручну тканину цінували тоді на вагу золота та експортували з Китаю в Японію, Центральну Азію, на Ближній Схід і в Індію. Саме тому цей торговельний шлях і дістав назву Великого Шовкового шляху. За свідченням, до 1677 року торгівля шовком з Індії поширилася на о. Ява і в Персію.
 
 
Слово батик індонезійського походження: «ба» — тканина, «тик» — крапля воску, загалом — «крапля воску на тканині». Membatik — малювати, покривати краплями, штрихувати.
 
Техніка батик ґрунтується на тому, що парафін і гумовий клей після нанесення їх на тканину не пропускають фарбу, тобто «резервують» від фарбування окремі ділянки тканини. Основні методи розпису тканини: гарячий батик, холодний батик, вузликовий батик, вільний розпис.
 
  • Гарячий батик
Як резерв використовують розплавлений віск, який наносять за допомогою спеціального інструмента — чантинга. Місця, вкриті воском, не поглинають фарбу й обмежують її поширення. Традиційний батик створювали за тим принципом, що й писанки, тобто тканину почергово фарбували у різні кольори — від темного до світлого, захищаючи кожний шар малюнка воском. Після закінчення роботи віск з поверхні тканини видаляли. Пофарбувавши тканину і знявши віск, отримували білий або різнокольоровий малюнок на кольоровому тлі. Ефекту розпису досягають завдяки пошаровому нанесенню фарби. Гарячий батик найкраще використовувати для оформлення тканини з бавовни.
 
  • Холодний батик
Холодний батик (європейський) — сучасна варіація на тему давньої техніки кольорів, що розвивалася протягом ХХ ст. Переважно використовують під час нанесення фарби на шовк, хоча можна використовувати й інші тканини. Техніку холодного батику виконують фарбами на основі аніліну. При цьому роль резерву виконує густий (гумовий) і рідкий (на основі бензину). Існують кольорові та безкольорові резерви. Холодний батик наносять або спеціальними інструментами — скляними трубочками з резервуаром (бензинові), або використовують резерви в тюбиках (гумові). Як правило, холодний батик вимагає охайної й ретельної роботи над витвором, оскільки його роблять «в один шар» (на відміну від багатошарового гарячого батику). Також техніка холодного батику має більше можливостей для вільного розпису і створення верстатних живописних або декоративних робіт. Техніка «в одне торкання» дозволяє створювати роботи, схожі за сприйняттям з «мокрою» аквареллю. Переваги холодного батику: дозволяє робити більш тонкий, вишуканий і деталізований малюнок. Разом з тим, хімічні резерви (особливо бензиновий) програють воску, оскільки часто пропускають фарби. Восковий контур гарячого батику більш надійний, але водночас грубіший, помітніший на поверхні тканини.
 
  • Вільний розпис
Суть способу: натягнуту на раму тканину просочують водним розчином повареної солі або ґрунтують желатином, рисовим крохмалем і після висихання розписують. Це обмежує розтікання фарби на тканині, дає можливість виконати малюнки вільними мазками, варіюючи форму й рівень насиченості кольором. Вільний розпис фарбами із уведенням у них розчину солі можна поєднати зі звичайним розписом холодним батиком. Для цього деякі частини малюнка виконують вільним розписом з доповненням графічним малюнком, а фонові перекриття виконують на ділянках, оброблених резервом.
 
  • Вузликовий батик
Ефекту фарбування окремих ділянок тканини досягають складанням і перев’язуванням тканини або почерговим зав’язуванням на ній вузликів. Ці способи обмежують проникнення фарби в окремі ділянки, а також створюють дивну гаму кольорів. Техніки з механічним резервуванням можна використовувати під час створення тла для холодного і гарячого батику або вільного розпису. Для різних видів батику використовують в основному анілінові барвники. Іноді їх розводять розчином солі, що створює ефект вільного розпису, що схожий на акварель. Це найпростіший спосіб отримати в домашніх умовах незвичайний візерунок способом вузликового фарбування.
 
  • Базовий набір для батику
Тканина (натуральний шовк, якісна синтетика для холодного або бавовна для гарячого батику), анілінові барвники, резерви (гумові контури, рідкий бензиновий резерв, віск або парафін), пензлики, інструмент для нанесення резерву. Вибір останнього залежить від виду розпису. Для холодного батику необхідно мати спеціальну скляну трубочку з тонким носиком, на другому кінці якої знаходиться круглий резервуар-колба. Для гарячого — чантинг (металева  оронка з тонким отвором на кінці) або писачок — інструмент, який використовують для створення писанок. Для батику слід вибирати якісні пензлики з м’яким, бажано натуральним, ворсом: білка, колонок.
 
  • Листівка «Великодня радість» у техніці гарячого батику
  1. На початку роботи необхідно ретельно випрати тканину, щоб видалити з неї апретуру — спеціальний розчин, яким вона просочена. Інакше фарба не буде ані розтікатися, ані поглинатися.
  2. Натягнути тканину на раму або п’яльці. Слід уникати перекосу по діагоналі, інакше тканина деформується після зняття з рамки і малюнок скривиться.
  3. Малюнок на тканину можна наносити легенько простим олівцем. Його можна легко стерти гумкою, тканина від цього не псується. Можна вибрати тонку, легку тканину, яка просвічує. У цьому разі потрібно обвести малюнок на папері жирним чорним (але який не мажеться!) маркером і закріпити папір відносно рами так, щоб з-під тканини було видно контури малюнка. Але папір не повинен торкатися тканини. Тепер можна обводити резервом або наносити віск — за бажанням. Тільки слід враховувати, що віск важкий, а тканина з великою його кількістю може провиснути й прилипнути до малюнка.
  4. Гарячий батик дуже схожий на техніку української писанки. Спочатку слід нанести чантингом гарячий віск на ті місця, що залишаться білими (це може бути контур або пляма). Повинна з’явитися темна пляма. Це означає, що віск «пройшов», просочив тканину наскрізь. Помилка: якщо пляма лягла поверх тканини і віск залишився білим, фарба підтече під такий віск по нитках тканини. Віск може «не пройти», якщо недостатньо гарячий. Необхідно стежити, щоб віск добре нагрівся і розплавився.
  5. Потім пофарбувати тканину у світлі кольори (жовті, рожеві). Для рівного фарбування великих поверхонь можна замість пензлика використати губку, поролон. У класичному гарячому батику тканина цілком занурюється у посудину з фарбою. У цьому разі можна одержати абсолютно рівний колір. Пам’ятаймо, що віск і контур слід наносити на абсолютно суху тканину. Тому після кожного фарбування даємо тканині висохнути. Для прискорення процесу використовуємо фен.
  6. Коли тканина висохне, знову нанести чантингом або писачком розплавлений віск на тканину. Коли віск охолоне, нанести другий шар фарби — темнішого кольору. Краплі фарби з поверхні воску слід протирати одразу, не дозволяючи їм висохнути. Висохла фарба — нанести віск, охолонув віск — нанести фарбу. Звичайно 3–4 таких шарів достатньо для отримання яскравого малюнка.
  7. Щоб не заплутатися, де світліше, де темніше, слід розглядати батик, вкритий воском, на просвіт — на лампу чи вікно. Після видалення воску результат наближається до зображення, яке ми бачимо на просвіті.
  8. За необхідності можна зробити більш темними вкриті воском ділянки, можна зім’яти віск, прошкрябати його, відколупати і знову пофарбувати тканину в цих місцях. У такий спосіб вийде малюнок, схожий на гілля чи тріщини. Такий ефект має назву «кракле». 
  9. Наприкінці роботи всю поверхню вкрити воском, щоб уникнути жирних плям. Робота майже завершена, але поки що батик виглядає не зовсім привабливий, тому необхідно видалити віск.
  10. Щоб видалити віск, знадобиться праска і газети. Спочатку там, де можна, слід відколупати залишки воску. 

 

Тепер на стіл покласти декілька аркушів газети, на газети — батик, і зверху ще один аркуш. Обережно провести праскою по газеті так, щоб на неї з тканини перейшов віск — газета стане темною, вощеною. Замінити брудні аркуші чистими й повторити процедуру, поки віск не буде проступати крізь газети. Робота готова!

 
Dounload PDF

Відгуки читачів