А ви вже оформили передплату на 2019 рік?

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Навчаємо дитину, формуючи інтерес до математики

Н. І. Калашник, с. Новоекономічне, Червоноармійський р-н, Донецька обл.


Що найцінніше для людини? «Здоров’я» — не замислюючись, скаже кожен, але хочеться додати ще: «Думка». Наскільки дивовижна, задумлива, всесильна наука математика й її математична думка! Ось чому провідною ідеєю в педагогічній і математичній практиці учителів має стати необхідність максимально розкрити перед дитиною спектр застосувань математичних знань. А для цього, передусім, їх треба накопичити за допомогою різних форм і методів.

 

Учитель може провести блискучий урок, та його результативність для конкретного учня може дорівнювати нулю. Тому вкрай важливо вміти поставити себе на місці цього учня, уявити собі його діяльність на уроці і ставлення до нього впродовж усього його навчання в школі. Адже навчання відбувається повільно і цілком залежить від впливу на учня як загальної сукупності уроків, так і форм і методів кожного уроку зокрема. Спостереження свідчать, що на значній частині уроків учень не працює активно, у нього просто немає роботи. І якщо проаналізувати причини успіху найкращих учителів, то виявиться, що в усіх випадках їм вдалося створити умови, за яких учні вимушені активно, творчо працювати на уроці і вдома.

 

З цією метою вчителі проводять разом з традиційними уроками нетрадиційні, або уроки із застосуванням інтерактивних технологій:

1) подорож до Країни знань;

2) групова робота під час розв’язування завдань;

3) робота в парах;

4) самостійна робота з використанням аналогій, порівнянь;

5) використання проблемних ситуацій;

6) викладення матеріалу блоками;

7) програмоване опитування;

8) громадський огляд знань;

9) урок КВК;

10) урок мозкової атаки;

11) уроки-казки;

12) уроки-кросворди;

13) уроки-лабіринти;

14) інтегровані уроки та ін.

 

Щоб успішно навчати учня, необхідно спочатку вивчити особливості його психічного розвитку, а також особливості його пізнавальних психічних процесів: уваги, пам’яті, мислення, здібностей. Зробити це, обмежуючись тільки спогляданням учня, неможливо.

 

Саме так доцільно починати навчання математики в п’ятому класі. Чи вміє учень слухати? Який вид пам’яті в нього переважає?

 

Чи сформовані позитивні мотиви навчання? Відповіді на ці та багато інших питань, пов’язаних з особливостями пізнавальних психічних процесів кожного конкретного учня, визначають такі форми і методи роботи на уроці і в позаурочний час, які сприяють розвитку позитивних рис особистості.

 

Ці дослідження узгоджуються зі змістом навчального матеріалу, вимогами програми з математики. Відомо, що навчання є успішним, якщо воно цікаве дитині. Тому, розпочинаючи дослідження, треба ставити перед собою мету викликати в учнів інтерес до математики, до результатів навчальної діяльності.

 

Одне з головних загальноосвітніх умінь, які має опанувати учень, є вміння слухати. Одним зі способів вивчення цього аспекту психічної діяльності дитини можуть бути математичні диктанти (це, як правило, тексти з доповненнями). Тему диктанту і його тривалість визначає вчитель. Тут він може проконтролювати, як учень слухає і вміє чути, наскільки в нього сформована увага.

 

Також учитель пропонує учневі уважно вислухати завдання, яке повторює тільки один раз (у таблиці багатоцифрових чисел викреслити цифри 0, 1, 3) і виконати його за 4?5 хвилин. При цьому контролюється розуміння учнями умови і якість виконання завдання. Якщо учень виконав за цей час приблизно 80 % роботи, у нього добре розвинена увага.

 

Увага безпосередньо пов’язана з функцією контролю. Можна запропонувати учням 30 вправ на виконання однокрокових дій з одно-, двоцифровими числами (у деяких результат дії відомий), за певний час знайти якнайбільше припущених помилок (3?4 хвилини, близько 75?80 % помилок). Цей вид роботи дає інформацію про сформованість в учнів умінь і самоконтролю. Він є ключем до постановки навчальних завдань, їх мотивації з урахуванням особливостей кожного учня.

 

Основою процесу навчання є сприйняття — результат роботи органів чуття.

 

Сприймаючи, людина не лише дивиться, а іноді придивляється і прислухається. У процесі сприйняття людина розпізнає предмети, виділяє їхні істотні ознаки, зараховує до певного класу.

 

Можна запропонувати таке завдання:

- з ряду предметів (низки понять) виключити зайвий, який не відповідає загальній ознаці інших предметів (понять);

- доповнити ряд чисел, визначивши ознаку, за якою він побудований.

 

Важливим чинником процесу навчання є пам’ять. Важливо визначити, який з видів пам’яті переважає в кожного учня (слухова, зорова або моторна).

 

Учням читають послідовність одно- і двоцифрових чисел, яка складається з 3?5 чисел, і впродовж однієї хвилини вони на слух відтворюють цю послідовність. Аналогічно демонструють таблицю з послідовністю чисел або зображенням геометричних фігур, і через деякий час учні повинні відтворити її (при цьому можливе використання декількох кольорів). Або учням пропонують на аркуші паперу в клітинку у квадраті 3× 3накреслити ще декілька квадратів з вершинами в цих точках. За такої умови залучається ще й моторна пам’ять.

 

Під час подібних досліджень учителя цікавлять й інтелектуальні можливості учнів, зокрема, просторова уява, конструктивні здібності. Дослідженню (і водночас розвитку) перелічених якостей можуть допомогти такі завдання:

- з чотирьох рівних прямокутних рівнобедрених трикутників скласти квадрат, трикутник;

- одним розрізом ножиць вирізати на смужці паперу квадрат, два квадрати;

- порахувати, скільки трикутників у цій конфігурації;

- трьома розрізами розділити пиріг на 8 частин.

 

Краще засвоюється і запам’ятовується те, що цікаво учням, що вразило їхню уяву, що досягнуто в результаті напруженої інтелектуальної праці. Тому від учнів слід вимагати не механічного запам’ятовування тексту підручника, а свідомого заучування (виділення опорних пунктів, зіставлення того, що запам’ятовується, з тим, що вже відомо).

 

Вивчивши характеристики тих чи інших психічних процесів, можна визначити для себе коло знань, які випливають з цих характеристик і які необхідно розв’язати на уроці.

 

Враховуючи те, що математичні завдання є не лише метою, але й засобом навчання математики, доцільно підбирати на кожен урок систему завдань, яка допомагала б розвитку тих або інших пізнавальних психічних процесів дитини. Тобто тут навчання математики не є самоціллю. Мета — краще підготувати дитину до життя, навчити її прийомів пізнавальної діяльності, внести корективи в деякі психічні процеси. Саме вищеперелічені види нестандартних уроків можуть допомогти в цьому.

 

Форми цих уроків можна добре узгоджувати з матеріалом, який вивчається. Доцільно збагачувати такі уроки матеріалами з біології, географії, фізики, історії. Головне —показати учням місце математики в системі знань людини, її вплив на розвиток.

 

Дуже важливо в кожній темі виділити основне ядро і знайти можливість у різних варіантах, формах помістити його в кожен урок.

 

Глибокий аналіз психо-фізіологічних особливостей учнів, застосування нетрадиційних типів уроків сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, формуванню в них стійкого інтересу до вивчення математики.

Dounload PDF

Відгуки читачів