Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках фізики

Ю. П. Кордюк, ЗОШ № 15, м. Суми


Шляхи розвитку української освіти на найближчі роки та на перспективу, що визначені в Державній національній програмі «Освіта», передбачають її ґрунтовне реформування в напрямку впровадження в освітню практику особистісного орієнтованого підходу, який перетворював би навчально-виховний процес у плані створення соціально-психологічних і педагогічних умов для фізичного, соціального, інтелектуального, духовного й культурного розвитку учня.

 
Пізнавальна активність характеризує індивідуальні особливості людини в процесі пізнавальної діяльності.
 
Внутрішніми стимулами пізнавальної активності виступають пізнавальні потреби, тобто потреби в здобутті нових знань, у поглибленні вже здобутих, у тому, щоб осягнути духовну культуру суспільства, у потребі в самовираженні. Змістовну характеристику пізнавальній потребі дає В. С. Ільїн: «Пізнавальна потреба являє собою суб’єктивне відображення об’єктивної потреби суспільства в знаннях, це переживання нужди людини в пізнавальній діяльності, у функціонуванні психічних процесів нейродинамічних структур, за допомогою яких здійснюється пізнання». Лише тоді, коли є необхідність, яка спонукає людину до діяльності, стимулюється й активність особистості.
 
Розвитку пізнавальної діяльності може сприяти використання структури навчального матеріалу й спеціально організована взаємодія видів пізнавальної діяльності з опорою на узагальнені наочні орієнтири, визначені педагогічні умови й розроблені адекватні організаційні форми, методи, прийоми навчання. Пізнавальна діяльність сприяє формуванню світоглядних знань підлітків і є найбільш складною синтетичною формою духовного освоєння практики. Новизна в поглядах на проблему активізації пізнавальної діяльності учнів визначається соціальними змінами, що відбуваються в державі й загострюють потребу суспільства в активній особистості. Формування особистості, її якісні зміни відбуваються в діяльності, зокрема в пізнавальній, в основі якої лежить співробітництво учнів в головному для них виді діяльності — навчанні. У процесі колективної навчально-пізнавальної діяльності можна формувати такі риси особистості, як пізнавальна самостійність та активність, колективізм, відповідальність, а також можливість взаємозв’язаного формування творчого й відповідального становлення до навчання.
 
На сучасному етапі розвитку освітньої галузі першочергового значення в процесі викладання предметів набуває створення умов для розвитку учнів, їхньої самореалізації й самоствердження. Тому в процесі викладання фізики намагаюсь вирішувати такі завдання:
  • формування наукового світогляду учнів;yy
  • розвиток у них здібності до інтелектуальної yyпраці;
  • встановлення причинно-наслідкових зв’язків yyміж природними явищами й процесами;
  • формування компетентностей учнів. yy
 
Враховуючи специфіку класів, зміст уроку будую на відповідному рівні складності. Викладаю матеріал блоками, практикую лекційно-семінарську форму роботи.
 
Використовую різноманітні форми діалогічного спілкування з учнями на уроці — від репродуктивних до проблемно-аналітичних, проблемно-пошукових. До роботи залучаю всіх учнів класу.
 
Розв’язування задач здійснюється на основі осмислених, здобутих раніше знань. Учні виділяють головне, порівнюють, установлюють причинно-наслідкові зв’язки між фактами, явищами, процесами, обговорюють способи розв’язання задач. На уроці відбувається колективний пошук у вигляді розв’язання проблеми. Творчість учнів виявляється в постановці проблеми та знаходженні шляхів її розв’язання.
 
Орієнтація учнів на спосіб пізнання через самостійну діяльність формується під час роботи з підручником, додатковою науковою та популярною літературою. Здібним учням пропоную індивідуальні завдання для формування або поглиблення вже здобутих знань.
 
Застосовую такі методи та прийоми, які потребують активної розумової діяльності та за допомогою яких формуються вміння аналізувати, порівнювати, бачити проблеми, знаходити причини фізичних явищ.
 
Під час організації пізнавальної діяльності перевагу надаю проблемним методам навчання, які передбачають створення проблемної ситуації, пошук і розв’язання складних питань, що потребують актуалізації знань, аналізу, уміння бачити за окремими фактами явища, закономірності.
 
Для створення проблемної ситуації користуюся проблемними запитаннями, демонстраційними експериментами, що наголошують на новизні, важливості, актуальності об’єкта пізнання. Спрямовую діяльність учнів на розв’язання проблеми, організовую пошук її розв’язання за допомогою навідних запитань. На практиці реалізую класичне правило Аристотеля: «Мислення починається із запитання, здивування».
 
У процесі викладу навчального матеріалу зосереджую увагу учнів на головному: на законах, доведеннях, завдяки яким вони можуть знайти правильне розв’язання проблеми.
 
У процесі формування в учнів системи фізичних понять особистісний досвід учнів пов’язую з науковим поняттям, що є найважливішою умовою формування наукового світогляду. Показую, у чому виявляється помилковість уявлень, що треба вилучити, а що зберегти й розвинути. Збагачення власного пізнавального досвіду учнів відбувається завдяки усвідомленню ними певної обмеженості своїх попередніх знань, способів пізнання. Виникає потреба в спрямуванні своєї активності на засвоєння програмного матеріалу. Парадоксальні запитання викликають здивування, впливають на  емоційну сферу, змушують дітей думати, сприяють кращому засвоєнню законів і явищ.
 
У ході уроку намагаюся викликати інтерес, мотивацію до вивчення теоретичного матеріалу. Відомості з хімії, біології, літератури, які використовую на уроках, пожвавлюють заняття. Наводжу приклади, безпосередньо пов’язані зі щоденними потребами, використовую метод історизму у викладанні, розкриваю практичне значення знань, показую сучасні науково-технічні досягнення, експериментально довожу висунуті ідеї, формую усвідомлення значущості наукових знань. Усе це сприяє більш ефективному засвоєнню навчального матеріалу учнями.
 
На заняттях головну увагу приділяю вивченню основних понять, законів, теоретичних висновків, фундаментальних фізичних теорій. Під час виведення фізичних законів використовую знання учнів, здобуті на уроках математики.
 
Значну увагу на уроках приділяю розв’язуванню задач як ефективному методичному прийому застосування знань.
 
Уміння та навички учнів із фізики формуються під час виконання фізичного практикуму. Демонстраційний експеримент, лабораторні та практичні роботи застосовую як засіб активізації інтересу до вивчення предмета, перевірки фізичних законів і теорій. Ознайомлюю з методами дослідження, які використовують у фізиці, навчаю аналізувати та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в перебігу явищ та процесів, робити відповідні узагальнення та висновки.
 
Використання інтерактивного навчання дає мені можливість побудови навчального процесу, який відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Уроки я проводжу в атмосфері співнавчання, взаємонавчання, де і учні, і я є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. За такої умови учні розуміють, що вони роблять, рефлектують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Використання інтерактивної моделі навчання дає мені змогу розширення пізнавальних можливостей учнів, зокрема в здобуванні, аналізі та застосуванні інформації з різних джерел, можливість перенесення отриманих умінь, навичок та способів діяльності на різні предмети та позашкільне життя учнів. Я як педагог глибше розкриваюся перед учнями, виступаю як організатор, консультант, фасилікатор дискусії. Також використання інтерактивного навчання дає мені можливість здійснювати опосередкований контроль за обсягом і глибиною засвоєння знань, часом і перебігом навчання.
 
Модель навчання в грі — це побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру. Використання ігрової моделі навчання дає мені змогу реалізовувати на уроках, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виведення емоцій, надання учневі можливості самовизначення, надихання й допомога в розвитку творчої уяви, надання можливості розвивати навички співробітництва в соціальному аспекті, надання можливості висловлювати свої думки. Під час організації навчально-виховного процесу використовую такі ігри: «Хрестики-нолики», «Морський бій», «Судове слухання», КВК, фізичні змагання.
 
 
Для того щоб подолати труднощі застосування окремих інтерактивних технологій, під час організації навчально-виховного процесу звертаю увагу на те, що:
  • інтерактивна взаємодія потребує зміни життя yyвсього класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і вчителю;
  • необхідно провести з учнями організаційне заyyняття, налаштувати їх на старанну підготовку до занять;
  • спочатку необхідно використовувати прості інyyтерактивні технології — робота в парах, малих групах, мозковий штурм тощо;
  • полегшує пристосування учнів до інтерактивyyної моделі навчання наявність карток із правилами роботи під час застосування на уроці тієї чи іншої технології.
 
Для ефективного застосування інтерактивного навчання старанно планую свою роботу, щоб:
  • дати завдання учням для попереднього підгоyyтування;
  • відібрати для уроку інтерактивні вправи, які yyдали б учням «ключ» до освоєння теми;
  • під час самих інтерактивних вправ дати учням yyчас подумати над завданням.
 
Для зміцнення контролю за ходом процесу навчання за умов використання інтерактивної моделі навчання також попередньо готуюся:
  • глибоко вивчаю й продумую матеріал, зокрема yyдодатковий;
  • старанно розробляю й сплановую уроки;yy
  • мотивую учнів до навчання шляхом добору yyнайцікавіших для них випадків, проблем.
 
Виокремлю основні напрями застосування комп’ютерної техніки на уроках фізики:
  • підготовка друкованих роздаткових матеріаyyлів (контрольні, самостійні роботи, дидактичні картки для індивідуальної роботи);
  • мультимедійний супровід пояснення нового матеріалу (презентації, аудіо- й відеозаписи реальних лекцій, навчальні відеоролики);
  • інтерактивне навчання в індивідуальному режимі;
  • проведення комп’ютерних лабораторних робіт;
  • обробка учнями експериментальних даних (побудова таблиць, графіків, створення звітів);
  • контроль рівня знань із використанням тестових завдань;
  • комп’ютерні моделі фізичних експериментів;
  • використання на уроках і під час підготовки до них інтернет-ресурсів.
   
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 2335
 
Догори