Устаткування шкільних майстерень засобами малої механізації

І. О. Ярошик, учитель трудового навчання вищої категорії Маломидської ЗОШ, Костопільський р-н, Рівненська обл.

 

Продовження. Початок див. у № 24 (2012 р.)


Універсальне пристосування для нарізання різьби на трубах і увтулках

 

Для нарізування різьби на трубах і втулках використовують шкільні верстати ТВ-4, ТВ-6, а також трубнодюймові мітчики, плашки, воротки і плашкотримачі, призначені для виконання цієї роботи вручну. Особливо складно при цьому забезпечити співосність заготовки й інструмента.

 

Для розв’язання проблеми слід сформулювати творчі завдання на раціоналізацію технології виготовлення названих деталей.

 

Конструкція пристосування (див. рис. 1) включає обхват 1, напрямну втулку 2, посаджену з вільним обертанням і переміщенням на циліндрову частину обхвата, й основну втулку 3. Рукоятки 4 сполучені з корпусом основної втулки різьбою. У змінну вставку 5, а вставляютьмітчик і закріплюють за допомогою гвинта 5, в. У свою чергу, вставку з мітчиком установлюють в основній втулці та фіксують гвинтами 5, р. Закріпленняплашки різниться тим, що її разом із змінною втулкою 1, б установлюютьв основній втулці й лише тоді закріплюють гвинтами. Втулка напрямна 2, б потрібнадля безперекісногонапрямку плашок під час нарізування зовнішньої різьби ручним способом.

 

Готове пристосування застосовують для установлення мітчиків із квадратними хвостовиками і круглих плашок під час нарізування різьбТр 1/2", Тр 3/4" на токарних верстатах, а також ручним способом за допомогою напрямних втулок. Воно підвищує ефективність праці, звільняє від необхідності мати велику кількість воротків і плашкотримачів, виключає можливість перекосу й поломки інструмента, покращує якість різьби.

 

Фрикційна різьбонарізна машина

 

Кожен, хто нарізував різьбу, знає, що зробити це якісно непросто. Щонайменший перекіс інструмента — і ось виходить різьба з характерною назвою «п’яна». А якщо досвід працівника порівняно невеликий і помилка відразу не виправлена, поломка інструмента неминуча. Особливо важко дається учням нарізування внутрішньої різьби. Один необережний рух — і мітчик із сухим тріском залишається в отворі у вигляді уламка. Зіпсована, часто непоправно, деталь, зламаний інструмент. Ще складніше нарізувати різьбу в деталі, що має непросту конфігурацію. Пропонований пристрій є різценарізальною фрикційною машиною. На підприємствах із серійним і масовим виробництвом використовують влаштовані за тим же принципом верстати. Але вони недешеві, досить громіздкі, а головне, де їх узяти для шкільних навчальних майстерень?

 

Для того щоб зробити самим таку машину, підбирають асинхронний електричний двигун. Бажано, щоб частота обертання його ротора не перевищувала 1200 об/хв. Краще, якщо двигун однофазний— немає проблем із його підключенням: його вмикають у розетку електромережі 220 В. Двигун 2 (див. рис. 2) встановлюють на підставку 1, яка може бути виконана з ДСП, металу або дошки. Отвори в ньому передбачені для кріплення чотирма болтами захисного кожуха. На вал електродвигуна насаджують конічну насадку 3, виточену з твердої гуми. Її розміри (кут конуса й діаметри) узгоджують із розмірами дисків 5. Чим більші розміри різьби, яку передбачають нарізувати на фрикційній машині, тим більшого діаметра виточують диски. Їх закріплюють на валу 4 гвинтами 8. Вал 4 спирається на підшипники 7, установлені в опорах 6 так, що дає можливість його горизонтального переміщення. Величина цього зворотно-поступального руху пов’язана із зазорами між насадкою 5 і дисками 5, її вибирають у межах 10-20 мм. На кінець вала 4 одягають свердлильний патрон (його тип залежить від розмірів мітчика), і машина готова.

 

Щоб нарізувати праву різьбу, виконавець тисне деталлю на інструмент. При цьому диск 5, а притискається до насадки 3 і мітчик здійснює пряме обертання. За щонайменшого перекосу достатньо лише ослабити натиск, і частота обертання миттєво зменшиться. Злегка потягнувши деталь на себе, учень виводить насадку й диск 5, а із зачеплення. Під час подальшого руху «на себе» у зачеплення з насадкою входить диск 5, 6 і вал пристосування, відповідно й інструмент, отримують зворотне обертання. Мітчик вивертається з отвору.

 

У процесі роботи можна безступінчатий змінювати частоту обертання інструмента(в обох напрямках) і миттєво зупиняти різьбонарізання за перекосу, що почався, або упору мітчика в глухий отвір. Якщо на машині передбачають нарізувати зовнішню різьбу, то на вал замість свердлильного патрона надягають змінні насадки під плашки необхідного розміру. Сам вал у цьому разі роблять з отвором, діаметр якого має дозволяти проходження різьбової частини нарізуваної деталі. Кріплять власне деталь при цьому залежно від її форми й розмірів. Зручні для цієї мети цангові затискачі або швидкозатискні типу «жимок» (відкидні).

 

Перевага описаного пристосування в тому, що воно робить практично безпечним виконання однієї з найбільш поширених у навчальних майстернях ручних технологічних операцій, набагато прискорюючи й полегшуючи її.

 

Література

1. Сотниченко С. М. Бажаючим помайструвати. — Будівельник. — Київ, 1992.

2. Школа и производство. — 1966. — №№ 4, 11. — 1967. — №№ 4, 10, 12. — 1968. — №№ 4, 5. — 1969. — №№ 5, 6, 7. — 1970. — № 2, 5, 8, 10. — 1971. — №№ 2, 7, 9, 10. — 1972. — №№ 9, 10. — 1973. — №№ 2, 6, 10. — 1974. — № 1-5. — 1975. — №№ 8, 10-12. — 1976. — №№ 1-4, 7, 9, 11. — 1977. — №№ 4-7, 9-11. — 1978. — №№ 1-5, 7-10, 12. — 1979. — №№ 1-8, 10-12. — 1980. — №№ 1, 2, 4, 5, 7-9, 11. — 1981. — №№ 1, 3, 5-9, 11, 12. — 1982. — №№ 1-5, 7, 8, 11, 12. — 1983. — №№ 1-6, 8-12. — 1984. — №№ 1-12. — 1985. — №№ 1-12. — 1986. — №№ 1-12. — 1987. — №№ 1-12. — 1988. — №№ 1-12. — 1989. — №№ 1-12. — 1990. — №№ 1, 3-12. — 1991. — №№ 1-12. — 1992. — №№ 1-6. — 1993. — №№ 2, 3.

3. Юный техник. — 1968. — № 2. — 1969. — № 9. — 1974. — № 1. — 1978. — № 3. — 1983. — №№ 2, 9. — 1985. — №№ 2, 5, 12. — 1986. — № 11. — 1987. — №№ 3, 10, 11. — 1990. — № 2.

4. Моделист-конструктор. — 1977. — №№ 4, 8, 10-12. — 1978. — №№ 2, 6. — 1979. — 1, 3, 4, 6, 12. — 1981. — № 11. — 1984. — №№ 1-11. — 1985. — №№ 3, 4, 8, 9, 11, 12. — 1986. — №№ 1-4, 6-8, 10, 12. — 1987. — №№ 2, 4, 5, 7, 8, 10-12. — 1988. — №№ 2, 4-12. — 1989. — №№ 1, 4-12. — 1990. — №№ 2-4, 6-8, 10-12. — 1991. — №№ 4, 5, 8, 10, 11. — 1992. №№ 3-6. — 1993. — №№ 1-6.

5. ЮТ для умелых рук. — 1976. — № 4. — 1978. — №№ 1, 2, 4, 5, 7-12. — 1979. — №№ 1, 2, 4-6, 9, 11, 12. — 1981. — №№ 7, 8, 10-12. — 1982. — №№ 1, 2, 5, 9, 12. — 1983. — №№ 3, 4. — 1984. — №№ 1-3. — 1985. — № 8. — 1986. — № 7. — 1987. — №№ 2, 5, 11. — 1989. — №№ 1, 4, 6. — 1990. — №№ 4, 9, 11. — 1991. — №№ 8, 10-12. — 1992. — №№ 1-4.

6. Сделай сам. — 1989. — №№ 1-3, 5, 8, 9. — 1990. — №№ 2, 4. — 1991. — №№ 1, 3.

Dounload PDF

Відгуки читачів