Образи української природи в поезії Тараса Шевченка. Урок читання у 3-му класі

Г. В. Приліпко, спеціаліст вищої категорії, старший учитель, НВК «ЗОШ І–ІІІ ст. № 1 — гімназія», м. Тальне, Черкаська обл.


Мета: ознайомити учнів з поетичним зображенням картин рідної природи у вірші; допомогти побачити красу поетичного сприймання світу природи — ставу, села, калини; поглиблювати знання дітей про калину як народний символ; розвивати читацькі вміння (правильність, виразність, темп, інтонацію); формувати й розвивати громадянську, здоров’язбережувальну та ІКТ-компетентності; сприяти вихованню любові до рідної землі, дбайливого ставлення до природи.

 

Обладнання: збірка «Кобзар»; книжкова виставка збірок поезій Тараса Шевченка, пейзажні малюнки; ілюстрація ґрона калини; прислів’я; К. Прищепа «Тематичний словник школяра»; мікрофон.
 
Тип уроку: урок формування нових знань, умінь і навичок.
 
 
Хід уроку
 
І. Організаційний момент

Реклама уроку

 
Урок буде:
  • цікавими,
  • корисним,
  • добрим,
  • творчим.
 
Ми будемо:
  • активними,
  • творчими,
  • уважними,
  • кмітливими.
 
ІІ . Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності
 
1. Мовленнєва розминка (розчитування)
 
Ми мандруємо, мандруєм,
Україною крокуєм.
Ось побачили Карпати —
Як вершини нам дістатись?
Заглядаємо в озерце —
Не торкнутися нам денця.
Так ми довго, довго йшли,
Поки в/до (назва міста) і не дійшли.
 
2. Р обота над загадкою про народний символ
 
України — калину
yy За хатою у садочку,
У зеленому віночку
Та в червоних намистах
Стала пава молода.
І збігаються всі діти,
Щоб на неї поглядіти.
За намисто кожен смик —
Та й укине на язик.
Що це? (Калина)
 
3. Слухання вірша-сенкану «Калина»
 
(Назва — іменник.) Калина.
(Опис — прикметник.) Пишна, червона.
(Дія — дієслово.) Червоніє, милує, пишається.
(Ставлення — фраза.) Пишається над водою червона калина.
 
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
 
— Червона, ясна, красна...
Скільки прекрасних поетичних образів зустрічається в народних піснях, поезіях! Скільки визначних українських поетів оспівували її у своїх творах!
 
Дуже любив цю рослину і наш земляк, поет Т. Шевченко.
 
Учитель зачитує уривки з творів Т. Шевченка.
 
Защебече соловейко
В лузі на калині.
Заспіває козаченько,
Ходя по долині.
 
Три явори посадила
Сестра при долині,
А дівчина заручена —
Червону калину.
 
Найдеш у гаї тую калину
Та й пригорнись,
Бо я любила, моя дитино,
Її колись.
 
Тече вода з-під явора
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина.
 
ІV. Робота над віршем Т. Г. Шевченка «Тече вода з-під явора»
 
1. В иразне показове читання поезії вчителем
 
2. Словникова робота
Робота над значенням слів за «Тематичним словником школяра» К. Прищепи.
Явір — дерево.
Пишається — квітне, буйно росте, цвіте.
Верболіз — дерево чи кущ, що росте біля води.
Лоза — народна назва верби.
Ряска — круглолиста, дрібненька рослина, що є їжею для водоплавної птиці.
 
3. Читання вірша «буксиром» за вчителем
 
4. В права «Мікрофон»
Робота над удосконаленням читацьких умінь: правильністю, виразністю, інтонацією, темпом.
 
5. Слухання вірша, бесіда за почутим
— Яку пору року зобразив поет?
— Які водоплавні птахи ловлять ряску?
— Де тече вода й куди?
— Яка сім’я у качечки?
— Доведіть, що качка — дбайлива мати.
— З чого можна зробити висновок, що Тарас Шевченко любить рідну землю?
— Який настрій створює поезія?
 
Фізкультхвилинка (під мелодію «Посадили ми калину»)
 
Посадили ми калину
Біля двору,
Рости, наша калинонько,
Вгору, вгору.
Міцній, наша калинонько,
Розростайся.
Навесні біленьким цвітом
Заквітчайся.
Влітку будемо калину
Поливати.
Будем разом із квітучою
Зростати.
Восени ми всі одягнем
Урочисто,
Із достиглих ягідок
Намисто.
 
6. Коментар з елементами аналізу
— Поезію «Тече вода з-під явора» Т. Шевченко написав перед смертю. Свою любов до природи рідного краю він зобразив нібито в казці: бачиш явір, пишну калиноньку, качину сім’ю, лози коло води, вродливу дівчину, батька й неньку; чуєш розмову качечки з дітками своїми, дзюрчання водяного потоку, пораду батька з матір’ю.
 
На тлі чарівної природи діють люди — родина, у якій батько, мати та дівчина на виданні. Відчуваються добрий настрій та злагода в сім’ї. Хіба можна не любити рідну українську природу, її пейзажі, прочитавши цей твір Кобзаря?
 
7. Осмислення тематичного змісту поезії
 
Тестування
 
1) З-під якого дерева тече вода?
а) З-під верби; б) з-під явора.
 
2) Хто хлюпочеться поміж осокою?
а) Качаточка; б) рибка.
 
3) Яке дерево пишається над водою?
а) Калина; б) явір.
 
4) Що ловить у воді качечка?
а) Рибку; б) ряску.
 
5) Куди вийшли погуляти батько й мати?
а) До річки; б) в садок.
 
 
8. Вправа «Поміркуй і доведи»
— Які словосполучення вжито в прямому значенні, а які — в переносному?
  • Тече вода;
  • лози зеленіють;
  • пишається калинонька;
  • явір молодіє;
  • хлюпочуться качаточка;
  • ловить ряску;
  • розмовляє з дітками своїми.
 
9. Творча робота
— Доберіть кінцівку рядка вірша.
 
Пишається над водою...
Хлюпочуться качаточка...
Прийшло дівча...
Вийшли з хати...
А качечка випливає...
поміж осокою.
воду брати.
з качуром за ними.
червона калина.
батько й мати.
 
 
 
V. Підсумок уроку
— Що автор зобразив у вірші?
— Куди линула душа поета з далекого Петербурга?
 
VІ. Домашнє завдання
Вивчити вірш напам’ять. Намалювати ілюстрацію до вірша.
 
Література
  1. Будна Н. О. Уроки позакласного читання та розвитку зв’язного мовлення. 3 клас.— Тернопіль:
  2. Навчальна книга — Богдан, 2003.
  3. Колдюк Я. П. Розповіді про письменників.— Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.
  4. Прищепа К. С. Тематичний словник школяра.— К. : Форум, 2001.
  5. Шевченко Т. Г. Кобзар.— К. : Дніпро, 1985.— 640 с.
 
Dounload PDF

Відгуки читачів