Адаптація в умовах жіночої спортивної команди

О. Н. Зінов’єва


Тренінги формування ефективної команди можна проводити як у спортивній залі, так і в природних умовах. Тренінги на згуртування колективу на відкритому повітрі мають свої переваги, зокрема:

  • під час тренінгу виникає необхідність розв’язання реальних завдань, пов’язаних із життєзабезпеченням і подоланням фізичних труднощів;
  • зазвичай життєві ситуації дуже часто схожі на реальні. Необхідність розв’язувати практичні завдання забезпечує високе залучення учасників до тренінгу;
  • можливість на тілесному рівні багаторазово пережити спільний досвід досягнення мети;
  • близькість до природи й суворі погодні умови сприяють створенню сильного емоційного тла в учасників тренінгу, що добре відкладається в пам’яті;
  • успішне виконання поставлених завдань, подолання труднощів дає змогу учасникам відчувати гордість за себе й свою команду. Гордість і задоволення від спільно виконаних завдань позитивно впливає на зміцнення команди не тільки під час, але й після завершення тренінгу;
  • незвичайність умов і ситуацій допомагає сформувати творчий підхід до розв’язання командних завдань і розвити нестандартне мислення.

 

Тренінг командоутворення дає ефект корпоративної згуртованості краще й швидше, ніж інші заходи. На тренінгу гравці можуть проявити себе значно більше, ніж вони роблять це в робочі моменти. Є кілька форматів тренінгу командоутворення: ділова гра та виїзний тренінг.

 

Тренінг — ділову гру можна провести в будь-якому місці, де гравцям зручно сидіти й рухатися. Основою тренінгу є ділова гра, що залучає учасників до процесу командоутворення. Коли людина захоплена, то навчається без напруження, майже непомітно.

 

Ми пропонуємо використовувати гру «Театр: п’єса, яка влаштує всіх». Для цього необхідно об’єднати гравців у 4 рівні за кількістю учасників групи. Одна група — «сценаристи», друга — «режисери», третя — «актори» і четверта — «критики». Завдання для всієї команди: написати та поставити п’єсу, що влаштує всіх за жанром, назвою та змістом. «Сценаристи» пишуть перший акт, потім його критикують «критики», виправляють; текст віддають «режисерам», які починають постановку разом із «акторами». У цей час пишуть другий акт, а потім третій.

 

Коли все готове, усі розташовуються в «залі для глядачів», «актори» починають грати. Після вистави п’єси необхідно провести обговорення. Чи всіх все влаштувало? Що можна було б зробити краще? Учасники можуть поділитися позитивними та негативними враженнями від спільної роботи. Якщо п’єса влаштувала всіх або майже всіх, отже, вона мала командоутворювальний ефект.

 

Виїзний тренінг організують у природних умовах. Хоча провести його складніше, ніж ділову гру, проте він цікавіший. Його можна сполучити з відпочинком. Тренінг на природі схожий на туристичну або спортивну естафету. Завдання мають бути, у першу чергу, психологічними. Команду необхідно об’єднати в дві групи, потім кожна група долає низку етапів.

 

Варіанти завдань

1. Колода. Учасники стають на досить широку колоду. Тепер, не злазячи з колоди, їм необхідно переміститися, щоб перша людина опинилася останньою, друга — передостанньою і т. ін. Щойно хтось торкнеться землі, усі повертаються у вихідне положення й починають спочатку. У цій вправі визначаються лідери та стратегія командної роботи.

2. Олімпійський вогонь. Учасники шикуються в одну шеренгу на відстані 2 м одне від одного. Кожний отримує по сірникові. У першого в руках коробок, в останнього — смолоскип, петарда або повітряна кулька. Перший запалює сірник і несе його до другого учасника, запалюючи його сірник. Потім другий іде до третього і так далі, поки не запалять смолоскип або не лопнуть кульку. Сірники гаснуть, тому що учасники найчастіше не встигають їх донести до наступного. Завдання привчає гравців до злагодженості, терпіння та єдиного ритму роботи.

3. Квадрат. Учасники утворюють коло й заплющують очі. Тепер, не розплющуючи очі, їм слід перешикуватися у квадрат. Зазвичай одразу виникає метушня, усі кричать, пропонуючи свою стратегію. Через певний час з-поміж учасників з’являється організатор процесу, який фактично шикує людей. Після того, як квадрат побудовано, не розплющуючи очей, потрібно поставити запитання: чи всі впевнені, що вони стоять у квадраті? Зазвичай є кілька людей, які в цьому сумніваються. Квадрат дійсно має мати рівні сторони. Лише після того, як усі погодяться, учасникам пропонують розплющити очі, щоб порадіти результату й проаналізувати процес. Варіант: можна шикувати інші фігури.

 

Для ефективності тренінг командоутворення має тривати не менше ніж 2 год. Під час вправ учасники переживають сильні емоції та роблять багато висновків, тому після кожного етапу необхідно влаштовувати невелике обговорення, висловлюючи побажання товаришам по команді. Головне питання: яким чином завдання можна було виконати якісніше та швидше?

 

Також тренінг командоутворення може містити командну гру на місцевості «Dozor» з елементами спортивного орієнтування, що має велике значення у зв’язку зі спортивною орієнтацією команди. Вона заснована на розв’язанні логічних та історичних загадок і головоломок, виконанні нетривіальних завдань.

 

Мета гри: створити команду однодумців на основі розвитку витривалості, спритності, швидкості мислення та взаємодії учасників у групі.

 

Під час проведення гри «Dozor» для учасників створюють такі умови, у яких вони можуть на практиці застосувати вміння та навички командної роботи й глибше усвідомити ефективність узгоджених дій. Група досягає високого рівня згуртованості, учасники прагнуть співпрацювати. Вони сприймають команду як єдиний живий організм.

Скоординовані дії та взаємна підтримка допомагають команді швидко та з найменшими втратами досягти поставленої мети.
 
Щоб досягти бажаної мети під час гри, учасникам потрібно точно визначати пріоритети та ухвалювати рішення в екстремальній ситуації.
 
Прогнозований результат:
 
  • групове зімкнення, підвищення довіри одне до одного, розвиток почуття впевненості в собі та у членах команди, вироблення наполегливості;
  • вироблення групової тактики та стратегії ухвалення рішень;
  • підвищення продуктивності спільної праці та ефективності міжособистісної взаємодії всередині колективу;
  • закріплення навичок спілкування та комунікацій у групі;
  • діагностування стану колективу;
  • адаптація та швидке залучення до команди нових гравців;
  • взаємодія, співпраця та комунікація між гравцями, які недостатньо взаємодіють у команді;
  • мотивація «бути командою, працювати, як команда»;
  • бойовий дух команди, можливість оцінити сили команди в розв’язанні нестандартних завдань;
  • перемикання, можливість неформального спілкування.
Dounload PDF

Відгуки читачів