В. Шекспір казав: «Що за дивовижне творіння — людина! Яка шляхетна розумом! Яка безмежна у своїх здібностях, обличчях і рухах! Яка точна й чудова в дії. Краса Всесвіту!»
Сучасне життя вимагає вмінь самостійно здобувати, обмірковувати й використовувати різні види інформації. Тому на уроках хімії необхідно формувати в дітей ще й компетентність саморозвитку особистості. Для цього необхідно поєднувати не тільки засвоєння інформації через сенсорні системи, а й, головне, активне говоріння з передачею цієї інформації іншим.
Для формування в учнів самоосвітньої компетентності слід дотримуватися такої системи роботи: пошуку та впровадження форм самоосвіти учнів, озброєння учнів набором навчальних операцій самоосвіти, стимулювання і заохочення самоосвітньої роботи.
Для опанування учнями самоосвітньої компетентності необхідно сформувати в них такі навички й уміння: загальнонавчальні, самостійної навчальної діяльності, самоорганізованості.
Як правило, навчання учнів відбувається за алгоритмом:
теорія - досвід - оцінка- дія
Тобто, пояснюючи нову тему уроку, слід спиратися на досвід учня.
НЕТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ РОБОТИ
Кожен учитель, який працює творчо, прагне, щоби радість відкриття не залишала учня на уроках. Тільки так формується особистість, активна до участі в процесі отримання знань, до формування творчих здібностей.
Для розвитку творчої особистості використовують нестандартні завдання творчого характеру.
Творчі завдання — це взаємозв’язок пізнавального й розумового. Їх розв’язання вимагає від учня вміння застосовувати засвоєні знання в новій ситуації, навчає самостійного пошуку нових знань і способів діяльності.
Так, під час вивчення теми «Білки» в 9 класі учням пропонують таке творче завдання: поміркуйте, чому досвідчені господині для одержання смачного бульйону кладуть м’ясо в холодну воду, а для приготування смачного м’яса — в окріп. Такого типу завдання можна застосувати на уроці, використовуючи різні форми групової роботи учнів на етапі закріплення знань або на початку вивчення окремих тем як проблемної ситуації.
У процесі виконання таких завдань учні вчаться лаконічно й чітко висловлювати свої думки, формувати відповіді й висновки. В 11 класі під час вивчення шкідливого впливу паління на організм людини можна запропонувати завдання написати листа товаришу з проханням відмовитися від шкідливих звичок.
Отже, творчі завдання активізують навчання учнів, що сприяє формуванню творчої особистості, здатної використовувати отримані знання для їх застосування у нестандартних ситуаціях.
Творчий підхід до уроків робить їх пізнавальними, цікавими, захопливими. Як зазначав А. П. Макаренко: «Дзвоники в душах дітей видають диво-мелодії — відповідна реакція дітей на творчий підхід учителя…» Щоби розвивати в дітей творчі здібності, сам учитель повинен працювати творчо. І тоді творчість педагога й активна діяльність учнів на уроках буде основою для проведення нетрадиційних уроків. Прикладом таких уроків є урок-гра.
Гра — одна з важливих умов розвитку компетентної особистості дитини. Саме в процесі гри учень включається в ситуації, в яких діє як у реальному світі. Видатний педагог В. О. Сухомлинський писав, що «в грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає й не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра — це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ».
У процесі хімічної освіти й виховання педагоги використовують різні види ігор: рольові, ситуативні, ділові, дидактичні.
Рольові ігри можуть бути елементами семінарів, конференцій. У процесі рольової гри, звикаючи до ролі конкретних фахівців — конструкторів, технологів, економістів та ін., — учні ознайомлюються зі змістом і суспільним значенням праці представників хімічних професій, вчаться самостійно використовувати знання в різних ситуаціях. У них формуються важливі у виховному сенсі моральні якості: вміння брати участь у обговоренні та прийнятті колективного рішення, викладати й аргументувати свою точку зору, уважно заслуховувати прихильників і опонентів. У результаті розвиваються й інтелектуальні вміння (аналізувати різні варіанти й точки зору, застосовувати різнобічний підхід до обговорення явищ, порівнювати й узагальнювати факти, застосовувати аналогічні підходи).
Рольова гра потребує використання сукупності різних методичних прийомів і засобів навчання. Вона передбачає максимальний ступінь активності й самостійності учнів, і в цьому її перевага перед іншими видами пізнавальної діяльності учнів:
-
незвичність і захопленість змісту, форми гри й ігрових дій;
-
отримання практичних і суспільно-корисних знань;
-
велика активність;
-
орієнтація на обов’язкову особисту пізнавальну чи практичну роль кожного учасника гри.
У формі рольової гри можна провести урок з теми «Виробництво сульфатної кислоти», «Виробництво кам’яного вугілля».
Під час вивчення промислових способів виробництва хімічних речовин на уроках хімії однією з ефективних форм навчання є ділова гра.
Ділові ігри можна проводити під час вивчення нафти й нафтопродуктів, кам’яного вугілля, палива в 11 класі та періодичного закону й періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва — у 8 класі.
До кожної ділової гри вчитель розробляє сценарій відповідно до теми уроку. Усі завдання і ситуації складено з урахуванням диференційованого підходу до навчання. Слід урахувати рівень підготовки учнів, уміло поєднувати бажання й можливості кожного з них.
Особливим видом ігор, які педагоги використовують на уроках, є вікторини. Це захоплива гра, мета якої — зацікавити учня новими знаннями, стимулювати до їх запам’ятовування й глибокого осмислення через прочитання науково-популярної літератури, спостереження.
Тематика вікторин може бути різною, наприклад: «У назвах яких хімічних елементів приховано назви тварин», «Що означає назва “шахта”?», «Який хімічний елемент алхіміки зображували у вигляді вовка з розкритою пащею?», «На який хімічний елемент багата морська капуста ламінарія?».
Під час проведення вікторин учням пропонують загадки й малюнки. Наведу декілька прикладів з теми «Вода, її фізичні та хімічні властивості»:
-
Я — вода й на воді плаваю. (Лід)
-
Донизу летить крапельками, а вгору — невидимкою. (Вода)
-
Ні рук, ні ніг, а гору руйнує. (Крапля)
-
Чого в гору не викотити, у решеті не понести, у руках не втримати. (Вода)
-
Клубочиться, а не дим, лягає, а не сніг. (Туман)
Для розвитку творчої особистості учня значну увагу приділяють дидактичній грі — кросвордам. Підбір кросвордів за темами курсу дає змогу використовувати їх у навчальному процесі для перевірки й узагальнення знань. Розв’язання кросвордів сприяє розвитку мислення учнів, самостійності, самоконтролю.
Робота над створенням кросвордів за темою — це один із прийомів стимулювання творчої активності учнів, яка сприяє розвитку творчого інте ресу до змісту теми. Така робота має розвивальний характер, формує навички роботи з науково-популярною літературою.
Кросворд можна створювати як у малих групах по чотири-п’ять осіб (за наявності у складі кожної з них одного-двох учнів із високим і середнім рівнем навчальних досягнень), так і індивідуально (за вибором).
На уроках часто використовують хімічне «Лото навпаки».
Від кожної команди у грі беруть участь по два-три учні. Гравець отримує картку, на якій записано формули речовин. Ведучий дістає з конверта жетони, на кожному з яких зображено формулу якоїсь речовини. Завдання гравців полягає в тому, щоби на кожну клітинку з формулою речовини накласти жетон із формулою речовини, що має протилежні хімічні властивості. Наприклад, на формулу кислоти — формулу основи, на формулу основного оксиду — формулу кислотного оксиду тощо.
На уроках узагальнення, систематизації та повторення знань про основні класи неорганічних речовин використовують гру «Третій зайвий» або «Цейтнот».
«Третій зайвий» вимагає від учасників у кожному рядку хімічних формул речовин закреслити формулу сполук, що належать не до того класу, до якого належать дві інші. Завдання виконує один учень, але можна запропонувати його групі з п’яти учнів, які працюватимуть за принципом естафети.
Під час гри «Цейтнот» представнику однієї з команд пропонують вимовити назву складної речовини й увімкнути таймер. Учасник другої команди не пізніше ніж через п’ять секунд повинен назвати формулу цієї сполуки, а далі запропонувати
супернику назву своєї речовини. Гра триває доти, доки один із учасників змагання не витратить на відповідь більше п’яти секунд або не припуститься помилки.
Використання нетрадиційних та інтерактивних методів навчання хімії підвищує рівень компетентності учнів.
Результатом роботи над цією проблемою є сформована компетентна особистість учня. Результати роботи свідчать про позитивні наслідки використання цієї методики для формування компетентної особистості під час навчання хімії.
ЛІТЕРАТУРА
1. Вишеславська О. В. Психологія: [навч. посібник] / О. В. Вишеславська. — К. : ІНКОС, 2005. — 302 с.
2. Державна національна програма «Освіта України XXI століття». — К. : Райдуга, 1994.
3. Державний стандарт базової і повної середньої освіти.
4. Десятниченко Н. Моделі уроків хімії: Методичні рекомендації / Н. Десятниченко // Хімія. — 2009. — № 10. — С. 13–17.
5. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: [навч. посібник] / І. М. Дичківська. — К. : Академвидав, 2004. — 352 с.
6. Єрмаков І. На шляху до компетентності / І. Єрмаков // Завуч. — 2005. — № 9. — С. 19–21.
7. Задорожний К. М. Інноваційні технології на уроках хімії / К. М. Задорожний. — Х. : ВГ «Основа», 2006. — 112 с.
8. Ковбань В. Ігрова діяльність учнів як засіб підвищення якості знань з хімії / В. Ковбань // Хімія. — 2008. — № 1. — С. 15–17.
9. Мазаєва К. Компетентність особистості — інтегрований компонент навчальних досягнень учнів / К. Мазаєва // Хімія. — 2009. — № 12 — С. 4–8.
10. Мельниченко Л. Використання інтерактивних технологій на уроках хімії / Л. Мельниченко // Хімія. — 2010. — № 5. — С. 5–12.
11. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / О. Овчарук // Стратегія реформування освіти в Україні. Рекомендації з освітньої політики. — К. : К.І.С., 2008. — 296 с.
12. Освітні технології: [навч. посібник] / О. П. Пєхота та інші. — К. : А.С.К., 2002. — 252 с.
13. Паніотова Г. Гра — одна з форм активізації пізнавальної діяльності / Г. Паніотова // Хімія. — 2011. — № 15. — С. 8–11.
14. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: [науково-метод. посібник] / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. — К. : А.С.К., 2005. — 192 с.
15. Програма з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів. 10–11 класи. Рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. — К., 2010. — 95 с.