Стан науки і культури України 1917–1921 рр. Історія України. 10 клас
Романчук Г. Н., Лукавецька ЗОШ, Вижницький р-н, Чернівецька обл.
Мета:характеризувати загальні умови культурного будівництва й визначати основні тенденції у розвитку освіти та науки; удосконалювати навички роботи з картою, атласом, підручником; виховувати повагу до здобутків культури українського народу.
Обладнання: карта, атласи, ілюстрації підручника.
Основні поняття і терміни: національно-культурний прогрес, агітація, пропаганда, хата-читальня, лікнеп, робітфак, культура.
Тип уроку:вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
II.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель.Період 1917–1921 рр. — це складний і трагічний час. Здається, що саме в цей час має бути актуальною приказка «Коли гримлять гармати, музи мовчать». Аж ні! Душа людини завжди хоче прекрасного: навчатися, відкривати нове, творити. Сьогодні ми з вами дізнаємося про здобутки в освіті і науці в період національно-визвольних змагань в Україні.
IІІ.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Загальні умови розвитку культурного будівництва
Робота з підручником
Завдання
– Скласти план до пункту 1 § 25 (підручник С. В. Кульчицький, Ю. Г. Лебедєв «Історія України» — Київ: Ґенеза, 2010).
Очікувана відповідь:
1) У вирі революції та війни народжувалася культура.
2) Видавнича справа.
3) Більшовизація освіти і культури.
4) Лікнеп (весна 1920 р.).
5) Видавнича справа в перші роки радянської влади.
Розвиток освіти
Міні-лекція
1917 р.
- на формування української національної школи суттєво вплинув Генеральний секретаріат народної освіти на чолі із І. Стешенком;
- І Український педагогічний з’їзд у Києві;
- відкрито 217 вищих початкових шкіл (неповних середніх), які додалися до 356 вже існуючих;
- випущено підручників — до 300 тис. примірників.
- у серпні на Всеукраїнському учительському з’їзді було засновано Всеукраїнську учительську спілку.
1918 р.
- кількістьгімназій протягом року збільшилася з 80 до 150. Провідними серед них булиукраїнська гімназія ім. Т. Шевченка та державна гімназія ім. Кирило-Мефодіївського братства;
- в уряді П. Скоропадського освітою опікувався М. Василенко;
- прийнято закон про обов’язкове навчання української мови та літератури, історії та географії України в усіх середніх школах;
- видано 2 млн книжок для народних шкіл і 350 тис. — для середніх;
- для незаможних учнів було встановлено 380 іменних стипендій імені Т. Шевченка, І. Франка та ін.;
- 3 червня 1918 р. атестати видавали двома мовами: українською і російською;
- для вчителів влітку 1918 р. організували курси українознавства;
- окрему увагу приділяли позашкільній та дошкільній освіті.
1919 р.
- більшовизація освіти, наркомат освіти очолював В. Затонський;
- українську мову позбавлено статусу державної, усі мови проголошено рівноправними;
- липень — Раднарком УСРР затвердив «Положення про єдину трудову школу».
1920 р.
В Українідіяли близько 27 тис. шкіл.
Робота із джерелом (підручник на С. 282)
Розбудова вищої школи
Тимчасовий уряд:
- дозволив організувати у Київському університеті чотири українські кафедри: української мови, літератури, історії України та права.
Центральна Рада:
- відкрила в Києві Український народний університет;
- розпочав роботу географічний інститут (навчання платне).
Українська держава П. Скоропадського:
- Український народний університет було реорганізовано у Державний український університет, який мав чотири факультети: історико-філологічний, фізико-математичний, медичний і правовий;
- відкрито університет в Кам’янець-Подільському (очолив І. Огієнко);
- розпочав роботу Український історико-філологічний факультет у Полтаві;
- у Катеринославі діяв приватний російський університет;
- було відкрито Єврейський народний університет.
Радянська влада:
- відкриття робітфаків (робітничих факультетів);
- ліквідовано університетську освіту, натомість відкрито інститути (усього діяло 38 інститутів, у яких навчалося 57 тис. студентів);
- для підготовки педагогічних кадрів було відкрито 20 педінститутів, 48 педтехнікумів, організовано сотні учительських курсів;
- до викладацької діяльності було залучено видатних учених: Д. Багалія, О. Палладіна, М. Стражеска, Є. Патона.
Розвиток науки
Робота з інформаційним повідомленням, які підготували учні, що отримали випереджальне завдання.
Висновок.Роки революції і визвольної війни призвели до значних втрат матеріальної культури. Разом з тим визначальною ознакою тогочасного життя був нестримний потяг мільйонів людей до кращих зразків загальнолюдської культури.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
Робота з атласом, картою, тестовими завданнями на С. 287–288 підручника.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати § 25 підручника.
2. Підготувати інформаційне повідомлення про одного із діячів літератури та мистецтва.