Готуємо учнів до атестації з географії

С. Є. Тригуб, НВК «Школа гуманітарної праці», м. Херсон


Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності — орієнтувати навчально-виховний процес на розкриття потенційних можливостей і здібностей учня.

 

Зараз виділяють науково-технократичну і синергічну парадигми.

 

Зміст синергічної парадигми:

  • пріоритетність процесу пізнання (визначення кожним істини), залучення учня до процесу пошуку;
  • рівність і віра у пізнавальні можливості всіх дітей, розкриття їхніх творчих можливостей;
  • орієнтування на процес навчання (важливі не тільки результати, а й сам процес їх отримання);
  • тривимірне навчання (широкий кругозір, глибина знань, постійне їх оновлення), не обмежене навчальними програмами;
  • учні є продуктом своєї діяльності [7].

 

Змінюються, відповідно, і моделі сучасного оцінювання якості знань. Оцінка на рівні окремого предмета стає більш вузькою і прикладною, тобто спрямованою на визначення здібностей учнів до практичного застосування отриманих знань [3].

 

Державна атестація з географії в 9 класі є квінтесенцією навчального процесу за курс вивчення предмета в 5–9 класах. За цей період учні повинні опанувати не тільки певний набор знань, а й освоїти навички роботи з картографічним матеріалом, навчитися створювати прототипи наукових робіт, відпрацювати навички практичних дій на місцевості. Увесь цей багаж знань і умінь не тільки знадобиться учням під час виконання завдань державної атестації з географії, але й може надати допомогу в різних обставинах, що можуть виникнути на їхньому життєвому шляху. Тому процес навчання географії в навчально-виховному комплексі «Школа гуманітарної праці» побудований на багатовекторній основі.

 

По-перше — сам навчальний процес, який грунтується на навчальних програмах Міносвіти. Саме на уроках учні і отримують основні знання і вміння з географії, завдяки яким можливеуспішнескладання державної атестації з предмета.

 

По-друге — участь дітей у всіляких шкільних конкурсах: декада природничих наук, фотоконкурси, конкурс ікебан, конкурс малюнків, конкурс шкільних рефератів і т.ін. Участь у подібних заходах дозволяє учням розширювати свої географічнізнання, стимулювати пізнавальну діяльність, а це благотворно впливає на закріплення знань з предмета, тим самим збільшуючи шанси успішного складання державної атестації.

 

По-третє — робота на місцевості, побудована за принципом — краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Передусім це виїзди на природу (ліс), де відпрацьовують навички орієнтування на місцевості, освоюють туристичні навички, учні вчаться проводити нівелювання, створювати топографічнікарти. Дані навички допомагають у роботі з питаннями на топографічну тематику.

 

По-четверте — створення МАНовських робіт. Саме цей рід діяльності допомагає учням визначитися зі своєю подальшою долею, оскільки саме при цьому учень розуміє, чи є у нього здібності до наукової діяльності. Виконуючи науково-дослідницькуроботу, учень ознайомиться з додатковою інформацією, знання якої,можливо,й допоможе йому під часвиконаннязавдань атестації, що виходять за межі програмного матеріалу.

 

По-п'яте — відвідування гуртків, передусім краєзнавчого, на заняттях якого учень опановує навички ораторської майстерності, працює з аудиторією, виконують пошуковудіяльність. Ці види діяльності формують у дитини лідерські якості, які стимулюють підвищений інтерес до оцінок, що проявляється в інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності .

 

По-шосте — участь у науково-дослідних експедиціях рідним краєм, під час яких учні отримують навички ведення науково-пошукових робіт. У навчально-виховному комплексі«Школа гуманітарної праці»щорічно проводять на літніх канікулах водні науково-дослідницькі експедиції на байдарках по нижній дельті Дніпра. У подібних експедиціях учні не тільки безпосередньо на місцевості ознайомлюються з реальними географічними об'єктами рідного краю, а й отримують незамінний життєвий досвід, який знадобиться в дорослому житті. Не можна не брати до уваги, що під час походів трапляються різні непередбачувані ситуації, під час яких школярі проявляють свої кращі людські якості. Це здружує їх і на такому емоційномуфоні формується стійке сприйняття географії як потрібного і цікавого предмета, що проявляється в активізації пізнавального інтересу до цієї науки.

 

Сьомий напрям — різноманітні екскурсії: у Херсонський краєзнавчий музей, відвідування природних і економічних об'єктів Херсонської області, виїзди за межі Херсонщини. У невимушеній атмосфері учні пізнають цікаві географічні об'єкти України.

 

Таким чином, учень, який бере участь у трьох і більше видах діяльності, отримує пріоритет під час здачі державної атестації з географії в 9 класі, оскільки опанував знання з предмета і завдяки урокам, і завдяки навичками роботи на місцевості, вміє викладати свої думки і, логічно мислячи, отримувати необхідні відповіді на поставлені питання.

 

Література

  1. Андрющенко В. Інноваційність як стратегія нашого виживання // Освіта України.— 2009.— №38.— С. 5.
  2. Баулина Н.А. Формирование инновационного мышления школьников — задача современной школы // Педагогика. Научно-теоретический журнал Российской Академии образования. — 2011. — №9.— С. 116–121.
  3. Власюк Т. Впровадження новітніх технологій на уроках економіки // Географія та основи економіки в школі. — 2011. — №7–8.— С. 24–27.
  4. Закотнюк О. Мультимедійні засоби на уроках географії // Краєзнавство. Географія.Туризм. — 2012.— №2–3.— С. 32–35.
  5. Клімюк І. Б. Інноваційні форми роботи з учнями на уроках географії та в позаурочний час // Географія та основи економіки в школі.— 2009.— №3.— С. 8–9.
  6. Пальчевський С. С. Релаксопедичні  уроки  географії  // Географія  та основи економіки в школі. — 2003. — №5.— С. 21–24.
  7. Салімон В. Сугестопедичні підходи у викладанні географії // Географія та основи економіки в школі. — 2010. — №15/16. — С. 56–60.
  8. Солонько О. Іммітаційне моделювання у вивченні географії // Географія. Краєзнавство. Туризм.— 2007.— №38.— С. 2–6.
  9. Тестов В.А. Информационное общество: переход к новой парадигме в образовании // Педагогика. Научно-теоретический журнал Российской Академии образования.— 2012.— №4.— С. 3–10.
  10. Тригуб С. Е. Практическая направленность преподавания географии как элемент  развития  познавательного  интереса  учащихся // Матеріали Всеукраїнської  науково-методичної  конференції.  Випуск  шостий. — Херсон, 2003. — С. 219–225.
  11. Шилова Л. С.  Сучасні  технології  навчання  географії:  Психолого-педагогічні  аспекти // Географія. Краєзнавство. Туризм.— 2007.— №45.— С. 6.
Dounload PDF

Відгуки читачів