Навчаємо дитину, формуючи інтерес до математики

Н. І. Калашник, с. Новоекономічне, Червоноармійський р-н, Донецька обл.


Що найцінніше для людини? «Здоров’я» — не замислюючись, скаже кожен, але хочеться додати ще: «Думка». Наскільки дивовижна, задумлива, всесильна наука математика й її математична думка! Ось чому провідною ідеєю в педагогічній і математичній практиці учителів має стати необхідність максимально розкрити перед дитиною спектр застосувань математичних знань. А для цього, передусім, їх треба накопичити за допомогою різних форм і методів.

 

Учитель може провести блискучий урок, та його результативність для конкретного учня може дорівнювати нулю. Тому вкрай важливо вміти поставити себе на місці цього учня, уявити собі його діяльність на уроці і ставлення до нього впродовж усього його навчання в школі. Адже навчання відбувається повільно і цілком залежить від впливу на учня як загальної сукупності уроків, так і форм і методів кожного уроку зокрема. Спостереження свідчать, що на значній частині уроків учень не працює активно, у нього просто немає роботи. І якщо проаналізувати причини успіху найкращих учителів, то виявиться, що в усіх випадках їм вдалося створити умови, за яких учні вимушені активно, творчо працювати на уроці і вдома.

 

З цією метою вчителі проводять разом з традиційними уроками нетрадиційні, або уроки із застосуванням інтерактивних технологій:

1) подорож до Країни знань;

2) групова робота під час розв’язування завдань;

3) робота в парах;

4) самостійна робота з використанням аналогій, порівнянь;

5) використання проблемних ситуацій;

6) викладення матеріалу блоками;

7) програмоване опитування;

8) громадський огляд знань;

9) урок КВК;

10) урок мозкової атаки;

11) уроки-казки;

12) уроки-кросворди;

13) уроки-лабіринти;

14) інтегровані уроки та ін.

 

Щоб успішно навчати учня, необхідно спочатку вивчити особливості його психічного розвитку, а також особливості його пізнавальних психічних процесів: уваги, пам’яті, мислення, здібностей. Зробити це, обмежуючись тільки спогляданням учня, неможливо.

 

Саме так доцільно починати навчання математики в п’ятому класі. Чи вміє учень слухати? Який вид пам’яті в нього переважає?

 

Чи сформовані позитивні мотиви навчання? Відповіді на ці та багато інших питань, пов’язаних з особливостями пізнавальних психічних процесів кожного конкретного учня, визначають такі форми і методи роботи на уроці і в позаурочний час, які сприяють розвитку позитивних рис особистості.

 

Ці дослідження узгоджуються зі змістом навчального матеріалу, вимогами програми з математики. Відомо, що навчання є успішним, якщо воно цікаве дитині. Тому, розпочинаючи дослідження, треба ставити перед собою мету викликати в учнів інтерес до математики, до результатів навчальної діяльності.

 

Одне з головних загальноосвітніх умінь, які має опанувати учень, є вміння слухати. Одним зі способів вивчення цього аспекту психічної діяльності дитини можуть бути математичні диктанти (це, як правило, тексти з доповненнями). Тему диктанту і його тривалість визначає вчитель. Тут він може проконтролювати, як учень слухає і вміє чути, наскільки в нього сформована увага.

 

Також учитель пропонує учневі уважно вислухати завдання, яке повторює тільки один раз (у таблиці багатоцифрових чисел викреслити цифри 0, 1, 3) і виконати його за 4?5 хвилин. При цьому контролюється розуміння учнями умови і якість виконання завдання. Якщо учень виконав за цей час приблизно 80 % роботи, у нього добре розвинена увага.

 

Увага безпосередньо пов’язана з функцією контролю. Можна запропонувати учням 30 вправ на виконання однокрокових дій з одно-, двоцифровими числами (у деяких результат дії відомий), за певний час знайти якнайбільше припущених помилок (3?4 хвилини, близько 75?80 % помилок). Цей вид роботи дає інформацію про сформованість в учнів умінь і самоконтролю. Він є ключем до постановки навчальних завдань, їх мотивації з урахуванням особливостей кожного учня.

 

Основою процесу навчання є сприйняття — результат роботи органів чуття.

 

Сприймаючи, людина не лише дивиться, а іноді придивляється і прислухається. У процесі сприйняття людина розпізнає предмети, виділяє їхні істотні ознаки, зараховує до певного класу.

 

Можна запропонувати таке завдання:

- з ряду предметів (низки понять) виключити зайвий, який не відповідає загальній ознаці інших предметів (понять);

- доповнити ряд чисел, визначивши ознаку, за якою він побудований.

 

Важливим чинником процесу навчання є пам’ять. Важливо визначити, який з видів пам’яті переважає в кожного учня (слухова, зорова або моторна).

 

Учням читають послідовність одно- і двоцифрових чисел, яка складається з 3?5 чисел, і впродовж однієї хвилини вони на слух відтворюють цю послідовність. Аналогічно демонструють таблицю з послідовністю чисел або зображенням геометричних фігур, і через деякий час учні повинні відтворити її (при цьому можливе використання декількох кольорів). Або учням пропонують на аркуші паперу в клітинку у квадраті 3× 3накреслити ще декілька квадратів з вершинами в цих точках. За такої умови залучається ще й моторна пам’ять.

 

Під час подібних досліджень учителя цікавлять й інтелектуальні можливості учнів, зокрема, просторова уява, конструктивні здібності. Дослідженню (і водночас розвитку) перелічених якостей можуть допомогти такі завдання:

- з чотирьох рівних прямокутних рівнобедрених трикутників скласти квадрат, трикутник;

- одним розрізом ножиць вирізати на смужці паперу квадрат, два квадрати;

- порахувати, скільки трикутників у цій конфігурації;

- трьома розрізами розділити пиріг на 8 частин.

 

Краще засвоюється і запам’ятовується те, що цікаво учням, що вразило їхню уяву, що досягнуто в результаті напруженої інтелектуальної праці. Тому від учнів слід вимагати не механічного запам’ятовування тексту підручника, а свідомого заучування (виділення опорних пунктів, зіставлення того, що запам’ятовується, з тим, що вже відомо).

 

Вивчивши характеристики тих чи інших психічних процесів, можна визначити для себе коло знань, які випливають з цих характеристик і які необхідно розв’язати на уроці.

 

Враховуючи те, що математичні завдання є не лише метою, але й засобом навчання математики, доцільно підбирати на кожен урок систему завдань, яка допомагала б розвитку тих або інших пізнавальних психічних процесів дитини. Тобто тут навчання математики не є самоціллю. Мета — краще підготувати дитину до життя, навчити її прийомів пізнавальної діяльності, внести корективи в деякі психічні процеси. Саме вищеперелічені види нестандартних уроків можуть допомогти в цьому.

 

Форми цих уроків можна добре узгоджувати з матеріалом, який вивчається. Доцільно збагачувати такі уроки матеріалами з біології, географії, фізики, історії. Головне —показати учням місце математики в системі знань людини, її вплив на розвиток.

 

Дуже важливо в кожній темі виділити основне ядро і знайти можливість у різних варіантах, формах помістити його в кожен урок.

 

Глибокий аналіз психо-фізіологічних особливостей учнів, застосування нетрадиційних типів уроків сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, формуванню в них стійкого інтересу до вивчення математики.

Dounload PDF

Відгуки читачів