Різноманітність екосистем. 11 клас

П. Н. Аксельрод, учитель біології вищої категорії ЗОШ № 7, м. Донецьк


Цілі:

-освітні: узагальнити й систематизувати знання про структуру, якісний і кількісний склад основних компонентів, біорізноманітність екологічних систем; з’ясувати основні напрямки розвитку екосистеми як біологічної одиниці;

-розвивальні: розвивати пам’ять, логічне мислення, інтерес, спостережливість, комунікативні навички;

-виховні: виховувати екологічне мислення, матеріалістичний світогляд.

Тип уроку: комбінований.
 
Обладнання: мультимедійна дошка, проектор, презентація у форматі PowerРоint.
 
Хід уроку
 
І. Організація класу.
Емоційне налаштування
У ч и т е л ь. Усе в цьому світі систематизовано. Усе підпорядковано Закону єдності й узаємодії. Ми — лише піщинка в океані Всесвіту, але безліч піщин, поєднуючись, утворюють структури з настільки складними взаємозв’язками, що часом доводиться підключати весь атематичний арсенал, щоб описати роботу таких систем.
 
ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності
У ч и т е л ь. Сьогодні на уроці ми згадаємо, як функціонує жива матерія на рівні однієї з найбільших біологічних груп — екосистем, і з’ясуємо, які екосистеми існують у природі. (Повідомляє тему уроку.)
 
У ч и т е л ь. Отже, тема сьогоднішнього уроку — «Різноманітність екосистем».
 
ІІІ. Актуалізація опорних знань
 
1. Бесіда
У ч и т е л ь. Діти, давайте згадаємо, як функціонує екосистема і яким критеріям відповідає?
 
1 - й у ч е н ь. Жива система (біоценоз) і нежива (біотоп) функціонують разом, тому вони поєднуються в екосистему. Живий конгломерат можна назвати біоценозом тоді, коли він відповідає таким вимогам:
  • по-перше, у такому біоценозі є набір видів, необхідних для реалізації кругообігу живої матерії;
  • по-друге, має бути переважний вид, який і формує основу біоценозу (наприклад, сосновий біоценоз, ковиловий біоценоз, сфагновий біоценоз).
 
Усі вони відрізняються один від одного своїм вищим видом і екологічними умовами існування.
 
2. Перехресне опитування
  1. Які рівні організації життя вам відомі?
  2. Наведіть приклади обміну речовин і енергії в окремих екосистемах.
  3. У чому полягає основний закон трофічної піраміди?
 
ІV. Вивчення нового матеріалу
 
У ч и т е л ь. Сьогодні ми з вами поговоримо про різноманітність екосистем. Класифікувати екосистеми можна за їхніми розмірами. (Демонстрація слайда)
 
Мікроекосистеми утворюються за рахунок невеликих або тимчасових зв’язків. До них належать порохняві пні, стовбури мертвих дерев, мурашники. (Демонстрація слайда)
 
Мезоекосистеми, або біогеоценози займають певні ділянки Землі з однаковими фізико-географічними умовами. Їхні межі, як правило, відповідають межам відповідних фітоценозів. Вони можуть бути як природними, так і штучними. (Демонстрація слайда)
 
Глобальні екосистеми інакше називають макроекосистемами. Вони займають величезні території. До макроекосистем належать екосистеми тундри, тайги, степу, пустелі, листяні й змішані ліси, екосистеми морів. (Демонстрація слайда) Глобальною екосистемою є біосфера нашої планети.
 
А тепер давайте визначимося з кількісними характеристиками площі, яку займають різні екосистеми. 70 % загальної поверхні Землі займає Світовий океан, гори — 30 % суші, савани — 30 %, і тільки 10 % суші припадає на сільськогосподарські угіддя. Охарактеризуємо деякі екосистеми світу.
 
2 - й у ч е н ь. До екосистеми трав’яних ландшафтів належать агробіоцеози, косовиці, пасовища, степ і луг.
 
Степ (демонстрація слайда) — планетарне
фізико-географічне утворення. Його площа становить 6 % від суші. Степ від Молдови й України тягнеться до Монголії між лісами буковими й листяними. Степ буває субтропічний, чагарниковий,
луговий і т. д.
 
Пасовища й косовиці (демонстрація слайда) — це кормові угіддя, які становлять 60 % від сільськогосподарських угідь. Їхня площа перевищує площу ріллі. За експертними оцінками, щорічно можна одержати 70 млн тонн сіна на природних косовицях, а на пасовищах — 126 млн тонн. Фактично сіна збирають лише 20 % від потенційно можливого обсягу.
 
Агробіоценози (агроекосистема) — поле, штучні пасовища, городи, сади, виноградники, плантації горіха, ягідники, квітники, лісопаркові смуги. Основа агробіогеоценозу — це штучний фітоценоз, якість якого залежить від умов середовища, ґрунту, вологи, мікроорганізмів. Агробіогеоценоз — це 10 % суші. Його площа становить 1,2 млн га, які дають людині 90 % продуктів харчування. Без людської праці й агротехніки вони існують лише один рік, а зернові й овочеві, ягідники — 3–4 роки, плодові культури — 20 років, маючи потенційні можливості високої продуктивності. Однак усе залежить від культури землеробства.
 
3 - й у ч е н ь. 80 % фітомаси Землі зосереджено в екосистемі лісу. Ліси займають 30 % площі суші, тобто 4 млрд га. 
 
Щорічно в процесі фотосинтезу ліс утворює 100 млрд т органічних речовин. Ліс — це елемент географічного ландшафту, який складається з дерев, кущів, трав’янистих рослин, тварин, мікроорганізмів. Усі вони взаємодіють між собою. (Демонстрація слайда)
 
Існує шість зональних типів лісу: хвойний, змішаний, вологий, екваторіальний, тропічний, ліс сухих областей.
 
4 - й у ч е н ь. Екосистеми Світового океану (демонстрація слайда) становлять 70 % земної поверхні.
 
До основних характеристик екосистем Світового океану належать:
  • глобальність розмірів і величезні глибини, освоєні життям;
  • безперервність — усі океани пов’язані між собою;
  • постійна циркуляція середовища під дією сильних вітрів, які дмуть протягом року в одному й тому самому напрямку, а також наявність глибинних течій;
  • панування різних хвиль і припливів, спричинених тяжінням Місяця й Сонця;
  • солоність і стійка в часі однорідність основного сольового складу;
  • наявність розчинених біогенних елементів.
 
На певній ділянці середовища час від часу відбувається зміна одного біоценозу іншим. Таке явище називають сукцесією. (Демонстрація слайда)
 
Екосистему можна вивести зі стану рівноваги багатьма способами. Зазвичай це пожежа, повінь або посуха. Після такого порушення рівноваги нова екосистема сама себе відновлює, і цей процес носить регулярний характер і повторюється в різних ситуаціях. Що ж відбувається в порушеній екосистемі? На місці порушення певні види й уся екосистема розвиваються таким чином, що порядок появи цих видів однаковий для схожих порушень у схожих ареалах. У цій послідовній зміні одних видів іншими й полягає суть екологічної сукцесії.
 
Сукцесія ділиться на первинну й вторинну. Первинна сукцесія розвивається разом із ґрунтоутворенням у разі потрапляння у ґрунт насіння, відмирання деяких сіянців, а потім під впливом міжвидової конкуренції.
 
Вторинна сукцесія розвивається в тому випадку, коли на території певного біоценозу збереглися ґрунт і насіння попереднього біоценозу. Тому із самого початку у вторинній сукцесії міжвидова конкуренція відіграє важливу роль. Процес утворення сукцесій зображено на слайді. (Демонстрація слайда)
 
V. Закріплення знань
 
Метод «Встигнути за хвилину»
 
У ч и т е л ь. Спробуймо згадати якнайбільше біологічних термінів і характеристик, що стосуються теми сьогоднішнього уроку.
 
VІ. Підбиття підсумків уроку
 
У ч и т е л ь. Давайте підіб’ємо підсумки й відповімо на такі питання:
1. Чи можуть екосистеми залишатися незмінними?
2. Які чинники впливають на розвиток екосистем?
3. Що таке сукцесія й за яких умов вона відбувається?
 
VІІ. Домашнє завдання
Скласти письмово характеристику екосистеми тайги.
Dounload PDF

Відгуки читачів