Мета:характеризувати загальні умови культурного будівництва й визначати основні тенденції у розвитку освіти та науки; удосконалювати навички роботи з картою, атласом, підручником; виховувати повагу до здобутків культури українського народу.

Обладнання: карта, атласи, ілюстрації підручника.

Основні поняття і терміни: національно-культурний прогрес, агітація, пропаганда, хата-читальня, лікнеп, робітфак, культура.

Тип уроку:вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель.Період 1917–1921 рр. — це складний і трагічний час. Здається, що саме в цей час має бути актуальною приказка «Коли гримлять гармати, музи мовчать». Аж ні! Душа людини завжди хоче прекрасного: навчатися, відкривати нове, творити. Сьогодні ми з вами дізнаємося про здобутки в освіті і науці в період національно-визвольних змагань в Україні.

IІІ.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Загальні умови розвитку культурного будівництва

Робота з підручником

Завдання

– Скласти план до пункту 1 § 25 (підручник С. В. Кульчицький, Ю. Г. Лебедєв «Історія України» — Київ: Ґенеза, 2010).

Очікувана відповідь:

1) У  вирі революції та війни народжувалася культура.

2) Видавнича справа.

3) Більшовизація освіти і культури.

4) Лікнеп (весна 1920 р.).

5) Видавнича справа в перші роки радянської влади.

Розвиток освіти

Міні-лекція

1917 р.

• на формування української національної школи суттєво вплинув Генеральний секретаріат народної освіти на чолі із І. Стешенком;
• І Український педагогічний з’їзд у Києві;
• відкрито 217 вищих початкових шкіл (неповних середніх), які додалися до 356 вже існуючих;
• випущено підручників — до 300 тис. примірників.
• у серпні на Всеукраїнському учительському з’їзді було засновано Всеукраїнську учительську спілку.

1918 р.

• кількістьгімназій протягом року збільшилася з 80 до 150. Провідними серед них булиукраїнська гімназія ім. Т. Шевченка та державна гімназія ім. Кирило-Мефодіївського братства;
• в уряді П. Скоропадського освітою опікувався М. Василенко;
• прийнято закон про обов’язкове навчання української мови та літератури, історії та географії України в усіх середніх школах;
• видано 2 млн книжок для народних шкіл і 350 тис. — для середніх;
• для незаможних учнів було встановлено 380 іменних стипендій імені Т. Шевченка, І. Франка та ін.;
• 3 червня 1918 р. атестати видавали двома мовами: українською і російською;
• для вчителів влітку 1918 р. організували курси українознавства;
• окрему увагу приділяли позашкільній та дошкільній освіті.

1919 р.

• більшовизація освіти, наркомат освіти очолював В. Затонський;
• українську мову позбавлено статусу державної, усі мови проголошено рівноправними;
• липень — Раднарком УСРР затвердив «Положення про єдину трудову школу».

1920 р.

В Українідіяли близько 27 тис. шкіл.

Робота із джерелом (підручник на С. 282)

Розбудова вищої школи

Тимчасовий уряд:

• дозволив організувати у Київському університеті чотири українські кафедри: української мови, літератури, історії України та права.

Центральна Рада:

• відкрила в Києві Український народний університет;
• розпочав роботу географічний інститут (навчання платне).

Українська держава П. Скоропадського:

• Український народний університет було реорганізовано у Державний український університет, який мав чотири факультети: історико-філологічний, фізико-математичний, медичний і правовий;
• відкрито університет в Кам’янець-Подільському (очолив І. Огієнко);
• розпочав роботу Український історико-філологічний факультет у Полтаві;
• у Катеринославі діяв приватний російський університет;
• було відкрито Єврейський народний університет.

Радянська влада:

• відкриття робітфаків (робітничих факультетів);
• ліквідовано університетську освіту, натомість відкрито інститути (усього діяло  38 інститутів, у яких навчалося 57 тис. студентів);
• для підготовки педагогічних кадрів було відкрито 20 педінститутів, 48 педтехнікумів, організовано сотні учительських курсів;
• до викладацької діяльності було залучено видатних учених: Д. Багалія, О. Палладіна, М. Стражеска, Є. Патона.

Розвиток науки

Робота з інформаційним повідомленням, які підготували учні, що отримали випереджальне завдання.

Висновок.Роки революції і визвольної війни призвели до значних втрат матеріальної культури. Разом з тим визначальною ознакою тогочасного життя був нестримний потяг мільйонів людей до кращих зразків загальнолюдської культури.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Робота з атласом, картою, тестовими завданнями на С. 287–288 підручника.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати § 25 підручника.

2. Підготувати інформаційне повідомлення про одного із діячів літератури та мистецтва.