Застосування інтерактивних і нетрадиційних методів навчання на уроках
Читати відгуки
С. М. Щербак, учитель хімії та біології вищої категорії ЗОШ № 121, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
Початок ХХI століття позначений складним переходом до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіти й культури всього населення набувають вирішального значення для економічного й соціального статусу держави.
Традиційна школа, орієнтована на передачу знань, умінь і навичок, не встигає за темпами їх нарощування.
Подолання кризи сучасної освіти можливе завдяки її інтенсивному реформуванню відповідно до вимог часу, у процесі становлення принципово нової системи загальної освіти, яка поступово змінюватиме традиційну.
Завдання сучасної школи — виховання компетентної особистості, яка володіє не лише знаннями, високими моральними якостями та є професіоналом, а й уміє адекватно діяти у відповідних ситуаціях, застосовуючи знання і беручи відповідальність за свою діяльність.
У Концепції загальної середньої освіти наголошено, що школа — це простір життя дитини; тут вона не тільки готується до життя, а й повноцінно живе, і тому всю діяльність навчального закладу слід спрямувати на становлення особистості як творця і проектувальника свого життя.
У програмі з хімії зазначено, що мета навчання хімії полягає у формуванні засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина суспільства.
СИСТЕМА РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОЇ ОСОБИСТОСТІ
Апробація педагогічних ідей, технологій, методик передового педагогічного досвіду на практиці — надійний засіб створення умов для формування компетентної особистості школяра.
Педагогічна технологія, методика у процесі її впровадження стає власним набутком учителя.
Формування компетентностей особистості відбувається за таким алгоритмом:
знання - здібності - уміння - досвід - компетентність
ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ РОБОТИ
На уроках хімії для формування соціальної компетентності найкраще застосовувати такі інтерактивні методи, як «Активна життєва позиція», «Чотири кути». В 11 класі під час вивчення шкідливого впливу вживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюнопаління на організм людини можна запропонувати учням питання з використанням методу «Активна життєва позиція»: «Правильно чи ні, що паління тотожне вживанню наркотиків? Висловте свою думку з цього приводу». Найбільш вдалими бувають такі відповіді: «Так, паління — це наркотик, оскільки людина стає від нього залежною», «Паління, як і наркотик, руйнує особистість». Завдяки цьому методу в дітей формується соціальна свідомість, активна життєва позиція.
Використання інтерактивного методу «Чотири кути» дає можливість розв’язати одну проблему чотирма різними способами. Наприклад, на уроці хімії в 11 класі з теми «Охорона навколишнього середовища від забруднень під час переробки вуглеводневої сировини та використання продуктів її переробки» проблема, яку обговорюють учні, — це забруднення біосфери. Діти пропонують чотири напрямки її розв’язання: участь у природоохоронних акціях та екологічних мітингах, закриття промислових підприємств, карні заходи, законодавчі акти уряду. Далі за бажанням обирають один із найбільш імовірних, на їхню думку, напрямків, формуючи групи однодумців. Спільно обговорюючи, вони визначають конкретні напрямки, представляють спільну точку зору.
Із соціальною компетентністю тісно пов’язанакомунікативна — це вміння активно спілкуватися усно й письмово, дотримуючись при цьому правил ведення дискусій (повага до чужої думки, висловлення тільки своєї точки зору). Для їх формування застосовують такі інтерактивні методи: «Мозковий штурм», «Рольова гра», «Мікрофон», «Експрес-опитування».
«Мозковий штурм» — колективне обговорення, пошук рішень. Дає можливість учасникам проявляти ініціативу, вільно висловлювати свою думку й пропонувати декілька рішень із певної теми.
Правила, яких слід дотримуватися під час «Мозкового штурму»: зібрати якомога більше інформації про розв’язання проблеми, заслуховувати всі ідеї без винятку, не обговорювати, не критикувати висловлювання інших, не намагатися оцінювати запропоновані ідеї.
Наведено приклад питання, яке учні обговорюють із допомогою цього методу на уроці хімії в 11 класі з теми «Явище ізомерії».
«Що властиве ізомерам?»
- Однаковий якісний склад
- Однаковий кількісний склад
- Різні властивості
- Різна будова
Для формування комунікативної та соціальної компетентностей також застосовують інтерактивну технологію групового обговорення «Відкритий мікрофон». Її можна використовувати як на етапах актуалізації, коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу. Ця технологія дозволяє кожному дуже швидко відповісти на поставлені питання або висловити свою думку чи позицію.
Під час проведення «Відкритого мікрофону» необхідно дотримуватися таких правил:
- говорить той, у кого «символічний» мікрофон;
- відповіді не коментувати й не обговорювати;
- не перебивати;
- не викрикувати з місця.
Наприклад, у 10 класі для закріплення знань учнів з теми «Поширення неметалічних елементів у природі. Значення озонового шару для життя організмів на Землі» з використанням «Відкритого мікрофона» можна запропонувати такі питання:
1. Який найпоширеніший хімічний елемент на Землі?
2. Якого хімічного елемента найбільше у складі літосфери?
3. Який масовий уміст Гідрогену на планеті?
4. Якого хімічного елемента найбільше у складі гідросфери?
5. Які неметалічні елементи беруть участь в утворенні органічних речовин?
6. Якого хімічного елемента найбільше у складі атмосфери?
7. Який атомний уміст Гідрогену на Землі?
8. Чому Гідроген за поширеністю посідає різні місця?
9. Які зміни на Землі можуть статися в разі зменшення або зникнення озонового шару?
«Експрес-опитування» найчастіше застосовують на етапі актуалізації опорних знань і закріплення отриманих. Один з учнів записує на дошці основні терміни та поняття минулого уроку. За цими поняттями вчитель проводить опитування ланцюжком протягом 2–3 хвилин, причому перший учень, який відповідає, дає визначення й передає право відповіді наступному. З тих самих термінів і понять, які учні записали на дошці, вчитель формує блоки термінів (по два-три), а діти одержують завдання підготувати за блоками запитання для опитування. Час на обмірковування — 2–3 хвилини. Далі відбувається перехресне опитування одних груп учнів іншими.
Цей метод дає можливість за 10–15 хвилин повторити кожен термін декілька разів, активізувати клас.
На уроці хімії з теми «Будова атома. Склад атомних ядер» у 8 класі на етапі актуалізації знань учням можна запропонувати завдання з використанням інтерактивної технології «Експресопитування».
- Які основні терміни та поняття уроку ви засвоїли? (Учень записує на дошці: атом, позитивно заряджене ядро, негативно заряджені електрони, протони, нейтрони, протонне число, нуклонне число.)
Учень дає визначення термінів і передає право відповіді наступному.
Далі вчитель формує блоки термінів, а учні — питання за цими блоками.
І. Позитивно заряджене ядро, негативно заряджені електрони.
- З чого складається атом?
ІІ. Протони, нейтрони.
- Що входить до складу ядра атома?
- Що таке нуклонне число, чому воно дорівнює?
- Що таке протонне число, чому воно дорівнює?
На уроках хімії у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми й учневі потрібно зайняти чітко визначену позицію з обговорюваної проблеми та аргументувати її, використовують інтерактивний метод «Прес». Він дає змогу навчитися формулювати й висловлювати свою думку з дискусійного проблемного питання аргументовано, чітко, стисло. В 11 класі під час вивчення синтетичних лікарських засобів із допомогою цього методу учні розв’язують питання про те, шкідливі вони чи корисні.
Полікультурна компетентність під час навчання хімії передбачає формування особистості, виховання любові до рідного краю, відповідальності за майбутнє планети, прагнення зберегти навколишній світ, відповідальне ставлення до власного життя і життя оточуючих. Формування цього виду компетентності здійснюється на прикладі біографій видатних людей, через використання на уроках творів художньої літератури й мистецтва, через міжпредметні зв’язки.
На уроках хімії в 11 класі з теми «Жири, вуглеводи, білки, вітаміни як компоненти їжі, їх роль у організмі» вчитель демонструє картини Леонардо да Вінчі «Мадонна Літта», Олександра Коровая «Хліб наш насущний дай нам днесь», з теми «Мило, його склад, мийна дія» — картину Олександра Мурашка «Праля».
У 9 класі під час вивчення класифікації хімічних реакцій можна запропонувати таке завдання: визначте, про яку реакцію йдеться в уривку літературного твору Івана Франка «Шипить та куриться вапно, що гасять у великих дощаних скринях». Під час вивчення дисперсних систем, колоїдних та істинних розчинів можна використати таке завдання: визначте, про які дисперсні системи йдеться, і класифікуйте їх за агрегатним станом дисперсної й дисперсійної фаз:
1) «Заходило сонце, у вузеньких хутірських вуличках стояла червона курява, в садках варилася на триніжках вечеря, гупали об землю спілі яблука» (Григір Тютюнник «На зга рищі...»).
2) «Хмари густими отарами насуваються із-за обрію — і не знати, чи по небі сунуться ті хмари, чи по горах» (Платон Воронько «Казка про Чугайстра»).
3) «...Біля самого борту човна погойдувалась райдужно-фіолетова драглиста куля португальської фізалії. Вона весело мінилася на сонці, як велика мильна бульбашка, і її довгий смертоносний фіолетовий шлейф тягнувся за нею у воді...» (Ернест Хемінгуей «Старий і море»).
4)
За птахом піниться вода.
В малому полі мак червоний
Пречисту хмару вигляда
І макоцвітний погляд ронить.
(Микола Вінграновський)
5) «...Хлопці заходилися обідати. Пожадливо їли житній чорний ніздрюватий хліб, що пахнув вітром і хмелем, пили степліле молоко» (Григір Тютюнник «Вир»).
6) «Ніч. Весна. Гримить повінь. І тікають мутні води в невідому даль» (Микола Хвильовий «Арабески»).
7) «Скло в альтанці було кольорове, й вода розсипалася райдугою, аж Сироватка замилувався» (Юрій Мушкетик «Яса»).
8)
У неділю вранці-рано
Поле вкрилося туманом.
(Тарас Шевченко «Наймичка»)
9) «Потім дівчинка кинула проса курям, зварила кисіль з бузини та яблук...» (Олесь Донченко «Лісничиха»).
Назвіть фізичний ефект, описаний Михайлом Коцюбинським у творі «Коні не винні»: «В венеціанське вікно лилося сонце широким потоком, в сизій муті його крутились пилинки...»
Розкрити питання впливу наркотиків на організм людини допоможе посилання на відомий твір російського письменника Михайла Булгакова «Морфій». Використання саме цих творів підкреслює важливе значення досліджуваного предмета для розвитку суспільства взагалі й життя кожного учня зокрема.
На уроках важливо залучати дітей до використання полікультурної інформації в повідомленнях, рефератах, творчих роботах, проектах.
Для існування в сучасному високоінформаційному суспільстві недостатньо володіння лише двома видами компетентностей. Власне ставлення людини до світу, через який вона створює саму себе, передбачає формування інформаційної компетентності.
В. Шекспір казав: «Що за дивовижне творіння — людина! Яка шляхетна розумом! Яка безмежна у своїх здібностях, обличчях і рухах! Яка точна й чудова в дії. Краса Всесвіту!»
Сучасне життя вимагає вмінь самостійно здобувати, обмірковувати й використовувати різні види інформації. Тому на уроках хімії необхідно формувати в дітей ще й компетентність саморозвитку особистості. Для цього необхідно поєднувати не тільки засвоєння інформації через сенсорні системи, а й, головне, активне говоріння з передачею цієї інформації іншим.
Для формування в учнів самоосвітньої компетентності слід дотримуватися такої системи роботи: пошуку та впровадження форм самоосвіти учнів, озброєння учнів набором навчальних операцій самоосвіти, стимулювання і заохочення самоосвітньої роботи.
Для опанування учнями самоосвітньої компетентності необхідно сформувати в них такі навички й уміння: загальнонавчальні, самостійної навчальної діяльності, самоорганізованості.
Як правило, навчання учнів відбувається за алгоритмом:
теорія - досвід - оцінка- дія
Тобто, пояснюючи нову тему уроку, слід спиратися на досвід учня.
НЕТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ РОБОТИ
Кожен учитель, який працює творчо, прагне, щоби радість відкриття не залишала учня на уроках. Тільки так формується особистість, активна до участі в процесі отримання знань, до формування творчих здібностей.
Для розвитку творчої особистості використовують нестандартні завдання творчого характеру.
Творчі завдання — це взаємозв’язок пізнавального й розумового. Їх розв’язання вимагає від учня вміння застосовувати засвоєні знання в новій ситуації, навчає самостійного пошуку нових знань і способів діяльності.
Так, під час вивчення теми «Білки» в 9 класі учням пропонують таке творче завдання: поміркуйте, чому досвідчені господині для одержання смачного бульйону кладуть м’ясо в холодну воду, а для приготування смачного м’яса — в окріп. Такого типу завдання можна застосувати на уроці, використовуючи різні форми групової роботи учнів на етапі закріплення знань або на початку вивчення окремих тем як проблемної ситуації.
У процесі виконання таких завдань учні вчаться лаконічно й чітко висловлювати свої думки, формувати відповіді й висновки. В 11 класі під час вивчення шкідливого впливу паління на організм людини можна запропонувати завдання написати листа товаришу з проханням відмовитися від шкідливих звичок.
Отже, творчі завдання активізують навчання учнів, що сприяє формуванню творчої особистості, здатної використовувати отримані знання для їх застосування у нестандартних ситуаціях.
Творчий підхід до уроків робить їх пізнавальними, цікавими, захопливими. Як зазначав А. П. Макаренко: «Дзвоники в душах дітей видають диво-мелодії — відповідна реакція дітей на творчий підхід учителя…» Щоби розвивати в дітей творчі здібності, сам учитель повинен працювати творчо. І тоді творчість педагога й активна діяльність учнів на уроках буде основою для проведення нетрадиційних уроків. Прикладом таких уроків є урок-гра.
Гра — одна з важливих умов розвитку компетентної особистості дитини. Саме в процесі гри учень включається в ситуації, в яких діє як у реальному світі. Видатний педагог В. О. Сухомлинський писав, що «в грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає й не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра — це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ».
У процесі хімічної освіти й виховання педагоги використовують різні види ігор: рольові, ситуативні, ділові, дидактичні.
Рольові ігри можуть бути елементами семінарів, конференцій. У процесі рольової гри, звикаючи до ролі конкретних фахівців — конструкторів, технологів, економістів та ін., — учні ознайомлюються зі змістом і суспільним значенням праці представників хімічних професій, вчаться самостійно використовувати знання в різних ситуаціях. У них формуються важливі у виховному сенсі моральні якості: вміння брати участь у обговоренні та прийнятті колективного рішення, викладати й аргументувати свою точку зору, уважно заслуховувати прихильників і опонентів. У результаті розвиваються й інтелектуальні вміння (аналізувати різні варіанти й точки зору, застосовувати різнобічний підхід до обговорення явищ, порівнювати й узагальнювати факти, застосовувати аналогічні підходи).
Рольова гра потребує використання сукупності різних методичних прийомів і засобів навчання. Вона передбачає максимальний ступінь активності й самостійності учнів, і в цьому її перевага перед іншими видами пізнавальної діяльності учнів:
- незвичність і захопленість змісту, форми гри й ігрових дій;
- отримання практичних і суспільно-корисних знань;
- велика активність;
- орієнтація на обов’язкову особисту пізнавальну чи практичну роль кожного учасника гри.
У формі рольової гри можна провести урок з теми «Виробництво сульфатної кислоти», «Виробництво кам’яного вугілля».
Під час вивчення промислових способів виробництва хімічних речовин на уроках хімії однією з ефективних форм навчання є ділова гра.
Ділові ігри можна проводити під час вивчення нафти й нафтопродуктів, кам’яного вугілля, палива в 11 класі та періодичного закону й періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва — у 8 класі.
До кожної ділової гри вчитель розробляє сценарій відповідно до теми уроку. Усі завдання і ситуації складено з урахуванням диференційованого підходу до навчання. Слід урахувати рівень підготовки учнів, уміло поєднувати бажання й можливості кожного з них.
Особливим видом ігор, які педагоги використовують на уроках, є вікторини. Це захоплива гра, мета якої — зацікавити учня новими знаннями, стимулювати до їх запам’ятовування й глибокого осмислення через прочитання науково-популярної літератури, спостереження.
Тематика вікторин може бути різною, наприклад: «У назвах яких хімічних елементів приховано назви тварин», «Що означає назва “шахта”?», «Який хімічний елемент алхіміки зображували у вигляді вовка з розкритою пащею?», «На який хімічний елемент багата морська капуста ламінарія?».
Під час проведення вікторин учням пропонують загадки й малюнки. Наведу декілька прикладів з теми «Вода, її фізичні та хімічні властивості»:
- Я — вода й на воді плаваю. (Лід)
- Донизу летить крапельками, а вгору — невидимкою. (Вода)
- Ні рук, ні ніг, а гору руйнує. (Крапля)
- Чого в гору не викотити, у решеті не понести, у руках не втримати. (Вода)
- Клубочиться, а не дим, лягає, а не сніг. (Туман)
Для розвитку творчої особистості учня значну увагу приділяють дидактичній грі — кросвордам. Підбір кросвордів за темами курсу дає змогу використовувати їх у навчальному процесі для перевірки й узагальнення знань. Розв’язання кросвордів сприяє розвитку мислення учнів, самостійності, самоконтролю.
Робота над створенням кросвордів за темою — це один із прийомів стимулювання творчої активності учнів, яка сприяє розвитку творчого інте ресу до змісту теми. Така робота має розвивальний характер, формує навички роботи з науково-популярною літературою.
Кросворд можна створювати як у малих групах по чотири-п’ять осіб (за наявності у складі кожної з них одного-двох учнів із високим і середнім рівнем навчальних досягнень), так і індивідуально (за вибором).
На уроках часто використовують хімічне «Лото навпаки».
Від кожної команди у грі беруть участь по два-три учні. Гравець отримує картку, на якій записано формули речовин. Ведучий дістає з конверта жетони, на кожному з яких зображено формулу якоїсь речовини. Завдання гравців полягає в тому, щоби на кожну клітинку з формулою речовини накласти жетон із формулою речовини, що має протилежні хімічні властивості. Наприклад, на формулу кислоти — формулу основи, на формулу основного оксиду — формулу кислотного оксиду тощо.
На уроках узагальнення, систематизації та повторення знань про основні класи неорганічних речовин використовують гру «Третій зайвий» або «Цейтнот».
«Третій зайвий» вимагає від учасників у кожному рядку хімічних формул речовин закреслити формулу сполук, що належать не до того класу, до якого належать дві інші. Завдання виконує один учень, але можна запропонувати його групі з п’яти учнів, які працюватимуть за принципом естафети.
Під час гри «Цейтнот» представнику однієї з команд пропонують вимовити назву складної речовини й увімкнути таймер. Учасник другої команди не пізніше ніж через п’ять секунд повинен назвати формулу цієї сполуки, а далі запропонувати
супернику назву своєї речовини. Гра триває доти, доки один із учасників змагання не витратить на відповідь більше п’яти секунд або не припуститься помилки.
Використання нетрадиційних та інтерактивних методів навчання хімії підвищує рівень компетентності учнів.
Результатом роботи над цією проблемою є сформована компетентна особистість учня. Результати роботи свідчать про позитивні наслідки використання цієї методики для формування компетентної особистості під час навчання хімії.
ЛІТЕРАТУРА
1. Вишеславська О. В. Психологія: [навч. посібник] / О. В. Вишеславська. — К. : ІНКОС, 2005. — 302 с.
2. Державна національна програма «Освіта України XXI століття». — К. : Райдуга, 1994.
3. Державний стандарт базової і повної середньої освіти.
4. Десятниченко Н. Моделі уроків хімії: Методичні рекомендації / Н. Десятниченко // Хімія. — 2009. — № 10. — С. 13–17.
5. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: [навч. посібник] / І. М. Дичківська. — К. : Академвидав, 2004. — 352 с.
6. Єрмаков І. На шляху до компетентності / І. Єрмаков // Завуч. — 2005. — № 9. — С. 19–21.
7. Задорожний К. М. Інноваційні технології на уроках хімії / К. М. Задорожний. — Х. : ВГ «Основа», 2006. — 112 с.
8. Ковбань В. Ігрова діяльність учнів як засіб підвищення якості знань з хімії / В. Ковбань // Хімія. — 2008. — № 1. — С. 15–17.
9. Мазаєва К. Компетентність особистості — інтегрований компонент навчальних досягнень учнів / К. Мазаєва // Хімія. — 2009. — № 12 — С. 4–8.
10. Мельниченко Л. Використання інтерактивних технологій на уроках хімії / Л. Мельниченко // Хімія. — 2010. — № 5. — С. 5–12.
11. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / О. Овчарук // Стратегія реформування освіти в Україні. Рекомендації з освітньої політики. — К. : К.І.С., 2008. — 296 с.
12. Освітні технології: [навч. посібник] / О. П. Пєхота та інші. — К. : А.С.К., 2002. — 252 с.
13. Паніотова Г. Гра — одна з форм активізації пізнавальної діяльності / Г. Паніотова // Хімія. — 2011. — № 15. — С. 8–11.
14. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: [науково-метод. посібник] / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. — К. : А.С.К., 2005. — 192 с.
15. Програма з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів. 10–11 класи. Рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. — К., 2010. — 95 с.
Відгуки читачів
-
Еліна Каленчук
09 червня 2014Адміністратор:
Доброго дня!
Э зручніший варіант - передплачуєте відразу на 6 місяців і тоді відправляти квитанцію потрібно всього 2 рази на рік:) І то лише за умови поштової передплати, а от якщо передплата редакційна, то досить просто написати листа на site@osnova.com.ua
Дякуємо за увагу до наших видань! -
Дмитро Миколайович
13 січня 2014 -
Димитро Миколайович
13 січня 2014
