Мистецтво клаптикового шиття як засіб формування художньо-естетичного смаку школярів

Л. Г. Деркачова, учитель трудового навчання вищої категорії НВК І–ІІІ ст. № 56, м. Херсон


Чарівний та захопливий світ рукоділля розвиває в учнів творче мислення та художній смак, виховує терпіння, привчає до охайності, збагачує внутрішній світ, а також надає неабияку насолоду від результатів власної праці. Адже недарма в нашому суспільстві завжди цінували ручну працю як джерело емоційної духовності. Народна творчість є водночас пізнанням світу, образним мисленням і практичною дією. У ній відображений складний світ людських почуттів і переживань, духовні потреби, прагнення та мрії.

 

Серед традиційних видів рукоділля, які вивчають на уроках обслуговуючої праці, останнім часом все більшої популярності набуває клаптикове шиття (петчворк та квілт), корені якого сягають у далеке минуле.

 

Мистецтво клаптикового шиття можна порівняти з живописом. Адже в нашому випадку фарби замінює тканина, а пензель — голка з ниткою. Різноманітність виготовлених виробів у означеній техніці вражає яскравістю кольорів, розмаїттям створених малюнків, функціональним призначенням робіт тощо. Незвичайні «клаптикові речі» роблять домівку більш теплою та затишною. Адже використати їх можна повсюди: на кухні (серветки, прихватки, скатертини), у вітальні (диванні подушки, декоративні панно), у спальні (покривала, ковдри) тощо.

 

Чинна навчальна програма «Технології. 10-11 класи» містить варіативний модуль «Технологія клаптикового шиття». Його змістом передбачено ознайомлення учнів з одним із найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва — клаптиковою технікою, виготовлення виробів у ході проектно-технологічної діяльності. Учні не просто виконують запропоновану вчителем роботу, а самі ставлять перед собою завдання, які збуджують творчу думку, викликають захоплення, надихають. Поєднуючи тканини різних кольорів, рисунків, геометричних розмірів, діти створюють неповторні витвори, які вражають своєю різноманітністю та оригінальністю, нагадуючи мозаїку.

 

Чимало прийомів виготовлення таких виробів є досить простими й доступними для учнів. Позитивним є й те, що клаптикове шиття не вимагає використання дорогих матеріалів, складного обладнання та пристосувань. У пригоді стануть різні клапті (обрізки чи залишки тканин), а також старі й непотрібні швейні вироби.

 

Пропонуємо вашій увазі добірку матеріалів, які допоможуть учителям технологій цікаво та якісно організувати навчально-виховний процес за означеним модулем програми.

 

Притча про клаптикове шиття

Одного разу жінка прийшла до мудреця і сказала: «Учителю, у мене є все: чоловік, діти, домівка… Але я стала міркувати: навіщо мені все це? І життя моє стало тягарем, а не радістю!» Вислухав її мудрець, замислився і дав таку пораду — спробувати зшити своє життя із клаптиків. Пішла жінка від нього в глибоких ваганнях. Але все ж спробувала. Узяла голку, нитки і пришила клаптик своїх сумнівів до клаптика блакитного неба, яке постійно бачила за вікном своєї кімнати. Засміявся її маленький онук — і пришила вона шматочок цієї дзвінкої усмішки до свого полотна. Заспівав птах — ще один клаптик. Так і пішло… Із клаптикового полотна вийшли ковдри, подушки, серветки. І всі, кому вони діставалися, відчували неймовірне тепло у своїх душах, і ніколи життя їм не здавалося пустим і марним.

 

Короткі історичні відомості про клаптикове шиття

Клаптикове шиття (печворк, від англ. patchwork) — вид рукоділля, за якого готовий виріб зшивають за принципом мозаїки з різнокольорових і строкатих шматочків тканини (клаптиків) із певним малюнком. У процесі роботи створюють полотно з новим візерунком, кольором, іноді фактурою.

 

Збирання полотна з клаптиків, аплікація з тканини, стьобані вироби здавна існували в багатьох народів світу. Наприклад, існує єгипетський орнамент, створений зі шматочків шкіри газелі близько 980 року до н. е., а в одному з музеїв Токіо експонують зшитий приблизно в той же час костюм із прикрасами клаптиків. У 1920 році в Печері тисячі Будд був знайдений килим, зібраний приблизно в IX столітті з безлічі шматочків одягу паломників.

 

У XVI столітті до Англії почали надходити барвисті тканини з різноманітними візерунками з індійської бавовни. Ковдру, декоровану вишивкою, вважали модною прикрасою домашнього інтер’єру. Шиття з клаптиків з’явилося в результаті дефіциту ситцю, що виник через заборону продажу в Англії індійської тканини. У такий спосіб уряд мав намір зберегти вітчизняні мануфактури, на яких виробляли вовняні й шовкові тканини. Ситець потрапляв до Англії контрабандними шляхами, і його ціна різко виросла. Обрізки, що залишилися після крою одягу з ситцю, не викидали, а використовували для створення інших виробів. Великими фрагментами декорували вовняні або лляні тканини в техніці аплікації. Найдрібніші залишки зшивали одне з одним, утворюючи єдине полотно.

 

До Нового Світу стьобане полотно потрапило разом із переселенцями в 20-х роках XVII століття. Через брак тканин лагодили стьобані ковдри за допомогою шматків зі старого одягу. Подальший дефіцит тканин закріпив традицію виготовляти стьобані вироби з клаптиків (квілт). Їх із часом ускладнювали, кожна майстриня прагнула створити квілт із особливим візерунком. Зазвичай американські господині шили верхню частину квілту взимку. На простьобування ковдри збиралися навесні всі сусідки, вечорами, після роботи, до них приєднувалися чоловіки.

 

Зараз до шиття з клаптиків ставляться як до виду мистецтва. Художні вироби по праву зайняли гідне місце серед творів декоративно-прикладної творчості в багатьох країнах світу. Експозиції музеїв таких країн, як США, Німеччина, Швеція, Швейцарія, Австралія, містять цілі колекції виробів, виконаних у стилі клаптикової техніки. Є така колекція й у Всеросійському музеї декоративно-прикладного та народного мистецтва.

 

Шляхом гармонійного поєднання тканин різних колірних і геометричних рішень можна досягати неповторних колоритів. Своєю різноманітністю і багатоцвіттям клаптикові речі привертають нашу увагу.

 

Добір матеріалів та інструментів для роботи

Для виконання робіт клаптиковою технікою добирають різнокольорові тканини. Перевагу слід віддати бавовняним тканинам. Це, перш за все бязь, сатин, ситець. Їх легко обробляти, прати та прасувати. Для зворотного боку виробу можна використовувати залишки недорогої тканини. Як прокладкові матеріали використовують флізелін, ватин, синтепон. Вони надають виробу пружності та об’єму.

 

Виріб, виконаний клаптиковою технікою, складено з великої кількості геометричних фігур: трикутників, квадратів, прямокутників. Розмічати та кроїти їх можна за допомогою олівця, лінійки, ножиць. Але це тривала робота, деталі крою можуть бути з нерівними зрізами та неточними розмірами, що важливо в подальшій роботі.

 

Якщо ви вирішили займатися цією справою серйозно, то краще придбати спеціальні інструменти: дисковий ніж, килимок, лінійку.

 

Дисковий ніж дозволяє різати декілька шарів тканини одночасно, зрізи виходять рівними й майже не обсипаються. Цей ніж дуже гострий, тому під час роботи з ним необхідно дотримувати безпеки праці.

 

Різати тканину дисковим ножем краще на спеціальному килимку, на якому сліди різання зникають самі. Килимок має розмітку в сантиметрах та дюймах, що дозволяє швидко й точно вирізати фігури заданих розмірів.

 

Лінійка повинна бути широкою, прозорою, з розміткою в сантиметрах. За допомогою лінійки тканину притискають до килимка, і це виключає її рух під час різання.

 

Усі ці інструменти дуже добре застосовувати разом. Вони зручні в роботі й полегшують процес розкроювання.

 

Виготовлення кухонної прихватки в техніці «колодязь»

Принцип виготовлення цієї прихватки нескладний. У центрі розташовують квадрат, який потім обшивають кольоровими смужками тканини. Для середини можна використовувати квадрат, вирізаний із певним малюнком, можна вирізати квадрат з однокольорової тканини і прикрасити його аплікацією. Дуже оригінально виглядають прихватки, у центрі яких розташовано квадрат із вишивкою.

 

Учні часто виконують невеликі вишивки, які не знаходять подальшого застосування. Їх можна використовувати для прихваток.

 

Починаємо пошиття прихватки з розкроювання деталей. Розміри деталей подані з урахуванням припусків на шви 1 см. Розмір прихватки в готовому вигляді складає 20×20 см.

 

Деталі крою:

1. Центральний квадрат 10×10 см.

2. Вісім кольорових смужок таких розмірів: 1 — 10×5 см; 2, 3 — 13×5 см; 4, 5 — 16×5 см; 6, 7 — 19×5 см; 8 — 22×5 см.

3. Синтепонова прокладка 22×22 см.

4. Деталь зворотного боку 22×22 см.

 

Смужки краще кроїти з тканин двох кольорів. Залежно від кольорового рішення можна отримати різні комбінації малюнка прихватки.

 

Смужки тканини нашивають на синтепонову прокладку дрібною машинною строчкою (1,5-2 мм) без попереднього наметування. Строчку виконують без закріпок.

 

Інструкційну картку«Виготовлення прихватки в техніці “колодязь”» див. у кольоровій вкладці.

 

Якщо зробити більшу кількість смужок, у вас вийде наволочка на диванну подушку або килимок на стілець. Поєднавши декілька однакових фрагментів, можна створити більш складні речі. Отже, фантазуйте! Бажаємо успіхів!

 

Література

1. Валли Берти Джанна. Лоскутное шитье / Валли Берти Джанна, Риколфи Россана; [пер. с итал. ООО «Мир книги»]. — М. : Мир книги, 2004. — 80 с.

2. Грин М. Э. Шитье из лоскутов : книга для учащихся / Мэри Энн Грин; [пер. с англ. Л. Н. Белой]. — М. : Просвещение, 1987. — 58 с.

3. Макаренко О. Ю. Веселі клаптики : науково-популярна книжка [для середнього та старшого шкільного віку] / О. Ю. Макаренко. — К. : Веселка, 1987. — 48 с.

4. Максимова М. В. Лоскутики / М. В. Максимова, М. А. Кузьмина. — М. : Издательство «ЭКСМО», 2003. — 109 с. — (Заботы маленькой хозяйки).

5. Нестерова Д. В. Лоскутные фантазии. Лоскутное шитье / Д. В. Нестерова. — АСТ, Астрель, 2010. — 32 с.

 

Інтернет-ресурси:

1. Лоскутное шитье: [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://loskutiki.ru.

2. Quiltstudio— Студия Квилта, Пэчворка и Лоскутного шитья: [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://quiltstudio.ru.

3. Myquilt. Лоскутное шитье: [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://myquilt.ru.

4. Страна мастеров. Популярные мастер-классы в технике Пэчворк: [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://stranamasterov.ru.

Dounload PDF

Відгуки читачів