Cистеми інтегрованого контролю якості результатів навчання учнів із фізики

Т. С. Савкіна, НТМЛ № 16, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.


Фізику вивчають у старших класах середньої школи. Вона є природничо-науковою дисципліною, яка формує світогляд учнів, їхнє розуміння явищ і процесів, які відбуваються в природі, технологіях і техніці. Сучасний навколишній простір тісно переплітається з фізикою. Тому кожна людина має володіти фізикою  такою мірою, щоб застосувати досягнення сучасної науки у  теперішньому й подальшому житті, тим самим сприяти розвитку прогресу. Під час вивчення фізики необхідно виходити з її єдності як науки та глибокого взаємозв’язку різних її розділів. Спроби будь-які поняття  замінити вивченням фізичних явищ і процесів розв’язанням прикладних задач не мають під собою ні методологічних, ні наукових, ні дидактичних підстав. Практика показує, що більшість учнів не має навичок  застосування фізики, що призводить до значних труднощів під час аналізу фізичних явищ у природі й процесів, створених людиною. Слід розуміти, що система навчання вимагає разом зі створенням  ефективного навчального процесу  одночасної перевірки якості результатів навчання, враховуючи взаємодію всіх компонентів  навчального процесу.

 

Під час викладання фізики проблема полягає в тому, щоб здійснити комплексний контроль якості підготовки учнів, який враховував би різні рівні практичних фізичних явищ, умінь і набутих практичних навичок дослідження технічних понять. Проблему можна розв’язати, застосовуючи інтеграцію як процес і результат створення  єдиного  цілого.

 

Для визначення підсумкового рівня навчально-пізнавальної діяльності учнів із фізики доцільно застосовувати інтегрований контроль навчальної роботи за семестр на основі таких принципів:

  • доповнювання;
  • неперервного характеру навчання;
  • внутрішньої предметної інтеграції;
  • різнорівневої диференціації та індивідуалізації;
  • позитивної мотивації й сприятливого емоційного поля.

 

Принцип доповнювання передбачає одночасне існування теоретичної, практичної й виробничої складових у вивченні фізики. Принцип неперервного характеру навчання означає послідовність набуття фізичних знань, практичних умінь і навичок протягом усього курсу вивчення фізики, причому на початковому етапі викладання матеріалу будь-якого розділу мають бути досягнуті розуміння фізичних законів, їх якісна інтерпретація. Відповідно до принципу внутрішньої предметної інтеграції вивчення фізики вимагає в кожному розділі використовувати знання з попередніх, а окрім того, передбачає розвиток такого мислення, яке в освіті  матиме прояв у розвитку здібностей учнів приймати самостійні рішення організаційного й проектного характеру, оцінювати дії й результати навчальної діяльності. Згідно з принципом різнорівневої диференціації та індивідуалізації, контроль якості навчання здійснюється для учнів, які навчаються в школах різного рівня акредитації, за рівнем контрольних завдань, одночасно враховують рівень їхньої індивідуальної підготовки. Створена модель контролю якості навчання фізики діє більш ефективно в сприятливому емоційному полі й за позитивної мотивації. Контроль результатів навчання з фізики не тільки передбачає інтеграцію на рівні викладач — учень, учень — учень, але й включає взаємодію учня з навчальним матеріалом, посібниками, комп’ютером та іншими засобами навчання.

 

При цьому перевіряють і оцінюють не тільки знання й навички учнів із предмета, але й їхню творчу діяльність, рівень розвитку, враховуючи індивідуальні якості й особисті риси, а також практичні, спеціальні предметні вміння, пізнавальна самостійність.

 

Відомо, що формування й розвиток творчих здібностей відбувається в результаті діяльності, яка викликає пізнавальні потреби. Творча діяльність на заняттях із фізики не тільки сприяє кращому засвоєнню матеріалу, а й викликає інтерес до пізнання певного фізичного процесу, потребу й бажання розв’язання поставленої проблеми. Для творчого процесу дуже важливо вміти перетворювати нездійснене в здійснене і навпаки. Перед учнями постає не задача завантажувати пам’ять непотрібними поняттями, а можливість порівнювати, аналізувати, аргументувати, робити самостійні висновки, щоб застосувати їх на практиці до конкретних умов. Це не лише сприяє глибокому засвоєнню основних понять і законів та з’ясуванню їхніх меж застосування, але й служить ефективним засобом формування природничо-наукового мислення.

 

Формування оцінки навчальної діяльності учнів здійснюється за такими показниками: доповіді на семінарських заняттях, практикуми із розв’язування задач (за наявності елементів творчої діяльності та самостійності і типів задач залежно від того, якого рівня задачі розв’язані і якою є якість проведення їх аналізу, застосування методів розв’язування для виконання лабораторних і практичних робіт), захист результатів лабораторних робіт (з урахуванням алгоритму їх проведення, відповідей на теоретичні і якісні задачі). Перелічені елементи навчально-пізнавальної діяльності є складовими  теоретичної й практичної підготовки учнів із фізики, доповнюють один одного — у цьому й полягає суть внутрішньо предметної інтеграції. Якість і ступінь засвоєння вивченого матеріалу з  фізики значною мірою залежить від правильної й раціональної багатоступінчастої, комплексної перевірки знань протягом усього навчання, що приводить до більш відповідальної й систематичної навчально-пізнавальної діяльності учнів  протягом навчального року. Учень ставить  за мету підвищення самореалізації й потребу в здобутих знаннях, концентрується на  предметі, а це приносить найбільший ефект.

 

Література

  1. Загвязинский В. И.Теория обучения. Современная интерпретация/ В. И. Загвязинский. —М.,2001.
  2. Хуторской А.В. Практикум по дидактике и современным методикам обучения/ А.В.Хуторской. —СПб., 2004.
 
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 5607
 
Догори