У Стокгольмі оголосили лауреатів Нобелівської премії з хімії 2013 року

Шведська Королівська академія наук у середу в Стокгольмі оголосила лауреатів Нобелівської премії з хімії. Як зазначено на сайті Нобелівського комітету, престижну нагороду присуджено професору Мартіну Карплюсу (університет Страсбурга, Гарвардський і Кембриджський університети), професору Майклу Левітту (Стенфордський університет) і професору Арьє Варшелю (університет Південної Кароліни).


Шведська Королівська академія наук у середу в Стокгольмі оголосила лауреатів Нобелівської премії з хімії. Як зазначено на сайті Нобелівського комітету, престижну нагороду присуджено професору Мартіну Карплюсу (університет Страсбурга, Гарвардський і Кембриджський університети), професору Майклу Левітту (Стенфордський університет) і професору Арьє Варшелю (університет Південної Кароліни).

 

Учених відзначено за «розвиток багатомасштабних моделей комплексних хімічних систем». Як зазначено в заяві Нобелівського комітету, Карплюс, Левітт і Варшель у 1970-х роках заклали основу для потужних комп’ютерних програм, які використовують для вивчення й прогнозування хімічних процесів. З допомогою цих програм, які можуть відстежити найменші зміни в хімічних реакціях, було більш ґрунтовно вивчено, крім іншого, фотосинтез рослин, а також процес очищення вихлопних газів, передає «Інтерфакс».

 

За даними ЗМІ, Мартін Карплюс має громадянство США й Австрії, Левітт — громадянин США, Великобританії й Ізраїлю, у Варшеля теж два паспорти — США й Ізраїлю. Всі троє виросли в єврейських родинах, повідомляє NEWSru Israel.

 

Мартін Карплюс народився у Відні, йому 83 роки. 1938 року його родина втекла до США. Вся наукова діяльність пов’язана з Гарвардським університетом. Майкл Левітт — уродженець Преторії, йому 66 років. У 1980-ті роки працював у інституті Вейцмана й тоді одержав ізраїльське громадянство. Арьє Варшель народився 1940 року в кібуці Сде Нахум. Дослужився в Цахалі до звання капітана, одержав учений ступінь у хайфському Техніоні. Працював у інституті Вейцмана в Реховоті, потім займався науковою діяльністю в університетах Великобританії та США.

 

Імена лауреатів у прогнозах не звучали

 

Жодного із трьох лауреатів експерти не називали в числі фаворитів на премію. Одним із основних претендентів вони вважали американського хіміка Вільяма Мернера — творця спектрометра окремих молекул, припускаючи, що він може розділити нагороду або разом із Вільямом Клемперером і Ричардом Заром, які працюють у галузі «внутрішньозоряної хімії», або із творцем скануючого електрохімічного мікроскопа Алленом Бардом, повідомляє ІТАР-ТАРС.

 

Відкриття квантових крапок (колоїдних напівпровідникових нанокристалів, які можна використовувати як люмінофори й елементи квантового комп’ютера) також уважали гідними премії. Нагороду за нього могли одержати американець Луїс Брюс і японець Суміо Іідзимо, припускали спостерігачі.

 

Лауреатами також вважали Брюса Еймса з американського Каліфорнійського університету в Берклі — автора генетичного тесту для оцінювання мутагенного потенціалу хімічних сполук, названого його ім’ям. У числі претендентів був і творець нанокристалу з найнижчою густиною у світі, уродженець Йорданії Омар Ягі, який працює в США.

 

У числі можливих власників Нобелівської премії називали також американців Пола Алівісатос, Чада Миркіна й Надріана Зімана за створення нанобіотехнологічних методів, які дозволяють збирати різні конструкції з молекул ДНК.

 

Ще одним кандидатом уважали також американського вченого Даніеля Носера, який винайшов «штучний аркуш», здатний використовувати енергію сонячного світла для розщеплення води на кисень і водень, передає РІА «Новини». Також у числі фаворитів називали американця Вільяма Морнера, який розробив спектрометр, здатний реєструвати окремі молекули. Можливим кандидатом вважали й Ричарда Зара із США, відомого дослідженнями в галузі лазерної хімії.

 

У числі претендентів на премію називали вихідців із Росії

 

У лауреати аналітики Thomson Reuters пророкували й вихідця з Росії Валерія Фокіна, який працює в США та міг би розділити нагороду з американськими хіміками Баррі Шарплессом і М. Г. Фіном за роботи в галузі «клік-хімії», що дозволяє швидко синтезувати нові речовини майже без утворення побічних продуктів. Варто відзначити, що Шарплесс 2001 року вже одержав Нобелівську премію з хімії. Опитані РІА «Новини» експерти здебільшого теж віддавали нагороду Фокіну з його колегами.

 

Ще одним потенційним російським «нобелівцем» називали хіміка Артема Оганова, який працює в університеті Нью-Йорка в Стоуні-Брук і в МДУ. Він та його колега Мікеле Паррінелло розробили «революційні методи комп’ютерного моделювання матеріалів, зокрема структур кристалів».

 

Минулого року Нобелівською премією з хімії було відзначено американських учених Роберта Лефковіца та Брайана Кобилка, які з’ясували, як працюють молекули білків, відповідальні за сприйняття світла, почуття смаку й нюх.

 

Незважаючи на те що нинішній нобелівський тиждень уже 112-й за рахунком, премію з хімії присуджують лише 105-й раз. Через різні причини вчені в цій галузі не отримували нагороди кілька років. Єдиним російським Нобелівським лауреатом з хімії був 1956 року Микола Семенов разом з англійцем Сирілом Хіншелвудом за дослідження механізму хімічних реакцій.

 

Вручення Нобелівських премій відбудеться 10 грудня — у річницю смерті її засновника Альфреда Нобеля в стокгольмській філармонії. З рук короля Швеції Карла ХVI Густава лауреати одержать золоту медаль із зображенням засновника найпрестижнішої нагороди й диплом, а наступного дня Нобелівський фонд перерахує на їхні банківські рахунки 8 млн крон (1,2 млн доларів США).

Dounload PDF

Відгуки читачів