Т. Г. Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Патріотичні мотиви твору «Думка» («Тече вода в синє море…»). 6 клас

Т. А. Слабко, учитель української мови та літератури СШ І–ІІІ ст. № 29, м. Суми


Мета:

  • поглиблювати знання учнів про життєву долю Т. Шевченка, зокрема про перебування в Санкт-Петербурзі;
  • ознайомити із поезією «Думка» («Тече вода в синє море…»), з’ясувати патріотичні мотиви твору;
  • дізнатися з теорії літератури про ліричний твір і строфу;
  • розвивати спостережливість, логічне мислення, уміння коментувати прочитане, побачене й висловлювати своє ставлення до нього;
  • розвивати вміння зіставляти, узагальнювати, робити відповідні висновки;
  • виховувати в учнів почуття патріотизму, відчуття духовного зв’язку з історичним минулим нашого народу.

 

Тип уроку: комбінований засвоєння нових знань.

 

Обладнання:портрети Т. Г. Шевченка, карта України, краєвиди Черкащини, «Кобзар», відеозапис фільму «Той, хто прорік націю», аудіозапис поезії, портрет козака, репродукції картин.

 

Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 

Є в Шевченка народження дата,

Дати смерті в Шевченка нема.

Ліна Костенко

 

IІІ. Основна частина уроку

 

Учитель. Сьогодні продовжуємо ми з вами свою подорож літературними стежками відомихмайстрів художнього слова. Зараз зупинимося на Черкащині (робота з картою України). Саме тут народився великий син українського народу Т. Г. Шевченко.

 

Подивіться на чудові краєвиди (перегляд фотокраєвидів Черкащини) і скажіть: «Чи є зв’язок між талантом людини й чудовим краєм, що породив його?» (Учні висловлюють свої думки).

— Назвіть письменників, які народилися в центральній частині України.

 

За епіграф сьогоднішнього уроку правитимуть слова відомої української поетеси Ліни Костенко (зачитати епіграф). Зміст епіграфа ми розкриватимемо протягом усього уроку.

 

1. Рольова гра «Інтерв’ю з письменником»

(Випереджальне завдання для групи «журналістів» і «письменника», які вдома добирали та готували матеріал для гри)

 

Учитель. А зараз я пропоную вам незвичайну зустріч. Це зустріч із самим письменником.Так, так. До нас у гості завітав сам Тарас Григорович. Зараз ми спробуємо взяти в нього інтерв’ю. Просимо, шановний Тарасе Григоровичу! (Учні «журналісти» беруть інтерв’ю в «письменника», який розповідає їм про свою родину та дитячі роки).

 

а) Повідомлення учнів-«біографів» про перебування Т. Г. Шевченка в Санкт-Петербурзі (випереджальне завдання для групи «біографів»).

б) Перегляд уривків кінофільму «Той, хто прорік націю» (перебування письменника в Санкт-Петербурзі), обговорення змісту.

в) Бесіда за запитаннями.

— Як склалася доля письменника під час перебування в Санкт-Петербурзі?

— З ким він товаришував?

— Хто вплинув на формування його характеру, світогляду?

— Що нового ви дізналися про Шевченка після перегляду кінофільму?

г) Бесіда за репродукціями картинІ. Їжакевича «Зустріч Тараса Шевченка з Іваном Сошенком у Літньому саду» та Г. Меліхова «Молодий Тарас Шевченко в майстерні Карла Брюллова»

 

Ліричний твір, лірика — 1) один із трьох основних родів літератури (поряд з епосом і драмою), що відображає життя, показуючи окремі переживання людини, її думки, почуття, викликані певними життєвими обставинами; 2) сукупність творів цього роду поезії. Залежно від характеру розрізняють основні види: гімн, ода, послання, сонет, роман, елегія. За змістом розрізняють лірику громадсько-політичну, філософську, любовну, пейзажну, інтимну.

Строфа — сполучення двох чи кількох віршованих рядків, об’єднаних системою рим та загальною інтонацією. Залежно від кількості рядків розрізняють двовірш (дистих), тривірш (терцет), чотиривірш (катрен), п’ятивірш, шестивірш (секстина) та ін. Строфа — це найбільша римована одиниця у віршованому творі. Існує й однорядкова строфа — одновірш.

 

 

2. Теорія літератури

«Термінологічне поле» з теорії літератури (опрацювання понять «ліричний твір», «строфа» із записом у зошити).

 

3. Робота з текстом поезії «Думка»

  • Прослуховування аудіозапису вірша «Думка» («Тече вода в синє море…»).
  • Визначення жанру твору.
  • Обговорення змісту твору за запитаннями.

 

— Хто головний герой твору? (Козак) Хто такі козаки?

(Коротке повідомлення учнів-«дослідників» про козаків (випереджальне завдання)

 

Учитель. До образу козаків зверталися не тільки майстри художнього слова, а й художники.Тож зараз переглянемо репродукції картин, на яких зображено козаків. (Перегляд картин)

— Якими зображували майстри пензля козаків? (Усне малювання образу козаків на основі репродукцій)

— Яким зобразив козака у своєму творі Т. Шевченко? Який настрій у козака? Чому?

— Що шукає козак? Як зрозуміти значення слова «доля»?

— Яке життя пророкує думка козакові на чужині?

— Яку ж долю хотів зустріти козак? Чи зустрів він її? Через що?

— Як зрозуміти останні рядки твору?

— Чому для нас рідний край — наймиліший?

— За яких обставин людина покидає рідний край?

— Від чого залежить те, про що думає людина?

— Визначте художні особливості поезії.

— Які провідні мотиви у поезії «Думка («Тече вода в синє море…»)?

— Що таке патріотизм?

 

4. Складання асоціативного куща до слова «патріотизм».

— Кого ми можемо назвати українськими патріотами?

 

V. Підбиття підсумків уроку

 

1. «Клоуз-тест»

Пішов козак світ за очі, щоб…

Серце козацьке сперечається з…

На чужині козакові буде дуже…

Козак плаче тому, що…

 

2. «Мереживо думок»

— Як ви розумієте зміст епіграфа сьогоднішнього уроку? (Учні висловлюють свої думки.)

 

VI. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал за підручником, с. 46-50. Вивчити поняття з теорії літератури, вірш напам’ять. Скласти сенкан до слів «Тарас Шевченко».

 

Виконати індивідуальні завдання. Написати твір-роздум «Чому пам’ять про Т. Шевченка живе у віках?»

Dounload PDF

Відгуки читачів