Роль учнівського самоврядування у створенні єдиної системи корпоративної культури школи цінностей

Н. П. Степчина, заступник директора з виховної роботи Корецької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 1, Рівненська обл.


Ми формуємо свої переконання в дитинстві, проносимо через життя, відтворюючи ситуації, які підійшли б нашим переконанням.

Л. Хей

 

Саме в школі учням необхідно дати знання, що надалі дозволять їм орієнтуватися в безлічі співтовариств і робити правильний вибір, тому що вже в шкільному віці формується громадський світогляд.

Л. Щерба

 

Актуальність проблеми

Окрім навчальних, школа має успішно реалізувати виховні завдання. Ці завдання спрямовано на формування в учнів здатності посідати стійку громадянську позицію, виховувати в собі ділові якості, максимально сприяти реалізації творчих здібностей. Усі ці якості мають виховуватись під впливом корпоративної культури.

 

На сучасному етапі учням надано більше прав і повноважень, створено широкі можливості для самореалізації кожного; вони здобувають управлінські вміння, навчаються жити в демократичному суспільстві. Сучасному випускникові потрібна не абсолютний багаж знань, а вміння їх здобувати, аналізувати та застосовувати в конкретній ситуації, тому учнівське самоврядування є засобом формування ціннісного ставлення особистості.

 

Не слід плутати шкільне самоврядування з учнівським. Шкільна громада об’єднує не лише учнів, але й інших суб’єктів шкільного життя. Учнівське самоврядування створюють виключно учні й тільки вони. Воно є незалежною організацією, в якій учні самостійно приймають будь-які рішення. Усе, що не підлягає забороні, дозволено. Самоврядування представляє інтереси учнів перед учителями, батьками, органами освіти.

Ю. О. Шикова

 

З огляду на це група педагогів разом із учнями Корецької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 1 2008 року ініціювали створення моделі учнівського самоврядування, підґрунтям якої є основні положення школи цінностей.

 

Учнівський комітет школи та класів

Першим кроком на шляху до створення самоврядної моделі школи стала підготовка положень про учнівське самоврядування, про вибори та створення структури учнівського самоврядування. Школярі обговорювали напрями, які має провадити самоврядування, органи шкільної влади, які мають діяти в школі, та межі їхніх повноважень. «Скринька ідей і пропозицій» приймала побажання та думки учнів щодо структури керівних органів, прав та обов’язків їхніх членів, перспектив роботи. Згідно з положенням про учком школи, виробленим на підставі нормативно-правових актів, які регламентують діяльність органів самоврядування, учком школи сформовано з учнів 5–11-х класів і містить дев’ять секторів: «Інтелект», «Олімп», «Дисципліна і порядок», «Милосердя», «Я і Україна», «Дітвора», «Захист прав дитини», «Дозвілля» і прес-центр. Діяльність учнівського самоврядування проводимо за двома тематичними періодами: «Не споглядати й говорити, а вершити і творити» (вересень–грудень), «Моя найкраща у світі сторона, чарівна, неповторна Україна» (січень–травень).

 

Цінність учнівського самоврядування полягає в тому, що учні ґрунтовно та всебічно проникають у сутність своїх прав та обов’язків.

 

Відповідальні справи, управління життям школи спочатку доручають частині активу, а потім й усьому учнівському колективу. Тому від початку організації учнівського самоврядування було чітко сформульовано права й обов’язки кожного активіста.

 

Органи учнівського самоврядування взаємодіють із педагогічним колективом школи на засадах співпраці, що сприяє творчій діяльності учнів і дорослих. Основними засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському самоврядуванню є:

  • забезпечення реальних прав та обов’язків органів самоврядування;
  • підвищення довіри педагогів до рішень учнівського колективу, його органів самоврядування;
  • цілеспрямоване навчання учнів складній справі організації життя учнівського колективу, управління справами школи.

 

У кожному класному колективі діє своя модель учнівського самоврядування, яка взаємодіє зі структурою загальношкільної моделі, чіткий розподіл доручень між членами класу та консультативне педагогічне керівництво з боку класного керівника.

 

Стратегічною метою шкільного самоврядування є підготовка, формування особистості до активної, свідомої діяльності, участі в житті країни.

С. Хозе

 

Через роботу класних центрів самоврядування в учнів формуємо ціннісні ставлення до суспільства та держави, культурних, духовних, історичних надбань рідного краю, до сім’ї, родини, людей, до себе:

  • здійснення роботи класу як однієї команди, забезпечення співробітництва;
  • опанування важливого в роботі та суспільному житті усного та письмового спілкування під час інтерв’ю, написання статей до шкільної газети «Голос учкому», розміщення їх на сайті школи;
  • удосконалення знань з іноземних мов, шкільних предметів під час проведення предметних декад;
  • уміння школярів використовувати різні джерела інформації, класифікувати документи, користуватись новими інформаційними технологіями під час створення екологічних проектів, підготовки та проведення дискусій, виховних годин, тематичних лінійок і класних свят;
  • вміння аналізувати та критично ставитись до себе, бачити прогалини в роботі класного самоврядування та шляхи розв’язання проблем;
  • з готовністю та потребою учня навчатися упродовж усього шкільного життя, з бажанням піднятися хоча б на сходинку вище за рейтингом успішності, який готує сектор «Дисципліна та порядок», із прагненням отримати звання «Кращий клас»;
  • залучення учнів до участі в інтелектуальних і пізнавальних конкурсах, змаганнях, олімпіадах, до написання власних творів, МАНівських робіт тощо.

 

Класне самоврядування врешті-решт не просто дає учневі багаж знань, умінь і навичок перебування в колективі, але й формує його компетентність як загальну здатність, ґрунтовану на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки участі в класному житті.

 

Шкільне самоврядування охоплює сфери навчання, трудової діяльності та суспільної праці, організації порядку й дисципліни, громадсько-суспільної діяльності, вільного часу, спорту, художньої діяльності тощо. Самоврядування розпочинаємо з конкретної самодіяльності учнів, яка є результатом їхньої потреби щось зробити, самостійно організувати.

 

Співпраця з батьками

 

Процес планування роботи школи на навчальний рік із 2008 року також зазнав суттєвих змін. Під час планування виховних заходів на наступний навчальний рік ураховуємо пропозиції голови та членів учкому. У процесі співпраці щороку виникають нові ідеї.

Приміром, 2009 року силами учнівського самоврядування за підтримки педагогічного колективу було забезпечено функціонування радіовузла та функціонування шкільного сайту. Класні керівники, батьки спільно з представниками учнівського самоврядування розробили заходи, спрямовані на формування в учнів ціннісного ставлення до суспільства та держави, культурних, духовних, історичних надбань рідного краю, до сім’ї, родини, людей, до себе:

  • конкурс військово-патріотичної пісні та строю «Озброєні піснею, покликані маршем»;
  • КВК «Рослини — символи України»;
  • годину естетики «Які колядки та щедрівки знаю я та моя родина?»;
  • конкурс естрадної пісні та танцю «Червона рута цвістиме довго»;
  • колективну творчу справу «Осінній ярмарок»;
  • поетичну свічку «Ми — Шевченкові онуки» тощо.

 

Новим етапом у діяльності учкому школи стала тісна співпраця з батьками. З 2008 року розпочали свою діяльність у школі батьківський клуб «Порадник», клуб здорового способу життя «Ровесник» — допоміжні підрозділи системи виховної роботи школи, створені на добровільних засадах із представників батьківської громадськості, які провадять діяльність, спрямовану на підтримання та розвиток учнівського самоврядування школи. У межах роботи секторів клубу «Імідж», «Лідер», «Партнер», «Інформатор», «Консультує лікар», «Закон і порядок» учням надають поради щодо формування власного іміджу, умінь займатися керівною діяльністю, інформувати, презентувати, рекламувати, захищати себе та близьких, співпрацювати з іншими людьми, рекомендації щодо організації змістовного відпочинку, збереження здоров’я.

 

Досвід батьків, серед яких чималий відсоток є працівниками закладів освіти, культури, правоохоронних структур, медичними працівниками тощо, сприяє формуванню в учнів життєвого та соціального досвіду, громадської позиції, самосвідомості та національної свідомості, життєвих орієнтирів відповідно до моральних норм суспільства.

 

Форми роботи з учнями

 

У співпраці зі старостатом педагоги-радники проводять навчання в школі підлітків-лідерів за програмою «Рівний — рівному». На заняттях школи учні готуються до самостійної роботи в органах учнівського самоврядування.

 

Стимулом для подальшого розвитку учнівського самоврядування в школі, класних колективах, для пошуку класними керівниками ефективних форм роботи з учнями стало проведення з 2008 року щорічного конкурсу «Кращий клас року», який має за мету згуртування класів у суспільно-корисній діяльності, виховання активної громадської позиції, вміння діяти злагоджено. Положення про проведення конкурсу було розроблене ініціативною групою, до складу якої увійшли представники педагогічного колективу, батьків та учкому. У конкурсі беруть участь усі класи школи.

 

Один із етапів конкурсу враховує результативність проектної діяльності класів. Класні керівники, лідери учнівського самоврядування проводять змістовну роботу з дитячими колективами, батьківською громадськістю щодо питань визначення та доведення актуальності теми обраного проекту, планування кроків для реалізації поставленої мети, підготовки робочої документації, підбиття підсумків роботи й аналізу колективної діяльності. Вибір тем для проектної діяльності свідчить про небайдуже ставлення школярів до проблем школи, міста, суспільства загалом, готовність зробити посильний внесок до вирішення суспільно-значущих справ.

 

Серед тем проектів, обраних класами для реалізації, є:

  • волонтерські проекти «Серце до серця», «Біла квітка» (надання допомоги хворим дітям), «З долоньки в долоньку» (подарунки малозабезпеченим до Дня Святого Миколая), учні школи є учасниками міських акцій на підтримку хворих на СНІД;
  • проведення дослідницької роботи та створення тематичних фотовиставок «Моє рідне місто — Корець», «Духовні скарби нашого краю», «Спортивна гордість школи»;
  • конкурси малюнків «Мрії дітей про майбутнє громади», заняття «Історія створення рідного міста» тощо.

 

Представники учнівського самоврядування не залишаються осторонь проблемних питань школи, міста, його мешканців, екології, охоче беруть участь в акціях і проектах суспільного значення «Школа — наш дім», «Посади дерево», «Весняна толока».

 

Учнівське самоврядування було ініціатором шкільної акції «Відродимо історію школи разом», спрямовану на розвиток музейної справи в школі, активізувало пошуково-дослідницьку роботу на базі виховних центрів, сприяло зміцненню зв’язків школи зі своїми випускниками, вчителями минулих років.

 

Члени учкому школи беруть участь у Всеукраїнській молодіжній акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти», збирають інформацію про випускників школи, їхні досягнення, готують дослідження, присвячені темам Другої світової війни та Великої вітчизняної війни на території Кореччини, Рівненщини. Матеріали робіт учнів використовують у різних заходах, усних журналах, учнівських конференціях, під час написання рефератів до конкурсних робіт, під час проведення історико-краєзнавчої експедиції «Краса і біль України» за напрямом «Свята спадщина», обласної історико-географічної експедиції «Історія міст і сіл України». Наприклад, у межах експедиції членами сектору «Я і Україна» було розроблений маршрут «Архітектурні пам’ятки Кореччини», продемонстрований у вигляді віртуальної екскурсії, створений мультимедійний путівник «Рівненщина — мій рідний край».

 

Пошуковий загін учнів школибере участь в експедиції за напрямом «З попелу забуття». Вихованці активно збирають матеріалів про земляків — учасників воєнних конфліктів ХХ — початку ХХІ століття. Білецький Олександр підготував мультимедійний проект «Моя родина в ХХ столітті» та взяв участь у Всеукраїнському конкурсі мультимедійних проектів, присвяченому 19-й річниці проголошення незалежності України.

 

Невід’ємною частиною роботи щодо формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей є шанобливе ставлення до людей старшого віку, увага до молодших школярів, зацікавленість волонтерською та дослідницькою діяльністю. В районному конкурсі екскурсоводів-краєзнавців члени сектору «Я і Україна» Назірова Лола та Літвинчук Роман посіли призові місця з дослідницькими роботами «Любіть Україну!» (2010 р., ІІІ місце), «З батьківської криниці» (2011 р., ІІ місце).

 

Традиційним стало проведення загальношкільної акції «Сімейний архів», яка містить збирання спогадів про рідних, які брали участь у Великій Вітчизняній війні, були свідками воєнних дій, постраждали в роки голодомору. Це збагачує життєвий досвід учнів, виховує кращі моральні якості, почуття відповідальності за інших людей, повагу до історії та національних традицій. Щороку спільно з представниками учнівського самоврядування проводимо зустрічі з педагогічним складом школи минулих років, присвячені Дню вчителя, Дню відкритих дверей в школі. В межах проведення акції «Милосердя» волонтери відвідують удома ветеранів війни та праці, надають їм необхідну допомогу, спілкуються.

 

Щороку зростає роль учнівського самоврядування щодо організації та проведення загальношкільних заходів, змістовного дозвілля учнів, оцінювання результативності участі класних колективів у конкурсах та акціях.

 

Учком школи бере активну участь в організації та проведенні заходів, присвячених визначних подіям в історії школи, міста, країни, фестивалю дружин юних пожежників, інспекторів руху, в акціях милосердя, волонтерській роботі тощо.

 

Члени учнівського самоврядування є неодмінними учасниками обласного конкурсу-огляду роботи загонів юних інспекторів руху, Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Молодь обирає здоров’я», Всеукраїнського фізкультурно-патріотичного фестивалю «Нащадки козацької слави», дитячо-юнацької спортивної військово-спортивної гри «Джура» («Сокіл»), Всеукраїнського спортивно-масового заходу «Олімпійське лелеченя» тощо.

 

Декада учнівського самоврядування

 

Із метою сприяння вихованню патріотичних почуттів учнів до свого навчального закладу, ознайомлення з його історією, традиціями, розвитку традицій учнівського самоврядування, активізації пошуків шляхів удосконалення функціонування учнівського самоврядування, тіснішої співпраці учнів, учителів, батьків у школі з 2008 р. проводимо декаду учнівського самоврядування.

 

В межах декади було забезпечено проведення першого форуму учкому школи за участю голів учкому різних років. Під час форуму, на якому були присутні лідери учнівського самоврядування школи, представники від 5–11-х класів, адміністрації закладу, учителі-координатори, батьки, екс-голови учкому, було проведено:

  • лекцію «Учнівське самоврядування як інструмент для власного розвитку»;
  • прес-конференцію голів учкому на тему «Проблеми учнівської ради: що хвилює учнів?»;
  • тренінг для лідерів «Лідерські й організаційні навички: як застосовувати їх на практиці».

 

Проведення цього форуму стало яскравою подією в житті школи, сприяло посиленню уваги до проблем самоврядування, виявило перспективи його подальшого розвитку. Під час декади традиційно проводимо:

  • опитування учнів, учителів «Ваше ставлення до учнівського самоврядування»;
  • засідання лідерів учкому «Проектуємо свою діяльність: кращий я — кращий світ»;
  • засідання комісій парламенту «Психологія успіху: якщо не ми, то хто?»;
  • тренінгове заняття «Виявлення та реалізація дозвіллєвих потреб молоді»;
  • засідання старостату «Ох і проблемка, Або клопіт на нашу голову»;
  • конкурс на кращий класний куточок;
  • святковий концерт «Таланти твої, школо!»;
  • нараду при директорові школи «Підсумки декади: дієва та тісна співпраця активу школи й адміністрації» тощо.

 

Результати роботи

 

Було продовжено роботу щодо збирання матеріалів з історії учнівського самоврядування, створено інформаційний стенд з історії розвитку учнівського самоврядування в школі.

 

Адміністрація школи, вчителі, батьки цінують внесок членів учнівського самоврядування у розвиток традицій навчального закладу, виховання школярів в атмосфері поваги, взаєморозуміння, творчої співпраці, у формування активної життєвої та громадянської позиції, патріотизму, кращих моральних якостей учнів, у зміцнення зв’язків поколінь. Щороку на Святі останнього дзвоника представників учкому нагороджують грамотами, подяками та стипендіями міського голови.

 

Результатом діяльності учнівського самоврядування став процес демократизації шкільного життя, створення позитивної, доброзичливої атмосфери в школі.

 

Значно збільшилася кількість учнів, які активно працюють у самоврядних органах. Посади голови учкому та заступників стали надзвичайно престижними і часто учні, що їх посідають, мають ознаки формального та неформального лідера.

 

Якщо на запитання «Скільки часу ти можеш присвятити роботі в самоврядуванні?» на початку функціонування школи цінностей 46 % учнів відповідали «Не більше години на тиждень», — то анкетування, проведене в березні 2011 року засвідчило збільшення зацікавленості школярів у роботі учнівського самоврядування (табл. 1).

 

 

Таблиця 1

Скільки часу учні готові присвятити роботі в учнівському самоврядуванні

Твердження

2008 р.

2011 р.

Не більше години на тиждень

46 %

14 %

1–5 годин на тиждень

11 %

44 %

6–10 годин на тиждень

5 %

32 %

Кілька годин від часу до часу

38 %

10 %

 

Змінились також види діяльності, у яких би хотіли брати участь члени самоврядування. Якщо на початковому етапі це були розважальні програми, дискотеки, то зараз це учнівські проекти, доброчинні акції (рис. 1).

 

 

 

Результати моніторингу рівня вихованості за ціннісними ставленнями засвідчили, що високий і середній рівні вихованості зросли відповідно на 9 та 4 %. Позитивною тенденцією є відсутність низького рівня вихованості (рис. 2).

 

На середньому та високому рівні (за п’ятибальною шкалою) перебувають показники розвитку ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей, суспільства та держави, до духовних, культурних та історичних надбань рідного краю, до себе.

 

Отже, діяльність органів самоврядування в школі сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, процесу соціалізації учнів, ефективному входженню в доросле життя.

 

Школа керується інтересами та потребами дітей, бо прагне стати улюбленим місцем, де учні не лише навчаються, але й живуть повноцінним і духовним життям. Через шкільне самоврядування відбувається і процес підготовки майбутніх активних громадян демократичної держави.

 

 

 

Умови ефективної діяльності учнівського самоврядування:

1) подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування та педагогічного керівництва ним. Воно має виконувати конкретні справи, з його рішеннями повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи, а не вважати їх дитячими забавами;

2) залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи, боротьби з негативними явищами в середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам використовувати нові форми виховної роботи з учнями, включатись до виховної роботи щодо запобігання та подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю та наркотиків;

3) надання самоврядуванню реальних прав і обов’язків. Слід чітко визначити, за які питання шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов’язки має кожен учень;

4) відбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу, які мають бути взірцем для вихованців щодо ставлення до своїх учнівських обов’язків;

5) прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюють смак до суспільно-корисної діяльності, створюють можливості для уникнення перевантажень активних учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові аспекти їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку;

6) повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу та його органів, ненав’язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування;

7) кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління;

8) практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника та підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства тощо). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу чималій частині школярів набути організаторських навичок;

9) систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їхньою діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.

   
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 8934
 
Догори