Небезпечні речовини побутової хімії

І. І. Фокшей, Івано-Франківська обл.


Урок «Небезпечні речовини побутової хімії» проводять у 6-му класі в IIсеместрі. У розробці наведено детальні дані про шкідливі речовини побутової хімії, а також ідеться про їх вплив на організм людини, запропоновано матеріал для створення опорних презентаційних слайдів.

 

Тема уроку. Небезпечні речовини побутової хімії (слайд 1)

 

Мета уроку:(слайд 2)

  • формувати поняття про небезпечні речовини побутової хімії, дати знання про основні види небезпечних хімічних речовин та їх вплив на організм людини;
  • розвивати асоціативне та логічне мислення, формувати практико-орієнтовану пізнавальну діяльність, розвивати навички самостійної роботи учнів, розвивати вміння концентрувати увагу, пізнавальний інтерес, пам’ять;
  • розвивати науково-матеріалістичний світогляд, виховувати культуру користування побутовою хімією, а також загальну культуру учнів, ввічливість під час спілкування, формувати інтерес до основ здоров’я.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Обладнання: упаковки від мила, мийних засобів, порошків, кремів; підручники, зошити, ілюстративний матеріал за темою, аудіовізуальні технічні засоби навчання (мультимедійне обладнання), презентація.

 

Структура уроку

I.Організаційний момент

II. Актуалізація чуттєвого досвіду, опорних знань учнів і мотивація навчальної діяльності

III. Повідомлення теми й мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

V. Закріплення вивченого матеріалу

VI. Підбиття підсумків уроку

VII. Повідомлення домашнього завдання

 

Хід уроку

I. Організаційний момент

1. Привітання

2. Перевірка готовності до уроку

 

II. Актуалізація чуттєвого досвіду, опорних знань учнів і мотивація навчальної діяльності

Запитання до учнів: як ви розумієте вислів відомого вченого М. В. Ломоносова: «Широко простягає хімія руки свої в справи людські»? Відомий алхімік Парацельс сказав: «Немає токсичних речовин, є токсичні дози». (Учні висловлюють власні думки відносно висловів). (слайд 3)

 

III. Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні на уроці ми сформуємо поняття про шкідливі речовини, що входять до складу побутової хімії, вивчимо, як вони впливають на наш організм.

  • Вправа «Мікрофон»

«Якими засобами побутової хімії користується моя сім’я.» (Слайд 4)

 

IV. Вивчення нового матеріалу

— Ми недарма згадали висловлювання відомих учених про хімію, адже саме хімічні процеси і реакції були відомі людям ще з давніх часів і лежали в основі виплавляння металу, пивоваріння, фарбування тканин. Про мийні засоби, зокрема мило, було відомо людині ще до нової ери літочислення. Найдавнішу письмову згадку про мило у європейських країнах знайшли в римського письменника й ученого Плінія Старшого (23-79 рр. н. е.). (Слайд 5)

 

У трактаті «Природна історія» Пліній писав про способи приготування мила шляхом омилення жирів. Для миття та прання білизни на Русі використовували луг, який одержували, обробляючи попіл водою. (Слайд 6)

 

Побутова хімія важлива в нашому житті: миття посуду й підлоги, прання і прибирання квартири, освіжування повітря тощо. Розгляньмо, які ж компоненти входять до мийних засобів і як вони впливають на організм людини. Здебільшого пральні та мийні засоби, якими користуються українці, виготовлено на основі фосфатів, хлору, цеолітів, аніонних ПАР (поверхнево-активних речовин), продуктів нафтопереробки тощо. (Слайд 7)

 

У розвинутих країнах засоби побутової хімії, що містять ці небезпечні для здоров’я людей речовини, заборонені. Якби набрали чинності нові стандарти на пральні порошки і мийні засоби, то 95 % продукції побутової хімії, яку випускають і реалізують в Україні, було б заборонено. Прочитаймо етикетки на коробках і пляшечках, які є вдома, і перевіримо, що саме робить наше житло чистим зовні і водночас токсично забрудненим.

 

Учні беруть принесені упаковки від мийних засобів і читають їх склад.

— Напевно, те, що ви прочитали, не стало для вас відкриттям. Спробуймо розібратися, які складові засобів побутової хімії найбільш шкідливі для нас.

 

Хлор є причиною захворювань серцево-судинної системи, сприяє виникненню атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергічних реакцій. Він руйнує білки, негативно впливає на волосся, шкіру, підвищує ризик захворювання на рак. (Слайд 8)

 

Аніонні ПАР — це найбільш агресивні з поверхнево-активних речовин. Вони послаблюють імунітет, викликають алергію, можуть уражати мозок, печінку, легені (слайд 9).

 

Найгірше те, що ПАРи здатні накопичуватися в органах, і сприяють цьому фосфати, які посилюють проникнення ПАР через шкіру. Навіть десять полоскань у гарячій воді повністю не позбавляють від хімікатів. Найсильніше ПАРи утримують вовняні, напіввовняні і бавовняні (дитячі!) тканини.

 

Фосфати також завдають шкоди організму людини. Проникаючи через шкіру і слизові оболонки, ПАРи призводять до посиленого знежирення шкіри і навіть до порушення властивостей крові, розвитку ракових клітин (слайд 10).

 

Після прання з брудною водою триполіфосфат безпосередньо потрапляє в ґрунт, а звідти — у річки та озера, накопичується, а потім починає діяти як добриво. Тобто відбувається підсилене підживлення водної системи річок і озер шкідливими викидами із міст, відходами виробництв. Таке «підгодовування» води спочатку викликає бурхливе цвітіння, а потім — неминуче старіння водойми. У місцях скупчення небезпечної речовини на поверхні води спостерігають «урожай» синьо-зелених водоростей, які дуже швидко розмножуються: 1 г триполіфосфату натрію стимулює утворення 5-10 кг водоростей, що за розкладання отруюють воду й рибу.

 

Приблизно в 50 розвинених країнах світу ще наприкінці  ХХ ст. було введено законодавчі обмеження або повністю заборонено на використання фосфатних пральних порошків. Нині в Німеччині, Італії, Австрії, Норвегії, Швейцарії та Нідерландах перуть тільки порошками без фосфатів. Україна ж за кількістю алергічних захворювань входить до складу десятки країн-«лідерів», бо кожна десята дитина в нас схильна до алергічних реакцій. Але й у нашій державі з’явилась приємна перспектива: 9 жовтня 2013 року Кабінет міністрів України схвалив проект закону про поступове виведення з ринку України мийних засобів на основі фосфатів (слайд 11). Згідно з повідомленням, розроблений законопроект передбачає введення обмежень на вміст фосфатів у синтетичних мийніих засобах і товарах побутової хімії, зокрема, із 1 січня 2014 року — на 17 %; із 1 січня 2016-го — на 10 %; із 1 січня 2019-го — на 5 %; із 1 січня 2021 року — на 0,7 %. Також передбачена відповідальність за порушення вимог закону у вигляді штрафу в розмірі 200 % від вартості виготовленої чи імпортованої продукції (за оптово-відпускними цінами).

 

Один із найнебезпечніших видів побутової хімії — засоби для миття посуду. Вони не особливо токсичні, але постійно, по декілька разів на день потрапляють у їжу з «чистих» тарілок (слайд 12).

 

Уже давно доведено, що їх складно видалити, навіть якщо по кілька разів омивати посуд проточною водою. Коли наступного разу їсти з нього, хімія з посуду потрапляє в організм. Усі ми добре пам’ятаємо рекламу про «Фейрі». Англійці винайшли «Фейрі» для миття танкерів, під час плавання яких нафта, коливаючись, забиває отвори, через які потрібно буде знову наливати цю продукцію. Люди, котрі там працюють із цією речовиною, отримують доплату за роботу зі шкідливою для здоров’я хімією. А ті, хто виготовляє цей мийний засіб, у сорок років ідуть на пенсію. Це дуже отруйна речовина. Отруту, яка міститься у «Фейрі», можна змити тільки за 98 разів!!! Дніпропетровські хіміки встановили, що за рік, користуючися різними засобами для миття посуду, людина споживає близько 250 мл шкідливих для здоров’я речовин.

Що ще не мають містити засоби побутової хімії?

 

Гідрохлорид натрію, який спричиняє захворювання серцево-судинної системи, негативно впливає на шкіру і волосся, підвищує ризик захворювання на рак!

 

Нафтові дистиляти.Входять до складу поліролів і негативно впливають на зір і нервову систему людини (слайд 14).

 

Феноли та крезоли. Їдкі бактерицидні речовини, що можуть викликати діарею, втрату свідомості та порушення функцій печінки й нирок.

 

Нітробензол. Міститься в поліролі для підлоги та меблів, викликає знебарвлення шкіри, задишку, блювання і навіть смерть (слайд 15).

 

Формальдегід. Сильний канцероген, що спричиняє подразнення очей, горла, шкіри та органів дихання.

 

Побутова хімія, призначена для освіжування повітря є малоефективною, оскільки не прибирає причину поганого запаху, а тільки на якийсь час приховує його, маскує, замінюючи неприємний запах на вкрай шкідливе повітря. Ми дихаємо «освіженим» отруйним повітрям (слайд 13).

 

Згубний вплив аерозолів добре відомий людям із захворюваннями алергічного характеру, а також дітям. Але навіть якщо ваш організм не подає сигналів про те, що ви дихаєте зараженим повітрям, це не означає, що йому не завдано шкоди. Просто про результат ви дізнаєтеся не відразу, а з часом, через головний біль, сухість у горлі, сухий кашель, також можливі почервоніння і різні алергічні реакції організму.

 

Знищуючи небажаних комах у квартирі, люди використовують пестициди. Але проблема в тому, що після цього залишаються шкідливі речовини, від яких особливо страждають діти й домашні тварини.

 

Якщо ви носите нещодавно оброблений у хімчистці одяг чи зберігаєте його у шафі, то ви інтенсивно контактуєте з тетрахлоретиленом, який спричиняє рак у тварин.

 

Репеленти молі в брикетах чи кристалах, туалетні дезінфектори та дезодоранти — основне джерело парадихлорбензолу, який теж викликає рак у тварин. Основне джерело хлороформу — це душ, окріп та пральні машини. Цей газ утворюється із хлору, яким обробляють питну воду. Він теж спричиняє рак у тварин. Після інтенсивного прибирання квартири з використанням великої кількості побутових мийних засобів, повітря насичується шкідливими компонентами, концентрація яких часом вища від норми в кілька разів. Особливо ніколи не варто змішувати різні мийні засоби між собою — вони можуть вступити в реакцію й утворити небезпечні хімічні сполуки, перетворюючи квартиру на хімічну лабораторію.

 

  • Правила безпеки під час роботи з побутовою хімією

Фахівці радять уникати надмірного застосування побутової хімії. Використовуйте менш шкідливі засоби, наприклад, із позначкою «для чутливої шкіри». Не змішуйте разом різні засоби для отримання кращого результату.

 

Зберігати побутову хімію необхідно в щільно закритих посудинах у приміщеннях, де люди бувають нечасто.

 

Найбільш сильні алергени — порошкові засоби й аерозолі. Тому віддавайте перевагу гелям, пастам або гранульованим засобам.

 

Користуючись засобами побутової хімії, захищайте руки гумовими рукавичками і кремом, найкраще — силіконовим. Ретельно змивайте засоби, щоб на поверхні не залишались активні речовини, небезпечні в разі можливого контакту.

 

Час від часу міняйте арсенал засобів побутової хімії вдома. Індивідуальна непереносимість може виникнути на будь-яку речовину. Фахівці рекомендують: перш ніж використовувати новий засіб, протестуйте його на собі, за умови, що у вас немає дерматологічних захворювань. Нанесіть трохи засобу на згин ліктя. Якщо через 30-40 хвилин не виникне почервоніння, значить, переносимість нормальна.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

 

Гра «Хто перший»

  • Коли були перші згадки про мило? (Ще до нової ери літочислення)
  • Якими мийними засобами користувались у Київській Русі? (Для миття та прання білизни на Русі використовували луг, що одержували шляхом обробляння попелу водою)
  • Які шкідливі речовини входять до складу мийних засобів? (Хлор, ПАР, нафтові дистиляти, нітробензол, формальдегід тощо)
  • Як впливають складники мийних засобів на різні органи? (Порушують роботу органів і систем)
  • Чому не можна вдихати хлор? (Він є причиною захворювань серцево-судинної системи, сприяє виникненню атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергічних реакцій, руйнує білки, негативно впливає на волосся, шкіру, підвищує ризик захворювання на рак)
  • Чим шкідливі фосфатні пральні порошки для людини й водоймищ? (Вони порушують властивості крові, спричиняють рак, продукують синьо-зелені водорості, збільшуючи кількість планктону, через що вода стає непридатною для пиття навіть після очищення)
  • Як згубно впливають на організм людини аерозолі? (Негативний вплив відчувають не відразу, а з часом: головний біль, сухий кашель, почервоніння й різні алергічні реакції організму)
  • Чому не можна змішувати різні мийні засоби між собою? (Вони можуть прореагувати між собою й утворити небезпечні хімічні сполуки) (слайд 16)

 

VI. Підбиття підсумків уроку

Наприкінці заняття вчитель наголошує на використанні малотоксичних та екологічних мийних засобів.

 

Рефлексія

  • Чим сподобався урок?
  • Які знання нам необхідні в повсякденному житті?
  • Які висновки ви зробили для себе? (слайд 17)

Повідомлення та обґрунтування оцінок

 

VII. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про мийні засоби. Знайти інформацію про те, чим можна замінити шкідливі засоби побутової хімії (слайд 18).

 

Література

1. Далев П., Прангова Л. Химия на каждом шагу. — Львов : Свит, 1990. — 224 с.

2. Браун Т., Лемей Г. Ю. Химия — в центре наук. — М. : Мир, 1983. — 517 с.

3. Крамаренко В. П. Токсикологічна хімія. — К. : Вища школа, 1995. — С. 135-139.

4. Коломіна О. Ю. Миючі засоби. Мило та його хімічні властивості // Видавництво «Основа». Науково-методичний журнал. Хімія. — 2013. — № 8 (284), квітень. — С. 16.

5. Інтернет-ресурси. — Режими доступу:

  • http://livelife.kiev.ua/pobutova-himiya---nebezpeka-kozhen-den_lrus-p5-i5453.html
  • http://www.rdobd.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=142:-doc&catid=34:bibl&Itemid=57
  • http://health.unian.net/ukr/detail/253307
Dounload PDF

Відгуки читачів